"Особливості інтегрованого підходу у навчанні української мови в початковій школі"

ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРОВАНОГО ПІДХОДУ У НАВЧАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Початкова освіта

Анотація: в статті розглядаються питання інтегрованого навчання на уроках української мови в початкових класах.

Постановка проблеми.  Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається одне з найголовніших завдань школи — всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості. Завданням надзвичайної  ваги є утримання у дитини позитивного ставлення й інтересу до навчання. Завдання ці реалізовуються сукупністю навчальних предметів, кожен з яких — це важлива складова частина змісту початкової освіти.

Саме тому уроки в початковій школі повинні носити новий творчий характер,  включаючи надзвичайно цінні та продуктивні пошуки педагогічної науки й практики щодо розробки інтегрованих курсів та уроків. Потрібно запозичувати найкращий досвід вчителів, шукати нові можливості засвоєння учнями нових знань.

Нині особливо гостро постає проблема пошуку внутрішніх резервів підвищення результативності навчання. Саме пошуки шляхів удосконалення системи освіти в початковій школі привели до відродження такого методичного явища як інтеграція навчання. В Україні принцип інтеграції проголошений основним принципом реформування освіти поряд з принципами гуманізації та диференціації [1]. Потреба об’єднати в єдине ціле інформацію про оточуючий світ, створити, таким чином, цілісну картину подій і явищ, сформувати в учнів дійсно науковий світогляд завжди було пріоритетним завданням загальної середньої освіти  [2].

Аналіз досліджень і публікацій. Розглядаючи питання інтеграції на уроках української мови та читання, я дійшла висновку, що  сьогодні ідея інтеграції змісту і форм навчання приваблює багатьох учителів-практиків. Увага провідних дидактів і методистів до проблеми інтеграції пояснюється тим, що це об’єднання спрямоване а посилення інформаційного змісту та емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню додаткового цікавого матеріалу, що дає можливість з різних боків пізнати явище, поняття, досягти цілісності знань учнів. [5]

На інтегрованих уроках діти працюють легко, із цікавістю засвоюють широкий матеріал. Важливим є те, що придбанні знання і навички застосовуються школярами в їх практичній діяльності не тільки в стандартних ситуаціях, а й дають вихід для прояву творчості та інтелектуальних здібностей. Інтегровані уроки розвивають мислення і мовлення школярів, їхню увагу, пам'ять, спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегливість, працьовитість, чуйне, уважне ставлення один до одного та багато інших позитивних якостей особистості, які так важливо закладати якомога швидше. Інтегрований урок об’єднує блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище різнобічно, досягати цілісності знань. Такий урок спрямований на розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах.

Метою даного дослідження є проаналізувати основні аспекти інтегрованого підходу до навчально-виховного процесу під час уроків української мови в початковій школі.

Виклад основного матеріалу. Сучасна компетентнісно й особистісно орієнтована шкільна мовна і літературна освіта спрямована на розвиток ключових і предметних компетентностей мовної особистості, передусім на формування учня-мовця й учня-читача.

У світлі нових завдань Нової української школи визначено ключову мету освітньої галузі «Мова і літератури» ‒ розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної і літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій». Компетентність учня формується і розвивається у процесі навчально-пізнавальної діяльності безпосередньо на уроці української мови і української літератури. Усе це орієнтує учителя до інноваційної педагогічної діяльності, пошуку ефективних технологій навчання мови і літератури задля формування особистості учня нового тисячоліття, здатного вільно, правильно й уміло спілкуватися в різних сферах суспільної комунікації [3]. Нині перед учителем-словесником стоїть нелегке завдання – не тільки забезпечити вивчення учнями лінгвістичної та літературної теорії, розвиток мовних, мовленнєвих, читацьких умінь, а й цілеспрямовано збагачувати інтелект школярів, задовольнити їхні естетичні потреби, розширювати знання про навколишній світ, історію, культуру.

Відповідно до освітніх вимог необхідно осучаснювати технології навчання, змінювати традиційні межі уроків, оновлювати процес їх проведення. Успіх у навчанні української мови та літератури прямо пропорційно залежить від креативності вчителя, бажання навчити і майстерності передати свої знання учням. Досягти поставлених освітніх цілей, на мою думку, вчитель-словесник зможе за умови впровадження в практику навчання творчо підготовленої інтегрованої технології.

У широкому розумінні під інтеграцією розуміють процес взаємопроникнення структурних елементів різних галузей навчання, який супроводжується узагальненням та комплексністю знань. Інтегративний підхід не порушує логіки кожного навчального предмету і, в той же час, забезпечує потенційну можливу взаємодію між ними [4].

Отже, під інтеграцією розуміється процес та результат поєднання окремих елементів навчання та виховання в єдину цілісну систему з метою одержання якісно нового результату шкільної освіти.

Особливої уваги заслуговує інтеграція на уроках української мови. Науково обґрунтував, розробив і втілив у практику (хоч і не використовував цей термін) інтеграцію під час вивчення української мови та літератури В. Сухомлинський. Концепція вченого «Уроки мислення серед природи», які проходили у «Школі радості під відкритим небом» і в кімнаті Казки, пов’язувала на уроці мисленнєву, мовленнєву і літературну діяльність школярів, роботу зі словом у процесі аналізу та створення висловлювань і під час читання текстів. Особливістю таких інтегрованих уроків була попередня екскурсія, потім створення робочих листочків з лексичним матеріалом, лексико-граматична робота, редагування тексту. Оповідання і казки Сухомлинського, які були реалізовані на уроках мислення, є значущими, навіть прецедентними текстами для розвитку мовної, мовленнєвої і літературної грамотності учнів. Вони вчать думати про сенс життя, вдячність, красу, прощення, справедливість тощо. Саме ці риси і чесноти мають бути сформовані у випускника Нової української школи.

В. О. Сухомлинський порівнював думку дитини з трояндою, що не може квітнути без сонця. І бажання вчитися – в емоційному забарвленні думки, в почутті радісної схвильованості. Без цього емоційно естетичного струменя не може повноцінно розвиватися думка дитини, йти від наочних образів до     абстрактних узагальнень.

     Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини (грою, спілкуванням з природою, музикою, малюванням, драматизацією) дає можливість організувати оволодіння граматичними уміннями і правописними навичками через розв’язання мовленнєвих завдань, глибоко індивідуалізованого пізнання.

За способами інтеграції видів діяльності виділено чотири основні типи інтегрованих уроків української мови й мовлення.

Застосування інтегративного підходу на уроках української мови позитивно позначається на результативності формування в школярів мовленнєвих навичок. Вони характеризуватимуться вищою системністю, набуватимуть узагальненості, комплексності, усвідомленості.

Основними методичними принципами, які забезпечують інтеграцію завдань з мови вважаються такі:

•                   постійний взаємозв'язок теоретичних відомостей (знань) з їх застосуванням; мовні знання в системі опанування мови є не самоціллю, а важливим засобом формування, вираження і удосконалення думки;
•                   активний характер навчання: опанування мови має стати активним процесом, який забезпечить органічне поєднання всіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності – слухання, аудіювання, читання й письмо;
•                   мовні знання, мовленнєві уміння й навички слід розглядати як умову й компонент розвивального навчання.

         З метою активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української літератури в міру необхідності можна використовувати твори образотворчого мистецтва. Варто подавати відомості про твори живопису на всіх етапах вивчення літератури в школі залежно від навчальної теми і дидактичних завдань.

Оскільки художня література є словесним самостійним видом мистецтва, то й твори живопису мають свою графічну специфіку зображення навколишнього життя. Вони також впливають на емоції учнів, доповнюють враження про певний літературний твір. Іншими словами, потрррібно прагнути поєднати живе слово вчителя-словесника з наочним образом, що відтворений на художньому полотні. Здебільшого це тематично близькі картини або просто ілюстрації художників до творів письменників, які вивчаються за спеціальною програмою.

Зауважимо, що в Новій українській школі процес упровадження у шкільну практику інтегрованих уроків має бути дуже обережним, адже часте їх використання може призвести і до неочікуваних результатів: гіпотетично з одного боку часткова інтеграція не дасть очікуваного навчально-виховного ефекту і просто надокучить учням, а з іншого інтеграція всіх предметів призведе до зниження загального рівня знань учнів, до неможливості користуватися конкретними методами для вирішення актуальних питань.

Висновки. Інтеграція навчальних предметів – це вимога часу, це творчість, самобутність, мистецтво педагога . Інтегрований урок стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, такий урок дає можливість підводити дітей до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки. Таким чином, методично правильна побудова і проведення інтегрованих уроків впливають на результативність процесу навчання: знання набувають якості системності, уміння стають узагальненими, комплексними, посилюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів учнів, ефективніше формуються їхні переконання і досягається всебічний розвиток особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Вашуленко М. Програма інтегрованого курсу (навчання грамоти, математики, навколишній світ) / М. Вашуленко, Н. Бібік // Початкова школа. –- 2001. – № 8 – С. 24-30.

2. Козловська І. М. Дидактична інтегрології: сутність, теоретичні основи, застосування / І. М. Козловська // Педагогіка і психологія. – 2001. – № 1. – С. 51–60.

3. Проект Нового Державного стандарту початкової загальної освіти. Всеукраїнська серпнева конференція 2017 р. http://nus.org.ua/wpcontent/uploads/2017/08/NewSchool_Presentation- final_18-08-2017.pdf

4. Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання / М. Іванчук // Початкова школа. – 2004. – № 5. – С. 10-13.

5. Луцик Д. Проблема інтеграції навчально-виховного процесу в початкових класах, шляхи її розв’язання / Д. Луцик // Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. «Шляхи інтеграції навчально-виховної роботи в початкових класах». – Дрогобич, 1997. – С. 5-8.

6. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст. // Освіта України. - 2002. - № 33. - С. 4.

7. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: підручник для студентів педагогічних факультетів / О. Я. Савченко. - К. : Абрис, 1997. - 416 с.