При вивченні метафор головне значення відводиться основному лексичному значенням слова. Але й тут існують деякі проблеми, тому що в даному випадку мова йде про іменник в ролі метафори до позиції предиката, додатка та до поєднання з родовим відмінком іншого іменника. Але характеризує функція метафори вимагає свого вираження у формі присудка. Н.Д. Арутюнова пише: «Теза про те, що метафора співвіднесена з позицією предиката, не припускає, що всяке фігуральний за своїм змістом присудок є метафорою. Метафора в присудок стикається з обмеженнями, зумовленими морфологічними та лексико-семантичними чинниками » [2, с. 5].