Особливості роботи з обдарованими дітьми

Мацько Зоя Михайлівна 27 січня 2024 4705 5.0 (1 відгук)

Про матеріал

Працюючи з обдарованими дітьми, необхідно використовувати активні й інтерактивні методи, методи активізації творчого пошуку, до яких належать: метод евристичної загадки, метод «мозкової атаки», метод синектики, метод гірлянд запитань, метод ліквідації безвихідних ситуацій тощо.

В обдарованої дитини існує багато проблем, які можна розв'язати, якщо оточення поважатиме дитину як особисту цінність,, якщо дитина відчуватиме, що її не тільки доброзичливо сприймають, але й люблять та намагаються зрозуміти, підтримують у процесі пізнання, не обмежуючи при цьому її внутрішню свободу. Саме тоді слово «неможливо» можна замінити на— «чудово», «цікаво», «дивовижно », « захоплююче ».

Перегляд файлу

Особливості роботи з обдарованими дітьми

Дослідження і практика свідчать, що розвиток творчої обдарова­ності може бути затриманий, а іноді і втрачений на будь-якому ета­пі розвитку дитини. Багато спеціалістів одностайні з приводу при­чин, що заважають оптимальній реалізації природних задатків ди­тини, що їх можна розподілити на три категорії:

•   методика викладання та навчальні програми не відповідають за­питам обдарованих дітей;

•   у містах із низьким рівнем освіти розвиток дитини не стимулю­ється її оточенням, тому вона не може високо оцінити значення освіти;

•   психологічні передумови, що заважають реалізації здібностей дитини, часто закладаються в сім'ї. Батькам необхідні знання і навички, що дозволяють забезпечити належний розвиток їх­ніх обдарованих дітей.

Розвиток обдарованості може бути ефективнішим при дотриманні певних умов. Більшість дослідників проблеми обдарованості свідчать про те, що ефективності роботи з обдарованим дітьми сприяють:

•   своєчасна діагностика інтелектуальних особливостей і здібно­стей учня;

•   гуманне співробітництво учителя та учня;

•   взаємодія педагогів і батьків;

•   створення для учня ситуацій упевненості в собі;

•   забезпечення учневі права на пошук і помилку без зниження оцінки, надання можливості виправлення помилки і підвищен­ня оцінки;

•   використання такої системи управління пізнавальною діяль­ністю і заохочення її результатів, що перетворюють ситуативну впевненість на стійку;

•   підтримка ініціативи дитини у всіх видах діяльності;

•   гуманізація сфери спілкування з однолітками та дорослими;

•   надання можливості реалізації фізичної активності;

•   навчання прийомів самостійної роботи, способів самоконтро­лю, дослідницької діяльності, уміння отримувати знання само­стійно;

• відсутність демонстрації виняткових досягнень, що спричиня­ють ревність і неприйняття однокласниками, але разом, із цим і неприпустимість зменшення досягнень та унікальних здібно­стей.

Для якісної організації роботи з обдарованими дітьми використовують відповідні стратегії навчання:

1) стратегії навчання, що спираються на кількісні зміни:

 прискорення — передбачає збільшення темпу освоєння навчаль­ного матеріалу;

• інтенсифікація — передбачає зміну не темну засвоєння, а збіль­шення обсягу навчального матеріалу, тобто підвищення інтен­сивності навчання;

2) стратегії, що спираються на якісні зміни:

•   диференціація навчання;

•   індивідуалізація навчання.

Яку б стратегію навчання не використовували педагоги, необхід­но пам'ятати про формування соціальної компетентності: здатність розбиратися в людях і встановлювати з ними ефективні ділові взає­мини. Емпатія (здатність до співпереживання), активна, ділова доб­рота — одні з головних ознак соціальної компетентності.

Працюючи з обдарованими дітьми, необхідно використовувати активні й інтерактивні методи, методи активізації творчого пошу­ку, до яких належать: метод евристичної загадки, метод «мозкової атаки», метод синектики, метод гірлянд запитань, метод ліквідації безвихідних ситуацій тощо.

В обдарованої дитини існує багато проблем, які можна розв'язати, якщо оточення поважатиме дитину як особисту цінність,, якщо ди­тина відчуватиме, що її не тільки доброзичливо сприймають, але й люблять та намагаються зрозуміти, підтримують у процесі пі­знання, не обмежуючи при цьому її внутрішню свободу. Саме тоді слово «неможливо» можна замінити на— «чудово», «цікаво», «ди­вовижно », « захоплююче ».

Таким чином, умовами успішної роботи з обдарованими діть­ми є:

• осмислення значення розвитку обдарованих дітей кожним чле­ном колективу і посилення у зв'язку з цим уваги до проблеми
формування позитивної мотивації навчання;

  • визнання того, що система роботи з обдарованні ми учнями — один із  пріоритетних напрямів роботи школи;

 • постійне вдосконалення науково-методичної роботи: та освітньо­го процесу загальноосвітніх навчальних закладі її;

 • залучення до роботи з обдарованими учнями  вчителів, які мають високі професійні та особисті якості, а також «вузьких» спе­ціалістів (психологів, керівників предметних гуртків тощо).

Форми і методи роботи з обдарованими дітьми

В обдарованих дітей чітко виявляється потреба  в дослідницькій і пошуковій активності — це одна з умов, що дозволяє учневі зану­ритися в творчий процес навчання і виховує в ньому жагу до знань, прагнення до відкриттів, активної розумової праці та самопізнання.

Для такої категорії дітей застосовуються подані нижче методи і форми роботи:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1.  Кульчицька О. І. Специфіка дитячої обдарованості // Обдарована дитина.—2001.—№ 1.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Бондарець Катерина Петрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0