Особливості роботи з дітьми з недостатньою мотивацією навчання

Особливості роботи з дітьми з недостатньою мотивацією навчання

Молодший шкільний вік характеризується входженням дитини в навчальну діяльність, оволодіння видами навчальної діяльності.

Мотивація навчання в цьому віці розвивається за кількома напрямами. Широкі пізнавальні мотиви можуть уже до середини цього віку перетворитися на навчально пізнавальні мотиви ( інтерес до способів одержання знань) ; мотиви самоосвіти представлені інтересом до додаткових джерел знань, епізодичним читанням літератури. Широкі соціальні мотиви розвиваються від загального розуміння соціальної значущості навчання до більш глибокого усвідомлення причин необхідності навчатися. Позиційні соціальні мотиви представлені бажанням дитини одержати схвалення вчителя. Мотиви співпраці наявні в молодших школярів лише найбільш загальному прояві.

Слід відзначити , що в цьому віці школяр учиться розуміти та сприймати цілі, що пропонуються вчителем, утримувати їх у пам'яті впродовж тривалого часу.  Він також виконує дії за інформацією. У разі пізнавальної організації навчальної діяльності в молодого школяра можна закласти вміння самостійної постановки мети, у нього починає формуватися вміння співвідносити мету зі своїми можливостями.

Існує зв'язок різних типів ставлення школяра до навчання з характером його мотивації та станом навчальної діяльності. З огляду на це виокремлюють п'ять типів ставлення до навчання:

- негативне;

- байдуже ( або нейтральне);

- позитивне аморфне;

- позитивне пізнавальне , усвідомлене;

- пизитивне відповідальне, особистісне.

Стисло проаналізуємо особливості ставлення учнів до навчання. Негативне ставлення школярів до навчання визначається такими ознаками:

 дріб'язковість і звуженість мотивів;

пізнавальні мотиви вичерпуються інтересом до результатів;

не сформовані вміння ставити цілі, долати труднощі;

не сформовані навички пізнавальної діяльності;

відсутнє вміння виконувати дію за розгорнутою інструкцією дорослого;

відсутня організація на пошук різних способів дії.

У разі позитивного ставлення школярів до навчання в мотивації спостерігаються нестійкі переживання новизни, допитливості, раптового інтересу;

поява перших уподобань щодо повних навчальних предметів;

широкі соціальні мотиви обов'язку;

розуміння й первинне осмислення цілей, постановлених учителем.

За позитивного пізнавального ставлення школярів до навчання мотивація характеризується постановкою нових цілей, виникненням нових мотивів, осмисленням співвідношення своїх мотивів і цілей. Навчальна діяльність включає не лише відтворення завдань і способів дій за зразками вчителя, але й вироблення самостійно поставлених цілей, а також виконання дій за власною ініціативою. Відбувається оволодіння вміннями планувати й оцінювати свою навчальну діяльність до здійснення, перевіряти й контролювати себе на кожному етапі уроку.

У разі позитивного особистісного, відповідального ставлення школяра до навчання мотивація характеризується стійкістю й неповторністю мотиваційної сфери;

уміння ставити перспективні, нестандартні цілі й реалізувати їх;

уміння долати перешкоди на шляху до мети. У навчальній діяльності спостерігається пошук нестандартних способів розв'язування навчальних задач, гнучкість і мобільність способів дій, освоєння навчальних дій і вмінь на рівні навичок і звичок культури праці, вихід з навчальної діяльності в самоосвітою, перехід до творчої діяльності.

Основні причини мотивації навчання школярів:

- навчається, тому що примушують дорослі;

-схильний ставити вчителю запитання, прагнучи одержати додаткові відомості про досліджуваний матеріал;

- часто цікавиться ставленням товаришів до виконаного ним завдання;

- виявляє цікавість до аналізу власних помилок;

- розв'язує задачі, щоб показати, що він не гірший за інших;

- навчається заради схвалення батьків, учителів;

- упоравшись із задачею, шукає інші способи її розв'язання;

- зазнає насолоди від надання допомоги товаришам у виконанні завдань.

Анкета

для визначення шкільної мотивації ( за Н. Г. Лускановою)

1. Тобі подобається в школі?

а) Так;

б) не дуже;

в) ні.

Уранці ти завжди з радістю йдеш до школи чи тобі часто хочеться залишитися вдома?

а) Іду з радістю;

б) буває по - різному;

в) частіше хочеться залишитися вдома.

3. Якби вчитель сказав, що завтра до школи не обов'язково приходити всім учням, ти б пішов до школи чи залишився б вдома?

а) Пішов би до школи;

б) не знаю;

в) залишився б вдома.

4. Тобі подобається , коли відміняють уроки?

а) Не подобається;

б) буває по - різному;

в) подобається.

5. Ти хотів би , щоб тобі не задавали ніяких домашніх завдань?

а) Не хотів би;

б) не знаю;

в) хотів би.

6. Ти хотів би , щоб у школі залишилися лише перерви?

а) Ні;

б) не знаю;

в) хотів би.

7. Ти часто розповідаєш про школу своїм батькам і друзям?

а) Часто;

б) рідко;

в) не розповідаю.

8. Ти хотів би, щоб у тебе був інший, менш суворий учитель?

а) Мені подобається наш учитель;

б) точно не знаю;

в) хотів би.

9. У тебе в класі багато друзів?

а) Багато;

б) мало;

в) немає друзів.

10. Тобі подобаються твої однокласники?

а ) Подобаються;

б) не дуже;

в) не подобаються.

Опрацювання результатів

За кожен варіант " а" - 3 бали, варіант" б" - 1 бал, варіант " в" - 0 балів.

25-30 балів - сформоване ставлення до себе як до школяра, висока навчальна активність.

20 - 24 бала - ставлення до себе як до школяра практично сформоване.

15- 19 балів - позитивне ставлення до школи, але школа більше приваблює поза навчальними сторонами.

10-14 балів - ставлення до себе як до школяра не сформоване. Менше 10 балів - негативне ставлення до школи.