ЦИТАТА ДНЯ Природа - це вічне життя, становлення і рух. Природа не визнає жартів, вона завжди правдива, завжди серйозна, завжди сувора; вона завжди права; помилки ж і омани виходять від людей. Природа - творець всіх творців.І. Гете Прочитайте й прокоментуйте висловлення. Які почуття тут переважають? Наскільки важливими є ці слова?
ПРИГАДАЙМО!Які є м’які звуки в українській мові?Звуки мовлення - найменші неподільні одиниці, які мивимовляємо і чуємо. Голосні (6)НенаголошеніНаголошеніПриголосні (32)Дзвінкі Глухі ТвердіМ'які ТвердіМ'які [а][о][у][е][и][і][б][д][з][дз][ж][дж][г][ґ][л][м][н][р][в]-[д'][з'][дз']----[л']-[н'][р']-[й][п][т][с][ц][ш][ч][х][к][ф]-[т'][с'][ц']-----Приголосні Напів-пом’як-шені ТвердіМ’які
ПРИГАДАЙМО!Особливості позначення звуків у фонетичній транскрипції?[н'], [с'], [л'] – скісна риска праворуч - м’якість приголосних;[б’], [ж’], [к’] – апостроф - пом’якшення; [н:], [с:], [ж:] – двокрапка – подвоєння; [еи], [ие], [оу] – позначення голосних [е], [и], [о] в деяких ненаголошених позиціях;[фонеити´чна транскри´пц'ійа]
Чепурний, яснесенький, окриленість, глибина, широкоплечий, зоріти, кропива, весело, джмелик, розумний, голубиця, зозулька. Прочитайте. Поясніть, від чого залежить вимова голосних звуків [е], [и], [о]. Як вимовляємо голосні [е], [и] в ненаголошених складах? Чи впливає наголос на вимову звука [о]?Передайте фонетичною транскрипцією виділені слова. ДОСЛІДЖЕННЯ-АНАЛІЗ
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК{7 B1 C5 EB8-D756-413 C-A9 F7-F964824 DC376}Звуки. Вимова. Приклади. Усі наголошені, а також [а], [і], [у] завжди в усіх позиціях Чітко й виразно(не скорочуються, не переходять в інші звуки)Вечір [ве́ч’ір]Молотити [молоти́ти]Мороз [моро́з] [о] ненаголошений перед складом з наголошеним [у], [і]Нечітко, з наближенням до [у]: [оу]Голубка [гоулу́бка]Кожух [коужу́х]Тобі [тоуб'і]ненаголошений [е]ненаголошений [и]Нечітко, з наближенням до [и] - [еи]з наближенням до [е] - [ие]Перон [пеиро́н]Листок [лиесто́к]Весна [веисна́]Вимова голосних звуків. ВІДЕОУРОКТУТhttps://www.youtube.com/watch?v=t. Q6 D-d4 Rn. U4
ОРФОЕПІЧНИЙ ПРАКТИКУМПерепишіть, передаючи фонетичною транскрипцією слова з ненаголошеними [е], [и], [о]. По діброві вітер [в’і́теир] виє (Т. Шевченко). Зразок. Ми переживаємо, що штучний інтелект змусить нас почувати себе неповноцінними? Натомість у нас повинен бути комплекс неповноцінності кожного разу, коли ми дивимося на квітку (Алан Кей). Лише природа робить велике даром (О. Герцен). Журавель край поля стереже криницю, не здійметься вгору, не махне крилом. Колосом додолу хилиться пшениця, слухає розмову вітру з джерелом (В. Раєвський). Дика природа містить відповіді на запитання, які тобі, людино, не навчитися ставити (Ненсі Ньюхол). О скільки у природи немудро-мудрих літер! О скільки у людини невміння прочитать (Павло Тичина). Летять, пливуть і сурмлять ув імлі шовкові, жовті й сизопері птиці із континентів чорної землі у рідні гнізда, на свої криниці (А. Малишко). Природа диктує людині… людина пише диктант з грубими помилками (Леонід Крайнєв-Ритов).
ОРФОГРАФІЧНИЙ ПРАКТИКУМПерепишіть, уставляючи пропущені літери. Позначте в словах орфограму «Літери е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів». Цілющої води я зачерпнув з гл..бокої кр..ниці (Л. Мовчан). Дитинства теплий віт..р з очей моїх сльозинку вит..р (О. Довгоп’яш). У з..лену ложку л..стка б..ре калина дощ (Б.-І. Антонич). Мохнатий джміль із будяків ч..рвоних сп..ває мед (М. Рильський). В..слуємо. А із в..сла в..селка зводиться в..села. За селами сипнули села, мов квіту річка нан..сла (О. Довгий).
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОКВимова приголосних звуків{FAAD8945-AD20-4101-BB16-3507 ACFF6043}Глухі перед дзвінкими уподібнюються до парних дзвінких боротьба [бород'ба́]вокзал [воґза́л]Дзвінкі приголосні переважно не оглушуються; їх вимовляємо чіткоказка [ка́зка]ходьба [ход'ба́]могти [могти́]Дзвінкий [г] оглушується в словах нігті, кігті, легко, вогко, дьогтю та похідних від них словах; його вимовляємо як [х]легко [ле́хко]Префікс з- перед глухими оглушуєтьсязсунув [с:у́нув]Кінцевий приголосний у префіксах роз-, без- перед глухим вимовляємо або дзвінко (у повільному темпі мовлення), або глухо (у швидкому темпі) розписав [розпиеса́в] і [роспиеса́в]https://www.youtube.com/watch?v=L0vj. RHEwi. Ww. ВІДЕОУРОКТУТ
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОКВимова приголосних звуків{FAAD8945-AD20-4101-BB16-3507 ACFF6043}Тверді приголосні перед м’якими уподібнюються до парних м’яких.пісня [п’іс'н'а]Приголосні [з], [с], [ц], [дз] можуть уподібнюватися до парних м’яких ще й перед напівпом’якшеними звукамисвітло [с'в’ітло]Звуки [з], [ц], [с] перед шиплячими [ж], [ч], [ш] змінюються відповідно на [ж], [ч], [ш]принісши [приен'іш:и]зжати [ж:а́ти]зшити [ш:и́ти]Шиплячі [ж], [ч], [ш] перед [з'], [ц'], [с'] змінюються відповідно на [з'], [ц'], [с']книжці [кни́з'ц'і]білочці [б’ілоц':і]посмішці [пос'м’іс'ц'і]
КОМЕНТАТОРПрочитайте вголос слова, користуючись транскрипцією. У яких словах приголосні звуки змінилися під час вимови? Чому?берізка [беир'і´зка]легкий [леихки´й]доріжка [дор'і́ жка]баскетбол [баскеидбо´л]рюкзак [р'уґза́ к ]поріг [пор'і´г]танці [та´н’ц'і]на флешці [фле́ с'ц'і]зсадити [с:ади́ ти]миряться [ми́ р'ац':а]
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОКОсобливості вимови деяких груп приголосних{A0 FC26 B5-D658-447 B-B6 D5-8 C1 C5 E9990 EF}Пишемо. Вимовляємо. Наприклад-ться[ц':а]пишуться [пи́шуц';а]-шся[с':а]дивишся [ди́виес':а]-тч-[ч:]вітчизна [в’іч:и́зна]-тц-[ц:]коритце [кори́ц:е]-шц-[с'ц'](на) ромашці [рома́с'ц'і]-жц-[з'ц'] (на) доріжці [дорі´с'ц'і]-сш-[ш:]занісши [зан'і´ш:ие]-чц-[ц':](на) річці [р'і´ц':і]-зж-[ж:]розжарений [рож:а́реинией]https://www.youtube.com/watch?v=E1vf1 Q8x. Obc. ВІДЕОУРОКТУТ
ПОЯСНЮВАЛЬНИЙ ДИКТАНТЗапишіть слова фонетичною транскрипцією та вимовте їх відповідно до орфоепічних норм. За потреби скористайтеся орфоепічним словником https://slovnyk.me/dict/orthoepy?letter=%D0%B0. Зозуля, футболіст, берегти, нігтик, Великдень, низько, сніг, молотьба, стежка, у діжці, донечці, отже, грядка, дивуєшся, віднімається.
ОБҐРУНТУВАННЯПрочитайте речення. З'ясуйте особливості вимови голосних і приголосних звуків у виділених словах. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. У чистій калюжці, що розлилася від цілющого джерела, купалося сонце (І. Савка). Відсміялося грозами літо (І. Савка). Самі на себе дивляться ліси, розгублені од власної краси. А коло хати пелехатий сонях пасе траву в блакитному дощі. Як сірничок, припалений від сонця, день спалахнув, обвуглився, погас. На білий вальс запрошую дерева, на білий вальс вітрів і хуртовин. На віях тиші мерехтять сніжинки. Зима крізь вії дивиться на світ. А вже вночі навшпиньки ходить осінь і полум’я жоржин задмухує садам. Летять з гори санки і ґринджолята, в очах мигтять занесені тини. А дзвони б’ють, а дзвони калатають! Здається, небо й землю розхитають. Багряне сонце. Дужка золотава стоїть над чорним каптуром гори. Спадає вечір сторожко, помалу, ворушить зорі в темряві криниць (Л. Костенко).
ТВОРЧЕ МОДЕЛЮВАННЯПрочитайте роздуми Богдани Матіяш. Випишіть ключові слова й перекажіть. Які об'єкти зі світу природи вам найближчі, найцікавіші? Почніть свою розповідь так: «Мені подобається, як…». Розповідаючи, дотримуйтесь правил вимови. До якої групи ви себе відносите - гурманів, прихильників, фанатів чи байдужих до природи? Мені подобається, як дерева ростуть і як мало спочатку мають гілок, квітів і листя. Подобається їхній мінімалізм, їхня негамірність, спокій і дуже особлива мудрість. Подобаються старі дерева, міцні стовбури, такі величезні, що, аби їх обійняти, треба трьох-чотирьох людей (Б. Матіяш).
Бліц-тест. Правильну вимову відображає фонетичний запис слова в рядку. А дужка [ду́шка]Б алмаз [алма́с]В вогко [во́гко]Г будка [бу́дка]Д швидко [шви́тко]2. Підкреслені букви позначають однаковий звук у кожному слові рядка. А жук, важко, подружціБ пошана, молишся, наш. В Бориспіль, сісти, веснянка. Г могти, кігті, поріг
Бліц-тест3. Звук [д] є в кожному слові рядка. А дитина, молотьба, день. Б кладка, футболіст, Миргород. В Десна, десять, джерело. Г податок, дятел, звідти4. Звук [т] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка. А [..]ернопіль, рі[..]кий, лауреа[..]Б каш[..]ан, ган[..]бол, боро[..]ьба. В журя[..]ься, портре[..], [..]ихенький. Г лісниц[..]во, розпи[..]ати, а[..]мосфера