Додатки до уроків образотворчого мистецтва з теми: «Декоративно-прикладне мистецтво» 7 клас
Конспект уроку з образотворчого мистецтва на тему «Види декоративно-прикладного мистецтва» в 7 класі
Підготувала: вчитель
образотворчого мистецтва
Буцинського ліцею Дубівської
сільської ради Ковельського ра
йону Волинської області Бірук Н. А
Урок №1. Види декоративно – прикладного мистецтва (розпис , витинанка , вишивка , писанкарство , народна іграшка та ін.).
(«Образотворче мистецтво», 7-й клас)
Мета: ознайомити учнів з історичними витоками розвитку декоративно – прикладного мистецтва та його видами ; розвивати інтерес до пізнання українського народного мистецтва, естетичний смак, виховувати повагу до культурної спадщини народу , традицій.
Обладнання для вчителя: а) ілюстративний матеріал;
б) матеріал для вчителя.
Обладнання для учнів : естетичний словник з образотворчого мистецтва , ручка.
Види діяльності учнів : пізнавальна, сприймання мистецтва.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку:
1. Організація класу.
2. Актуалізація опорних знань.
- Які види мистецтва ви знаєте ?
- Якою мовою говорить графіка, живопис , скульптура , література ?
- Які жанри образотворчого мистецтва ви знаєте?
Гра « Впізнай жанр»( Вчитель показує ілюстративний матеріал, а учні «впізнають» жанр.
-Які види образотворчого мистецтва ви знаєте?
3. Повідомлення теми та мети уроку
4. Вивчення нового матеріалу
Слово вчителя
Українці з давніх – давен уміли цінувати красу. Вони створювали й прикрашали ужиткові речі. Мистецтво художнього оздоблення побутових речей дістало назву декоративно – прикладного , яке тісно пов’язане з побутом , віруваннями, природними умовами народу. До видів декоративно – прикладного мистецтва належать : вишивка , розпис , писанкарство , ткацтво , ковальство , витинанка , лозоплетіння та ін.. Створене, щоб прикрашати життя , народне мистецтво стало складовою частиною національної художньої культури , невичерпним джерелом її розвитку.
Учні декламують вірш « Барви мистецтва»
А вічності дзвін знов лунав на світанку,
Крізь тумани століть у квітучім серпанку,
Що є на Вкраїні незмінне багатство –
Це наше барвисте народне мистецтво.
І казковим орнаментом квітне хрестик, низинка,
В молодій чудовій світлій вишиванці.
А у розквіті барв з колоритом чудовим
Народився яскравий килим народний.
Ось, різьблена таріль, скринька та топірець –
Шкріблекові нащадки донесли до нас.
У прикрасах тонких відчувається дзвін,
У природних струмках відчувається він.
І нема цій красі ні межі, ані краю .
В ній священна любов в низпосланні із раю.
Хай цвіте , хай усюди примножиться рясно
Неозоре яскраве Буковини мистецтво .
Хай чарівність його назавжди окриляє,
Хай квітує красою народне багатство.
Слово вчителя
-Одним із найдавніших видів декоративно – прикладного мистецтва є вишивка. Перші згадки про вишивку належать до доби палеоліту. Із19 ст. вишивка стає ремеслом. І тепер багато людей займається вишиванням. Цей вид мистецтва глибоко пов’язаний із народними традиціями , побутом , релігією.
Основним матеріалом для вишивання були вовна , льон , конопля . Вишивали також і на фарбованій тканині – перкалі , коленкорі , китайці , кумачі , мусліні , плюші,шовку тощо.
Вишивання хрестиком та гладдю – найпоширеніші техніки. На Волині основним кольором був червоний , який доповнювався чорним , синім або зеленим. Українська земля має багато талановитих майстринь. У в нашому рідному селі Буцин живуть майстрині вишивки – Чепілевська Віра Петрівна та її дочка Дричик Алла Володимирівна. ( Розповідь учителя про них та показ робіт).
-Кераміка теж відома людству з найдавніших часів . Майстри різних країн працюють з цим матеріалом , але найбільшої слави зажили майстри середньовічного Китаю. Китайскі вази в наші дні прикрашають найкращі музеї світу.
-Знамениті туркменські килими вражають багатством , насиченістю тонів і складністю орнаменту , які ніколи не повторюються. ( Розповідь ілюструється наочним матеріалом ).
- Мистецтво розпису по шовковій тканині – батик – виникло у Південно - Східній Азії . Сьогодні ця технологія популярна. Нею користуються професійні художники під час створення своїх творів.
5. Огляд наочного ілюстративного матеріалу та матеріалу для показу.
Повідомлення учнів дослідників.
1 учень ( розповідає про гончарство з демонстрацією зразків )
Гончарство – найцікавіше , одне з найскладніших, народне ремесло. Потрібно знати секрети випалювання, щоб вогонь не зіпсував, не звів нанівець прекрасну роботу майстра . Як появилось гончарство ? Мабуть, колись давним – давно люди помітили , що шматок глини , який випадково опинився у багатті, затвердів до міцного каменю . Це і стало поштовхом до бурхливого розвитку гончарства . Знахідки археологів дозволяють скласти уявлення про те , що перший гончарний круг був дуже недосконалим . Його приводили в рух рукою , лише з появою нижнього верстата в Х ст. почали формувати посуд на гончарному крузі з одного шматка глини.
В наш час популярні : полив’яний гончарний посуд , глечики , фігурний посуд у вигляді людей і тварин . Найвідоміші майстри глиняного фігурного посуду працюють в с. Опішня (Полтавська обл..). Коли ми бачимо макітру чи глечик , уявляємо , як він народжувався. У таких виробах відчувається сила землі , тепло людських рук , подих нашої історії. Поклади глини для гончарства є в с. Дубечне Старовижівського району. Працював в нашій школі гурток «Горнятко» , яким керувала місцева вчителька Дричик О. С.
2 учень ( розповідає про ковальство з демонстрацією зразків ) .
З давніх – давен люди навчилися обробляти метал . У кожному селі був коваль , який виготовляв плуги , серпи , сокири , кував коней , клепав коси тощо.
Але художня обробка металу стала особливо популярною в наш час . Чого варті орнаментальні прикраси для паркових огорож , сувеніри .
В с. Буцин працює ковалем молодий талановитий хлопець Олексюк Віталій . Із металу він створює оригінальні ворота , столики , лави , підставки для вазонів та ін..
3 учень ( розповідає про лозоплетіння з демонстрацією зразків ) .
Плетіння – одне з найдавніших ремесел , виникло раніше , ніж обробка дерева , металу . Гнучкі та міцні саджанці горіха використовувалися для плетіння огорож , із лози виготовляли кошики , бочки , меблі та ін., із соломи – бочки для зерна , головні убори , з рогози – полотна для решіт , килимки . В селі Буцин багато людей вміє плести кошики з лози . Відома майстриня з нашого села Маринчук Юлія Василівна виготовляє речі побуту ( розповідь дочки Дарії , учениці 7 класу , про мамині роботи , показ виробів ).
4 учень ( розповідає про мистецтво розпису з демонстрацією зразків).
Декоративний розпис – це символічна мова народного мистецтва. Так як люди прагнуть краси , то яскраві за кольором , цікаві композиції надають предметам , речам побуту мальовничого , святкового вигляду , що радують зір всіх, хто споглядає цю красу.
Традиційні види розпису зберігають і творчо розвивають у с.Петриківка ( Дніпропетровська обл..) Орнаменти переважно рослинні , зокрема квіткові .
До них можуть приєднувати китиці винограду , калини , а рядом – птахи . Мають петриківські розписи і свої символи :
червоні ягоди калини – дівоча краса ; зозуля – передбачає , скільки буде жити людина ; півень – провіщує новий день. Колись майстри готували фарби із соку рослин , використовували природні барвники . Секрет розпису залежить і від саморобних пензлів , якими користуються народні умільці .
Розписи – це не тільки прикраса хати , а й своєрідна мова народного мистецтва.
5 учень ( розповідає про витинанку з демонстрацією зразків ). Слово «витинати» означає вирізати . Це прикраси для житла , які вирізають ножицями або ножем з білого або кольорового паперу . Вони набули розповсюдження в ХІХ ст., коли папір став поширеним і доступним матеріалом . Ними прикрашали стіни , мисники , буфети , образи та ін. Люди вірили , що чудові паперові прикраси оберігають їх житла від нещасть , хвороб , дарують достаток і щастя.
6 учень ( розповідає про флористику ) .
Флоризм – це мистецтво комбінування сухих рослин для створення картин , панно.
Флористика – аплікація з природних матеріалів ( трав , квітів , листків) набула великої популярності саме в наш час. Ця робота розвиває творчість , художній смак . Яку велику фантазію треба мати , щоб з тополевого пуху зробити портрет , а з квітів , трав , листків створити неперевершені пейзажі .
7 учень ( розповідає про писанкарство з демонстрацією зразків ).
Писанки – це символ добра , сонця , життя . Давні люди вірили , що писанка має магічну силу . Орнаменти , які наносились на сире яйце писачком з воском були не просто малюнками , а таємничими знаками , пов’язаними з магічними обрядами .
Для писанок характерні геометричні , рослинні , тваринні мотиви.
Існує багато легенд про виникнення писанок та їх роль у житті людей.
8 учень ( розповідає про народні іграшки ).
Народні іграшки появились дуже давно , в період процвітання трипільської культури.
Для виготовлення іграшок використовували доступний матеріал : глину , дерево , кору берези , липи , осики , сосни , тканину , тісто , природні матеріали ( очерет , солому ) . Не всі мешканці України мали кошти , щоб придбати іграшки для своїх дітей , тому часто батьки виготовляли їх , використовуючи підручний матеріал . Прикрашали вироби розписом у вигляді різноманітних орнаментів , хрестів , кружечків , крапок або ж покривали ангобами чи поливою. Тепер використовують і новітні матеріали ( глину , пластмасу , синтетичні тканини ) .
Усі матеріали , що використовуються для виготовлення іграшок , суворо перевіряються державними установами , щоб не містили шкідливих для здоров’я дитини домішок .
6. Узагальнення , систематизація нових знань і вмінь.
Вікторина
1. Вид декоративно – прикладного мистецтва , твори якого виконують на сирому яйці за допомогою барвників і воску писачком . ( Писанкарство )
2. Вироби з глини , випалені при високих температурах. ( Кераміка )
3. Мистецтво розпису по шовковій тканині . ( Батик )
4. Художня обробка металу . (Ковальство )
5. Мистецтво виготовлення предметів з лози . ( лозоплетіння)
6. Мистецтво комбінування сухих рослин для створення картин , панно.
( флоризм)
7. Художня обробка предметів побуту. (Декоративно – прикладне мистецтво)
8. Виготовлення прикраси на тканині шляхом шиття . ( Вишивка )
7. Підсумок уроку
Рефлексія
-Що нового для себе можна взяти з уроку ?
-Що таке декоративно – прикладне мистецтво ?
-Чим здавна славиться наша Волинь ?
8. Домашнє завдання :
Підготувати ілюстративний матеріал , загадки , вірші , вислови з теми
« Декоративно – прикладне мистецтво».
Урок №2. Декоративно-прикладне мистецтво. Писанкарство. Виконання писанки або мальованки (за вибором учнів)
Мета: познайомити учнів з традиціями написання волинської писанки, символами та орнаментами розписів; показати взаємозв’язок писанкарських орнаментальних мотивів із народною вишивкою, килимарством, розписом посуду; ознайомити з інвентарем писанкарства, змістом і технікою розпису писанки; розвивати художній смак, уміння працювати на опуклій площині та композиційно правильно розташувати потрібні елементи на писанці; навчити розписувати яйце воском; виховувати пошану до народних традицій.
Оснащення уроку
Зоровий ряд: інформаційні картки зі значенням кольорів на писанках; інформаційні картки «Українські писанки та їх символи»; інформаційні картки «Орнаментальні схеми», «Варіанти композицій».
Музичний ряд: Д.Чередниченко «Писанка» або грамзапис музики з балету П.І.Чайковського «Лускунчик».
Матеріали та інструменти: анілінові фарби, віск, писачки, яйця.
Тип уроку: комбінований.
Вид діяльності учнів: сприймання, практична діяльність.
Форма діяльності учнів: індивідуальна.
Техніка виконання: писанкарство.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Україна здавна славилася вишивками, різьбленням по дереву, керамікою, плетінням з лози. В усьому світі відомі й українські писанки.
Сьогодні ми з вами полинемо у незвичайну подорож, у чарівний світ писанок.
Українська писанка найунікальніший витвір української культури. Вона є символом Великодня – свята, коли воскресає природа, коли відроджується все живе для продовження життя на землі.
Чи чекали ви дуже цього уроку? Звичайно, хто не хоче навчитися писати чудові писанки, щоб на Великдень занести гостинець своїм рідним, хрещеним матері та батькові. Усі хочуть, щоб їх писанки були найкращими. І вашим рідним буде приємно і радісно за вас, що ви вмієте робити писанки. Вони захочуть показати їх знайомим і будуть пишатися вами, бо не всі дорослі вміють виготовляти справжню писанку.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Красні яйця пишуть переважно під час Великого посту. Але в різних регіонах України це завжди робилося по-різному, залежно від місцевих традицій. Існує п’ять видів техніки розписування пасхальних яєць: крашанки, писанки, дряпанки, крапанки, мальованки.
Писанки – то чудові витвори людських рук і душі народу. Здавна яйце було в різних народів символом життя. Найдавніші вапняні та мармурові різьблені писанки датовані Х ст..до н.е. і були знайдені в гробницях етрусків, на території Італії.
У писанках люди передавали свої надії, свій зв’язок із Всесвітом, зображали зорі, сонце, рослинний та тваринний світ, витвори та знаряддя своєї праці.
Кожний регіон України має свої особливості в зображенні орнаментів писанки. Для писанкарства Волині характерні такі орнаментальні мотиви: грабельки, заступки, колосочки, сосонки, конюшина, жолуді, маки, тюльпани, виноград, ружі, тваринки, жучки, рибки, баранці, коники, пташечки і найсвятіше – Берегиня, церковці, попові ризи, безконечник (Учитель демонструє плакат)
Давні візерунки – це графічний запис молитви – прохання: про дощ, урожай, про жіночу плідність.
Орнамент української писанки загалом перегукується з орнаментом посуду Трипільської культури, а це 3500-1700 років до Різдва Христового. Учені знаходять аналогії також і з орнаментом вишиванки та килимів, настінного розпису, кераміки, різьблення по дереву, що цілком зрозуміло, адже декоративні візерунки - це традиційні обереги, якими позначали все довкола – тканину, стіни, дерево, посуд тощо.
Водночас писанкова орнаментація спільна для всієї території України, є дуже багато однотипних писанок.
Ознайомлення із символами писанок за інформаційними картами «Українські писанки та їх символи»
Як же розписати писанку?
Процес розписування писанки
1. Перш за все необхідно підготувати робоче місце: накрити стіл старим, але чистим накриттям; правильно розставити посудину з чистими яйцями, свічку, банку з писанками, покласти серветки.
2. Добре помити руки, щоб сліди від пальців не залишалися на шкаралупі.
3. Забезпечити навколо себе спокійну обстановку, щоб ніхто не говорив нічого зайвого, щоб ніщо не відвертало уваги.
4. Коли все готове, слід усю увагу сконцентрувати на обраному орнаменті та його розташуванні на яйці.
5. Тонко заструганим олівцем розділяємо яйце на окремі сектори, намічаємо деталі орнаменту і починаємо розписувати воском.
Учні ознайомлюються з «Орнаментальними схемами»
6. Тримаємо яйце трьома пальцями лівої руки і повертаємо до себе. Трьома пальцями правої руки тримаємо писачок, а мізинцем підтримуємо рівновагу яйця.
7. Наносимо віск на ті місця орнаменту, що мають бути білими, і занурюємо яйце в жовту фарбу.
8. Після того, як яйце зафарбується і висохне, розписуємо деталі орнаменту, що мають бути жовтими, і занурюємо яйце в наступну, інтенсивнішу фарбу (червону, світло-зелену, оранжеву).
9. Потім після орнаментів, що мають бути оранжевими, червоними, зеленими, занурюємо яйце в темну фарбу (темно-зелену, чорну, бордову, фіолетову). Ця фарба буде тлом писанки.
Демонстрація зразків писанок
10. Писанка готова. Просушуємо на підставці з цвяхами, попередньо знявши краплі паперовою серветкою.
11. Віск знімаємо, нагріваючи поступово писанку над полум’ям свічки, а в домашніх умовах – над полум’ям газової плити.
12. Віск, що плавиться, стираємо з поверхні ватним тампоном.
13. Очищену писанку покриваємо лаком і залишаємо на підставці до повного висихання. Лак захищає поверхню писанки від подряпин, вицвітання і продовжує її вік.
Учитель. Проте писанка, на жаль, є виробом недовговічним. Для зберігання писанки в домашніх умовах і музейних колекціях, вона повинна пройти спеціальну підготовку. При цьому писанку роблять із видутого яйця, змастивши внутрішню поверхню клеєм ПВА. Ця робота вимагає певних навичок.
Демонструються зразки писанок.
V. Інструктаж з техніки безпеки.
VІ. Практична робота. Звучить музика з балету П.І.Чайковського «Лускунчик» або Д.Чередниченка «Писанка»
Учні виконують писанки або мальованки (за вибором)
Це цікаво: природні барвники, які виготовляються в домашніх умовах: «жовтило» - виварена яблунева кора, «чорнило» - луска зернят соняшнику, темно-коричневий – відвар житніх висівок, червоний – відвар з лушпиння цибулі. У наш час фарби виготовляються хімічним способом, а ви зможете скористатися екологічно чистими барвниками.
VІІ. Підсумок уроку.
«Мікрофон»
Про що дізналися?
Чого навчилися?
Де можете застосувати знання, засвоєні на уроці?
2. Оцінювання.
3. Демонстрація кращих робіт.
4. Розгадування кросворду «Писанка»
По горизонталі:
1. Що випікали жінки напередодні Великодніх свят?
2. Найбільше християнське свято, воскресіння Ісуса Христа.
3.Боголюдина, народжений Дівою Марією у містечку Віфлеємі, що у
Палестині.
4. Українські обрядові пісні, хороводи навколо церкви у Великодні свята.
5. Розфарбовані за допомогою пензля і фарб яйця.
6. Яйця з різними кольоровими плямами на тлі чорного або якогось іншого кольору.
По вертикалі:
Яйце, розписане (воском) мініатюрним орнаментом за допомогою писачка.
Відповіді.
По горизонталі: 1. Паска. 2. Великдень. 3. Ісус. 4. Гаївки. 5. Мальованки. 6. Крашанки. 7. Крапанки.
По вертикалі. 1. Писанка.
5. Домашнє завдання. Розглянути репродукції робіт К.Білокур, ілюстративний матеріал (петриківський розпис).
Проголошення уроку завершеним.
Урок №3. Декоративний розпис (петриківський).
Вивчення елементів розпису.
Мета: поглиблювати знання учнів про народний декоративний розпис; ознайомити з прийомами зображення рослинних форм і птахів у творах народних майстрів; удосконалити навички композиційного вирішення твору; розвивати почуття колірної гармонії, фантазію, художні компетенції, формувати художньо-естетичне ставлення до дійсності, інтерес до пізнання культури свого народу; виховувати любов до української культури.
Оснащення уроку.
Зоровий ряд: зразки петриківського розпису; репродукції картин;
зразки учнівських робіт.
Музичний ряд: записи українських народних пісень.
Матеріали та інструменти: альбом; фарби; пензлі; клей ПВА.
Оформлення дошки: тема уроку; дидактична таблиця петриківського
розпису; фото; репродукції петриківського розпису.
Хід уроку
Організаційний момент.
Мотивація навчальної мотивації.
Слово вчителя.
Одним із поширених видів мистецтва, що здавна існує та розвивається в Україні, є декоративний розпис. Споконвіку ним прикрашали житла, меблі, посуд, тканини. Яскравою сторінкою декоративний розпис увійшов в історію культури українського народу. Центром його є с. Петриківка, Дніпропетровської області. Із покоління в покоління передавали основи декоративного оздоблення сільського інтер’єру та екстер’єру, господарських та побутових речей, зберігаючи місцеву особливість розпису. Гарне село Петриківка в різні пори року. І наче сама природа, щедра на кольори, водить рукою художників із Петриківки. І з’являються на папері чарівні квіти, фантастичні птахи, яскраві ягідки, що виблискують серед зеленого листя.
Майстри художнього розпису – не тільки дуже уважні й спостережливі, але й творчі люди. Вони не копіюють природу, а творчо переосмислюють її. Ось чому поруч із ромашками, порічками, калиною зустрічаються напівфантастичні « цибульки» та «бурячки», «бігунці». Це дуже цікавий та захопливий процес!
Я пропоную і вам долучитися до такої дивовижної роботи. Сьогодні ми навчатимося виконувати елементи петриківського розпису і, поринувши в казку, створюватимемо красу власноруч.
Повідомлення теми та мети уроку.
Пояснення нового матеріалу.
Талановитими майстрами петриківського розпису є Тетяна Пата, Надія Білокінь, Ярина Пилипенко, Надія Тимошенко. Все своє життя вони присвятили збереженню та розвитку його традиційних рис.
(Демонстрація репродукцій картин).
Для опанування техніки петриківського розпису необхідно оволодіти чотирма типами мазків. Їх традиційна назва «гребінчик», «зернятко», «горішок», «перехідний мазок».
(На аркуші паперу, закріпленому на дошці, учитель демонструє техніку накладання мазків).
Улюблені квіти у творчості петриківських мазків - це гвоздики, чорнобривці, волошки. Мотиви петриківського орнаменту запозичено у природи.
Горошок, грона калини та винограду петриківчани роблять пальцями.
Майстри використовують традиційне контрастне поєднання кольорів – червоного та зеленого, що дещо пом’якшується відтінками жовтого. Сучасні майстри працюють і з іншими кольорами (В. Панко «Синій птах».
Тренувальні вправи.
Учні замальовують в альбомі елементи петриківського розпису (з дошки та робочих таблиць (мал. 1-5).
Практична робота.
Лунає аудіозапис українських пісень. Учні працюють з технологічними картками «Виконання складних елементів петриківського розпису (за пропонованими схемами).
Послідовність виконання петриківського розпису зі складними елементами за допомогою начерку, виконаного олівцем.
Послідовність виконання петриківського розпису зі складними елементами одразу фарбами, без олівця.
Малюнки, виконані одразу фарбами, мають чимало переваг – у них більше виражений індивідуальний, творчий почерк автора, його неповторність і оригінальність.
Закріплення нових знань і вмінь.
Бесіда
Які елементи розпису ви вивчили?
Якими типами мазків необхідно оволодіти?
(«гребінчик», «зернятко», «горішок», «перехідний мазок»).
Назвіть центр виникнення декоративного розпису.
(с. Петриківка, Дніпропетровська область)
7. Підбити підсумок уроку.
«Мікрофон»
Що вам сподобалося, запам’яталося?
Оцінювання
Повідомлення домашнього завдання.
Урок №4. Мистецтво витинанки. Виготовлення
сюжетної витинанки
Мета: ознайомити з історією виникнення витинанки, видами витинанок (одно, багатоколірна, витинальна графіка); дати поняття про оберегові символи у витинанках; показати різноманітність форм і візерунків витинанок; виховувати розуміння взаємозв’язку внутрішньої та зовнішньої краси навколишнього світу через створення художнього образу засобами витинанки, естетичний смак, повагу до народних традицій.
Тип уроку: комбінований.
Техніка виконання: витинанка.
Обладнання: таблиці, схеми, малюнки з обереговими символами, які застосовуються у витинанці, зразки витинанок, сигнальна схема «Послідовність виконання витинальної композиції», аудіозапис українських народних пісень; кольоровий папір, картон, клей, ножиці.
Хід уроку
Організаційний момент.
Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
З давніх-давен жінки-українки любили прикрашати свої хати рушниками, витинанками, мальованками, в оселях було чисто і затишно.
Сьогодні ми з вами прикрасимо наш клас чарівними витинанками.
У повітрі сніжинки кружляють,
На землі осідають, на ганку.
Знають люди,чи, може, не знають,
Що зима виріза витинанку?
Все весна заквітчала красиво,
Землю вбрала іще до світанку.
Хто підгледів таке тихе диво?
Хто придумав її, витинанку?
Оживають в ній трави і квіти,
Завмирає на вітах пташина…
На папері, талантом зігрітім,
Витинає природу людина.
Повідомлення теми та мети уроку.
Отже, тема нашого уроку «Мистецтво витинанки. Виготовлення сюжетної витинанки».
Ми згадаємо історичні передумови виникнення витинанок, навчимося використовувати їх традиційні елементи, повторимо, які оберегові символи застосовували наші предки у витинанка.
Пам’ятаєте, як вперше познайомилися з витинанками – цим стародавнім видом декоративно-прикладного мистецтва, коли почали виготовляти сніжинки напередодні Нового року?
Що означає слово «витинати»?
Тепер ми знаємо, що витинати - це сюжетні та орнаментальні прикраси житла, витяті ножицями або вирізані ножем з паперу, при цьому папір складається вдвоє, вчетверо, увосьмеро і т.д. Характерні особливості витинанок – симетрія, стилізованість, багатство орнаментики.
Вивчення нового матеріалу.
Повідомлення учнів
1уч. Перші витинанки виготовляли з шкіри, вони датуються Vст. до н.е, ними прикрашали одяг, речі.
2уч. Перші паперові прикраси виникли в Китаї (VII – XIIст.) у зв’язку з винаходом і розповсюдженням там паперу. Вони стали попередниками традиційних витинанок в Україні.
3уч. Прототипи укр. витинанки – паперові кустодії – це підкладка під воскову чи сургучеву печать, що навішувалась до грамот на шкурках.
Їх вирізали розетками, зірками, квітками, розміром від 4 до 14 см.
4уч. Ще один різновид паперових прикрас - так звані силуети – виникли в XVIII ст. у Франції та поширились по всій Європі. Силуетами називали своєрідні портретні зображення і фігурні композиції, намальовані тушшю, вирізані з паперу або гравійовані на дереві. Цим займались Альберт Дюрер, Пітер Пауль Рубенс – відомі художники.
5уч. Як прикрасисільських хат витинанки стали популярними в XIXст. коли в європейських країнах навчилися виготовляти папір із целюлози. Тканина на той час була дорожчою за папір, тому з паперу витинали чудові прикраси для жител: фіранки, рушники для обрядів, серветки для поличок.
1уч. Витинанки приурочувались до основних подій у житті селянина, і кожній відповідала певна традиційна композиція. До жнив вирізали й клеїли врожайну, на заручини – заквітчану, яку потім замінювали на весільну. І тепер перед Новим роком у школах, вітринах магазинів можна побачити новорічні витинанки.
2уч. В народі збереглося багато цікавих легенд, переказів про появу витинанок в Україні. Ось одна із них.
Колись у давнину в одному українському селі ввечері сиділа під хатою дівчина і мріяла про свого нареченого, який давно пішов у далеку країну і не повертався.
Раптом затріпотів перед нею голуб і сів на коліна. Дівчина не сполохалася, бо то був їхній голуб. Він прилетів здалеку. Його брав з собою хлопець – коханий дівчини. Приніс голуб на клаптику звісточку.
Вона сповіщала, що хлопець живий-здоровий і незабаром повернеться в село.
Дівчина довго думала: «Яку б це відповідь дати?»
Потім зайшла до хати, взяла ножиці та папір і почала витинати узор. І як розгорнула папір, то побачила гарну-прегарну витинанку. Вона і незчулась як це в неї просто вийшло. Вона прив’язала витинанку-звісточку до голуба, і він поніс її в далекий край коханому. Коли ж наречений повертався додому, він мав цю витинанку з собою, і як заходив в село, то всім показував її. Люди дивувалися чарівному узору. І там де хлопець проходив, всі почали витинати таку ж красу.
Слово вчителя. Витинальне мистецтво мало свої оберегові символи. Будь-який виріб мав потрійну символіку: форми, орнаменту та кольору. Витиначі черпали натхнення для своїх творів зі світу природи, зображуючи квіти, дерева, рослини в стилізований спосіб. Такі символи віддзеркалювали відновлення природи й життя.
Мотиви геометричних елементів і фігур:
Прямі, ламані, хвилясті – символи життєвої дороги;
Трикутні – обереги;
Чотирикутні – символ родючості;
Магічна символіка – чотири пори року, чотири сторони світу;
Розеткові – сонце;
Рослинні символи (вазон, квіти, насіння)
Релігійні (хрест, сонце, риба)
Тваринні (тварини, птахи, риби)
Зображення людини (берегиня)
Зображення архітектурних об’єктів.
Учні працюють над таблицями, схемами, малюнками із обереговими символами, що застосовуються у витинанці.
Слово вчителя. Сучасні майстри витинанок створюють оригінальні картинки, їх можна вставити в рамку під скло і прикрашати сучасний інтер’єр.
Ще витинанки застосовують як ілюстрації для оформлення журналів, святкових листівок, книжок.
Так книга львівської поетеси Христини Білоус «Вертепна зірка» ілюстрована витинанкою.
Виявляється, що звичайними ножицями із звичайного паперу можна вирізати не лише зірочки чи квіти, а цілі картини-ілюстрації. Від таких робіт душа отримує естетичну насолоду, позитивну енергію, хочеться теж творити.
Практична діяльність учнів.
Повторення правил безпеки при користуванні ножицями.
Пам’ятати треба нам,
Що різать можем лиш від себе,
І акуратно працювати,
І особливо обережно,
Щоб правильно ножиці другу подать,
То зімкнуті леза в долоні узять,
Закінчивши працю, прибрати все чисто,
А зімкнуті ножиці покласти на місце.
Розгляд сигнальної схеми «Послідовність
виконання витинальної композиції.»
Правила підбору кольорів: світлу витинанку клеїмо на темний фон, а темну – на світлий.
Виконання сюжетної витинанки.
6. Узагальнення. Систематизація нових знань і вмінь.
Опитування
З яким видом декоративно-прикладного мистецтва ми з вами продовжили знайомство на цьому уроці?
Коли з’явились перші витинанки?
З якою метою створювали витинанки?
Чи була витинанка до чогось приурочена?
Які оберегові символи зустрічаються у витинанках?
Які витинанки ми сьогодні зробили?
7. Підсумок уроку.
1.Аналіз і оцінювання робіт.
2. Виставка учнівських робіт.
Інтерактивна вправа «мікрофон»
Закінчіть речення: «Мені найбільше сподобалось…»
Урок №5. Виготовлення ажурних витинанок.
Мета: поглибити знання про мистецтво витинанки; формувати навички виготовлення витинанок, розвивати творчі здібності, естетичний смак; викликати інтерес до українських народних традицій.
Тип уроку: розширення та поглиблення знань, умінь, навичок
Форма проведення: урок - ярмарок.
Техніка виконання: витинанка.
Обладнання: ілюстрації витинанок, зразки витинанок, ножиці, кольоровий папір, кольоровий картон, клей.
Хід уроку:
Організаційний момент.
Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя
Чи знаєте ви, що таке ярмарок? А як раніше на ярмарок їздили? Кіньми? Волами? Сідайте зручно на вози і поїхали. Нам треба бути уважними, щоб усе почути і побачити, нічого не прогавити, добре скупитися, та свої роботи показати, і назад повернутися з високими балами.
Але з порожніми руками приїхати на ярмарок не годиться, тому нам необхідно створити свої вироби – виготовити витинанки.
Ми їдемо на ярмарок на двох возах: на першому сидять ті, хто буде виготовляти ажурну витинанку на тему «Букет», а на другому - ті, хто виготовить витинанку з рослинами, тваринами чи птахами. Побачимо, який віз краще представить свої твори на ярмарку.
Почнемо роботу з обрання кольорів паперу та картону, створення ескізу, а потім перейдемо до практичної роботи - виготовлення витинанки.
Нескладні для опанування прийоми витинання й недорогий матеріал дали чудові зразки прорізного паперового декору, в якому втілені вічні символи природи, колективний досвід пізнання цвіту, багатство фантазії.
Актуалізація опорних знань і вмінь.
Слова вчителя
А ось і перша наша зупинка. Той, хто дасть правильні відповідні на запитання, поїде далі.
Опитування.
Що означає слово витинати?(вирізати).
Які перші витинанки ви виготовляли?
(Сніжинки, дерево життя, орнаментальні, стоять веселі соняхи у цвіті та ін.)
Який вид декоративно - прикладного мистецтва називається витинанками? (витинанки - орнаментальні, сюжетні, фігурні прикраси, ажурно вирізані ножицями або ножем з білого та кольорового паперу).
На які види поділяються витинанки за технологічними та художніми особливостями?
(а) на ажурні (зображення міститься у прорізку)
(б) силуетні (зображення виступає силуетом)
(в) одинарні (аплікаційні - з кількох аркушів паперу)
(г) складні (Аплікації - з кількох аркушів паперу)
Назвати мотиви витинанок (геометричні елементи та фігури; рослинні форми; тварини та птахи, людські постаті, предмети - від архітектурних споруд до звичайних побутових речей).
Які особливості витинанок в різних регіонах України (зокрема, на Поділлі, Придністров’ї, Прикарпатті)?
Наприклад , подільські витинанки здебільшого одно - та двоколірні, зате відрізняються багатством орнаментальних мотивів, їх використовують як килими, шпалери.
У витинанках Придністров'я мають перевагу багатоколірні квіткові композиції (букети, вазони), що нагадують настінні розписи.
Народні витинанки Прикарпаття здебільшого ажурні, на них переважають геометричні візерунки у поєднанні з рослинними.
ІУ. Розширення та поглиблення знань, умінь і навичок.
Бесіда
Ось ми добралися до ярмарку. Аж тут ворота з надписом: «Заїде той, хто розкаже про те, коли виникли ажурні витинанки, і що вам відомо про це мистецтво.
Відповіді учнів
учень: Ажурні витинанки були відомими ще у Уст. до н.е. Виготовляли їх із шкіри та хутра.
учень: В народі зберіглось багато цікавих легенд, переказів про появу витинанок в Україні. Ось одна з них.
Колись у давнину в одному українському селі ввечері сиділа під хатою дівчина і мріяла про свого нареченого, який давно пішов у далеку країну і не повернувся.
Раптом затріпотів біля неї голуб і сів на коліна. Дівчина не сполохалася, бо то був їхній голуб. Він прилетів здалеку. Його брав із собою хлопець, коханий дівчини. Приніс голуб на клаптику паперу звісточку. Вона сповіщала, що хлопець живий - здоровий і незабаром повернеться в село.
Дівчина довго думала:»Яку б це відповідь дати?» Потім зайшла до хати, взяла ножиці та папір і почала витинати узор. І як розгорнула папір, то побачила гарну - прегарну витинанку. Вона і незчулася, як це в неї просто вийшло. Прив'язала витинанку - звісточке до голуба, і він поніс її в далекий край коханому. Коли ж наречений повертався додому, він мав цю витинанку з собою і як заходив в село, то всім показував її. Люди дивувалися чарівному узору. І там, де хлопець проходив, всі почали витинати таку ж красу. Так в Україні з'явились витинанки.
Багато чого на ярмарку. Всього не перелічити. Хто більше зробить повідомлень, той товару набере багато.
Чи приурочувались витинанки до основних подій в житті селянина? (Так, кожній відповідала певна традиційна композиція: на заручини - заквітчана, на весілля - весільна).
Чи має витинальне мистецтво свої оберегові символи? (Так. Будь - який вибір мав потрійну символіку: форми, орнаменту та кольору).
Оберегові символи, що застосовуються у витинанці: геометричні, рослинні (вазон, квіти, насіння), релігійні (хрест, сонце, риба), зображення людини (Берегиня),архітектурних об'єктів.
Де сьогодні витинанки використовуються? (в поліграфічній продукції, театрально - декораційному мистецтві, в оформленні сучасних інтер’єрів).
У.Практична діяльність учнів
Слово вчителя.
Рухаємося далі. Та що це? Знову перепона. Доки не виготовимо своїми руками витинанки, то далі – ані руш.
Краса витинанок, яка виявляється в ритмі, симетрії, надзвичайній
вишуканості ажурного паперового мережива, впливає на почуття людей.
Гра «Придумай назву до витинанки» (з попутною бесідою)
Кожна витинанка повинна мати свою назву.
Давайте спробуємо назвати ось ці витинанки (Учитель демонструє витинанки)
На цій зображено коней, Як би ви їх назвали? (« Коні , мої коні»).
А може ви знаєте пісеньки чи прислів’я про коней? («Гладь коня вівсом, а не батогом», «Ой чий - то кінь стоїть»),
Зображення півника. Як ми її назвемо? І що ви знаєте про півника? «Два півники, два півники горох молотили», загадки «Хто співає на паркані у червоному жупані?»
Зображення сови. («Уночі гуляє, а вдень спочиває має крупні очі, бачить серед ночі». Пісня «Ой совонько - сова»,
Гарні назви вмієте придумувати. Молодці!
А тепер скажіть мені, чи загорілися ви бажанням спробувати витинати ось такі чудові витинанки? Тож подивіться, ось перед вами у чарівних футлярчиках лежать чарівні ножиці. Вони чекають, щоб разом з умільцями гарних витинанок зробити чудеса. А хто ці умільці гарних витинанок?
Ось послухайте хто:
Блищать у ножицях кружальця,
Приваблюють до себе пальці.
Ті пальчики талановиті,
Рухливі, дружні, працьовиті.
Вони охочі до складанок,
Умільці гарних витинанок. (пальчики)
Повторення правил техніки безпеки при користуванні ножицями
- Назвіть правила техніки безпеки при користуванні ножицями?
Пам’ятати треба нам.
Що різать можем лиш від себе,
І акуратно працювати,
І особливо обережно.
Щоб правильно ножиці другу подать,
То зімкнуті леза в долоні узять,
Закінчувати працю, прибрати все чисто,
А зімкнуті ножиці покласти на місце.
Яка послідовність виконання витинанки?
Послідовність виконання витинанки
Вибрати кольоровий папір та картон.(за контрастом)
Нанести малюнок на кольоровий папір (малювати треба тільки на зворотному боці паперу).
Вирізати усі елементи композиції.
Наклеїти усі елементи витинанки на кольоровий картон. Розгладити витинанку рукою через папір.
Учні виконують практичну роботу. Під час виготовлення витинанок звучать ліричні пісні.
УІ. Узагальнення, систематизація знань і вмінь.
- А люду зібралося на ярмарку! Кого тут тільки не зустрінеш? З усіх усюд понаїхало! І всі заглядаються на наші чудові витинанки. Давайте розкажемо людям більше про мистецтво витинанки.
Коли з’явились перші витинанки?
Навіщо люди придумали витинанки?
Як оздоблювали ними житло?
Чи була витинанка до чогось приурочена?
Які витинанки ми сьогодні зробили?
Витинанка в сьогоднішні дні прикрашає інтер’єри житлових будинків; нею ілюструють літературні твори; в класі витинанкою можна оформити портрет Т.Г.Шевченка та інших українських письменників, закладини в книжки; прикрасити обкладинки книжок, зошитів, папок; оформити листівку до свята та ін..
УІІ. Підсумок уроку.
Учитель організовує виставку робіт.
Учитель виставляє оцінки, мотивуючи кожну.
То який же віз побазарував на ярмарку краще?
Ось ми скрізь побували, все побачили. І спродалися, і скупилися. А купили ми гарні знання і вміння. Адже в народі кажуть: «Чим більше науки, тим розумніші руки».
Урок №6. Орнаменти та символіка кольорів
вишивки. Розробка орнаменту вишивки
Мета:навчальна: ознайомити із зразками народної вишивки та видами орнаментів; дати поняття про технологію роботи над вишивкою; навчити складати орнаменти для вишивки; поглибити уявлення про виражальні засоби малюнка, символіку кольорів; знання з історії народної вишивки;
розвивальна: розвивати навички та вміння дітей працювати графічними матеріалами: олівцями, фломастерами; розвивати точність рухів та окомір;
виховна: виховувати в учнів почуття прекрасного, розуміння народного декоративного мистецтва та любов до національної художньої спадщини.
Обладнання: матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи; репродукції графічних робіт, зразки вишивок, технологічна схема роботи над вишивкою, аудіозапис українських народних пісень.
Матеріали та інструменти: аркуш у клітинку, простий і кольорові олівці, гумка, кольорові фломастери.
Тип: комбінований урок.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь:
Які види декоративно-прикладного мистецтва ви знаєте?
Що вам відомо про вишивку?
Коли вона виникла? (Доба палеоліту).
Чи знаєте ви легенду про те, як виникла вишивка? (Учень розказує легенду).
Вишиванка (легенда)
Був час, як почав на землі люд вимирати. Від якої хвороби, того ніхто не знав. Отак іде чоловік і враз упаде, зчорніє, запіниться і вмре.
Втікали люди з сіл у ліси. Та слідом за ними гналася хвороба. Не жалувала ні молодих, ні старих. Надходив такий час, що вже й хоронити нема кому…
А жила собі в селі над Дністром бідна вдова Марія. Забрала пошесть у неї чоловіка й п’ятеро дітей. Лише наймолодша Іванка ще здорова. Пантрує матір за донечкою, як за скарбом найдорожчим.
Але не вберегла… почала сохнути Іванка. Їсти не хоче, а тільки п’є, блідне, тане на очах. А ще просить матінку:
Врятуй, мамо, я не хочу помирати!
І так ті оченята благають, що бідна жінка місця собі не знаходить.
Одного вечора до хати прийшла якась бабця старенька. Як і коли прийшла, Марія не чула.
Слава Богу, – привіталася. – Що, помирає остання?
…
А могла б жити!
Аж кинулася Марія:
Як? Бабуню сердечна, як Бога благаю, спаси, порятуй найменшу. Не лиши в самоті на старість!
Взяла, певно, стара до серця той плач і мовила:
Повідаю тобі тайну страшної хвороби. Але присягни, що не обмовишся. Дитям присягай!
Присягаю… донечкою!
Знай, послав чорну Смерть Господь Бог. Грішників багато зросло. Сказав Бог умертвляти всіх, на кому нема хреста. А чорти втішилися і всіх, на кому не видно хреста, убивають. Що їм до людських душ? Ти тяжко перенесла смерть родини. Дам тобі раду… виший на рукавах, на пазусі і всюди хрести. Та ший чорні або червоні, щоби чорти здалеку виділи… але не кажи нікому більше, бо смерть доньки вздриш на очах…
Вже за годину червона і чорна мережки оперезали дитячу сорочечку. Світять назавтра до сонця хрести і хрестики. І собі нашила. А донечка здоровшала щодень і просила маму:
А виший іще терен… А калину…
З тим вже Іванка здорова: і скаче, і сміється, і співає.
А Маріїне серце стискається від болю, як видить, що знову понесли небіжчика на цвинтар.
Одного разу вся у сльозах прибігла Іванка і потягнула маму за рукав на сусідський двір. У домовинці виносили з хати двійняток хлопчиків, Іванчиних ровесників.
Змарніла Марія, аж світиться. Все пестить і цілує донечку, а думки в голові, як хмари зливові:
Боже милий, та ж то моя надія!
…А діти мруть…
Господи! Та ж я не переживу її смерті!
…А люди мруть…
Не витримала. Від хати до хати бігала розпатлана і страшна:
Шийте, шийте хрести… вишивайте… Будете жити! Рятуйтеся!
Люди замикалися в хатах. Думали, що прийшла пора і на Марію. Не вірять.
Марія побігла додому, взяла на руки Іванку і побігла до церкви. Забила в дзвін на сполох. За хвилю вже всі збіглися.
Обцілувала Марія дитину і мовила до людей:
Не повірили! Думаєте, здуріла? Та най буде, дітей мені ваших шкода… - на тім зірвала з Іванки сорочечку вишиту.
Убивці! Шийте, вишивайте сорочки дітям і собі, - та й впала мертвою біля доньки…
З того часу відійшла хвороба з лісу й моря. А люди ходять у вишиванках. Згодом вже не стало потреби у вишитих хрестах. Та матері навчили дочок, дочки своїх дочок, і вже ніхто не обходився без вишитої сорочки, фартуха чи блузи.
Носять оту красу одіж понині.
Але мало хто відає, звідки прийшла та краса до людей…
Записав М. Крищук від І.М. Розвадовського,
1918 р. н., у м. Теребовля Тернопільської обл..
Які вишиті речі користуються популярністю в українського народу?
Учні демонструють вишиті рушники, серветки та інші речі, що принесли з дому, та розповідають про майстринь, які їх створили.
Яку роль відіграв рушник у житті українського народу?
Послухайте «Пісню про рушник», або «Мамина сорочка».
ІІІ. Мотивація навчальної мотивації.
Оголошення теми і мети уроку.
Вишивати на Україні ніколи не припиняли. З давніх-давен українці прикрашали предмети хатнього вжитку орнаментами, які були взірцем їхньої працьовитості, та мистецьких здібностей.
Орнамент – ритмічне повторення елементів.
Потреба вишивати мала також магічний та релігійний зміст. Бажаючи прихилити до себе богів, люди закликали їх відповідними знаками – символами та оберегами.
Сьогодні вже не можна, напевне сказати, кому першому спало на думку втілити в орнаменті красу навколишнього світу.
Сьогодні на уроці ми з вами станемо творцями дивовижного мистецтва – вишивки, будемо розробляти орнамент вишивки.
IV. Викладення нового навчального матеріалу.
Слово «знавцям» вишивки.
Учень 1. Краса вишивки залежить від якості тканини, ниток і прийомів вишивання.
Вишивали на домотканому, або фабричному полотні (перкалі, коленкорі, китайці, кумачі, плюші, шовку тощо).
Для Волині основним кольором був червоний, який доповнювався чорним, синім або зеленим.
Учень 2. Однією з найпоширеніших технік є вишивання хрестиком та гладдю.
Вишивка золотом та сріблом називається гаптуванням. В різних регіонах України сформувалися свої характерні особливості орнаментів (геометричних і рослинних), з фігурками звірів і птахів, людей, іноді вишивальниці створювали на рушниках складні багатофігурні композиції.
Учень 3. Від руки вишивали на рушниках знаки – символи, що мали певне значення: ромб із крапкою посередині – засіяне поле; ваза із квіткою – дерево миру; фігурка людини – знак Берегині, богині домашнього вогнища. Ромби, хрестики, кружальця, складені у візерунки, - все це було прагненням людини зласкати добро, обійти лихо.
Учень 4. Добираючи нитки для вишивання, кожна майстриня вносила у поєднання кольорів свої мрії та сподівання, отже кожен колір має своє значення:
червоний – квіти, любов, радість життя;
зелений – весна воскресіння, спокій, зелень трав;
блакитний – чисте безхмарне небо, повітря;
чорний – журба, смуток, колір землі;
жовтий – достиглі в полі колоски, зорі;
оранжевий – земля, багата на дари полів.
Постанова практичного завдання.
Ось ми підійшли до виконання практичної роботи. Вам потрібно створити орнамент вишивки (на вибір):
рушника; серветки; сорочки.
Ознайомлення з технологією роботи над вишивкою:
Вибір теми роботи, засобів вираження змісту.
Створення ескізу малюнка на основі народних символів – знаків.
Вибір виду вишивки (хрестиком, гладдю).
Нанесення малюнка на полотно.
Вибір ниток та виконання роботи.
VII. Практична діяльність учнів.
Звучать українські пісні. Учні створюють ескізи орнаменту для рушника, серветки, сорочки (на вибір).
Використовуючи елементи маючих таблиць, схем, малюнків, скласти свій орнамент, або з кількох орнаментів скласти свій для оздоблення виробу.
Кольорову гаму підібрати самостійно.
VIII. Актуалізація набутих знань.
Гра «Так - ні».
Вишивка – це:
композиція? (ні)
вид мистецтва? (так)
Орнамент – це:
Елементи, які повторюються? (ні)
Ритмічне повторення елементів? (так)
За своїм характером орнамент буває:
Чорно-білим? (ні)
Геометричним? (так)
Вишивання хрестиком – це вишивка:
По вільному контурі? (ні)
За рахунок ниток і тканини? (так)
IX. Підсумок уроку.
Аналіз робіт.
Виставка кращих робіт.
Оцінювання.
Завдання на наступний урок: принести для виготовлення ляльки-мотанки: нитки, папір (серветки), або тканину, ножиці.
Урок №7.Лялька-мотанка - берегиня роду
Мета: навчальна: ознайомити учнів з історією виникнення ляльки-мотанки, символікою та обереговою функцією ляльки-мотанки, різновидами ляльок-мотанок;
розвивальна: розвивати естетичні почуття, смак, творчі здібності, цікавість до українського народного мистецтва;
виховна: виховувати шанобливе ставлення дотворів народного мистецтва.
Оснащення:
Матеріали та інструменти: клапті білої тканини, клапті кольорової тканини, нитки, паперові серветки, ножниці.
Зоровий ряд: відеоролик "Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки", ляльки-мотанки, виготовлені учнями, фотозображення ляльок-мотанок.
Тип уроку: комбінований урок
Хід уроку:
1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань.
-- Чи бачили ви народні іграшки?
--Із чого їх виготовляють?
-- Яким є їхнє призначення?
-- Назвіть казки, де героями є ляльки, виготовлені з дерева ("Івасик-Телесик", "Буратіно" )
3. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку.
Слово вчителя
Сьогодні ми дізнаємося про історію виникнення ляльки-мотанки, а також про те, яке значення мала лялька-мотанка в житті не тільки дітей, а й дорослих.
4. Викладення нового матеріалу.
Слово вчителя
Найвідоміша лялька в Україні -- лялька-мотанка, зроблена з тканини та ниток. Вона є прадавнім оберегом, який покликаний захищати свого власника і його оселю від бід, приносити в дім щастя і статок.
--- Коли ж з'явилася лялька-мотанка?
Перша лялька-мотанка (або вузликова лялька) була виготовлена понад 5 тисяч років тому, коли люди почали вирощувати льон.
Українська мотанка відома з часів Трипільської культури. Це оберіг людської душі й долі, символ предків.
Назва "лялька-мотанка" пов'язана з тим, що технологія виготовлення полягає не в шитті, а в намотуванні ниток і стрічок.
За традицією лялька-мотанка має бути без виразного обличчя, а та, яка слугує берегинею, - ще й з христом замість обличчя.
Лялька-мотанка виконує багато символічних ролей. Лялька грає функцію посередника між живими і тими, кого на цьому світі вже немає чи, навпаки, ще не з'явилися.
Весільні ляльки-мотанки були оберегами нової родини і дому, були символом продовження роду. Хворій людині давали спеціально виготовлену ляльку-мотанку, після одужання ляльку спалювали, так як вона перейняла на себе всю неміч. Часто готували окремі ляльки для численних ритуалів.
Кожна лялька-мотанка мала бути одягнена в гаптовану сорочку, спідницю і запаску. Усі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка позначає три часи -- минулий, теперішній і майбутній; обов'язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють добробут. Обов'язковий елемент одягу -- головний убір ( хустка), що символізує зв'язок з небом.
--- Який же колір вибирають для одягу?
Якщо ляльку роблять на добробут та здоров'я родини -- добирають червоно-зелені відтінки; для успіху в фінансових справах -- зелені та золотисті ; для щастя у коханні чи подружньому житті -- червоні, рожеві, помаранчеві кольори; для успіху в твворчості -- блакитні.
Потужну захисну силу мають ляльки, виготовлені з натурального конопляного полотна -- це універсальний родинний оберіг від нещастя і хвороб.
А тепер перейдемо до створення ляльки-мотанки.
5. Практична робота учнів.
Перегляд відеоролика "Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки"
Послідовність роботи:
1. Виготовлення голівки.
2. Голівку обмотати ниткою, викласти у формі хреста. ( Хрест-- оберіг: символ Сонця, життя, нових починань, символізує саму людину, гармонію її фізичного світу ( горизонталь) і духовного (вертикаль). Мотається за рухом сонця -- тоді принесе вдачу та щастя.
3. Робими з тканини чи паперової серветки валики, формуємо ручки (перекладина хреста) і тулуб.
4. Далі з валиків тканини чи серветки формуємо ноги.
5. Після цього ляльку вдягаємо: для цього виготовляємо хусточку, сорочку, спідничку.
Учні працюють самостійно під музику українських народних пісень.
6. Актуалізація набутих знань.
-- Коли з'явилася перша лялька- мотанка?
-- Що таке лялька-мотанка?
-- Для чого її створювали?
-- Яке символічне значення має одяг ляльки-мотанки?
7. Підбиття підсумків уроку
1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку)
Інтерактивна вправа "Мікрофон"
Продовжте речення:
"Сьогодні я дізнався (-лася)...";
"Було цікаво...";
"Я навчився (-лася)...";
"Мені було складно...";
"Тепер я зможу...".
2. Визначення завдання до наступного уроку: принести пластилін, гуаші, солоне тісто, клапті тканини чи паперові серветки для рук.
3. Проголошення уроку завершеним.
Урок №8 Народна іграшка. Виготовлення народної іграшки
Мета:
навчальна: прилучати учнів до народного мистецтва, ознайомити з глиняною іграшкою як з одним із видів народної творчості;
розвивальна: формувати навички виготовлення народної іграшки, вміння створювати художній образ; розвивати творчі здібності;
виховна: виховувати любов та повагу до краси, створеної руками майстра.
Оснащення:
Матеріали та інструменти: дощечка, стека, пластилін (або глина), гуаш, клей ПВА, пензлик, ганчірка для рук, аудіозапис музики Лисенка (бандура).
Зоровий ряд: фотозразки косівської та опішнянської керамічних іграшок, яворівської дерев'яної забавки, іграшок з соломи, сиру, тіста, листя кукурудзи. Фотозразки іграшок Ольги Бердник.
Тип уроку: комбінований
Техніка виконання: об'ємне ліплення, розпис.
Хід уроку:
1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань
-- Що ви знаєте про іграшки?
-- Де їх виготовляють?
-- Який матеріал використовували для саморобних іграшок? (Дерево, глина, солома, тканина, сир, варили з цукру, тісто тощо)
3. Повідомлення теми та мети уроку
4. Вивчення нового матеріалу
Слово вчителя
Глиняна іграшка-- особливий вид народного мистецтва. Вона створює незвичайний світ різноманітних образів, в якому присутні люди і тварини, птахи.
Кожен народ створював свої іграшки з доступних матеріалів -- глини, дерева, соломи, тканини, листя кукурудзи тощо.
Виникли народні іграшки ще у сиву давнину. Перші зразки української іграшки відомі з часів Трипільської культури.
Найбільш поширеними в Україні були свищики, яких робили у вигляді птахів, бо вони мали найпростішу форму. Але в різних регіонах Укріїни вони різнилися між собою. Прославились своїми іграшками слобода Димково, с. Опішня (Полтавщина), м. Косів (Івано-Франківщина), м. Яворів (Львівська область, користувалися широким попитом свищики у вигляді риби, корови, кози, собаки, ведмедя, свині, коня з вершником та ін. У кераміці зустрічається і жіночий образ -- пані, нареченої. Давні люди надавали їм значення берегинь та захисниць.
Характерною особливістю народної іграшки є її статичність (нерухомість)
У розписах українських глиняних та дерев'яних іграшок існує певна система елементів і мотивів орнаменту. Наприклад, косівській іграшці властиві геометричні й рослинні мотиви, жовтий, зелений кольори.
Інтерактивна вправа ("Інтерв'ю біля фотозразків народних іграшок, керамічних іграшок Ольги Бердник")
-- Розгляньте фотозразки народниз іграшок, керамічних іграшок Ольги Бердник.
-- Який стиль розпису? (Барвистий, життєрадісний, але не крикливий).
-- Який прийом використовують майстри для створення узагальненої
і водночас виразної форми? (Прийом стилізації)
--Як в іграшці поєднуються пластика й розпис?
--Що є характерним для глиняної іграшки? (Узагальнення форми)
5. Практична робота
Слово вчителя
У руках справжнього майстра і дерева, і глина здатні ожити й розповісти цікаві дивні казки. Сьогодні кожний із вас створить свою казку. Виліпіть свою фантастичну казкову іграшку.
-- Як ліпити?
Послідовність роботи
1. Беремо шматок пластиліну одного кольору в теплі руки. Він стає м'яким, немов живим
2. Ви бачите цільний шматочок, намагайтеся не руйнувати цієї цілісності, коли будете ліпити. Нехай форма немов проростає з цілого шматка.
3. Витягуйте частини й деталі з цілого шматка матеріалу, починаючи з великиз форм, поступово переходячи до деталей, пальцями надаючи їм потрібної форми.
4. під час роботи потрібно звертати увагу на співвідношення між частинами.
5. Після завершення роботи, гострим кінцем стеки прошкрябуємо візерунки або розмальовуємо, створюючи свій розпис.
Учні приступають до роботи і працюють під супровід музики українського композитора М. Лисенка (бандура).
Під час самостійної роботи учитель надає учням індивідуальну допомогу.
6. Актуалізація набутих знань і вмінь.
Міні-вікторина
1. Яка глиняна іграшка була найбільш поширеною в Україні? (Свищик)
2. Яку форму здебільшого мав свищик? (Пташки)
3. Назвіть найбільш відомі осередки народної іграшки? (Слобода Димково, с. Опішня, м. Косів, м. Яворів)
4. Які види народних іграшок ви знаєте? (Дерев'яні, глиняні, сирні, сом'яні та з інших природних матеріалів)
7. Підсумок уроку
Учитель перевіряє та аналізує виконані учнями роботи; відбирає найкращі роботи для шкільної виставки.
8. Домашнє завдання
Підготуватися до підсумкового уроку з теми "Декоративно -прикладне мистецтво. Принести на урок кольоровий папір, ножиці, клей, фарби чи гуаш, пензлик.
Урок №9. Декоративно-прикладне
мистецтво (підсумковий урок)
Мета :
навчальна: перевірити знання з теми « Декоративно-прикладне мистецтво»;
розвивальна: розвивати вміння узагальнювати матеріали, робити висновки ; розвивати логічне мислення;
виховна: виховувати любов до мистецтва.
Оснащення:
Матеріали та інструменти: картки для індивідуальної роботи учнів; ножиці,кольоровий папір, клей, пензлик, фарби .
Тип уроку: контроль знань, умінь , навичок.
Хід уроку:
Організаційний момент.
Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
На попередніх уроках ви вивчали тему « Декоративно – прикладне мистецтво» , знайомилися з видами цього мистецтва.
А сьогодні ми підведемо підсумки вивченого.
3. Контроль знань , умінь , навичок.
Варіант 1
1 рівень (3 бали)
1. Види декоративно-прикладного мистецтва :
а) кіно , театр, література , художня фотографія;
б) вишивка , розпис , писанкарство , гончарство , ковальство , лозоплетіння , народне малярство , флористика та ін.;
в) живопис,графіка , скульптура , архітектура.
2. До видів декоративно – прикладного мистецтва належить :
а) писанкарство;
б) монотипія;
в) ниткографія.
3. Вишивка – це :
а) композиція ;
б) вид мистецтва.
2 рівень (4 бали )
1. Художня обробка предметів побуту – це :
а) декоративно – прикладне мистецтво ;
б) дизайн ;
в) образотворче мистецтво.
2. Витинанка – це декоративні прикраси житла , виконані :
а) з глини ;
б) на тканині методом наклеювання елементів композиції ;
в) з кольорового паперу методом вирізання.
3. Зображення Берегині ( жіноча фігура ) належить до орнаменту :
а) антропоморфного ;
б) зооморфного ;
в) орнітоморфного .
3 рівень ( 5 балів )
Виготовити витинанку на тему « Дерево життя».
Варіант 2
1 рівень (3 бали )
1. Види витинанок :
а) прямокутна , квадратна ;
б) одноколірна , двоколірна ;
в) одноколірна , багатоколірна.
2. Народні умільці найчастіше використовують вид вишивки :
а) гладдю ;
б) подвійним хрестиком ;
в) хрестиком.
3. Що таке декоративно – прикладне мистецтво :
а) мистецтво побуту ;
б) пластичне мистецтво ;
в) будівельне мистецтво .
2 рівень (4 бали )
1. За методом витинання витинанки поділяються на :
а) прямокутну , квадратну ;
б) ажурну , силуетну ;
в) на одноколірну , багатоколірну .
2. Найбільшому весняному святу – Великодню – присвячений вид декоративно – прикладного мистецтва ;
а) писанкарство ;
б) розпис ;
в) витинанка.
3. Осередками народного килимарства , різьблення , кераміки є :
а) Вижниця ;
б) Решетилівка ;
в) Опішня.
3рівень ( 5 балів )
Розписати іграшку в народному стилі.
Тести
1. Що таке писанка :
а) розпис фарбами по сирому яйцю ;
б) розпис воском по сирому яйцю ;
в) розпис фарбами по вареному яйцю.
2. Що таке орнамент :
а) зображення геометричних фігур у смужці ;
б) стилізований візерунок , що повторюється інтервально ;
в) живописний рослинний елемент , що чергується .
3. Мальованка виконується за допомогою :
а) ниток і бісеру ;
б) фарб , пензлика ;
в) воску та писачка .
4. Червоний колір у писанкарстві означає :
а) повагу до роду , нащадків , духів ;
б) кров Христа, життя вічне ;
в) пробудження природи , багатство .
5. Назвіть основні види образотворчого мистецтва :
а) живопис , скульптура , архітектура , гончарство , килимарство , графіка ;
б) живопис , графіка , скульптура , архітектура , декоративно – прикладне мистецтво ;
в) живопис , екслібрис , декоративно – прикладне мистецтво , скульптура .
6. Які найважливіші осередки кераміки в Україні :
а) Опішня , Косів ;
б) Луцьк , Львів ;
в) Житомир , Рівне .
7. У писанкарстві зображення півника символізує :
а) сонце , охоронця добра , традицій житла ;
б) сонце , щастя , досконалість , достаток ;
в) працьовитість , силу , витривалість .
8. Що спільне та характерне для народного декоративно – прикладного мистецтва :
а) техніка виконання ;
б) оберегова символіка орнаментів ;
в) використання матеріалів та інструментів.
9. Що таке стилізація :
а) узагальнення , спрощення ;
б) композиційна конкретизація ;
в) детальне лінійне та колірне вирішення.
10. Яка давня культура мала найбільший вплив на орнаментальну мову українського декоративно – прикладного мистецтва :
а) Трипільська ;
б) Антична ;
в) Візантійська.
11. Які українські народні майстри працювали у техніці народного розпису :
а) К. Білокур ,М. Приймаченко.
б) Є. Шевченко , М. Міняйло ;
в) О. Безпалків , Я. Мотика.
12. Пробудження природи символізують на писанці :
а) Берегиня ;
б) птахи ;
в) бджоли.
Кросворд « Декоративно – прикладне мистецтво»
|
1 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
3 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
9 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
1.Який символ – оберіг зображує довголіття у писанкарстві?(Меандр).
2. Вид декоративно – прикладного мистецтва , у якому орнамент і зображення виконуються вручну за допомогою голки.( Вишивка).
3. Прикрашене орнаментом пташине яйце .( Писанка).
4. Декоративна прикраса житла , виконана з кольорового паперу методом вирізання. ( Витинанка).
5. Вироби з глини , випалені при високих температурах. ( Кераміка).
6. Декоративне спрощення , узагальнення форм і кольору. (Стилізація).
7. Мистецтво комбінування сухих рослин для створення картин, панно.(Флористика).
8. Осередок народного розпису. ( Петриківка).
9. Один із найважливіших осередків кераміки в Україні. (Опішня).
Ключове слово : мистецтво
4. Підсумок уроку.
Оцінювання.
Додаток
До уроку №1
До уроку №2
До уроку №3
До уроку № 4-5
До уроку №6
До уроку №7
До уроку №8
-
Дякую!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку