поглибити знання учнів про фразеологію, розвивати вміння аналізувати,
зіставляти та порівнювати мовні явища, розвивати творче мислення;
виховувати пошану до скарбниці народної мудрості.
Основні групи фразеологізмів. Багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів. Епіграф до уроку: Є слова, що білі-білі, Як, конвалії квітки, Лагідні, як усміх ранку, Ніжносяйні, як зірки. Є слова. як жар, пекучі І отруйні, наче чад… В чарівне якесь намисто Ти нанизуєш їх в ряд. О. Олесь
1. Слова, що збігаються звучанням тільки в певній граматичній формі? 2. Слова, які вживають у спілкуванні люди певної професії? 3. До якої лексики належать слова, маловживані в спілкуванні? 4. Слова, які прийшли в нашу мову з інших мов? 5. Розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови? 6. Слова, що прийшли до нас із старослов’янської мови? 7. Слова, якими користуються в повсякденному вжитку? 8. Слова, які близькі за звучанням, але різні за значенням? 9. Слова на позначення нових понять, що виникають у процесі розвитку суспільства? 10. Слова, що вживаються жителями певної місцевості? 11. Слова, які вийшли з активного вжитку, тому що зникли названі ними предмети? 12. Слова, які вийшли з активного вжитку, тому що іх з різних причин витіснили інші слова? 13. Слова, близькі або тотожні за значенням?
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Фразеологічнізрощеннязміст не випливає із значення слів-компонентівсобаку з’їсти (бути майстром у якійсь справі), точити ляси (вести пусті розмови), бити байдики (нічого не робити)Фразеологічні єдностізміст певною мірою зумовлений значенням слів-компонентівтримати камінь за пазухою (приховувати недобрі наміри), зробити з мухи слона (перебільшити щось), танцювати під чужу дудку (діяти не за власним бажанням, перебувати під чиїмось впливом)Фразеологічні сполученнязначення кожного слова є чітким, але один із компонентів має зв’язане значенняподавати надії,згорати із сорому, зачепити за живе. Фразеологічнівиразиусі компоненти мають вільне значення (прислі’я, приказки, афоризми, вислови відомих людей. Сім раз відмір – один раз відріж (народна творчість)І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко)
Роззявити ротаговорити, казати що-небудь: Рота як слід він не вспіє роззявити – зараз готове все (П. Грабовський);уважно слухати: У хаті слухали, роззявивши рота, намагаючись не пропустити жодного слова (Я. Качура);бути дуже враженим чимось: Глухі діди роти пороззявляли, бо ще ніколи не бачили таким збудженим свого Зарубу (В. Кучер);бути неуважним: Ну, гони биків, чого рота роззявив? (Г. Тютюнник);посягати на що-небудь: На чуже добро ще змалку рота роззявляє (С. Голованівський)
…бабуня вирішила повести свого безклепкого внука до церкви. Там я мав покаятися і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, але й дорослим. І в них теж чомусь вискакували клепки, розсихалися обручі, губилися ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, на в’язах стирчала макітра… (М. Стельмах)Знайдіть фразеологізми, розкрийте їх значення