Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах. Тематичне тестування.

Урок № 27

 

Тема. Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах. Тематичне тестування.

Мета: закріпити здобуті учнями знання про основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах слів та вміння писати слова з цими орфограмами; з’ясувати рівень засвоєння знань, умінь та навичок; розвивати мислення, пам'ять, формувати навички самостійної роботи.

Тип уроку: комбінований (закріплення вивченого; перевірка та облік знань, умінь та навичок).

Обладнання: підручник, тестові завдання.

 

ХІД УРОКУ

 

І.  Повідомлення мети і завдань уроку.

 

ІІ.  Відтворення теоретичних відомостей.

 

◊ Бесіда.

1. Якими орфоепічними нормами визначається вимова голосних звуків у префіксах пре-, при-, пере-, пред-, перед-?
2. Від чого залежить написання названих префіксів?
3. За якими правилами пишуться префікси, що закінчуються на приголосний?
4. Чи змінюється їх написання? Наведіть приклади.
5. За якими правилами і в яких суфіксах пишеться м’який знак? Наведіть приклади.
6. У яких суфіксах є подвоєні букви? Чому? наведіть приклади слів з цими суфіксами.
7. Які суфікси вживаються у чоловічих та жіночих іменах по батькові? Наведіть приклади.
8. Як визначити. Коли писати суфікси -ечк- чи –ичк-, а коли –  -ив- чи   -ев-?
9. Назвіть відомі вам орфограми в коренях українських слів.

 

ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

◊ Словниковий диктант.

 У кожному зі слів визначити орфограму. Виділені слова розібрати за будовою. Підкреслені слова записати фонетичною транскрипцією.

 

     Спитати, зм’якшити, зчепити, схибити, зціплювач, з’юрбитися, розщеплений, розчесаний, роз’юшений, безкомпромісний, беззмістовний, без’язикий, відшкодування, примирення, премирний, примірник, передплата, перебігти, перегорілий, пригорілий, пред’явити, присвячений, морозиво, печиво, марево, плетиво, племінничок, улюбленичка, краєчок, цвяшечок, стежечка, вуличка, сливовий, грушевий, дощовий, борщовий, овочевий, здоровенний, благословенний.

 

 

◊ Пояснювальний диктант.

 Слова з орфограмами у коренях, префіксах та суфіксах підкреслити.

 

 Розляглись вечірні хмари. Денний гамір занімів. (Т. Галіп.) Ввібравши тугу, хмари виснуть, ось-ось розродяться дощем. (О. Логвиненко.) А то мов битва зчиниться між туч, вони пропливуть ген-ген за круговиди… Та раптом всі дива розкида буревій, розбурхана гроза покаже норов свій. (О. Доріченко.) Пройшли чорносмородинові грози по зморшках розманіжених доріг. (Л.Весела.) У твоєму саду мене стріла жоржина, привела до дверей і вклонилась услід. (В. Сироватко.) Двері не замкнено, тільки причинено. Щира спонука – заходь. (В. Мельник.) Тут стомлена душа блаженну тишу п’є, шум од шляхів сюди не долинає… (О. Доріченко.)               Ми не прийшли. Ми завжди тут, на цій землі родючій України, орали землю, сіяли, жили, свої пісні співали солов’їні. (Л.Коваль.)

 

 

IV.  Повідомлення способів перевірки здобутих знань та сформованих умінь і навичок (інструктаж до тестування).

 

V. Проведення тематичного тестування.

 

І варіант

 

1. Префікс с- перед кореневими к, п, т, ф, х пишеться відповідно до:

а) фонетичного принципу орфографії;   V

б) морфологічного принципу;

в) історичного (традиційного);

г) смислового (диференційного).

 Дібрати та записати слово з префіксом з- перед кореневим шиплячим приголосним, записати це слово фонетичною транскрипцією (напр..: зчесати [жче^исати], зчепити [жче^ипити], зжати [ж:ати], зшити [жш:ити]) або записати фонетичною транскрипцією будь-яке слово з префіксом з-  чи с- (напр.: змальований [змал’ований], спитати [спи^етати]).

 

 2. Префікс пре- вживають:

а) коли слово виражає значення наближення, приєднання, просторової близькості;

 б) коли слово виражає  збільшену ознаку;   V

 в) незалежно від значення слова, якщо префікс є наголошеним;

 г) у словах прірва, прізвище, прізвисько.

 Дібрати та записати слово з ненаголошеним голосним у префіксі пре- (або при-), записати це слово фонетичною транскрипцією (напр.: пре^имудрий [премудрий]).

 

3. Подвоєні букви на позначення подовжених приголосних звуків між голосними вживаються у прикметникових суфіксах зі значенням:

 а) здрібнілості, пестливості;

 б) збільшеної чи неможливої ознаки;    V

   в) неповної ознаки;

 г) присвійності.

 Дібрати та записати прикметник (або прикметник дієприкметникового походження) з -нн- у суфіксі; позначити в слові місце наголосу (напр.: здоровенний, невблаганний) або прикметник чи прикметник дієприкметникового походження з -нн-  у наголошеному суфіксі увести до самостійно складеного речення (напр.: Слово Шевченкове – незнищенне, бо він закодував у ньому українську душу, саме єство українця (В. Баранов.); І ні стеблинку, гілку чи травинку я не ображу – то страшенний гріх! (А.Костецький.); Повнить серце печаль нездоланна. (М. Черниченко.); Коливаються спини овечі, стугонить незліченний тупіт. (В. Свідзинський.)

 

 4. Чоловічі імена по батькові утворюються:

 а) за допомогою єдиного суфікса -евич-;

 б) за допомогою єдиного суфікса -свич-;

 в) за допомогою єдиного суфікса -ович-;   V

 г) за допомогою суфіксів -ович-, -евич-, -євич-.

 Записати своє ім’я по батькові свого дідуся.

 

5. Орфограма «Буква и після ж, ч, ш та г, к, х у коренях слів» наявна у словах:

 а) інжир, чинара, кипарис, шифр, фашист, химера;

 б) жінка, розчісує, кішка, шкіра, гіркота, похідний;

 в) життя, чистий, поширювати, гиря, кислий, хист;   V

 г) знаючи, працюючи, надавши, перемігши.

 Дібрати та записати пару слів з чергуванням [і] - [о] після ж, ч, ш та г, к, х у коренях слів (напр.: кізка –кози; гіркий - горе).

 

 6. Суфікс -ев- пишеться в слові:

 а) морозиво;

 б) печиво;

 в) марево;   V

г) мереживо.

Дібрати та записати іменник із суфіксом -ив- на позначення матеріалу або продукту праці, розібрати дібране слово за будовою (напр.: плетиво, місиво, вариво) або іменник із суфіксом -ив- увести до самостійно складеного речення (напр.: І над чолом козацької могили стоїть безсонне видиво зорі. (О.Перекупко.) З бабиного літа насотала прядива золорука осінь. (Л.Тендюк.) Я набивав оскому солодкоплинним плетивом словес. (Р. Лубківський.)

 

 

ІІ варіант

 

 1. З- на кінці префіксів роз-, без- пишеться за:

 а) фонетичним принципом орфографії;

 б) морфологічним принципом;   V

 в) історичним;

 г) смисловим.

 Дібрати та записати фонетичною транскрипцією слово з префіксом роз- (або без-) перед кореневим глухим приголосним (напр.: розклеїтися [росклейіти^ес’а] і [розклейіти^ес’а]^[1] або: слово з префіксом роз- (без-) перед шиплячим приголосним (напр.: розчервонітися [рожче^ирвон’іти^ес’а], розжитись [рож:ити^ес’], безшовний [бежшовний]).

 

 2. Префікс з- переходить у префікс с- перед буквами:

 а) б, п, в, м, ф;

 б) д, т, з, ц, ч, ж;

 в) ж, ч, ш та г, к. х;

 г) к, п, т, ф, х.   V

Дібрати та записати фонетичною транскрипцією слово з префіксом з- або с- (напр.: стерпіти [сте^ирп’іти] змиритися [зми^ерити^ес’а] зцідити [сц’ідити]).

 

 3. Суфікс із зменшено-пестливим значенням -ичок- уживається:

 а) в іменниках, утворених від іменників з основною на шиплячий;

 б) в іменниках, утворених від іменників із суфіксом -тель-;

 в) в іменниках, утворених від іменників із суфіксом -ик-;    V

 г) в іменниках, утворених від іменників із суфіксом -иц-.

 Дібрати та записати іменник із суфіксом зі зменшено-пестливим значенням -ечк- (-єчк-)  (напр.: вершечок, краєчок, лієчка).

 

 4. Суфікси -уват-, -юват- уживаються у прикметниках:

 а) на позначення високого ступеня ознаки;

 б) для вияву неповноти ознаки;    V

 в) для вираження значення присвійності;

 г) для вираження значення неможливої ознаки.

 Дібрати прикметник із суфіксом -уват- (-юват-), увести його до самостійно складеного речення (напр.: Я ще росту в зеленуватій тиші… (В.Сироватко.) …Стигнуть води сизуваті, і синіють шиби у вікні… (М.Рильський.).

 

 5. Правильним є таке написання слова:

 а) Ігоревич;

 б) Ігорьович;

 в) Ігорєвич;

 г) Ігорович.   V

 Записати ім’я та по батькові матері (сестри), іменник, що означає по батькові, розібрати за будовою або ім’я та по батькові увести до самостійно складеного речення  (напр.: Опершись ліктем на лозовий пліт, Григорій Савич споглядає вулик. (М. Самійленко.); І де сміявсь  Іван Петрович, - Тарас Григорович повстав. (М. Рильський.); Федір Несторович озирнувся – з-за хати викочувала хмара, вкриваючи галявину передчасними сутінками. (Григір Тютюнник.)

 

 6. Префікс прі- пишеться в словах:

 а) прийти, приладнати, приклеїти;

 б) приміський, прифронтовий, приморський;

 в) прірва, прізвище, прізвисько;     V

 г) призер, приватний, примадонна.

 Будь-яке слово з префіксом прі- ввести до самостійно складеного речення (напр.: То все-таки: ми перед прірвою чи прірва перед нами? (О.Перлюк.)

 

 

V.  Відповіді вчителя на запитання (після того, як тестові завдання виконано та здано на перевірку).

 

VI. Підведення підсумків уроку.

 

VII. Домашнє завдання. Вправа 90 (с. 212).

 

^[1] Приголосний з у префіксах роз-, без- може вимовлятися дзвінко і глухо залежно від темпу вимови: [розказати] і  [росказати],  [безсмертний] і  [бес:мертний].