Орієнтир – Людина! (Медіаосвітня парадигма як гарант реалізації наскрізних ліній на сучасному уроці української літератури)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтир – Людина!

(Медіаосвітня парадигма як гарант реалізації наскрізних ліній на сучасному уроці української літератури)

 

 

 

 

 

 

 

 

Харибіна Наталія Миколаївна,

учитель української мови та літератури

Надеждівського навчально-виховного

комплексу

Лозівської районної ради

Харківської області

 

 

 

 

 

2019

 

 

 

Потрібно завжди сприяти успіхам дітей.

Від цього безпосередньо залежить

 успіх навчання

С.Френе

 

 

 

 

Зміст роботи

 

Вступ                                                                                                                с.3

 

Медіаосвітня парадигма як гарант реалізації наскрізних ліній на

сучасному уроці української літератури (шляхом використання

методу портфоліо)                                                                                          с.5

 

Приклади уроків української літератури  в 10 класі за творчістю

митців ХХ століття із використанням  медіазавдань                                  с.13

 

Висновок                                                                                                          с.23

 

Список використаної  літератури                                                                  с.24

 

Додатки                                                                                                            с.25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найбільш ефективний шлях засвоєння знань –

не спостереження, не пояснення, не демонстрація,

а експериментальне нащупування –

природний та універсальний метод пізнання

С.Френе

       Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною особливістю цього періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нових змісту, форм, методів і засобів навчання; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти.  Чого чекає дитина, преступаючи поріг школи? Лише успіху! Це необхідна умова для становлення позитивного ставлення школяра до навчання та переростання його в активний, творчий процес. Я переконалася, що успіх пов'язаний з відчуттям емоційного  підйому, створює відчуття внутрішнього благополуччя. Один раз, переживши злет, підйом, зростання, учень буде знову і знову прагнути  до нього. А як побачити результат ефективного, успішного інтелектуально-креативного розвитку дитини? Через медіаосвіту! Тим більше, що медіаосвітня парадигма, на моє глибоке переконання, є гарантом реалізації наскрізних ліній на сучасному уроці української літератури.

        Реалізувати стратегічну мету «медіарозвитку» дитини в освітньому середовищі, створити умови для самореалізації кожної особистості неможливо без урахування наступних умов: знання вікових особливостей та психології учнів (як, скільки і з ким спілкується у медіапоросторі, з якою метою); поступового введення  медіаприйомів у процес навчання («від зерняток до колосся»); постійної роботи щодо міжособистісної взаємодії (чи дієвим буде переконання тощо).

Медіакомпетентність у цілісній системі компетентностей учня характеризується цілою низкою  здібностей, що виявляються  у швидкості, глибині та міцності оволодіння  засобами і прийомами діяльності, таким як:

-         умінням слухати, сприймати і відтворювати інформацію;

-         вести діалог;

-         брати участь у дискусіях;

-         вести переговори;

-         уміння переконувати  і відстоювати  свою точку зору, тобто спілкуватися.

 Моделювання проблемних  ситуації, постійна організація пізнавальної діяльності учнів (у тому числі й медіазасобами)  забезпечує  на уроці  ефективне  спілкування, що  передбачає  обмін  думками, ідеями,  почуттями між  співрозмовниками,  умінням критично і творчо  мислити. Ядром такої продуктивної діяльності школярів (і на уроках, і в позаурочний час) може стати саме ефективна побудова індивідуального освітнього маршруту засобами медіатехнологій. Для чого? Щоб побачити реальний результат успіху дитини! Для неї медіа на сьогодні – це майже все життя! Тож повір, підтримай, підбадьор, обережно підштовхни, підведи до вірного шляху, з упевненістю  скажи своєму учневі: «Ти світ цей здивуєш своїм життям!»

     Так, начебто все просто, легко і зрозуміло! І вчительські переконання, і власний приклад, й інформаційна «маса» мають свою вагу, але є фактори, не залежні від морального впливу. У сільській щколі, наприклад, це дефіцит комп`ютерів. Я, приміром,  як учитель, у кабінеті маю мультимедійне обладнання, широко й активно його використовую, працюючи разом із учням у мережі Інтернет, пропонуючи школярам пізнавальні освітні сайти, залучаючи вихованців до дослідницької діяльності тощо. Але ж не всім моїм колегам так пощастило! Тож наше спільне завдання – знайти шляхи вирішення проблем, які виникають на шляху формування медіакомпетентності особистості. Насамперед, я вважаю, слід визначити алгоритм побудови індивідуального освітнього маршруту учнів.

        Так, маршрути індивідуальні, але кожен учень має:

• усвідомлювати мету;
• планувати свою роботу, передбачати можливі результати;
• використовувати джерела інформації (матеріали Інтернету, преси, літературні твори, дослідження літературознавців, мовознавців);
• самостійно шукати і накопичувати матеріал;
• аналізувати та зіставляти різноманітні факти;
• доводити власні погляди; приймати власні рішення;
• підтверджувати чи спростовувати ідею;
• активізовувати соціальні контакти;
• створювати матеріальні носії діяльності (газета, сценарій, журнал, буклет, реферат тощо).

     Якщо з молодшого шкільного віку закріпити у свідомості поняття «комп`ютер – для навчання, а не для гри», «телебачення має канали для дітей, а не для дорослих», «в Інтернеті ми шукаємо лише потрібну інформацію», то з кожним етапом «дорослішання» та розвитку ми поступово формуватимемо медіакомпетентну особистість.

     Універсальним алгоритмом побудови індивідуального освітнього маршруту учнів засобами медіатехнологій, на мою думку, може бути наступний (пропонований у вигляді настанов):

1. Не бійтеся мріяти й уявляти своє майбутнє.
2. Поставте перед собою мету і визначте остаточні терміни її втілення.
3. Знайдіть для себе наставника-ентузіаста.
4. Почніть із загального уявлення.
5. Запитуйте!
6. Шукайте головну засаду.
7. Навчіться читати швидше, ефективніше й легше.
8. Зробіть навчання ефективнішим за допомогою медійного сприйняття.
9. Учіться через діяльність.
10.  Легко відтворюйте з пам'яті засвоєне.
11. Опануйте мистецтво постійної готовності до діалогу (спілкування з людьми робить Вас Людиною).
12.  Пам`ятайте: у медіасвіті Ви маєте бути медіакомпетентним!

     Актуалізація проблеми медіаосвіти та її вплив на всебічний розвиток дитини пов'язана насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня об'єктивної та суб'єктивної готовності дітей до життя за межами школи, фактичною відсутністю у більшості навчальних закладів системи роботи, спрямованої на розвиток соціально-психологічної готов­ності дитини до життя, що включає такі якості:

• уміння приймати рішення та робити вибір;
• бути свідомим громадянином своєї держави;
• відчувати себе громадянином цілого світу;
• вміти співпрацювати з іншими людьми;
• завжди працювати якісно;
• проявляти ініціативу;
• навчитися працювати з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз і зберігання;

• бути свідомим того, що існують різні цінності.

    Ефективним індивідуальний освітній маршрут стане лише за таких умов, коли і вчитель, і учень зуміють поєднати свою діяльність з медіаосвіти, дотримуватимуться певних правил і зможуть:

• виділяти головні знання, уміння, відмовитися від малоцінних і незначущих;
• заощаджувати сили, не розтрачувати їх на запам'ятовування малоцінних знань, не допускати перевантаження пам'яті на шкоду мисленню;
• перешкоджати закріпленню в пам'яті неправильно сприйнятого (запам'ятовувати потрібно тільки свідомо засвоєне, добре осмислене);
• матеріал, що вимагає запам'ятовування, треба укладати в короткі ряди: те, що ми маємо носити у своїй пам'яті, не повинне мати вели­ких розмірів;
• з підлягаючих запам'ятовуванню рядів треба вилучати усе, що учень сам легко зможе додати;
• стежити за логікою подачі навчального матеріалу, бо знання і пере­конання, логічно пов'язані між собою, засвоюються значно міцніше, ніж розрізнені відомості;
• завжди пам'ятати, що головним засобом зміцнення знань є їхнє самостійне багаторазове повторення;
• розвивати пам'ять, використовуючи різні мнемотехнічні прийоми, що полегшують і скеровують запам'ятовування;
• домагатися глибокого і міцного засвоєння не усього, що вивчається, а головного: міцно засвоєне, воно стане надійною ос­новою для подальшого свідомого навчання;
• контролювати логіку навчання: міцність знань, логічно пов'язаних між собою, завжди перевищує міцність засвоєння розрізнених, слабо поєднаних між собою знань;

• проводити повторення і закріплення вивченого так, щоб активі­зувати не лише пам'ять, а й мислення, почуття школярів. Працюючи над усвідомленням і закріпленням знань, поступово розширювати їх­ній обсяг;
• завжди зв'язувати вивчення нового з раніше пройденим, повто­рювати старе в новому;

• проводити закріплення і зміцнення знань, умінь у логічно ціліс­них структурах;
• відмовлятися від одноманітних видів роботи: вони мало розвива­ють і швидко стомлюють;
• проводити пробні вправи під керівництвом учителя;
• постійно виявляти і вимірювати досягнуті успіхи;
• широті змісту, безперервному збільшенню обсягів знань про­тиставляти структурування — згортання інформації у короткі висновки, алгоритми, принципи, опанування яких звільняє учня від заучування ба­гатьох положень тощо.

     Тобто медіакомпетентність – це не лише здатність вільно орієнтуватися у медійному середовищі, це і засіб здобуття учнями міцних, грунтовних знань. Для чого ж тоді третину доби дарувати власне життя Її Величності Медіа?

      Тож знання, знання, знання — за будь-яку ціну! Наша школа, крім надання традиційно міцних знань своїм учням, ще повинна бути сильною і своєю духовністю. Внутрішні переконання, мотиви, стосунки, ціннісні орієнтації школярів — все це по­винно стати сьогодні предметом турботи педагогів. Учитель ставить собі запитання: "Що цієї миті більш за все потрібно для гармонійного розвитку особистості такого-то учня?" Знання!

Звичайно, важливим етапом, який підносить роботу з медіаосвіти до найвищої точки, є продукт – медіакомпетентність особистості, проте найважливіше все-таки – самореалізація, саморозвиток із глибоким усвідомленням «себе».

Хочу! Можу! Буду!

Повірю! Знайду! Здобуду!

Витримаю! Злечу!

Зрозумію! Навчу!

 

 

Передусім навчай себе сам,

тоді ти навчишся чомусь від інших

Й.Гете

Сьогодні розмаїття різних методик, теорій, систем так наповнило шкільне життя, що вже вважається непристойним не впроваджувати інновації , не „ працювати за...” , не мати своєї концепції .

        Створення інновацій - творчий процес, що відповідає умовам пошуку нового, оригінального, оптимального. У результаті здійснення пошуку не завжди виникає і не завжди повинно виникати нове, тому цей процес некоректно називати інновацією. Скоріше інновація є продуктом процесу творчого пошуку, результатом остаточної розробки нової ідеї. Процес можна назвати інноваційним тоді, коли йдеться про опанування, поширення інновації в педагогічній практиці. Таким чином, педагогічна інновація це не тільки сама ідея, а й певне її оформлення.  

         Існує велика кількість інноваційнихних технологій навчання. Вони можуть бути використані на різних етапах уроку: під час первинного оволодіння знаннями, під час закріплення й удосконалення, під час формування вмінь та навичок. Їх можна застосовувати також як фрагмент заняття для досягнення певної мети або ж проводити цілий урок з використанням окремої технології. Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування інновацій не існує. Педагог самостійно вирішує питання  доцільності  використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.

         Яким же має бути сам учитель? Насамперед, професіоналом! (додаток 1)

А ще – Людиною! (додаток 2)

Але ж нас, педагогів, у дитинстві хтось підтримував, розвивав, залучав до активної співпраці? Нам хотілося вчитися, пізнавати нове, йти уперед… Учитель!!!

Умовою успіху всебічного розвитку дитини на уроках мови та літератури  є  її висока пізнавальна активність. Ефективне засвоєння знань проходить завдяки організації уроку, під час проведення якого навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій кожної дитини. Мої пошуки методів навчання, що підсилювали б  активізацію процесу навчання, дозволяють підвищити актуальність розвивальних і проблемних акцентів, самостійної роботи, творчих завдань. При цьому психологічно обґрунтованою видається така організація уроку, за якою  діти вчаться не з примусу, а з бажанням і внутрішніми потребами.

    Вважаю, що традиційні уроки дають дитині змогу активно діяти всього кілька хвилин протягом навчального дня, коли , наприклад, вона відповідає біля дошки. Левову частку іншого часу учень, у кращому разі, слухає вчителя, а частіше – просто очікує перерви. Пасивність неминуче призводить до втрати інтересу до предмета і навчання загалом, енергія знаходить вихід у порушеннях дисципліни тощо… Інновації ж відкривають нові можливості для ефективної взаємодії учителя й учнів: педагог стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності протягом уроку,  набуває особистісних компетентностей.

Під час підготовки до уроку необхідно підбирати  такий матеріал, який би зацікавив учнів, щоб він зміг заохотити їх висловлювати свою думку, спираючись на власний досвід. Від того, наскільки яскраво, нешаблонно почнеться урок, наскільки невимушено  вчитель зможе ввести учнів до  атмосфери іншомовного спілкування, залежить успіх комунікативної діяльності учнів на уроці. Навчальні заняття для мене та моїх учнів — постійний пошук,  спільна праця, в основі якої - довіра та спільне бажання досягнути бажаного результату (додаток 3). 

          Як же знайти засіб , що залучає дитину до навчальної праці, що дозволяє їй відчути радість пізнання ? Для вирішення цієї проблеми рекомендую використовувати портфоліо. На сучасному етапі – це робота з обдарованими учнями з метою ефективного застосування знань

(додаток 4).

     Портфоліо (від ангп. Рогtfoliо — портфель, папка) — це папка документів з навчального предмета як компонента навчальної діяльності учнів, який ведеться учнями за педагогічного супроводу вчителя. Основною метою портфоліо є створення мотивації навчальної діяльності, розвиток пізнавальних навичок, розвиток об'єктивної самооцінки творчих здібностей, уміння самостійно конструювати свої знання, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, планувати свою діяльність, формування організаційних навичок. Чим цінне портфоліо для учня і вчителя? Перш за все, це робота, яка виконується учнем самостійно, відрізняється від інших, є єдиною у своєму роді. Це сприяє усвідомленню учнем своєї неповторності, бо кожна папка ведеться творчо, кожен має робити малюнки, клеїти фото, якщо це відповідає змісту. На сторінках портфоліо вони роблять усе для того, щоб довести свою неповторність, проявити свою творчість, розкрити себе як особистість.

 Якщо систематично використовувати на уроках портфоліо, то можна очікувати якісного формування життєвих компетентностей учнів, що в свою чергу сприятиме:

1. продуктивному засвоєнню навчального матеріалу та розвитку навичок його практичного використання;
2. збагаченню соціального та комунікативного досвіду школярів;
3. підвищенню пізнавальної активності та мотивації навчання в учнів.

      Що має зробити вчитель і який результат з позиції діяльнісного підходу буде свідчити про результативність використання портфоліо?

            Мета створення портфоліо:

• продемонструвати найбільш значущі результати практичної діяльності для оцінки своєї роботи;

•  проаналізувати, узагальнити і систематизувати свої знання;

•  об'єктивно оцінити свої можливості і спланувати  роботу для подальшого досягнення більш високих результатів.

Джерелом мотивації роботи учнів при створенні портфоліо є можливість використання сучасних видів обробки інформації, актуалізація отриманих раніше знань, застосування комп'ютера як засобу рішення власних конкретних завдань (наприклад, комп'ютерне оформлення наукових робіт, створення презентацій або організація комп'ютерного експерименту для наочного супроводу тощо).

Завдяки  укладанню портфоліо  на  уроках української мови та літератури учні вчаться:

• усвідомлювати мету;
• планувати свою роботу, передбачати можливі результати;
• використовувати джерела інформації (матеріали преси, літературні твори, дослідження літературознавців, мовознавців);
• самостійно шукати і накопичувати матеріал;
• аналізувати та зіставляти різноманітні факти;
• доводити власні погляди; приймати власні рішення;
• підтверджувати чи спростовувати ідею;
• активізовувати соціальні контакти (розподіляти доручення, працювати спільно);
• створювати матеріальні носії діяльності (газета, сценарій, журнал).

Робота над укладанням портфоліо складається з :

• визначення теми, мотивації;
• формулювання спільної мети діяльності;
• плану підготовки до реалізації задуму;
• розробки організаційного плану;
• визначення основних інформаційних джерел;
• виконання;
• форми захисту;
• оформлення;
• терміну реалізації;
• підбиття підсумків.

     У перекладі з італійської мови "портфоліо" означає "тека з документами". Але що таке портфоліо насправді?  Які є види? Я, наприклад, виокремлюю учнівські, учительські, мовні, літературні, тематичні тощо.
     Портфоліо вчителя - це спосіб фіксації, накопичення матеріалів, що демонструють рівень професіоналізму вчителя і вміння вирішувати завдання своєї професійної діяльності. Портфоліо вчителя показує рівень підготовленості педагога і рівень активності у навчальних та позанавчальних видах діяльності.
     Електронне портфоліо педагога - це веб-базований ресурс, сайт вчителя, який відображає індивідуальність та професійні досягнення власника.

     Можна ще довго перелічувати  акценти призначення  портфоліо, його види, але я для себе пріоритетними вважаю такі (додаток 6).

     Із якими видами роботи на уроці поєдную? Усе досить просто

(додаток 7).      

    Алгоритм укладання та презентації портфоліо  має певну структуру.

          І. Постановка проблеми-задачі

     Робота починається з постановки проблеми, так званого ключового питання, яке становить суть роботи. Її  формулює вчитель. Ключове питання, маючи всеосяжний, стимулюючий характер, розкриває сутність літератури, пов´язує її з іншими дисциплінами, з життям. Після цього учитель ставить перед учнями завдання щодо матеріального вираження майбутніх створених ними портфоліо (відеофільм, бортжурнал “подорожей”, альбом, газета, альманах, низка заходів, репортажів, веб-сторінка тощо). Найбільш реальною, прийнятною формою є учнівський твір у вигляді есе, анкети, листа (як письмовий, так і усний).

 Ключове питання портфоліо через свою глобальність, абстрактність може видатись учням недоступним. Виникає потреба конкретизації, уточнюючих питань, які називаються тематичними.

Ці питання, ретельно розроблені вчителем заздалегідь, вказують механізми розкриття ключового питання. Вони не мають однозначної “правильної” відповіді, а покликані активізувати учнів до роздумів, досліджень, пошуку, дискусії. Саме тому ретельна, детальна розробка тематичних питань – складний, базовий етап підготовки вчителя до уроку, запорука активності роботи учнів на уроці, цікавості цієї роботи

(додаток 9).

ІІ. Самостійна дослідницька робота учнів

Наступний етап уроку повністю присвячений дослідницькій роботі учнів над тематичними питаннями, яка може проводитися в парах, у групах. Для організації продуктивної пошукової роботи учнів учитель має розробити схеми, таблиці, операційні карти з розробки тематичних питань, які мають містити додаткову інформацію, допоміжні запитання, місце для висновків, узагальнень тощо. Такі опорні блоки мають бути певним чином оформлені й роздані учням для самостійного опрацювання.

ІІІ. Оцінка поетапних результатів

Після виконання завдання учні звітують про результати – відбувається активне обговорення аспектів тематичних питань, підсумовуються проміжні результати роботи над портфоліо. Суть обговорення не в організації дискусії, головне – розкрити різні погляди на проблему, і вже справа учнів зайняти певну позицію згідно з власним життєвим досвідом та переконаннями. Учитель уважно спостерігає за ходом думок дітей, коригує мислительну діяльність вихованців, тактовно виправляє помилки. Дуже важливо створити умови, щоб у школярів виникало враження, ніби вони без сторонньої допомоги знаходять правильні шляхи, щоб вони говорили не те, що, на їх думку, від них хочуть почути, а те, що справді продиктовано їх світоглядними позиціями.

ІV. Створення портфоліо та його презентація

Отже, створення портфоліо  завершено, та не зроблено висновки. Реалії сучасного педагогічного процесу переконливо доводять, що остаточна робота може здійснюватись учнями лише в позаурочний час. Кожен учень готується до захисту власного роботи, що є необхідною складовою портфоліо.

Підсумкову оцінку вчитель виставляє після захисту. Учні створюють публікації, формується вміння аргументовано доводити свою думку, використовуючи повні речення, вміння ілюструвати ідеї, комбінуючи текст і зображення.

       Скільки таких портфоліо можна реалізувати в навчально-виховному процесі упродовж року, яка їх періодичність, має вирішувати сам педагог. Дане нововведення відповідає основним положенням системи освіти: формує навички критичного і творчого мислення, а отже, формує вміння правильно працювати з інформацією, комунікабельність у різних соціальних групах.

       Новизна мого дослідження полягає в розробці теоретично і експериментально обґрунтованих компонентів комп΄ютерно-методичної системи укладання портфоліо з метою розвитку активності учнів у процесі вивчення української мови та літератури.

Досвід роботи свідчить, що використання запропонованої технології удосконалює навчально-виховний процес, створює атмосферу творчої діяльності учнів. Школярі вчаться висувати гіпотези, робити висновки, досліджувати результати, класифікувати матеріал. У них підвищується інтерес до навчання, реалізується принцип доступності у навчанні, здійснюється диференційований підхід, ведеться індивідуальна робота з учнями.

У таких умовах мої вихованці розвивають свій творчий потенціал, демонструють здібності, пропонують нестандартні підходи до вирішення практичних завдань. У процесі підготовки до уроків діти пов’язують теорію з практикою. Поширюється загальний кругозір учнів, збагачується словниковий запас. Все це свідчить про підвищення рівня інформаційного та духовного розвитку учнів.

Це позитивно впливає на:

• ­підвищення ефективності навчально-виховного процесу на уроках;
• зацікавленість учнів матеріалом уроку, стимулювання їх до навчання;
• забезпечення наочності навчання, раціонального поєднання наочно-образного, словесно-логічного і практичного поєднання дедукції, індукції і аналогії;
• збільшення об’єму інформації;
• свідоме засвоєння матеріалу;
•  здійснення диференційованого, особистісно-зорієнтованого навчання;
• вміння працювати в групах, формування комунікативних навичок спілкування;
• формування навичок висловлювати свою думку, обґрунтовувати її, виділяти головне, висловлювати причинно-наслідкові зв’язки;
•  самостійне здобуття знань, самоуправління, саморегулювання власною діяльністю; 
• розвиток природних задатків та здібностей.

Таким чином, учні готуються до повноцінного життя в новому інформаційному суспільстві, озброївшись мовознавчим та літературознавчим «багажем», успішно синтезуючи в собі високу естетичну культуру, досконалий інтелект, творчий потенціал.

             А зараз я пропоную найбільш вдалі, на мій погляд, приклади різних видів портфоліо. Це крео (творче), ревю (інформаційне), проект (дослідницьке), мовне, літературне, методичне (учительське, професійне), тематичне (узагальнююче), універсальне (яке синтезує різні види, додаток 10).

   Пропоную розробки уроків української літератури у 10 класі за творчістю І.Я.Франка із використанням літературного портфоліо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок-творче дослідження

Тема уроку:  «Його життя – у такт биття мого серця…!» Життєвий і творчий шлях І.Я.Франка

Мета уроку:

навчальна (предметна компетентність і медіакомпетентність):

• ознайомити учнів з етапами життєвого і творчого шляху письменника, розкрити жанрове й тематичне розмаїття його творчості;

розвивальна:

• формувати власне ставлення до таких особистостей, як І. Франко;

виховна:

• виховувати інтерес до творчості письменника.

Допоміжні засоби й обладнання: портрет І. Франка, виставка творів письменника, епіграф до уроку, таблиця, зразки учнівського та вчительського літературного портфоліо.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

IIІ. Актуалізація опорних знань учнів (виконання тестових завдань за картками).

ІV.  Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

• Віддаючи належне Івану Франкові як громадському діячеві, ученому-літературознавцеві й філософу, критику й теоретику літератури, ми найбільше уваги приділяємо в основному його спадщині — художній творчості, де з винятковою силою виявився характер Франкового обдаровання.

V. Сприйняття й засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

1. Портфоліо письменника (презентація учителя, додаток 11).

2. Короткі відомості про життєвий і творчий шлях І. Франка

(учнівська презентація, додаток 12).

3.Літературний альманах «Поетична творчість І. Франка»

Літературну діяльність І. Франко розпочав поезією, яка посідає значне місце в його біографічній творчості.

Величезне враження справила на нього поезія Т. Шевченка. Під її впливом формується матеріалістичний світогляд письменника, пробуджується інтерес до народної творчості. Перший вірш Франка, що знаменує початок його літературної творчості,— «Народна пісня», написаний у 1873 р. Ранні вірші молодого поета друкувалися протягом 1874–1876 рр. у журналі «Друг» і увійшли до першої його збірки «Баляды і росказы» (1876).

Вірші цієї збірки переважно романтичного характеру. Поет оспівує героїчне минуле («Святослав»), малює образи сміливих, мужніх людей («Рибак серед моря», «Керманич»), реалістичні картини сучасного тяжкого народного життя («Ой чому ж ти мя,

тяжко горенько»).

Пізніше друком виходять збірки «З вершин і низин» (1887), «Зів’яле листя» з підзаголовком «лірична драма», яку створював протягом десяти років (1886–1896), «Мій Ізмарагд» (1898), «Із днів журби» (1900), «Semper tiro» («Завжди учень») (1906), «Давнє і нове» (1911), «Із літ моєї молодості» (1914).

Поетична творчіть І. Франка вражає глибиною і багатством ідей, широким колом тем і сюжетів, великою різноманітністю форм. Своєю творчістю поет стверджує високу ідейність мистецтва, стверджує поезію громадську, народжену в політичній боротьбі, поезію широких соціально-філософських узагальнень.

В основному своєму вірші «Не мовчи», написаному в 1916 р., незадовго до смерті, Франко закликав передову молодь активно боротися проти соціальної неправди, не мовчати, а повстати протии неї: «Хоч би ушам глухим, до німої гори говори!».

Павло Тичина, характеризуючи поезію Франка, говорив: «Він так само, як і Шевченко, ніколи не переставав закликати народ до боротьби проти катів, проти тиранів, і коли прометеїзм Шевченка, згідно з характером його доби, для здійснення своєї програми міг дати в руки поетові лише селянські повстанські коси  та ножі,— прометеїзм Франка дав уже ковалевому сину в руки молот робітничий».

Поеми

У поемах І. Франко поглиблює провідні мотиви своєї лірики. Поет підносив актуальні питання з суспільного життя, будив визвольні думки у свого гнобленого народу, оспівував його творчі сили, моральну й духовну велич.

Його поеми умовно можна поділити на чотири групи: реалістично-побутові («Панські жарти», «Наймит», «Сурка»), філософсько-історичні («Іван Вишенський» «На Святоюрській горі»), філософські («Смерть Каїна», «Похорон», «Мойсей»), сатиричні («Ботокуди», «Мандрівка русина з бідою» та ін.). Окремі теми Франко опрацьовує і в поемах, і в прозових творах та в наукових студіях, наприклад: поема «Рибак» і оповідання «Рубач», поема «Похорон» і оповідання «Поєдинок», поема «Панські жарти» і стаття «Панщина та її скасування 1848 року», поема «Іван Вишенський» і низку наукових праць про цього видатного українського письменника.

Прозові твори

Прозові твори І. Франка — одне з найвидатніших явищ української класичної літератури. За тридцять три роки він написав близько ста десяти різного розміру прозових творів: повістей, оповідань, нарисів.

Матеріали для своїх творів письменник черпав безпосередньо з життя або з цілком достовірних документальних джерел. У листах і статтях Франка є чимало свідчень того, як не раз справжні події служили йому основою для написання творів. Письменник писав: «Ті «неприродні» образи — іменно не витвір моєї фантазії, а взяті мною живцем, майже дослівно чи то з усних оповідань очевидців… або з друкованих пам’ятників».

Глибоко вивчаючи народне життя, Франко вважав своїм обов’язком відображати його таким, яким воно було насправді, аналізуючи і типізуючи факти дійсності відповідно до своєї революційно-демократичної тенденції.

Надаючи перевагу змісту, Франко водночас ставив високі вимоги щодо художньої форми твору. Його проза, різноманітна за своїми жанрами, надзвичайно багата художніми засобами і в зображенні характерів, і в описі різних верств суспільства, і в змалюванні картин природи.

Одним із перших в українській літературі І. Франко зобразив широкі картини праці, показав працю шахтарів, селян, лісорубів, мулярів, вуглярів тощо. Переживання, настрої, уподобання і прагнення його героїв тісно пов’язані з умовами їх життя й праці.

Письменник проникливо розкривав внутрішній світ своїх героїв, психологію представників різних суспільних верств.

У змалюванні природи Франко користувався не тільки зоровими враженнями, а й усією гамою почуттєвих образів. Він один із перших в українській літературі дав зразок виробничого й міського пейзажу.

Мова творів дуже багата лексичним складом, фразеологією. В основу її лягла загальноукраїнська літературна мова й народна розмовна мова карпатського підгір’я. Для відтворення певного колориту письменник використовував також діалектизми.

Як і в поезії, у прозі І. Франк був реалістом. Він виявляв особливу увагу до соціальних конфліктів, колізій, глибоко розкривав характери героїв. Це й зумовило силу, життєвість, переконливість його творів.

Драматургія

І. Франко був не тільки великим поетом, прозаїком, а й драматургом. Його драматичні твори є визначним вкладом у розвиток реалістичної української драматургії другої половини ХІХ ст. у цьому жанрі він виступив як великий новатор драматичної форми, знавець театрального мистецтва й палкий борець за розвиток народного українського національного театру.

У статті «Руський театр» (1893) письменник надає великого значення театральному мистецтву як літературному засобові виховання народних мас, як засобові відображення історії життя народу, його культури, боротьби і прагнень. Разом із тим театр повинен своїм променем мистецтва вказувати шлях народним масам до дальшого культурного розвитку і розв’язування насущних соціальних і національних проблем. Франко викриває застій українського театру в Галичині й накреслює широку программу розвитку народного театрального мистецтва.

Драматургічна творчість Франка в основному припадає на дев’яності роки ХІХ ст. Одначе він ще на зорі своєї літературної діяльності під впливом «Слова о полку Ігоревім» написав історичну драму «Три князі на один престол» (1874), а роком пізніше «Славой і Хрузош» (драма залишилась незакінченою).

Найвизначнішими творами є «Украдене щастя», «Сон князя Святослава», «Рябина», «Учитель».

Іван Франко був видатним майстром діалога, динамічного, сповненого глибоких драматичних конфліктів сюжету. Його п’єси сценічні й прості у постановці й тому майже всі з успіхом ішли на сцені.

І. Франко і народна творчість

Багатогранна діяльність І. Я. Франка-фольклориста розпочалася із збирання та записування художніх народних творів, насамперед пісень та приказок, які серед усіх народнопоетичних скарбів чи не найсильніше його приваблювали. І не дивно: в особі

Франка органічно зливались інтереси поета і вченого. Його захоплювала краса народної пісні, її тонкий ліризм і тональне багатство; у приказках та прислів’ях учений знаходив скарби істинної народної мудрості. Усі жанри народної творчості були для І. Франка цінним джерелом, що допомагало пізнавати, осмислювати й реалістично відображати життя трудових мас.

Протягом усього свого життя він займався записуванням, систематизацією і публікуванням народнопоетичних творів. Усе це давало йому величезний матеріал для наукових досліджень і всебічно збагачувало його як письменника.

Фольклор у художній творчості І. Франка

Психологізм і ліризм народної пісенності, які так глибоко вражали І. Франка ще в дитинстві, пов’язані з його ніжною любов’ю до матері, з її «сумненькою піснею», які так відлунювали в його серці, сповненім кохання до О. Рошкевич, у часи написання «Лесишиної челяді»,— уперше знайшли яскраве творче засвоєння в образі Анни. Пізніше психологізм народної пісні й глибокі особисті переживання поета стали поштовхом до створення чудового жмутку «Зів’ялого листя», натхненних рядків про пісню в опо-

віданні «Дріада», у вступі до поеми «Мойсей» та ін.

Народна творчість, будучи складовою частиною того вогню, запас якого Франко ще дитиною взяв від трудових мас, уже в ранній період його літературної діяльності пробивалася яскравим променем крізь густі нашарування галицької літературної тра-

диції, що тяжіла над Франком-початківцем.

Усебічне й постійне засвоєння у творчості І. Франка народнопоетичних надбань художнього слова трудових мас впливало й було обумовлене самою реальною дійсністю, яку відображав письменник, його суспільною діяльністю й естетичним світоглядом.

VІ. Застосування учнями / вихованцями знань і способів дій.

1.Укладання портфоліо (робота у творчих группах, додаток 13).

Приклад 1

VІІ. Рефлексія.

1. Коментування учнями епіграфа.

2. Сформулювати запитання за темою уроку й поставити його однокласнику.

3. Самооцінювання роботи учнів на уроці (додаток 14).

Примітка: заповнюється лише перша колонка

VІІІ. Домашнє завдання:

• скласти тематичне портфоліо (на вибір) за творчістю І.Я.Франка;
• вивчити напам’ять одну з поезій збірки «Зів’яле листя».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок творчого самовдосконалення

Тема уроку:     «Ми з народом – єдині!» Збірка поезій “Зів’яле листя”. Мотиви туги і страждань. Народнопоетична основа

Мета уроку:

навчальна (предметна компетентність і медіакомпетентність):

• ознайомити учнів з ліричною драмою “Зів’яле листя”, пояснити особливості збірки; розкрити народнопоетичну основу;

розвивальна:

• поглибити вивчене про ліричного героя;

виховна:

• виховувати естетичний смак, інтерес до читання літературних творів..

Допоміжні засоби й обладнання: збірка поезій “Зів’яле листя”, аудіозаписи, ілюстрації, портфоліо

                                                   Перебіг уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Епіграф до уроку: 

     Як син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почуваю себе до обов’язку віддати працю свого життя тому простому народові
                                                                                               Іван Франко

ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання

-  Розкажіть про патріотичну лірику І.Франка (на основі збірки  “Зів’яле листя” 
( Додаткове завдання: продекламуйте улюблені поезії напам’ять ).
 -   Розкажіть про громадянську лірику І.Франка
(Додаткове завдання:  продекламуйте вірші на вибір).

2. Презентація складених портфоліо (додаток 15).                     
ІV.  Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального  матеріалу.

Описове портфоліо митця
  - Сьогодні на уроці ми крокуватимемо далі стежками ліричної поезії І.Франка, але вже не того Франка-патріота, а  „закоханого юнака” -  в душі жагуче молодого і юного.
    З невимовного болю Франкового серця постала збірка „Зів’яле листя” (1896р., яка створювалася більше 10 років). А тому й пісні в ній –  „то голосні ридання”, „підстрелені пташки”, зойки враженого серця і душі.
Під тягарем життєвих обставин 40-ка річний поет втомився, знесилився, почувався „зраненим звіром”, що тікає у нетрі. Любовна драма надломила його морально, надірвала душу, переповнила все його єство нестерпною мукою. Були ще невдачі і в громадській сфері – переслідування письменника польською й українською реакцією, його третє ув’язнення, недопущення викладання  у Львівському університеті. Особисті і громадські мотиви переплелись у душі поета і знайшли поетичне відображення у збірці „Зів’яле листя”.
    Недаремно Франко дав збірці підзаголовок „Лірична драма”.
Збірка складається з трьох розділів, образно названих жмутками. Три „жмутки” – це три дії, зміст яких – життя і нещасливе кохання ліричного героя. Конфлікт дуже напружений: адже тричі йому „являлася любов”, тричі „в руці від раю ключ держала” і тричі поет втрачає надію на щастя, прокляв життя і поклав йому край. Нерозділене кохання залишило по собі „невтишиму тоску”, засипавши снігом сподіване: „Замерзли в серці мрії молодечі, ілюзії криниця пересохла”. І.Франко знесилився, відчув неймовірну втому і пекучий біль, з якого і постали оті „ридання голосні” – пісні.
    Як уже згадувалося, збірка складається з трьох „жмутків”. У перших двох „жмутках” – інтимна лірика, що передає глибокі почуття палкого, але нещасливого кохання. Лірика третього „жмутка” – найсуб’єктивніша. Провідна тема цих поезій – трагічні переживання поета, зумовлені тяжкими умовами життя та нерозділеним коханням. (Обставини розлучили його з коханою дівчиною – Ольгою Рошкевич, до якої він серцем линув і прагнув поєднати з нею своє життя).
    Отож, розпочнемо роботу над збіркою з поезії „Тричі мені являлася любов”. (Зачитую поезію ст. 145-147 І.Франко т. 1. Бібліотека української літератури).
    У поета було три великих кохання у житті : Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, Целіна Журовська (додаток 16).

    Автор точно і тонко подає образи коханих жінок, наче тонким різцем вирізьблює їх із граніту. Для непорочної чистої Ольги, її високої духовності Франко вживає символ запозичений з Біблії ,- білу лілію:
Одна несміла, як лілія біла
З зітхання й мрій уткана, із основ
Сріблястих, мов метелик підлетіла.
Купав її в рожевих блисках май,
На пурпуровій хмарі вранці сіла
І бачила довкола рай і рай!
Вона була невинна, як дитина,
Пахуча як розквітлий свіжогай.
    Юзефа Дзвонковська постає в образі „гордої княгині”. Ця дівчина була надзвичайної краси І.Франко просив руки і серця в Юзефи, але вона знала, що хвора на туберкульоз, і відмовилася від щастя, щоб у скорому часі не травмувати коханого своєю смертю. Померла Юзефа тридцятилітньою, працювала народною вчителькою.
Явилась друга – гордая княгиня,
Бліда мов місяць, тиха і сумна,
Таємна й недоступна, мов святиня.
Мене рукою зимною вона
Відсунула і шепнула таємно:
„Мені не жить, тож най умру одна!”
І мовчки щезла там, де вічно темно.
  До образу третьої коханої І.Франко підбирає зовсім інші символи. Целіна Журовська, жінка надзвичайно примхливого й гордого характеру, не відповіла на любов поета. Ось чому в його уяві вона „женщина чи звір”, „сфінкс”.
Явилась третя - женщина чи звір?
Глядиш на неї – і очам приємно,
Впивається її красою зір.
Та разом страх бере, душа холоне
І сила розпливається в простір.
   Народними піснями стали вірші „Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, „Червона калино, чого в лузі гнешся?”, „Чого являєшся мені ...”.
   У вірші „Ой ти, дівчино, з горіха зерня” добре показано переживання ліричного героя через свою нерозділену любов. Кохана, вродлива і мила, але не приступна й безжальна. Поет передає контрастними порівняннями, які властиві народній пісні.
(Звучить ліричний вірш „Ой ти, дівчино, з горіха зерня” (читає учень класу). ст. 128 т.1.).
   Народнопоетичними засобами Франко відтворює драматизм палкої любові героя ліричної драми, показує суперечливість його почуттів. Для нього мила, яку він втратив, водночас є радощі і горе. Лишилась тільки невгасима любов, яка ранить його серце:
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Тебе видаючи любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу.
   Ця поезія покладена на музику композитором А. Кос-Анатольським.
Також хвилюючою є лірична поезія „Червона калино, чого в лузі гнешся?” написана в стилі української народної пісні і нагадує відому народну пісню „Червона калино, чого в лузі стоїш?”. (Учні декламують поезію „Червона калино, чого в лузі гнешся?” у формі діалогу. ст. 128 т. 1.).
   Ця поезія написана у формі діалогу між червоною калиною і дубом, характерним для народної пісні. За народною українською піснею символікою в образі червоної калині уособлено вродливу дівчину, а в образі дуба – молодого парубка. В поезії дуб виступає як символ сили. Він у своїх звертаннях запитує у калини: „Червона калино, чого в лузі гнешся?”. А калина з глибоким сумом відповідає, що дуб своїм гіллям закрив їй сонце, підточив сили, тому вона не може рости вгору.
    У вірші своєрідно поєднуються елементи літературного й  народнопоетичного стилю. Часто вживаними риторичними запитаннями підсилюється увага до глибоких переживань героя, викликається співчуття до важкого внутрішнього стану людини.
   Ритміка поезії „Червона калино ...” чітко виражена і передає настрій поетичних героїв.
   Засобами уособлення поет майстерно відобразив у прагненнях калини до світла і сонця – любов до життя, важкі переживання людини за гірку долю свою.
   Поезія відзначається глибоким ліризмом і високою музичністю. Вона покладена на музику композитором Надененком і виконується як ліричний квартет у стилі народних пісень.
   А ця поезія належить до шедеврів світової інтимної лірики. (Звучить поезія „Чого являєшся мені у сні?” - зачитується вчителем).
   Вірш уражає силою кохання, надривно-зажуреним вибухом людського почуття. Його серце, сповнене великої і чистої любові, страждає від нерозділеного почуття. Він сумно питає свою долю, чому милий образ не покидає зранену любов’ю душу, хоч це лише посилює її муки. Ліричний герой звертається до коханої:
Чого являєшся мені  сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
   Герой щиро кохає свою милу, хоч вона й згордувала ним. Довга розлука посилила в його серці жагучу скорботність, хвилювання. Глибокі переживання він висловлює у піснях сумних:
В життю ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні – пісні.
   Завершується лірична пісня-романс звертанням до своєї зіроньки коханої з проханням з’являтися хоч уві сні, дарувати радість і оживляти його стомлене серце.
  Цей твір за формою найбільш віддалений від фольклору і разом з тим внутрішньо тісно пов’язаний з фольклорною інтимною лірикою (з народними піснями про кохання).
VІ. Застосування учнями / вихованцями знань і способів дій.

Робота за підручником
Коротко записати перелік поезій, які аналізувалися, до якого “жмутку” належать.
VІІ. Рефлексія.

1. Бліц-турнір
 - Із скількох “жмутків” складається збірка “Зів’яле листя”?
 - Скільки років вона писалася І. Франком?
 - В якому віці автор написав “Ліричну драму”?
 - Які ліричні поезії нагадують українські народні пісні? Чи покладено їх на музику?

2. Заповнення рефлексійної картки (додаток 17).

3. Взаємопроникнення «Моя духовна близькість із митцем» (додаток 18).                

VІІІ. Домашнє завдання:
- опрацювати за підручником ст. 134-136;  підготуватися до УПЧ за твором Р.Горака “Тричі являлася мені любов”; укласти портфоліо за темою «Поема «Мойсей» - вершина творчості І.Я.Франка»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок 

Кожен день, в який ви не поповнили своєї  освіти хоча б маленьким, але новим для вас шматком знання ... вважайте безплідно  і  незворотно для себе загиблим

К. С. Станіславський

Постійний професійний ріст учителя є необхідною умовою діяльності педагога. Суспільство завжди пред'являло, і буде пред'являти до педагога найвищі вимоги. Для того щоб учити інших, потрібно знати більше, ніж усі інші. І ці знання не повинні обмежуватися предметом і методикою його викладання. Учитель повинен бути в курсі передових технологій, мати знання в різних сферах суспільного життя, орієнтуватися в сучасній політиці, економіці тощо. Він має учитися всьому постійно, тому що сама його робота пов'язана з безперервним оновленням. Щороку до вчителя приходять нові учні, що несуть із собою новий етап розвитку суспільства. Саме тому основною метою сучасної освіти є досягнення бажаного рівня професійної компетентності шляхом оновлення та удосконалення наявних у фахівця знань, умінь і навичок.

Тож сьогодні інновації - це потреба, яка захищає особистість від інтелектуального зубожіння, це усвідомлений процес пізнавальної діяльності, це удосконалення будь-яких якостей людини або його навичок.

Інновації – це, насамперед, сукупність нових про­фесійно-педагогічних дій педагога, спрямованих на вирішення акту­альних проблем виховання й навчання з позицій особистісно орієнто­ваної освіти; цілісна теоретична, технологічна і методична концепція оновлення педагогічної діяльності, що забезпечує її вихід на якісно новий рівень; процес освоєння нового через самопізнання, це своєрідний поштовх до творчого зростання особистості. На сучасному етапі навчання повинно бути не просто процесом диктатури, навіювання та наказу, а діяльністю самозмінювання, де основою є демократичність, відкритість, діалогічність, рефлективність.  

  Використовуючи у своїй роботі укладання портфоліо,  я керуюся, насамперед, ефективністю кінцевого результату. Саме це дає засади формування цілого комплексу життєвих компетентностей, що є досить актуальним на сьогодні, бо формує засади громадянськості та плекає активну життєву позицію людини.

Дитино! Будь самодостатньою! Побачиш –

Прийде твій час! А ти собі затям:

«Ти сильна, ти щось-таки значиш!

 Ти світ цей здивуєш своїм життям!»

 

 

 

 

 

Список використаної  літератури

 

1. Александр Долгоруков. Метод case-study как современная технология профессионально-ориентированного обучения [Електронний ресурс]  http://www.vshu.ru
2. Г.Л. Багиев, В.Н. Наумов. Руководство к практическим занятиям по маркетингу с использованием кейс-метода [Електронний ресурс]  http://www.marketing.spb.ru
3. Брыксина  О.Ф.  Конструрирование  урока  с  использованием  средств  информационных  технологий  и  образовательных  электронных  ресурсов //  Информатика  и  образование,  2008. - №5. – С.34 – 38.
4. Вовк Л.П. Педагогічна традиція у системі освітніх інновацій // Пульсар. – 2005. - № 9. – с.45-47.
5. Ворошилов  В.  Свою  методику  анализирует  учитель.//  Директор  школы. – К.,  2009. - №7. – С.36.
6. Донченко  Т.К.  Уроки  мови та літератури  мають  стати  уроками  словесності  //  Дивослово. – 2007. - № 4.
7. Інтерактивні  технології  навчання:  теорія,  практика,  досвід:  метод,  посіб.  авт.  уклад.:  О.Пометун,  Л.Пироженко. – К.:  А.П.Н.;  2006. –

     136 с.

8. Конаржевський  Ю.А.  Анализ  урока.  М.:  Просвещение,  2007.
9. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. - К.:Грамота, 2005. – 123 с.
10. Методика  навчання  рідної  мови та літератури  в  середніх  навчальних  закладах.  За  ред.  М.І.Пентилюк  та  інш.  К.:  Ленвіт,  2009.
11. Пентилюк  М.І.  Особливості  технології  уроку  //  Дивослово. – 2005. - №4.
12. Пєхота О.М., Кіктенко А.З. та ін. Освітні технології. – К.: А. С. К., 2006.
13. Пехота О. М. Професійна індивідуальність майбутнього вчи­теля. "Педагогіка і психологія". Вісник Академії педагогічних наук України. — 1994. — № 5. — С. 106. 
14.   Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.: Вид.гр. «Основа», 2005.
15. Формування самоосвітньої  компетентності учнів /  К. «Шкільний дім », 2008. – 128.
16. Щербань Т. Модель компетентного випускника. Завуч. – 2005. - №28.

 

 

 

Додатки

Додаток 1

 

Додаток 2

Додаток 3

 

Складові ефективності й успішності уроку:

Глибокі теоретичні    +     ретельне планування   +     творчий підхід
          знання                        та підготовка уроку                   учителя

 

 

Додаток 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

 

 

 

Додаток 6

 

Додаток 7

Орієнтовна структура уроку

із застосуванням портфоліо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 8

 

Додаток 9

Додаток 10

Проект-портфоліо

 

                                                      Образ Круця

 

кумедний                                                                        розумний

справедливий                                                                              невибагливий

 

свободолюбивий                                                     правдивий

Чарівний казковий  чоловічок

 

 

 

Образ Дарка

серйозний                                                                                  допитливий                     

вірний                                                                                                  щирий

 

                                 Чарівний казковий чоловічок

 

 

 

 

 

 

Додаток 11

 

 

 

Додаток 12

 

 

Додаток 13

Приклад 1

Додаток 14

Картка самооцінки

Етапи уроку	Відмітки	Мої враження
	V	Це я знаю або думаю, що знаю
	-	Це суперечить тому, що я знаю
	!	Це для мене нова інформація
	?	Ця інформація мене бентежить

Примітка: заповнюється лише перша колонка

Додаток 15

Приклад 1

Додаток 16

Додаток 17

Критерії оцінювання	Самооцінка	Оцінка членів групи	Оцінка  вчителя
Активно працював сам
Висловлював нові ідеї
Допомагав членам групи

Додаток 18