Особливості роботи з обдарованими дітьми
Працюючи з обдарованими дітьми, необхідно використовувати активні й інтерактивні методи, методи активізації творчого пошуку, до яких належать: метод евристичної загадки, метод «мозкової атаки», метод синектики, метод гірлянд запитань, метод ліквідації безвихідних ситуацій тощо.
В обдарованої дитини існує багато проблем, які можна розв'язати, якщо оточення поважатиме дитину як особисту цінність,, якщо дитина відчуватиме, що її не тільки доброзичливо сприймають, але й люблять та намагаються зрозуміти, підтримують у процесі пізнання, не обмежуючи при цьому її внутрішню свободу. Саме тоді слово «неможливо» можна замінити на— «чудово», «цікаво», «дивовижно », « захоплююче ».
Особливості роботи з обдарованими дітьми
Дослідження і практика свідчать, що розвиток творчої обдарованості може бути затриманий, а іноді і втрачений на будь-якому етапі розвитку дитини. Багато спеціалістів одностайні з приводу причин, що заважають оптимальній реалізації природних задатків дитини, що їх можна розподілити на три категорії:
• методика викладання та навчальні програми не відповідають запитам обдарованих дітей;
• у містах із низьким рівнем освіти розвиток дитини не стимулюється її оточенням, тому вона не може високо оцінити значення освіти;
• психологічні передумови, що заважають реалізації здібностей дитини, часто закладаються в сім'ї. Батькам необхідні знання і навички, що дозволяють забезпечити належний розвиток їхніх обдарованих дітей.
Розвиток обдарованості може бути ефективнішим при дотриманні певних умов. Більшість дослідників проблеми обдарованості свідчать про те, що ефективності роботи з обдарованим дітьми сприяють:
• своєчасна діагностика інтелектуальних особливостей і здібностей учня;
• гуманне співробітництво учителя та учня;
• взаємодія педагогів і батьків;
• створення для учня ситуацій упевненості в собі;
• забезпечення учневі права на пошук і помилку без зниження оцінки, надання можливості виправлення помилки і підвищення оцінки;
• використання такої системи управління пізнавальною діяльністю і заохочення її результатів, що перетворюють ситуативну впевненість на стійку;
• підтримка ініціативи дитини у всіх видах діяльності;
• гуманізація сфери спілкування з однолітками та дорослими;
• надання можливості реалізації фізичної активності;
• навчання прийомів самостійної роботи, способів самоконтролю, дослідницької діяльності, уміння отримувати знання самостійно;
• відсутність демонстрації виняткових досягнень, що спричиняють ревність і неприйняття однокласниками, але разом, із цим і неприпустимість зменшення досягнень та унікальних здібностей.
Для якісної організації роботи з обдарованими дітьми використовують відповідні стратегії навчання:
1) стратегії навчання, що спираються на кількісні зміни:
прискорення — передбачає збільшення темпу освоєння навчального матеріалу;
• інтенсифікація — передбачає зміну не темну засвоєння, а збільшення обсягу навчального матеріалу, тобто підвищення інтенсивності навчання;
2) стратегії, що спираються на якісні зміни:
• диференціація навчання;
• індивідуалізація навчання.
Яку б стратегію навчання не використовували педагоги, необхідно пам'ятати про формування соціальної компетентності: здатність розбиратися в людях і встановлювати з ними ефективні ділові взаємини. Емпатія (здатність до співпереживання), активна, ділова доброта — одні з головних ознак соціальної компетентності.
Працюючи з обдарованими дітьми, необхідно використовувати активні й інтерактивні методи, методи активізації творчого пошуку, до яких належать: метод евристичної загадки, метод «мозкової атаки», метод синектики, метод гірлянд запитань, метод ліквідації безвихідних ситуацій тощо.
В обдарованої дитини існує багато проблем, які можна розв'язати, якщо оточення поважатиме дитину як особисту цінність,, якщо дитина відчуватиме, що її не тільки доброзичливо сприймають, але й люблять та намагаються зрозуміти, підтримують у процесі пізнання, не обмежуючи при цьому її внутрішню свободу. Саме тоді слово «неможливо» можна замінити на— «чудово», «цікаво», «дивовижно », « захоплююче ».
Таким чином, умовами успішної роботи з обдарованими дітьми є:
• осмислення значення розвитку обдарованих дітей кожним членом колективу і посилення у зв'язку з цим уваги до проблеми
формування позитивної мотивації навчання;
• визнання того, що система роботи з обдарованні ми учнями — один із пріоритетних напрямів роботи школи;
• постійне вдосконалення науково-методичної роботи: та освітнього процесу загальноосвітніх навчальних закладі її;
• залучення до роботи з обдарованими учнями вчителів, які мають високі професійні та особисті якості, а також «вузьких» спеціалістів (психологів, керівників предметних гуртків тощо).
Форми і методи роботи з обдарованими дітьми
В обдарованих дітей чітко виявляється потреба в дослідницькій і пошуковій активності — це одна з умов, що дозволяє учневі зануритися в творчий процес навчання і виховує в ньому жагу до знань, прагнення до відкриттів, активної розумової праці та самопізнання.
Для такої категорії дітей застосовуються подані нижче методи і форми роботи:
Використана література
1. Кульчицька О. І. Специфіка дитячої обдарованості // Обдарована дитина.—2001.—№ 1.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку