ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПТНЗ У РАМКАХ ІГРОВОЇ МОДЕЛІ

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПТНЗ У РАМКАХ ІГРОВОЇ МОДЕЛІ

     Необхідно вигнати з уроків бога сну Морфея та частіше запрошувати бога сміху Момуса.

Ш. Амонашвілі

До цього часу такий важливий компонент змісту, як досвід емоційно-ціннісної діяльності учнів, лише декларується й практично відсутній у навчальних програмах. Вихід із цієї ситуації може бути знайдений шляхом введення в навчально-виховний процес ігрової моделі навчання.

Мета використання моделі в навчально-виховному процесії – включення учнів у моделювання явищ та процесів; орієнтація на пошукову діяльність; формування абстрактного, критичного та рефлексивного мислення, створення нових ціннісних орієнтацій, стимулювання активності та ініціативності, опора на власний життєвий досвід як на джерело знань; розвиток культури дискусій та публічних виступів, повторення та узагальнення навчального матеріалу, застосування засвоєного матеріалу та набутих компетенцій у реальному житті.

Особливості використання: «уявність» ігрової моделі навчання; проблемна ситуація переживається учнем у процесі; основу діяльності складає ігрове моделювання, що проводиться в групах за певними правилами; рефлексія передбачає як результати, так і шляхи їх досягнення; модель потребує затрат часу на підготовку та проведення.

Між «вільною» грою, що притаманна дитині, та дидактичною грою існує ряд відмінностей:

• дидактична гра має навчально-розвивальну мету, яка виходить за рамки «вільної гри»;
• складні соціальні установки не є індивідуальним відбитком «загальних зразків соціальної або групової поведінки», тому в гру вводяться певні правила, що обмежують діяльність і самостійність учня;
• дидактична гра вимагає досягнення певного результату (що у вільній грі абсолютно не обов'язково), який може бути однозначно зафіксований і оцінений викладачем;
• дидактична гра проводиться не тоді, коли цього хоче учень, а тоді, коли це заплановано педагогом.

Імітаційно-моделюючі ігри

Блок імітаційно-моделюючих ігор включає декілька груп (типів) ігор.

Комбіновані ігри – ігри, для яких характерна відсутність спеціальних ігрових процедур і які використовуються для формування мовленнєвої культури, перевірки знань, певних понять тощо. В ході комбінованих ігор активізується пам'ять учнів, тому їх доцільно застосовувати в процесі закріплення, повторення й узагальнення вивченого матеріалу.

Вікторини – вид ігор, що також використовуються переважно під час закріплення, повторення та узагальнення опрацьованого матеріалу.

Стратегічні ігри. На відміну від попереднього типу, це більш складна ігрова форма, в процесі якої дії учнів диктують не тільки сама ситуація та організаційно-управлінські правила гри, а й особливості поведінки, що накладаються на гравця роллю та особливостями ситуації, яка розігрується. Стратегічні ігри використовуються для вивчення нового матеріалу й набуття нового досвіду за нестандартних умов, для узагальнення набутих знань. Вони сприяють більш глибокому зв'язку знань учнів з життям та практичною діяльністю. Ігри даної групи вимагають часу.

         Рольові ігри. Вершиною еволюції ігрової діяльності є сюжетна або рольова гра. Специфіка рольової гри полягає в тому, що умови та способи розвитку ситуації, яка моделюється, є відносно нестандартними. Вони дають простір для творчої уяви, дозволяють гравцеві розвивати ситуацію залежно від особистісних можливостей, від наявного досвіду, від якостей виконавця ролі. Рольова гра сприяє актуалізації відповідних якостей, стимулює гармонійний розвиток особистості [16].

Завдання рольових ігор полягає у створенні відповідного емоційного фону заняття, набутті учнями досвіду емоційно-ціннісної діяльності, формуванні ціннісних орієнтацій тощо. Рольові ігри мають гнучкіші правила, обмежені роллю та реаліями відповідної епохи, високий рівень узагальненості, стимулюють фантазію, уяву, творчість, що найбільше відповідає психолого-віковим можливостям і засобам соціальної адаптації учнів першого курсу навчання.

        Рольові ігри, як багато інших ігор, належать до інтерактивних методів навчання. Переваги та недоліки при їх проведенні диктуються самою грою, а будь-який ризик пов’язаний з недоречністю застосування обраної форми гри в конкретній навчальній ситуації (помилки вибору гри) або неправильним її проведенням.

Переваги та недоліки рольових ігор

Технологія проведення ігор

Алгоритм проведення гри включає чотири послідовні кроки:

Перший крок (аналіз ситуації в групі): оцінка того, що потрібно групі, й як це найкраще зробити. Аналіз групової ситуації потрібен для того, щоб зрозуміти, як саме підтримати процес навчання групи грою, що проводиться; до чого це може призвести; яка мета втручання; яку гру/вправу найкраще застосувати; на чому фокусуватиметься робота педагога; яке навантаження внесе гра.

Другий крок (інструктаж учасників): коротка, чітка інструкція учасникам щодо ігрових дій. Вона повинна надаватися за певної поведінки ведучого та включати чітке визначення мети проведення гри, лаконічне та наочне пояснення ігрового прогресу та правил гри, нагадування того, що це лише гра (експеримент у штучному середовищі), тому участь у ній добровільна.

Третій крок (спостереження за процесом гри): безпосередні дії викладача в ході гри. Він спостерігає за процесом гри, дотриманням часових та просторових меж, поведінкою учнів під час гри. За необхідності педагог вносить додаткові інструкції, коригує процес гри. На початку гри, якщо група занадто скута, неактивна, він може особисто взяти участь у грі, однак йому не варто виконувати роль гравця – це більше імпонує учасникам.

Четвертий крок (підбиття підсумків): це оцінка того, чи було досягнуто бажаного ефекту. Роль викладача в підведенні підсумків спрямована на керівництво процесом аналізу досягнень групи в цілому та кожного учасника особисто, заохочення до обміну досвідом, допомогу в усвідомленні ігрової поведінки учнів та зв’язок між отриманим у грі досвідом та можливою поведінкою в реальному житті.

На відміну від традиційних методів навчання, гра має передусім розвивальний ефект, який часто домінує над навчальним. Використання ігор допомагає підвищити мотивацію у процесі вивчення чогось, активізувати інтерес, уяву, творчий пошук, експериментування.