Основні види підрядних речень. Означальні, з’ясувальні, обставинні речення.

Урок № 15

Тема: Основні види підрядних речень. Означальні, з’ясувальні, обставинні речення.

Мета: ознайомити з основними видами підрядних речень, формувати вміння розрізняти  з’ясувальні, означальні та обставинні підрядні частини, ставити до них питання від головних частин, з’ясовувати місце підрядної частини щодо головної, креслити схеми складнопідрядних речень; виховувати повагу до фольклору,  до роду й сім’ї; формувати навички правильного інтонування складнопідрядних речень; удосконалювати пунктуаційну грамотність, навички роботи з підручником і таблицею, розвивати увагу, логічне мислення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки. Записати речення, у кожному підкреслити граматичну основу. Вказати речення складносурядні та складнопідрядні. Накреслити схеми двох перших речень.

І. Дитинка спить, а її доля росте. Там є доля, де є воля.  Добру страву взнаєш при їді, а людину зрозумієш у біді. Ніколи не тішся людською бідою, бо й твоя біда прийде за тобою.

Народна творчість.

ІІ. Не чуть пташок, і  тільки сумно вітер  мелодії осінні навіва. Я люблю дивитись, як гаї синіють. Прозоро й тихо стало, і холод голубий алеями бреде.  Тьму світло переможе, щоб не було негод.

З тв. В.Сосюри.

*Бесіда.

• Яке речення називається складнопідрядним? Навести приклад.
• Як встановлюється смисловий зв’язок між головним і підрядним реченням?
• Якими сполучниками поєднуються частини складнопідрядного речення?
• Які розділові знаки ставляться між частинами складнопідрядних речень?

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 36-37).

ІV. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

* Робота з підручником.  Виконання вправи 68 (усно).

Опрацювання таблиці “Складнопідрядні речення” (с. 48).

* Прочитати.  З опорою на таблицю визначити види підрядних речень у складнопідрядних, назвавши означальні, з’ясувальні та  обставинні.

І. Народна мудрість стверджує, що в людини є три друга: батько, мати й вірна дружина. Найдорожча пісня, з якою мати колисала. Коли батько рибалка, то й діти у воду дивляться.  Який вдався татко, таке буде дитятко. Непотрібний скарб, коли в сім’ї лад. Нема того краму, щоб купити маму. Кожному треба знати, що дочка схожа на мати. Якби баба мала вуса, то дідом була б.

Народна творчість.

      ІІ. Мені ввижається, як  в тихім, ріднім колі  старий дідусь навча своїх онуків. (Леся Українка.) Де ясен горбатий зачах безкрило, діти з батьком дерева садили. (І.Переломов.) Як роки зіб’ються до воріт,  хилить плечі батькові утома. (Б.Кулик.) Горджуся, що батькові руки святі мене  зігрівали і гріють в житті. (В.Ковалівський.) Я думкою лину, мій батьку, до тебе, щоб розвіяв ти тугу, додав мені сил! (В.Куликов.) І батько старий шкарубкими руками в степах обігрів кожний клаптик землі, щоб зерна світились в колоссях зірками, щоб хліб не виводивсь у нас на столі. (Д.Луценко.) Не буде роду переводу, бо вічно житиме любов. (Ю.Кравченко.)

* Пояснювальний диктант.  З-поміж записаних речень вказати складнопідрядні з підрядними означальними, з’ясувальними та обставинними.

І. Ми віримо глибоко й безконечно, що правда, і добро, і наш народ не вмре! (Б.Лепкий.) Благословенна наша вся родина, яка тернистий шлях пройшла до волі. (С.Жук.) Україна і Світ – ніби райдуги дві, що з’єднались у райдугу вічно єдину. (І.Гончар.)  І несуть мене по полю, де здобув я нашу волю, коні вороні. (П.Воронько.) Поки виросли в вас крила, рідна мати вас учила. (П.Куліш.) Уставай, моє сонечко, з темного лугу, бо тривожить минуле не раз і не двічі. (А.Малишко.) Душу, тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду. (П.Чубинський.) Не біймось яничарської злоби, що тут сичить й з окопів зарубіжжя. (П.Мах.) Я розправляю над землею крила над рідною, де я ходить навчивсь. (О.Ісаченко.)  Молись же всяк, щоб ум і честь  пробили скрізь дорогу. (Р.Бернс.)

      ІІ. Коли на крилах ночі на землю сон злетить, ти в темний сад виходиш з квітками говорить. Є квіти такі, що ніколи не квітнуть. (Олександр Олесь.) Із стін душних на волю серце рветься туди, де ніч  панує запашна. (Б.Грінченко.) Ніч прилітає надвечір, коли починає смеркати. Часто не відаєш, звідки сумного прильоту чекати.  (Є.Гуцало.) Уже тріпочуть темні крила ночі, де сонячний промінь зника. (В.Сосюра.)  Я лечу назустріч ночі в тихому краю,  щоб на груди їй схилити голову мою. Ніч проміння позбирала і змотала у клубок, наче тінь жива упала біля ганку у куток. Вийди, щоб сонце стрівати, вдосвіта зорі гасить, скуті серця розкувати, з світом їх радісно злить. (Олександр Олесь.)

V. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником.  Самостійне  опрацювання теоретичного матеріалу (с.  39 – інтонування складнопідрядних речень).

VІ. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

* Диктант із коментуванням. У кожному реченні підкреслити граматичні основи, поставити питання від головної частини до підрядної. Накреслити схему вказаного вчителем речення. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.

     Хіба не бачите, що небо голубіє? Я не зазнав тих ніжних ласк і слів, що гай мені ласкаво шелестів. Не беріть із зеленого лугу верби ні на жовті луги, ні на скелі, бо зів’яне вона від жаги і журби по зеленому лузі в пустелі. Хочу я троянди, що цвіте в саду. Я прийшов на берег моря, щоб журбу свою втопить. Хочеш ти, щоб пісню я для тебе склав?  Десять літ минуло, як пісні крилаті вирвалися з серця на широкий світ. Ти до мене прийдеш рано, коли зійде тільки сонце. Скажи ж, в яких лісах ти заблудив? Піду, втечу на сизі гори, що з небом радісно злились. Золоті хвилини линуть, наче бджоли мед несуть.  

З тв. Олександра Олеся.

VІІ.  Підведення підсумків уроку.

VІІІ.  Домашнє завдання. П. 5, 6, вправа  89.