Особливості формування комунікативних навичок у дітей з РАС

УДК 159.922.76:316.772.2

Пархомчук С.О.

Особливості КОМУНІКАТИВНОГО РОЗВИТКУ дІТЕЙ з РАС

У статті розкривається теоретичний аналіз проблеми комунікативного розвитку дитини з розладами аутистичного спектру у психолого-педагогічній літературі. Охарактеризовано особливості розвиту невербальної та вербальної комунікації дітей з розладами аутистичного спектру. Визначені умови формування комунікативної навички у дітей з розладами аутистичного спектру.

Ключові слова: комунікативний розвиток, спілкування, розлади спектру аутизму, діти.

The article reveals a theoretical analysis of the problem of communicative development of a child with autism spectrum disorders in the psychological and pedagogical literature. Features of the development of nonverbal and verbal communication of children with autism spectrum disorders are described. The conditions for the formation of communication skills in children with autism spectrum disorders are determined.

Key words: communicative development, communication, autism spectrum disorders, children.

Постановка проблеми. Комунікативний розвиток особистості тривалий, складний і динамічний процес, який характеризується своєрідними особливостями на кожному віковому етапі. Порушення комунікативної сфери при розладах аутистичного спектру є різноманітними. У дітей з РАС спостерігається значна затримка у формуванні невербальних засобів спілкування, а також мовленнєвого розвитку, що проявляється системним недорозвитком усіх його сторін.

Аналіз останніх досліджень. Особливості розвитку мовлення та комунікації дітей з РСА досліджували багато науковців, зокрема: Н. Базима, С. Конопляста, О. Літвінова, І. Логвінова, І. Мамайчук, О. Мастюкова, С. Морозова, О. Нікольська, К. Островська, Т. Скрипник, В. Тарасун, Г. Хворова, М. Шеремет, Д. Шульженко та ін. 

Становлення мовлення дітей із РСА відбувається специфічно і має ряд особливостей: варіативність та нерівномірність мовленнєвого розвитку, недостатнє розуміння зверненого мовлення, використання ехолалій, наявність неологізмів, перестановка займенників, використання незвичайної інтонації, відсутність звернення висловлювання до співрозмовника з метою комунікації. Зазначені особливості розвиту невербальної та вербальної комунікації надзвичайно ускладнюють взаємодію дитини з оточуючими [1].

Мета статті: теоретичне узагальнення питання особливостей комунікативного розвитку дітей з розладами аутистичного спектру.

Виклад основного матеріалу. На думку Д. Шульженко комунікативна навичка у дітей з РСА проходить ті ж стадії розвитку, що і при нормотиповому розвитку уміння висловлювати прохання (невербально, вербально); ведення діалогу з урахуванням розуміння змісту запитання та мімічно-жестового проксемічного супроводу як соціально-відповідна реакція; розповідь відповідно пережитому досвіду як навичка коментування та повідомлення [6].

Для дітей з РСА характерні труднощі невербальної комунікації, а саме: використання жестів, мімічної експресії, рухів тіла. Дуже часто відсутній вказівний жест. Дитина бере батьків за руку і веде до об’єкта, підходить до місця його звичного розташування і чекає, поки їй дадуть предмет. Уже на ранніх етапах розвитку в дітей з аутизмом наявні ознаки перекручування специфічних вроджених поведінкових паттернів, характерних для нормальних дітей [4, с. 40].

Навичка спілкування в дітей з РСА формується з суттєвим запізненням, а також має своєрідні прояви: виражену спрямованість на забезпечення егопотреб при недостатньому розумінні мовлення в цілому та емоційних переживань, а також потреб інших учасників цього процесу [2].

В. Щербата, Л. Ляховець, А. Горелько [7] до найбільш розповсюджених особливостей спілкування дітей із розладами аутичного спектру зараховують: знижену здатність до візуального контакту, бажання до усамітнення,  відсутність емоційного контакту з близькими, відсутність імітаційних дій, різноманітні мовленнєві порушення, недостатність невербальної комунікації (відсутність жестів і невиразність міміки).

Створення стимулюючого, розвиваючого середовища навколо дитини, використання природнього підкріплення ситуації та дотримання послідовності формування комунікативної навички пришвидшить її формування у дітей з розладами спектру аутизму [5].

І. Логвінова [3, с.14-16] на основі даних про особливості невербального компонента комунікативної діяльності дітей із РСА 3-4 та 6-7 років виділила психолого-педагогічні умови для ефективного формування невербальних засобів комунікативної діяльності:

•   якісна присутність дорослого, як партнера, що вибудовує комунікативний простір у межах безпечного розвивального середовища і забезпечує ігровий контекст спілкування;
•   цілеспрямована підтримка будь-якої невербальної поведінкової активності дитини з РСА;
•   активне усвідомлення комунікативних ролей, присутності себе та Іншого;
•   врахування специфічних характеристик аутизму та впливу порушення сенсорної інтеграції на комунікативну спрямованість дітей із РСА;
•   послідовність формування і закріплення цілеспрямованих комунікативних дій, тобто жестової репрезентації;
•   організація ситуацій успіху у взаємодії дитини з РСА з іншими;
•   розширення меж комунікативної взаємодії від непрямого невербального контакту в межах діади до цілеспрямованої парної комунікації і групової взаємодії;
•   моделювання стабільних, передбачуваних, повторюваних комунікативних ситуацій із поступовим переходом до більш творчих, нових;
•   активізація наслідувальної поведінки;
•   розвиток ігрової діяльності.

Висновки та перспективи дослідження.  У дітей з розладами аутистичного спектру спостерігається значна затримка у формуванні комунікативних навичок. Серед особливостей комунікативного розвитку дітей з РАС виділяють недостатність невербальної комунікації та розуміння зверненого мовлення, відсутність звернення висловлювання до співрозмовника з метою комунікації та ін.  Перспективи подальшої розробки проблеми полягають у розробці рекомендацій щодо покращення формування невербальних засобів комунікативної діяльності дітей з РАС. Ці питання будуть пріоритетними у подальшій науковій роботі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Базима Н.В., Мороз О.В. Особливості невербальної та вербальної комунікації у дітей з аутизмом. Логопедія. 2013. № 4. С. 3–8.
2. Гаврилова Н.С., Константинів О.В., Гаврилов О.В. Діагностика рівня розвитку навички спілкування у дітей з розладами спектру аутизму (початковий етап). Актуальні питання корекційної освіти. 2021. Вип. 17. С. 54–75.
3. Логвінова І. П. Особливості формування невербальних засобів комунікативної діяльності у дітей дошкільного віку з розладами спектра аутизму : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.08 ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. К., 2013. 17 с.
4. Островська К.О. Засади комплексної психолого-педагогічної допомоги  дітям з аутизмом : монографія. Львів : «Тріада плюс», 2012. 520 с.
5. Ткач О.М. Особливості формування комунікативної навички у дітей дошкільного віку з розладами спектру аутизму. Актуальні питання корекційної освіти. Педагогічні науки. 2018. Вип. 11. С. 282–290.
6. Шульженко Д.І. Основи психологічної корекції аутистичних порушень у дітей : монографія. К. : Слово, 2009. 385 с.
7. Щербата В., Ляховець Л., Горелько А. Корекція комунікативних навичок у дітей із розладом аутистичного спектру. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2018. Випуск 3. С. 165–172.