«Орнаменти та символіка кольорів вишивки. Розробка орнаменту вишивки» в 7 класі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку з образотворчого

мистецтва на тему «Орнаменти та символіка кольорів

 вишивки. Розробка орнаменту вишивки» в 7 класі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   Підготувала: вчитель

                                                   образотворчого мистецтва

                                                   Буцинського ліцею Дубівської             

                                                   сільської ради Ковельського ра                

                                                   йону Волинської області Бірук Н. А

 

 

 

 

Урок №6. Орнаменти та символіка кольорів

 вишивки. Розробка орнаменту вишивки

Мета:навчальна: ознайомити із зразками народної вишивки та видами орнаментів; дати поняття про технологію роботи над вишивкою; навчити складати орнаменти для вишивки; поглибити уявлення про виражальні засоби малюнка, символіку кольорів; знання з історії народної вишивки;

розвивальна: розвивати навички та вміння дітей працювати графічними матеріалами: олівцями, фломастерами; розвивати точність рухів та окомір;

виховна: виховувати в учнів почуття прекрасного, розуміння народного декоративного мистецтва та любов до національної художньої спадщини.

Обладнання: матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи; репродукції графічних робіт, зразки вишивок, технологічна схема роботи над вишивкою, аудіозапис українських народних пісень.

Матеріали та інструменти: аркуш у клітинку, простий і кольорові олівці, гумка, кольорові фломастери.

Тип: комбінований урок.

                                      Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь:

Які види декоративно-прикладного мистецтва ви знаєте?

Що вам відомо про вишивку?

Коли вона виникла? (Доба палеоліту).

Чи знаєте ви легенду про те, як виникла вишивка? (Учень розказує легенду).

Вишиванка (легенда)

Був час, як почав на землі люд вимирати. Від якої хвороби, того ніхто не знав. Отак іде чоловік і враз упаде, зчорніє, запіниться і вмре.

Втікали люди з сіл у ліси. Та слідом за ними гналася хвороба. Не жалувала ні молодих, ні старих. Надходив такий час, що вже й хоронити нема кому…

А жила собі в селі над Дністром бідна вдова Марія. Забрала пошесть у неї чоловіка й п’ятеро дітей. Лише наймолодша Іванка ще здорова. Пантрує матір за донечкою, як за скарбом найдорожчим.

Але не вберегла… почала сохнути Іванка. Їсти не хоче, а тільки п’є, блідне, тане на очах. А ще просить матінку:

Врятуй, мамо, я не хочу помирати!

І так ті оченята благають, що бідна жінка місця собі не знаходить.

Одного вечора до хати прийшла якась бабця старенька. Як і коли прийшла, Марія не чула.

Слава Богу, – привіталася. – Що, помирає остання?

…

А могла б жити!

Аж кинулася Марія:

Як? Бабуню сердечна, як Бога благаю, спаси, порятуй найменшу. Не лиши в самоті на старість!

Взяла, певно, стара до серця той плач і мовила:

Повідаю тобі тайну страшної хвороби. Але присягни, що не обмовишся. Дитям присягай!

Присягаю… донечкою!

Знай, послав чорну Смерть Господь Бог. Грішників багато зросло. Сказав Бог умертвляти всіх, на кому нема хреста. А чорти втішилися і всіх, на кому не видно хреста, убивають. Що їм до людських душ? Ти тяжко перенесла смерть родини. Дам тобі раду… виший на рукавах, на пазусі і всюди хрести. Та ший чорні або червоні, щоби чорти здалеку виділи… але не кажи нікому більше, бо смерть доньки вздриш на очах…

 

Вже за годину червона і чорна мережки оперезали дитячу сорочечку. Світять назавтра до сонця хрести і хрестики. І собі нашила. А донечка здоровшала щодень і просила маму:

А виший іще терен… А калину…

З тим вже Іванка здорова: і скаче, і сміється, і співає.

А Маріїне серце стискається від болю, як видить, що знову понесли небіжчика на цвинтар.

Одного разу вся у сльозах прибігла Іванка і потягнула маму за рукав на сусідський двір. У домовинці виносили з хати двійняток хлопчиків, Іванчиних ровесників.

Змарніла Марія, аж світиться. Все пестить і цілує донечку, а думки в голові, як хмари зливові:

Боже милий, та ж то моя надія!

…А діти мруть…

Господи! Та ж я не переживу її смерті!

…А люди мруть…

Не витримала. Від хати до хати бігала розпатлана і страшна:

Шийте, шийте хрести… вишивайте… Будете жити! Рятуйтеся!

Люди замикалися в хатах. Думали, що прийшла пора і на Марію. Не вірять.

Марія побігла додому, взяла на руки Іванку і побігла до церкви. Забила в дзвін на сполох. За хвилю вже всі збіглися.

Обцілувала Марія дитину і мовила до людей:

Не повірили! Думаєте, здуріла? Та най буде, дітей мені ваших шкода… - на тім зірвала з Іванки сорочечку вишиту.

Убивці! Шийте, вишивайте сорочки дітям і собі, - та й впала мертвою біля доньки…

З того часу відійшла хвороба з лісу й моря. А люди ходять у вишиванках. Згодом вже не стало потреби у вишитих хрестах. Та матері навчили дочок, дочки своїх дочок, і вже ніхто не обходився без вишитої сорочки, фартуха чи блузи.

Носять оту красу одіж понині.

Але мало хто відає, звідки прийшла та краса до людей…

Записав М. Крищук від І.М. Розвадовського,

1918 р. н., у м. Теребовля Тернопільської обл..

Які вишиті речі користуються популярністю в українського народу?

Учні демонструють вишиті рушники, серветки та інші речі, що принесли з дому, та розповідають про майстринь, які їх створили.

Яку роль відіграв рушник у житті українського народу?

Послухайте «Пісню про рушник», або «Мамина сорочка».

ІІІ. Мотивація навчальної мотивації.

Оголошення теми і мети уроку.

Вишивати на Україні ніколи не припиняли. З давніх-давен українці прикрашали предмети хатнього вжитку орнаментами, які були взірцем їхньої працьовитості, та мистецьких здібностей.

Орнамент – ритмічне повторення елементів.

Потреба вишивати мала також магічний та релігійний зміст. Бажаючи прихилити до себе богів, люди закликали їх відповідними знаками – символами та оберегами.

Сьогодні вже не можна, напевне сказати, кому першому спало на думку втілити в орнаменті красу навколишнього світу.

Сьогодні на уроці ми з вами станемо творцями дивовижного мистецтва – вишивки, будемо розробляти орнамент вишивки.

IV. Викладення нового навчального матеріалу.

Слово «знавцям» вишивки.

Учень 1. Краса вишивки залежить від якості тканини, ниток і прийомів вишивання.

Вишивали на домотканому, або фабричному полотні (перкалі, коленкорі, китайці, кумачі, плюші, шовку тощо).

Для Волині основним кольором був червоний, який доповнювався чорним, синім або зеленим.

Учень 2. Однією з найпоширеніших технік є вишивання хрестиком та гладдю.

Вишивка золотом та сріблом називається гаптуванням. В різних регіонах України сформувалися свої характерні особливості орнаментів (геометричних і рослинних), з фігурками звірів і птахів, людей, іноді вишивальниці створювали на рушниках складні багатофігурні композиції.

Учень 3. Від руки вишивали  на рушниках знаки – символи, що мали певне значення: ромб із крапкою посередині – засіяне поле; ваза із квіткою – дерево миру; фігурка людини – знак Берегині,  богині домашнього вогнища. Ромби, хрестики, кружальця, складені у візерунки, - все це було прагненням людини зласкати добро, обійти лихо.

Учень 4. Добираючи нитки для вишивання, кожна майстриня вносила у поєднання кольорів свої мрії та сподівання, отже кожен колір має своє значення:

червоний – квіти, любов, радість життя;

зелений – весна воскресіння, спокій, зелень трав;

блакитний – чисте безхмарне небо, повітря;

чорний – журба, смуток, колір землі;

жовтий – достиглі в полі колоски, зорі;

оранжевий – земля, багата на дари полів.

Постанова практичного завдання.

Ось ми підійшли до виконання практичної роботи. Вам потрібно створити орнамент вишивки (на вибір):

рушника;    серветки;      сорочки. 

Ознайомлення з технологією роботи над вишивкою:

Вибір теми роботи, засобів вираження змісту.

Створення ескізу малюнка на основі народних символів – знаків.

Вибір виду вишивки (хрестиком, гладдю).

Нанесення малюнка на полотно.

Вибір ниток та виконання роботи.

VII. Практична діяльність учнів.

Звучать українські пісні. Учні створюють ескізи орнаменту для рушника, серветки, сорочки (на вибір).

Використовуючи елементи маючих таблиць, схем, малюнків, скласти свій орнамент, або з кількох орнаментів скласти свій для оздоблення виробу.

Кольорову гаму підібрати самостійно.

 VIII. Актуалізація набутих знань.

Гра «Так - ні».

Вишивка – це:

композиція? (ні)

вид мистецтва? (так)

Орнамент – це:

Елементи, які повторюються? (ні)

Ритмічне повторення елементів? (так)

За своїм характером орнамент буває:

Чорно-білим? (ні)

Геометричним? (так)

Вишивання хрестиком – це вишивка:

По вільному контурі? (ні)

За рахунок ниток і тканини? (так)

IX. Підсумок уроку.

Аналіз робіт.

Виставка кращих робіт.

Оцінювання.

Завдання на наступний урок: принести для виготовлення ляльки-мотанки: нитки, папір (серветки), або тканину, ножиці.