Вступ
В сучасних умовах становлення України і створення Нової української школи важливе значення має формування творчо і критично мислячих учнів. Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у «Концепції нової української школи».
Сучасний школяр апелює до критичності – здатності особистості долати схильність до однозначно-догматичного сприйняття світу, вміння аналізувати проблему з різних боків, користуватися інформацією з багатьох джерел, відокремлюючи об’єктивний факт від суб’єктивної думки про нього, логічну умову від будь-якого упередження, припущення, забобону. Це вміння людини адекватно визначати причини й передумови наявних в її житті проблем, готовність докласти зусиль для їх практичного подолання. Сучасний школяр повинен мати такі риси критичного мислення, як: 1)усвідомленість, 2) відповідальність, 3) цілеспрямованість, 4) обґрунтованість, 5)контрольованість, 6) самостійність, 7) самоаналіз, 8)самоорганізованість, 9)дисципліна .
Процес критичного мислення відбувається тоді, коли нові, уже зрозумілі ідеї перевіряються, оцінюються, розвиваються й застосовуються на власній практиці. Запам’ятовування ж фактів і розуміння ідеї є необхідними умовами для критичного мислення, однак самі вони, навіть у своїй сукупності, критичного мислення не становлять, а є його інформативною базою.
Провідні науковці та методисти виділяють такі аспекти критичного мислення:
1. Уміння міркувати, що передбачає володіння важливими прийомами, які створюють у практичній діяльності ефективну методологію опрацювання отриманої інформації.
2. Відповідальність, яка передбачає те, що учень, звертаючись до інших, знає про обов’язок надавати слухачам чи читачам докази та приклади відповідно до прийнятих стандартних ситуацій.
3. Основним і головним результатом критичного мислення є вміння формулювати самостійні судження. Такі вміння означають, що мислення дитини спрямоване на творчу діяльність.
4. Важливими є положення, які беруться до уваги дитиною, яка вміє критично мислити, оцінювати ідеї у процесі їх аналізу чи критики.
5. Самокорекція передбачає те, що учні будуть використовувати критичне мислення як метод, звернений на їх власні судження з метою їх покращання.
Отже, розвиток критичного мислення є складовим етапом особистісного розвитку. Критичне мислення вказує на здатність учня до самостійної оцінки явищ навколишньої дійсності, інформації, наукових знань, думок і тверджень інших людей, вміння бачити їх позитивні і негативні аспекти.