ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ У ПРОФІЛЬНІЙ ГІМНАЗІЇ

Директор комунального закладу «Нікопольський навчально-виховний комплекс №15» Загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія»

СУЗАНСЬКА Ірина Володимирівна

м. Нікополь

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ У ПРОФІЛЬНІЙ ГІМНАЗІЇ

У XXI столітті освіта перетворюється на одне з основних джерел стратегічних ресурсів людського капіталу та знань, що визначають загальний рівень розвитку суспільства. Освіта, яка вчить жити успішно в сучасному світі, має велику цінність.

              Інтеграція України в європейський та світовий простір викликала необхідність переглянути підходи до навчання школярів, проаналізувати чинники, що гальмують підвищення якості та формування життєспроможності особистості.     Характерною тенденцією розвитку нинішньої загальноосвітньої школи є відмова від уніфікованості загальноосвітніх навчальних закладів, їх одноманітності. Відійшли у минуле часи, коли тисячі українських шкіл відрізнялися  одна від одної хіба що назвою – так стандартизовані були навчальний зміст, форми і методи роботи,  система оцінювання  навчальних досягнень школярів тощо.

               Модернізація української школи відбувається досить стрімко  і непросто, але разом з тим планомірно. Адже доводиться відмовлятися від усталених стереотипів, виробляти нові принципи шкільної освіти, формувати нові її зміст і методи.

              Сьогодні закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі, яка функціонує в більшості шкіл як профільна. Це створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, задоволення інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно зорієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

      В основі професійного визначення  покладено принцип урахування вікових потреб та індивідуальних здібностей конкретної особистості.

      Метою профільного навчання у гімназії є забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти. [концепція]

         Прийнята в Концепції гнучка система профільного навчання передбачає можливість різноманітних варіантів комбінацій навчальних курсів, що освоюються старшокласниками. Ця система включає курси трьох типів:

• базові загальноосвітні (стандарт);
• профільні загальноосвітні ;
• елективні курси.

             Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів навчання. Ці предмети реалізують цілі і завдання загальної освіти.

            Профільні загальноосвітні предмети – це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Зміст таких предметів поглиблений і передбачає орієнтацію на майбутню професію.

           Елективні курси  – це курси, які входять до складу профілю, їх основні функції – це поглиблення і розширення змісту профільних предметів, забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання [9,с.4].

          Основними завданнями профільного навчання є:

• створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей, потреб учнів в процесі загальноосвітньої підготовки;
• виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
• формування соціальної, технічної, комунікативної, інформаційної, технологічної компетенції учнів на допрофесійному рівні.

У гімназії створено умови щодо впровадження профільного навчання:

• враховано освітні потреби і природні нахили гімназистів;
• підібрано якісний кадровий склад педпрацівників ;
• проаналізовано стан соціально-культурного середовища;
• створено матеріально-технічну базу;
• здійснено навчально-методичне та нормативне забезпечення навчально-виховного процесу.

        У закладі було проведено такі організаційно-методичні заходи щодо  забезпечення профільності навчання:

• вивчення та апробація наявного програмно-методичного забезпечення навчально-виховного процесу та приведення його у відповідність до потреб реалізації профільного навчання;
• створення науково-методичного обґрунтування впровадження профільного навчання  та матеріально-технічної бази гімназії;
• кадрове забезпечення та курсова перепідготовка;
• апробація навчальних планів філологічного напряму зі спеціалізацією «журналістика» та суспільно-гуманітарного напряму зі спеціалізацією правознавство та економіка;
• впровадження профільних предметів та спецкурсів;
• врахування педколективом принципів особистісно зорієнтованого підходу ;
• вивчення перспективного педагогічного досвіду;
• застосування інтерактивних технологій ;
• участь у міських, обласних, всеукраїнських семінарах та тренінгах.

Основою всіх перетворень є реальне знання потенціальних можливостей дітей, прогнозування потреб і розробка моделей розвитку особистості.

                Гімназія має таку структуру:

1-4 класи – підготовче відділення гімназії;

5-7 класи – загальні гімназичні класи;

8-11 класи –профільні гімназичні класи, які сформовані за такими профілями в паралелі :

• а – філологічний  напрям журналістського профілю;
• б – суспільно-гуманітарний напрям  правового профілю;
• в – суспільно-гуманітарний напрям  економічного профілю.

    Зміст профільного навчання у гімназії визначає навчальний план, у якому збережено традиційний перелік навчальних предметів, обсяг їх вивчення з огляду на реальне навчально-методичне забезпечення та внесено певні корективи з урахуванням інтересів, здібностей,  життєвих планів учнів, специфіки гімназії та забезпечення  повноцінного розвитку особистості.

Години варіативної складової передбачаються на:

• збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;
• упровадження елективних курсів;
• індивідуальні та групові заняття.

       Сучасна профільна школа може існувати тільки за наявності необхідних  кадрів, здатних реалізувати програму вивчення профільних дисциплін і базових предметів відповідно до профілю навчання. Модернізацію системи підготовки вчителів для роботи в профільних класах більшість  науковців та фахівців розглядає як першочергову умову реалізації концепції профільного навчання в старшій школі. Зовсім не факт, що чим більше годин на тиждень закладено у навчальному плані, тим підготовка учнів з предмета буде кращою. Профільна школа  потребує особливих підходів. Учитель такої школи має бути не просто фахівцем високого рівня, а й має забезпечувати варіативність, особистісну і практичну орієнтацію освітнього процесу із введенням інтерактивних,  дієвих компонентів. Він мусить уміти розвивати здібності і компетентності, необхідні для продовження навчання у відповідній сфері професійної освіти. Профілізація навчання висуває підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя, його педагогічної компетентності, ерудиції, загальної культури. Тому вчителі гімназії працюють над розробкою навчальних програм для предметів, розширюючи можливості учнів поглиблювати знання з вибраного профілю. Уроки проводять за новітніми освітніми технологіями, створюючи цим комфортні умови навчання і розвитку творчої особистості.

          У результаті систематичної  роботи і профільної підготовки, випускники гімназії стають студентами факультетів журналістики і масової комунікації.

Мета  вивчення української мови та літератури у класах філологічного напрямку полягає у формуванні інтелектуально розвиненої, морально досконалої, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка вільно володіє виражальними засобами сучасної української літературної мови, її стилями, різновидами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), відзначається готовністю до подальшого професійно-орієнтованого навчання, спроможна самостійно визначати цілі самонавчання, самовиховання й саморозвитку та діяльнісно їх реалізовувати.[прогр]

Завдання профільного навчання української мови:

- виховання громадянина і патріота Української держави, формування усвідомленого ставлення до української мови як інтелектуальної, духовної, моральної і культурної цінності, потреби знати сучасну українську літературну мову й досконало володіти нею в усіх сферах суспільного життя, готовності  до адекватного вибору й отримання  професійної гуманітарної (філологічної) освіти;

- розвиток інтелектуально-креативних здібностей школярів, їх інтересу до вивчення української мови, прагнення до творчого осягнення вершин української культури й мистецтва слова; виховання потреби, занурюючись у світ українського слова, безперервно вдосконалювати власне мовлення;

- формування мовних і лінгвістичних компетенцій учнів

- поглиблення знань про мову як багатофункціональну знакову систему й суспільне явище, розуміння основних процесів, що відбуваються в мові, ознайомлення з мовознавством як наукою і працями провідних вітчизняних лінгвістів, інтелектуалізація мовлення учнів, актуалізація їх лексичної, семантичної, граматичної компетенцій, вироблення мовного смаку шляхом розширення філологічного кругозору, формування умінь використовувати набуті знання при роботі з мовним матеріалом, використовувати багатство мови у своєму мовленні;

• формування мовленнєвих комунікативних компетенцій,

- формування умінь і навичок переконливо викладати свої думки, дискутувати,  використовуючи різні способи аргументації та ілюстрування прикладами, вести діалог зі співрозмовниками, дотримуючись правил мовленнєвого етикету; працювати з різними типами текстів, у тому числі й з кібературою, з мовними формами різних жанрів, стилів і підстилів; оволодіння інтерактивними методами навчання;

• - формування лінгвокультурознавчої компетенції
• формування дослідницької компетенції

З метою реалізації цих завдань вчителям при викладанні предмета в класах філологічного та суспільно-гуманітарного профілів варто враховувати життєві й професійні інтереси школярів і використовувати на уроках матеріали, що тематично відповідають їх запитам і мають профорієнтаційну орієнтацію. Наприклад, у класі правового профілю, при повторенні стилів мовлення, можна провести пояснювальний диктант із професійної лексики. При вивченні теми «Прямий і непрямий додаток» доцільно використати Конституцію України, ст. 55 «Про права і свободи людини і громадянина», де мовна і правова теми доповнюють одна одну.

Так, на уроках української літератури, в цих класах, вивчаючи творчість І. Франка, В. Винниченка, О. Гончара, Д. Павличка, Б. Олійника та ін. письменників, можна виокремити участь їх у громадській діяльності і в державотворенні України.

А у зв’язку з тим, в умовах сьогодення активно впроваджується система зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів, то учителям–словесникам доцільно відпрацьовувати на уроках навички виконання тестових завдань різної форми і різного ступеня складності.

Для класів суспільно-гуманітарного напряму в тестах завдань повинні знайти відображення спеціальні слова, терміни та поняття.

Наприклад. В якому рядку всі слова відносяться до суспільно-політичної лексики?

А позиція, регіон, напрям, погляд

Б ресурс, особистість, душа, фахівець

В парламент, демократія, федерація, ідеологія

Г компонент, інститут, криза, конфлікт.

Текстуальний матеріал для реалізації змістових ліній уроку варто добирати, насамперед, із наукової та науково-популярної літератури з правознавства, доцільно використовувати біографії видатних правників. Це дасть можливість розширити допрофесійну підготовку учнів і сприятиме збільшенню їхньої зорієнтованості в профільних предметах.

Те ж стосується і економічного класу. Учитель української мови та літератури, як і будь-який предметник, що працює в такому класі, повинен максимально інтегрувати свій предмет в систему економічних знань учнів.

Попередньо ознайомившись із навчальною програмою вчителя основ економіки, отримавши консультації з найбільш складних питань даного предмета, учитель-словесник підбирає тематичний матеріал з відповідних джерел цього профілю, щоб урок української мови чи літератури був більш ефективний і сприяв зростанню інтересу учнів до обраної професії.

Так, вивчаючи комедію І. К. Карпенка-Карого «Хазяїн» на уроці літератури в 10-у класі, учитель звертає увагу на соціально-економічні умови розвитку України кінця ХІХ століття; яким чином відбувалося первинне накопичення капіталу; як з’являються підприємці подібні до Т. Пузиря. Учні розкривають значення слова «підприємець» і обґрунтовують свою думку, чому Т. Пузир, як втілення нової капіталістичної формації не має жодних економічних перспектив. Вони говорять про його неосвіченість, інертність, відсутність передових технологій і системи заохочувань та стимулів для робітників. Сюжет комедії, а також колоритний образ Т. Пузиря дають чудовий матеріал для спілкування в літературній і економічній площині.

Але слід пам’ятати, що фахова тематика не повинна витісняти інші теми, цікаві для учнів і важливі для гармонійного, всебічного їх розвитку.

      А всю науково – методичну роботу педколективу  гімназії спрямовано  в науково-пошукове русло.

      Науково – методичний супровід профільного навчання  ми розглядаємо багатофункціонально: як процес ( який представляє взаємодію  суб’єктів  щодо впровадження інновацій профільного навчання,  що забезпечують новий рівень розвитку освіти), як педагогічну систему ( яка дає підстави для визначення та приведення у відповідність мети, змісту, методів та взаємодії суб’єктів  науково-методичного супроводу в умовах профільного навчання), як технологію (як нову технологію профільної освіти, тобто як певну послідовність дій, що мають забезпечити конкретний результат).

     Результативність роботи всіх учасників навчально-виховного процесу вимірюється перемогами учнів у предметних олімпіадах, конкурсах, турнірах, успішним захистом науково-дослідницьких робіт у Малій академії наук. Також у системі неперервної освіти налагоджено співпрацю з вищими навчальними закладами: Київський Національний авіаційний університет, Нікопольське педагогічне училище ДВНЗ «Криворізький національний університет».

В організації пошуково-дослідницької та проектної діяльності ми обрали

пріоритетними такі напрямки:

•           робота учнівського наукового товариства «Інтелектуал»;
•           участь в інтелектуальних конкурсах, турнірах, змаганнях;
•           робота в телекомукаційних проектах;
•           навчання учнів гімназії в секціях Малої академії наук;

Завдання колективу – надати учневі змогу розвинути свій інтелект у самостійній, творчій діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей та нахилів. Головне правило участі у науковому товаристві учнів «Інтелектуал» - це його особистий інтерес та захоплення, які допомагають відчути свою значущість, належність до науки, ознайомитись з методами наукової та творчої роботи, розвивають пізнавальний інтерес. Робота НТУ «Інтелектуал» сприяє виявленню й розвитку юних талантів.

     Профільна школа плекає творчу особистість, створює умови для  її повноцінного інтелектуального, творчого,  морального і фізичного розвитку, для примноження культури та духовності в усій різноманітності національних і світових взірців. Це школа  самореалізації особистості, школа життєтворчості, культурного виховання. Головні її цінності – особистість, її креативність та творчість.

Список літератури

1. Наказ МОН України «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі» від 11.09.2009 р. № 854.
2. Українська мова. Українська література. Навчальна програма для 10-11 класів
3. Наказ МОН України «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню»  від 27.0892010 р. № 834.
4. Аніскіна Н.О. Організація профільного навчання в сучасній школі. – Харків: Основа. – 2003.
5. Близнюк Н. Профорієнтаційна робота у школі часу // Завуч. – 2012. - № 15. – с. 34-47.
6. Буга Л. Організація інформаційної роботи з реалізації допрофільної підготовки // Завуч. – 2010. - № 31. – с. 9-10.
7. Василенко Н.В. Організація профільного навчання в середній школі // Завучу усе для роботи. – 2009. - № 19. – с. 2-28.
8. Овдієнко Л. Перехід до профільної школи – веління часу // Завуч. – 2010. - № 10. – с. 18-20.
9. Уруський В. Професійна орієнтація учнівської молоді // Директор школи. – 2010. - № 38-39. – с.3-44.
10. Щербакова Л. Профільне навчання в закладах нового типу // Завуч. – 2009. - № 11. – с. 4-6.