Особистість і діяльність Александра Великого за історичними джерелами

Про матеріал
З метою набуття історичної компетентності учнів окремою структурною складовою програми є спеціальні уроки - практичні заняття, метою яких є показати не лише можливості різноманітних джерел у формуванні історичного знання, а й наближення історії як науки до учнів. Такі заняття в історії мають подвійну мету: є способом вивчення нового матеріалу на основі опрацювання історичних джерел та важливим засобом формування предметних умінь і навичок учнів
Перегляд файлу

Тема.  Особистість і діяльність Александра Великого за історичними джерелами.

Мета: познайомити учнів  з особистістю Александра Македонського та розкрити особливості його характеру; розкрити особливості Східного походу та утворення імперії; сформувати в учнів уявлення про Александра Великого як людину, полководця та політичного діяча; на основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації вчити учнів самостійно вирішувати проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляти результати індивідуальної та колективної творчої діяльності, освоювати складніші способи вивчення історичного минулого; формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково – дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати    аналітичне мислення; сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту; забезпечити механізм розвитку критичного мислення дітей, уміння шукати шляхи  вирішення проблеми.; виховувати почуття любові до історії.

Очікувані результати: описувати головні битви Східного походу; показувати на карті напрямки походів армії македонського, місця визначних битв, територію підкорених країн та імперій Александра Великого; давати власну оцінку особистості Александра.

Тип уроку: урок формування предметних умінь і навичок учнів.

Форма проведення: практичне заняття.

                                           Хід уроку

І.  Організаційний момент.

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

– Александр Македонський (356-323 pp. до н.е.) – одна з найпопулярніших постатей давнини. Він був одним із найвидатніших полководців і державних діячів Стародавнього світу. Недаремно з античних часів і до сьогодні його називають Александром Великим. Він продовжив справу свого батька. Він не лише здійснив омріяний Філіппом II похід на Персію, а й створив могутню імперію, яка простягнулася від Греції аж до Індії.

ІІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів.

Метод «Конкурс на краще  проблемне питання уроку».

Вчитель пропонує учням після ознайомлення з темою уроку скласти запитання, які записуються на дошці. В ході невеличкого голосування залишається те питання, за яке проголосувала більшість учнів. Це питання і стає основою вивчення нового матеріалу.

Варіанти запитань.

– Александр Македонський був впевнений, що за батьківською лінією він походив від Геракла (всі македонські царі вважали себе його нащадками), а за материнською ( його матір'ю була Олімпіада, дочка царя Епіра) – від Ахіла і Пріама. Він хотів жити і діяти подібно до них. Чи здійснив Александр свої наміри?

  •   Чи дотримувався Александр Македонський заповітів свого великого вчителя про те, щоб «еллінами він управляв як наставник, варварами як деспот, про перших піклувався як про друзів, а з другими поводився як зі звірами»?
  •   Після падіння Перського царства Александр Македонський вигукнув: «Яку велику радість втратили ті з греків, що померли, не побачивши Александра на троні Дарія І». Що мав на увазі Александр? Поясніть зміст його слів. Чому могутнє Перське царство не змогло відбити натиск македонян?

ІV. Виконання практичної частини уроку.

Робота в групах.

Група 1.

Метод «Щоденник подвійних записів».

Прочитавши текст, випишіть цитати у першій колонці (зліва), а в другій колонці (праворуч) формулюйте власні думки, коментарії.

Цитата

Коментарій

Визначте, якими були риси характеру  Александра. Які були його мрії?

З «Порівняльних життєписів» Плутарха

Одного разу привели Філіппу коня Букефала..., але кінь виявився неприборканим і непридатним для їзди. Розгніваний Філіпп звелів забрати Букефала як коня дикого й необ’їждженого. Тоді Александр сказав: «Якого чудового коня втрачають люди, котрі через своє боягузтво не можуть його приборкати!»

Александр миттю підбіг до коня, схопив його за вуздечку. Деякий час Александр біг поряд із конем і гладив його рукою, а коли побачив, що той перестав боятися, скочив на коня і впевнено сів. Помітивши, що кінь заспокоївся,Александр попустив віжки й помчав уперед.

«Ще хлопчиком Александр виявив велику стриманість: хоч і мав він запальну й непогамовну вдачу, але був байдужий до тілесних утіх і віддавався їм дуже помірковано. Не ганявся він за будь-якою славою й не шукав її абиде, на відміну від Філіппа, який хизувався своїм хистом красномовства і на монетах увічнював перемоги своїх колісниць на перегонах в Олімпії. Тим-то Александр, коли друзі запитали його, чи не хоче він узяти участь у змаганнях з бігу на Олімпійських Іграх (а бігав він швидко), відповів: "Так, якщо тільки моїми суперниками будуть царі".

 

 

 

 

 

 

Андре Кастаньє. Юний Александр підкоряє Букефала

 

 

... любов до медицини прищепив Александру не хто інший, як Аристотель. Бо Александр цікавився не тільки теорією цієї науки, а навіть, як можна зробити висновок з його листі в, допомагав хворим друзям, призначав їм різні способи лікування й харчування. Окрім того, він від природи любив літературу і багато читав. Він вважав і говорив, що читання «Іліади» – це засіб виховання в собі військової доблесті. Примірник видання, виправленого Аристотелем і відомий під назвою «Іліада в скриньці», Александр... завади мав при собі і клав разом з кинджалом під подушку.

Він вирізнявся надзвичайною стриманістю в їжі. «Мій вихователь, – казав він, – готував так: на сніданок – нічний перехід, на обід – мізерний сніданок.

Ханс Галль. Аристотель та його учень Александр (гравюра XIX ст.)

...Щоразу, коли приходило повідомлення про те, що Філіпп завоював якесь відоме місто або здобув велику перемогу, Александр слухав це без радості, нарікаючи: «Хлопці, мій батько встигне все захопити, так що не залишить мені з вами ніякої змоги здійснити великий і блискучий подвиг». Він мріяв не про втіхи й багатство, а про доблесть і славу, вважаючи: що більше одержить від батька в спадщину, то менше залишиться зробити йому самому.

Коли  Александр Македонський запідозрив у зраді двох своїх полководців, то наказав їх піддати нестерпним катуванням, а потім стратити. Один з них був другом його батька – Філіппа ІІ.

З «Порівняльних життєписів» Плутарха

Після перемоги біля міста Ісса Александр захопив у полон матір, дружину й двох доньок перського царя Дарія III.Александр... послав до них... передати, що Дарій не загинув і їм нема чого боятися його, Александра, тому що війну за владу він веде тільки з Даріем, а в їх розпорядженні буде все те, чим вони користувалися за панування Дарія... Александр не позбавив сім’ю Дарія почестей, які вона мала раніше, не зменшив кількості слуг ,а засоби на їхнє утримання навіть збільшив...

З «Історичної бібліотеки» Діодора Сицилійського

Александр зі своїм військом відправився до Єгипту і мирним шляхом оволодів усіма містами цієї країни. Єгиптяни радісно прийняли Александра як визволителя від насилля персів, котрі нівечили їхні святині. Цар відвідав храм бога Амона, де жерці проголосили його сином великого Амона.

Тут Александр вирішив заснувати велике місто між озером і морем. Він назвав місто своїм ім’ям – Александріею. Місто стало таким великим, що багатьма вважалося першим у світі.

 

 

 

 

 

 

 

 

Александр — бог Єгипту (статуя, знайдена в Єгипетських Фівах)

 

 

 

– Як ви розумієте вислів Александра Македонського «Філіппу я зобов’язаний тим, що живу, Арістотелю тим, що я живу достойно»?

Група 2.

Доведіть, що Александр був не тільки талановитим полководцем, а й хоробрим воїном.

З «Порівняльних життєписів» Плутарха

...полководці Дарія зібрали велике військо і вишикували його біля переправи через річку Гранік... Більшість у війську Александра боялася як глибини річки, так і стрімкого берега на протилежному боці, на який треба було видиратися й одночасно битися... І сам першим кинувся в річку... Він вів військо на ворожі стріли і списи, на стрімкі скелі, вщерть заповнені піхотою й кіннотою ворога, через бурхливу річку, яка несла й топила коней і людей... Не зважаючи ні на що, Александр ціною неймовірних зусиль досяг протилежного берега...

З «Історії Александра Македонського» Руфа Квинта Курція

Жителі міста Гордій показали Александру колісницю, дишло якої було зав'язане таким складним вузлом, що не можна було побачити, де він починається і де закінчується. Царю повідомили, що, за давнім передбаченням, володарем усієї Аз її стане той, хто розв’яже цей вузол. І Александра охопило пристрасне бажання виконати давнє передбачення.

Проте, це йому ніяк не вдавалося. Тоді він вихопив меч і зі словами: «Неважливо, у який спосіб він буде розв'язаний», розрубав вузол.

Плутарх про переддень битви…

Дарій вишикував своїх воїнів у бойовий порядок і всю ніч в оточенні солдатів із смолоскипами об’їздив їх ряди. До ранку змучені безперервним напруженням, перські воїни ледве трималися на ногах.

Александр не хотів починати битву відразу. Після тяжкого переходу людям потрібно було дати відпочинок, і цар, упевнений, що перси не зійдуть з обраного ними місця, наказав своїм воїнам розташуватися на ніч неподалік від перських позицій.

Македонські полководці з жахом дивилися на величезну рівнину, звідки. Як шум хвиль, доносився гомін голосів. Правильні ряди перських вогнищ починалися зовсім поряд і тягнулися вдалину, наскільки вистачало очей. Налякані численністю ворожого війська, полководці на чолі з Парменіоном благали Александра, якщо вже він вирішив давати тут бій, напасти негайно, не чекаючи ранку, скориставшись темрявою, яка приховає нечисленність македонян. «Я не краду перемог!» – відповів Александр та, відпустивши наближених, заснув міцним сном.

Із книги грецького історика Арріана «Похід Александра»

… у цей час варвари пустили на Александра свої колісниці з косами, розраховуючи, в свою чергу розладнати його фалангу. Тут вони абсолютно помилилися. Одні колісниці агріани і люди Балакра, що стояли поперед кінноти, зустрічали градом дротиків, щойно вони наближалися; на інших – у візників виривали віжки, їх самих стягували вниз, а коней вбивали. Деяким вдалося промайнути крізь ряди: солдати розступилися, як їм було наказано, перед колісницями, що неслися…

– Як ви розумієте вислів Александра Македонського «Для сміливих нема перешкод, а для боягузів нема ніякої опори»?

Група 3.

Розгляньте історичну карту і визначте основні напрямки Східного походу Александра Великого. Знайдіть на карті Гранік* (річка в Малій Азії), Ісс (Мала Азія), Тир (Фінікія), Гавгамели (на схід від річки Тигр), де Александром були здобуті найбільші перемоги. Покажіть на карті кордони держави, створеної Александром Македонським.

 

 

 

Заповніть схему

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Група 4.

Використовуючи набуті знання та застосовуючи пам’ятку, складіть історичний портрет Александра Македонського.

Пам’ятка для характеристики історичного діяча

  1. Встановіть, коли та в якій країні жив історичний діяч.
  2. Укажіть історичні умови, на тлі яких він розгортав свою діяльність.
  3. Опишіть його зовнішність, характер. Що, на вашу думку, вплинуло на формування його особистості? Які його вчинки варто наслідувати, а які ви не схвалюєте?
  4. Інтереси якої суспільної верстви він виражав?
  5. Назвіть основні наслідки його діяльності.
  6. Дайте оцінку його діяльності. Як ви ставитеся до засобів, якими він прагнув досягти мети?

– Як ви розумієте вислів Александра Македонського  «Нема нічого більш рабського, аніж розкіш і насолода, і нема нічого більш царственного , аніж праця»?

Група 5.

Прочитавши текст, складіть хронологічну таблицю.

– Якими були результати Східного походу?
Варіант відповіді.

Дата

Подія

334 р. до н.е.

Перехід македонських військ через чорноморські протоки (Геллеспонт) до Азії

334 р. до н.е.

Битва на р. Ґранік.

333 р. до н.е.

Битва при  Іссі.

Січень-серпень 332 р. до н.е.

Облога і взяття міста Тір македонськими військами.

Грудень 332 - березень 331 р. до н.е.

Підкорення Єгипту. Проголошення Александра Македонського рівного богам

331 р. до н.е.

Битва при Гавгамелах

329 р. до н.е.

Підкорення Александром Македонським Середньої Азії

Весна 327 - липень 326 рр. до н.е.

Індійський похід Александра Македонського. Вирішальна битва відбулась на річці Гідасп

326-324 рр. до н.е.

Повернення Александра Македонського до Вавилона.

Інформаційна картка.

Східний похід Александра Македонського.

У 336 р. до н.е. македонська армія через північ Греції вийшла до земель Персії на півострові Мала Азія. Похід на деякий час було перервано повстанням у підкорених Фівах. Александр жорстоко придушив повстання і 30 тис. фіванців продав у рабство. У 334 р. до н.е. 35 тис. македонян на чолі з Александром продовжили східний похід.

Перська держава у цей час була ослаблена боротьбою за владу між сатрапами, які стали самостійними і не бажали коритися цареві Персії Дарію III. А Персії протистояла згуртована армія Александра, що складалась із збройних сил усіх великих грецьких полісів, окрім Спарти.

Командувач перської армії Мемнон, розуміючи, що сили нерівні, пропонував заманювати македонців у глиб Персії, знищуючи запаси продовольства та кормів для коней, щоб потім, коли армія Александра буде знесилена, завдати їй нищівної поразки. Але Дарій боявся зради сатрапів і не погодився з планом Мемнона.

Перша велика битва між супротивниками відбулася на річці Ґранік у 334 р. до н.е.  Александр зіткнувся з найбільш боєздатною частиною перського війська – грецькими найманцями. Він вишикував свої війська так, що в центрі була фаланга важкоозброєної піхоти, а з флангів – кавалерія та легка піхота. У такому порядку солдати македонського царя форсували річку та знищили перських лучників. Потім ударила кіннота, яка розбила ворожу кавалерію й грецьких найманців. Перемогу було здобуто. Військо Дарія відступило. Не зустрічаючи спротиву, македоняни захопили більшість підкорених персами грецьких колоній у Малій Азії. Лише Мілет і Галікарнас довелося брати штурмом.

Александр продовжив війну з Персією. У 333 р. до н.е. на території Сирії, біля затоки Ісса, на узбережжі Середземного моря, між ним і свіжими силами Дарія відбулася нова битва. Дарій відразу кинув у бій особисту гвардію. Александр очолив атаку важкої кавалерії. Після тривалого та кровопролитного бою Дарій в оточенні охоронців залишив поле бою.

Перські війська занепали духом. Грецькі найманці вважали за краще повернутися на батьківщину. Як трофей Александр захопив казну, царських придворних та особисту колісницю перського царя.

Після перемоги біля Ісси македонська армія пішла до Фінікії. Більшість фінікійських міст Александру вдалося захопити без особливих зусиль. Тільки Tip здався після семи місяців важкої облоги. Македонянам довелося побудувати дамбу, що сполучила материк з островом, на якому було місто. І тільки тоді війська змогли підійти до мурів Тіра. Під час облоги Александр застосував бойові метальні машини, встановлені на кораблях. Македонський цар жорстоко помстився оборонцям після перемоги: 8 000 жителів міста було вбито, близько 30 000 продано у рабство.

Далі перед Александром лежали землі Єгипту, що були підкорені персами. Єгипет здався Александру без бою. Жерці цієї країни оголосили Александра богом.

Перський цар Дарій III відчув, що втрачає свою імперію, тому запропонував Александру укласти мирну угоду. Він був готовий віддати узбережжя Малої Азії та сплатити величезний викуп за полонених. Але Александр вимагав, щоб Дарій III визнав його єдиним володарем Малої Азії. Тоді перський цар пішов на відчайдушний крок. Він зібрав війська, які у нього залишилися, і навесні 331 р. до н.е. зустрівся в останньому двобої з Александром. Це сталося біля селища Гавгамели, на північ від Вавилона. Уперше перси застосували проти македонян бойових слонів і колісниці, до яких були прикріплені величезні серпасті ножі. Лучники Александра перебили більшість візничих та погоничів слонів. Некеровані, поранені та налякані тварини кинулися назад і почали топтати перську піхоту. Залишки перської кінноти прорвали ряди македонян, але загинули, наткнувшись на опір македонської піхоти – воїнів із списами. Сам Александр на чолі кінноти атакував особисту гвардію перського царя. У черговий раз Дарій змушений був відступати. Він утік у глиб імперії, де в 330 р. до н.е. був зрадницьки вбитий сатрапом, що претендував на царський престол. Військо Александра пограбувало та спалило столицю Персії Персеполь.

У 327 р. до н.е. військо македонян увійшло до Індії і рушило в долину Інду. Йому протистояли загони царя (раджі) Таксили. В результаті переговорів Александру вдалося укласти союз із цим індійським царем і разом з ним виступити проти іншого раджі – Пора. У 326 р. до н.е. на річці Гідасп відбулася вирішальна битва. Непереможна македонська кавалерія, очолювана, як завжди, самим Александром, легко перемогла вершників супротивника. Але, коли вона наблизилася до слонів, нажахані коні зупинилися. Індійські лучники, сидячи на слонах, легко нищили македонську кінноту. Александр застосував уже випробувану в битвах з персами тактику і здобув чергову блискучу перемогу. Македоняни захопили більшість слонів, 9 000 вояків ворожої армії й самого царя Пора. Західну частину Індії було завойовано. Далі Александр планував піти до Ґанґу, але стомлені вояки та командири умовили полководця припинити похід і повернути назад. Східний похід завершився.

Результатом військових походів та численних перемог Александра Македонського було створення величезної імперії. До її складу увійшли Греція, Сирія, Фінікія, Персія, Єгипет, Західна Індія. Це була одна з найбільших імперій стародавнього світу. Столицею створеної держави стало місто Вавилон. На всій території імперії засновувалися нові поліси, багато з яких називали на честь царя – Александріями (близько 70 міст). Прагнучи підкорити увесь світ, Александр почав готуватися до підкорення Риму й Карфагена. Але похід на захід так і не відбувся. У 323 р. до н.е. Александр несподівано захворів і помер. Йому було 33 роки.

Після смерті Александра його імперія проіснувала недовго.

V. Узагальнення та систематизація знань учнів.

Метод «Так і ні». Учитель зачитує твердження, учні картками з надписами «Так» і «Ні» визначають свою позицію. Після цього вчитель пропонує декільком учням навести аргументи на захист своєї позиції.

  •        Александр Македонський – мудрий  правитель.
  •        Александр Македонський – жорстокий  тиран.
  •        Александр Македонський  зрадив македонським звичаям на знак поваги до «варварів».
  •        Александр Македонський – приклад рішучості.
  •        Честолюбство Александра викликає співчуття.
  •        Завдяки Александрові грецька культура поширилася далеко за межі Греції і стала всесвітньою.

Метод «Коло ідей».

– Уявіть, що Александр дожив до глибокої старості. Як, на вашу думку могла б скластися доля його імперії та всього світу?

– Чи подобається вам Александр? Поясніть своє ставлення до нього. Які результати діяльності Александра можна назвати корисними, а які – шкідливими.

VІ. Підведення підсумку уроку.

Метод «Незакінчене речення».

Продовжіть речення:

«Сьогодні я дізнався (дізналася)…, навчився (навчилася)…я думаю, що...».

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати текст §

Підготувати військовий репортаж з місця події (від першої особи). Теми репортажів:

  1.         Битва на р. Гранік
  2.         Битва при Гавгамелах.

 

 

docx
Додав(-ла)
Dmytrenko Natalia
До підручника
Всесвітня історія. Історія України 6 клас (Пометун О.І., Мороз П.В., Малієнко Ю.Б.)
Додано
9 березня
Переглядів
181
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку