Основи безпеки праці в галузі

Охорона праці у сфері надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власностіОснови безпеки праці в галузі

Умови праці — це сукупність факторів виробничого се­редовища і виробничого процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час її професійної діяльності. Працездатність — здатність людини до праці, яка визна­чається рівнем її фізичних і психофізіологічних можливо­стей, а також станом здоров'я та професійною підготовкою. Безпека — відсутність неприпустимого ризику, що по­в'язаний з можливістю нанесення ушкодження.

Безпека праці — стан умов праці, за якого відсутній ви­робничий травматизм. Безпека умов праці — стан умов праці, за яких вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих факто­рів взагалі відсутній або дія шкідливих виробничих факторів не перевищує граничнодопустимих рівнів. Безпека виробничого процесу — здатність виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час його проведення в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією.

Класифікація умов праці за ступенем небезпеки та шкідливостіОптимальні ДопустиміШкідливіНебезпечніБезпечні

Умови праці поділяються на 4 класи:1 клас — оптимальні умови праці, за яких зберігається здоров'я працівників працездатність підтримується на висо­кому рівні протягом тривалого часу;2 клас — допустимі умови праці, за яких параметри фак­торів виробничого середовища не перевищують встановлені гігієнічні нормативи;3 клас — шкідливі умови праці, які характеризуються на­явністю факторів виробничого середовища і трудового про­цесу, рівні яких перевищують гігієнічні нормативи та можуть мати негативний вплив на організм працівників; 4 клас — небезпечні (екстремальні) умови праці, що ха­рактеризуються таким рівнем виробничих чинників, коли їхня дія протягом робочої зміни створює великий ризик виникнення тяжких форм професійних захворювань, от­руєнь, загрозу для життя.

Відповідно до чинних санітарних норм метеорологічні умови робочої зони визначаються на висоті 2 м над рівнем підлоги. Робоче місце — місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності. Оптимальні мікрокліматичні умови — це таке поєднання кількісних показників мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції. Вони забезпечують почуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності. Людина працездатна і гарно себе почуває, якщо температура навколишнього повітря знаходиться у межах 18 - 20 °С, відносна вологість — 40-60%, а швидкість руху повітря — 0,1 - 0,2 м/с.

З метою запобігання або зменшення впливу на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих чинників застосовують засоби колективного та індивідуального захисту.

Засоби захисту від шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Завдання. Назвіть по 10 прикладів колективного та індивідуального захисту у вашій професії колективнііндивідуальні

Зони небезпеки та їх огородження. Небезпечна зона— це простір, у якому можлива дія на працюючих небезпечного або шкідливого виробничого фактора. Для того, щоб запобігти появі людини в небезпечній зоні, а також локалізувати цю зону і зменшити її розміри до можливого мінімуму, використовують різні засоби захисту.

Сигналізація За функціональним призначенням сигнальні пристрої поділяються на:•аварійні ( сповіщають про виникнення небезпечного режиму в роботі)•інформаційні ( інформують про вид і значення небезпечних параметрів)•запобіжні ( попереджують про необхідність дотримуватися вимог безпеки)Засоби світлової сигналізації обладнуються світофільтрами червоного, жовтого, зеленого та синього кольору. Звукова сигналізація у вигляді сирен, гудків, дзвінків, зумерів, ревунів.

Запобіжні надписи, сигнальні фарбування З метою підвищення уваги  працюючих, попередження їх про можливу  небезпеку на робочому місці рекомендується фарбувати  устаткування у сигнальні кольори.Є чотири сигнальних кольори: червоний, жовтий, зелений та синій. Червоний колір – забороняючий, означає безпосередню небезпеку. В червоний колір фарбуються сигнальні лампочки, що сповіщають про небезпеку, внутрішні поверхні огороджуючих пристроїв. Жовтий колір – попереджуючий; означає можливу небезпеку. В жовтий колір фарбуються елементи виробничого обладнання, що представляють небезпеку; підіймально-транспортне обладнання, огородження, межі підходів до запасних і евакуаційних виходів. Зелений колір- дає дозвіл на дію. Синій колір – вказівний, означає виробничу інформацію. Для кращого сприймання сигнальні кольори слід використовувати на фоні контрастних кольорів: жовтий – на чорному, зелений чи червоний – на білому.

Знаки безпеки. Знаки безпеки призначені для привертання уваги праців­ників до безпосередньої або можливої небезпеки, припису чи дозволу на виконання відповідних дій з метою забезпечен­ня безпеки, а також для отримання необхідної інформації. Якщо знак безпеки встановлено на воротах чи вхідних дверях приміщення, при в'їзді на об'єкт або дільницю, це оз­начає, що дія знаку поширюється на все приміщення, на весь об'єкт або дільницю. Знаки безпеки можуть бути: заборонні; попереджувальні, приписувальні(зобов'язувальні) та вказівні. Заборонні знаки: червоне кільце, білий фон, чорний малюнок. У пояснювальному написі знака завжди є слово "Заборонено", наприклад "Заборонено використання відкритого вогню", "Заборонено палити".

Знаки безпеки. Попереджувальні знаки: чорний трикутник, жовтий фон, чорний малюнок. Пояснювальні написи розпочинають словом "Стій», «Обережно». Попереджувальні знаки призначені для попередження про можливу небезпеку.

Знаки безпеки. Приписувальні (зобов'язувальні)  знаки призначені для дозволу відповідних дій працюючих тільки після виконання конкретних вимог безпеки (обов'язкове використання працюючими засобів індивідуального захисту тощо), вимог пожежного захисту.

Знаки безпеки. Вказівні знаки призначені для зазначення місцезнаходження різних об'єктів і пристроїв, пунктів питної води, пожежних кранів, сховищ, майстерень тощо. На вказівних знаках можуть бути такі пояснюючі слова "Безпечний прохід ліворуч", "Запасний вихід".

План ліквідації аваріїПлан складається за такими основними принципами: забезпечення безпеки персоналу на місці аварії; гарантія безпеки інших людей на місці аварії та навколо неї; захист навколишнього середовища; захист майна. З планом треба ознайомити  всіх працюючих, а для тих, хто бере безпосередню участь у ліквідації аварії, треба передбачити періодичне практичне навчання. План ліквідації аварій повинен містити: 1. Дії персоналу, керівництва, підтримання зв'язку.2. Передаварійне планування.   3. Розпізнавання та попередження потенційних аварій.  4.  Перша, (долікарська) допомога.   5. Засоби оповіщення на робочих місцях. 6. Безпечна відстань від аварії до місця укриття.  7  Функціонування системи тривоги, що оповіщає працівників про аварію.8. Безпеку і контроль на робочому місці.9.Індивідуальні засоби захисту. 10. Маршрути і способи евакуації.  11. Звітність про аварію.

План евакуації з приміщень у випадку аваріїПлан евакуації під  час аварії — документ, у якому вказані евакуаційні шляхи й виходи, встановлені правила поведінки людей, а також порядок і послідовність дій персоналу, який обслуговує об'єкт на випадок аварії. У випадку аварії евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей, які знаходяться в приміщенні, через евакуаційні виходи. Виходи є евакуаційними, якщо вони ведуть з приміщень: а) першого поверху назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль, сходову клітку; б) будь-якого поверху, крім першого, до коридору, який веде до сходової клітки; в) до сусіднього приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечене евакуаційними виходами. Виходи назовні дозволяється передбачати через тамбур. Евакуаційних виходів із будівлі з кожного поверху повинно бути не менше двох. Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше 1 м, дверей — 0,8 м. Двері на шляху евакуації повинні відчинятись у напрямку виходу із будинку. План евакуації складається з двох частин: текстової (інструкції) та графічної. Для складання плану евакуації призначають спеціальну особу чи створюють комісію (для великих об'єктів). План евакуації складається в двох примірниках: один з них вивішують в приміщенні, інший зберігають у справі. Керівник установи зобов'язаний зі зміною обставин своєчасно вносити корективи в план евакуації, замінюючи працівників, які звільнилися з установи, новими. При коректуванні плану керівник повинен ознайомити новоприбулих співробітників з їх обов'язками згідно з планом евакуації під розписку.