Особливості роботи з обдарованими дітьми

Про матеріал

Працюючи з обдарованими дітьми, необхідно використовувати активні й інтерактивні методи, методи активізації творчого пошуку, до яких належать: метод евристичної загадки, метод «мозкової атаки», метод синектики, метод гірлянд запитань, метод ліквідації безвихідних ситуацій тощо.

В обдарованої дитини існує багато проблем, які можна розв'язати, якщо оточення поважатиме дитину як особисту цінність,, якщо дитина відчуватиме, що її не тільки доброзичливо сприймають, але й люблять та намагаються зрозуміти, підтримують у процесі пізнання, не обмежуючи при цьому її внутрішню свободу. Саме тоді слово «неможливо» можна замінити на— «чудово», «цікаво», «дивовижно », « захоплююче ».

Перегляд файлу

Особливості роботи з обдарованими дітьми

Дослідження і практика свідчать, що розвиток творчої обдарова­ності може бути затриманий, а іноді і втрачений на будь-якому ета­пі розвитку дитини. Багато спеціалістів одностайні з приводу при­чин, що заважають оптимальній реалізації природних задатків ди­тини, що їх можна розподілити на три категорії:

   методика викладання та навчальні програми не відповідають за­питам обдарованих дітей;

   у містах із низьким рівнем освіти розвиток дитини не стимулю­ється її оточенням, тому вона не може високо оцінити значення освіти;

   психологічні передумови, що заважають реалізації здібностей дитини, часто закладаються в сім'ї. Батькам необхідні знання і навички, що дозволяють забезпечити належний розвиток їх­ніх обдарованих дітей.

Розвиток обдарованості може бути ефективнішим при дотриманні певних умов. Більшість дослідників проблеми обдарованості свідчать про те, що ефективності роботи з обдарованим дітьми сприяють:

   своєчасна діагностика інтелектуальних особливостей і здібно­стей учня;

   гуманне співробітництво учителя та учня;

   взаємодія педагогів і батьків;

   створення для учня ситуацій упевненості в собі;

   забезпечення учневі права на пошук і помилку без зниження оцінки, надання можливості виправлення помилки і підвищен­ня оцінки;

   використання такої системи управління пізнавальною діяль­ністю і заохочення її результатів, що перетворюють ситуативну впевненість на стійку;

   підтримка ініціативи дитини у всіх видах діяльності;

   гуманізація сфери спілкування з однолітками та дорослими;

   надання можливості реалізації фізичної активності;

   навчання прийомів самостійної роботи, способів самоконтро­лю, дослідницької діяльності, уміння отримувати знання само­стійно;

 відсутність демонстрації виняткових досягнень, що спричиня­ють ревність і неприйняття однокласниками, але разом, із цим і неприпустимість зменшення досягнень та унікальних здібно­стей.

Для якісної організації роботи з обдарованими дітьми використовують відповідні стратегії навчання:

1) стратегії навчання, що спираються на кількісні зміни:

 прискорення — передбачає збільшення темпу освоєння навчаль­ного матеріалу;

 інтенсифікація — передбачає зміну не темну засвоєння, а збіль­шення обсягу навчального матеріалу, тобто підвищення інтен­сивності навчання;

2) стратегії, що спираються на якісні зміни:

   диференціація навчання;

   індивідуалізація навчання.

Яку б стратегію навчання не використовували педагоги, необхід­но пам'ятати про формування соціальної компетентності: здатність розбиратися в людях і встановлювати з ними ефективні ділові взає­мини. Емпатія (здатність до співпереживання), активна, ділова доб­рота — одні з головних ознак соціальної компетентності.

Працюючи з обдарованими дітьми, необхідно використовувати активні й інтерактивні методи, методи активізації творчого пошу­ку, до яких належать: метод евристичної загадки, метод «мозкової атаки», метод синектики, метод гірлянд запитань, метод ліквідації безвихідних ситуацій тощо.

В обдарованої дитини існує багато проблем, які можна розв'язати, якщо оточення поважатиме дитину як особисту цінність,, якщо ди­тина відчуватиме, що її не тільки доброзичливо сприймають, але й люблять та намагаються зрозуміти, підтримують у процесі пі­знання, не обмежуючи при цьому її внутрішню свободу. Саме тоді слово «неможливо» можна замінити на— «чудово», «цікаво», «ди­вовижно », « захоплююче ».

Таким чином, умовами успішної роботи з обдарованими діть­ми є:

 осмислення значення розвитку обдарованих дітей кожним чле­ном колективу і посилення у зв'язку з цим уваги до проблеми
формування позитивної мотивації навчання;

  • визнання того, що система роботи з обдарованні ми учнями — один із  пріоритетних напрямів роботи школи;

 • постійне вдосконалення науково-методичної роботи: та освітньо­го процесу загальноосвітніх навчальних закладі її;

 • залучення до роботи з обдарованими учнями  вчителів, які мають високі професійні та особисті якості, а також «вузьких» спе­ціалістів (психологів, керівників предметних гуртків тощо).

Форми і методи роботи з обдарованими дітьми

В обдарованих дітей чітко виявляється потреба  в дослідницькій і пошуковій активності — це одна з умов, що дозволяє учневі зану­ритися в творчий процес навчання і виховує в ньому жагу до знань, прагнення до відкриттів, активної розумової праці та самопізнання.

Для такої категорії дітей застосовуються подані нижче методи і форми роботи:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1.  Кульчицька О. І. Специфіка дитячої обдарованості // Обдарована дитина.—2001.—№ 1.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Бондарець Катерина Петрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
27 січня
Переглядів
118
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку