Особливості використання онлайн-інструментів на уроках української мови

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

 

 

Філологічний факультет

 

 

 

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОНЛАЙН-ІНСТРУМЕНТІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

(Індивідуальний творчий проєкт)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор – Бердюк Людмила Дмитрівна,

слухач дистанційних курсів підвищення кваліфікації

вчителів української мови та літератури,

Берегометська ЗОШ І-ІІІ ступенів №4

Науковий консультант –

доктор філологічних наук,

професор Олена Кульбабська

 

 

 

 

 

Чернівці

23.11.2020 - 30.11.2020

Анотація

    Одним з визначальних напрямів розв’язання проблем підвищення якості освіти є розвиток педагогічних систем та їх складових, використання нових підходів та методів навчання, які впроваджуються в тісній взаємодії з новітніми інформаційними технологіями. Підвищення мотивації учнів, залучення їх до взаємодії в рамках освітнього процесу дозволяє підвищити якість навчання, формувати необхідні компетентності. Доведено, що інтерактивні технології навчання мають великий освітній і розвивальний потенціал, забезпечують максимальну активність учасників освітнього процесу, оптимальний час навчання і його результативність.

   В даному індивідуальному творчому проєкті продемонстровано можливості застосування онлайн-інструментів інтерактивного навчання для реалізації навчального співробітництва. Проаналізовано можливості використання онлайн- інструментів та ресурсів, які дозволяють організувати співпрацю під час навчального процесу. Розглянуто етапи та напрями співробітництва з використанням онлайн-сервісів. Здійснено огляд інструментів та підготовлено приклади їх застосування на всіх етапах навчального процесу. Продемонстровано переваги використання описаних сервісів.

  

 Ключові слова: інтерактивне навчання; технологія; онлайн-інструменти; співпраця; комп’ютерна підтримка спільного навчання; навчальне співробітництво.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Анотація ……………………………………………………2

Зміст…………………………………………………………3

Вступ…………………………………………………………4

Основна частина…………………………………………….6

Висновки……………………………………………………..15

Список використаної літератури………………………….17

Додатки ………………………………………………………18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

  Науково-технічний прогрес, інформатизація суспільства XXI століття, пандемія 2020 року зумовили необхідність інноваційної діяльності педагога.

      Потужний потік нової інформації, застосування комп'ютерних технологій у різних сферах життя людини, розповсюдження ігрових приставок і комп'ютерів мають великий вплив на виховання сучасної  дитини і її сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється і характер її улюбленої практичної діяльності, і захоплення. Раніше інформацію з будь-якої теми дитина могла отримати з підручника, довідників, лекції вчителя. Але  сьогодні, з огляду на сучасні реалії, учитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання: навіщо це потрібно?  Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі використання комп'ютерних мереж і онлайнових засобів,  набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа засобів. 

      Саме тому сьогодні широко використовуються цифрові технології, які могли б найбільш повно враховувати вікові особливості,  інтереси, нахили, здібності кожного учня. У досвіді поєдналися елементи традиційних уроків та сучасні інноваційні методи роботи з учнями. Використання дидактичних online-сервісів дозволяє  сформувати особистість, яка має міцні знання з теми і  здатна адаптуватися в умовах сьогодення.  Широке використання  цифрових технологій на уроках спонукає учнів до самостійної праці, творчого мислення, пошуку.

    Такий процес навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм вчасно оцінити досягнення дитини, сформувати її «життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації в житті, навчанні та праці» («Концепція нової української школи»)

    У березні-травні 2020 року вчителі опинилися в ситуації, до якої були зовсім не готові. Несподіваний перехід на дистанційне навчання розділив усіх педагогів на декілька груп. Деякі вчителі просто давали домашнє завдання учням на самостійне опрацювання з надією, що скоро все закінчиться і можна буде повернутися до звичної форми навчання. Частина вчителів спілкувалися з учнями за допомогою Viber чи по телефону. Інша група вчителів почали активно вивчати онлайн-інструменти, за допомогою яких можна би було покращити якість дистанційного навчання, а також впроваджувати їх під час очної та змішаної форми навчання. На жаль, крім примітивних дистанційних курсів та телеуроків, від Міносвіти рекомендацій не було. Та за допомогою соціальних мереж, вчителі почали активно ділитися один з одним досвідом, навчатися чомусь новому. В основній частині індивідуального творчого проєкту буде представлено найпоширеніші онлайн-інструменти, які я використовувала при організації та здійсненні дистанційного та очного навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основна частина

     Організація спілкування та співробітництва можлива як за допомогою традиційних методів навчання, так і за допомогою інтерактивних та хмарних технологій. Набувають популярності нові організаційні форми навчання, які не обмежуються класною кімнатою, зокрема навчальне співробітництво з використанням комп’ютерних технологій.

    Важливою складовою ефективного використання електронних ресурсів для організації співпраці на уроці є вміння підбирати інструменти та створювати контент. Вчитель повинен вибрати програмне забезпечення, яке відповідає потребам навчального процесу. Ось деякі критерії, які можна використовувати для визначення найкращого сервісу.

1. Перевага декількох функцій. Деякі інструменти пропонують відмінний сервіс, але зосереджені лише на одному аспекті командної співпраці. Найкраще шукати інструмент, який є насиченою функцією, і дозволяє людям використовувати його різними способами.

2. Зручність використання. Інтерфейс повинен бути інтуїтивно зрозумілим, а навігація – простою.

3. Параметри конфіденційності. Співпраця з командами не означає, що всі розмови і файли мають бути загальнодоступними. Іноді потрібно, щоб учасники команди мали приватні розмови або працювали над міні-проектами.

Наведу приклади застосування окремих інструментів на різних етапах заняття.

Zoom – це сервіс для організації онлайн-конференцій та відеозв’язку.

Тут можна організовувати конференції та веб-семінари для різної кількості користувачів і спікерів (залежить від тарифного плану).

Що можна робити:

• організовувати спільні чати для переписки і обміну матеріалами - як загальні, так і приватні;
• проводити онлайн-конференції з відео високої якості і запрошувати до 100 учасників (у безкоштовній версії, платна дозволяє збільшувати кількість учасників і спікерів);
• записувати як свої звернення, так і спільні розмови;
• під час конференцій та семінарів можна демонструвати матеріали на робочому столі свого ПК, смартфона чи планшета;
• можна проводити необмежену кількість конференцій, та в безкоштовній версії кожна з них може тривати не довше 40 хвилин;
• конференції можна планувати і заздалегідь запрошувати учасників.

Сервіс однаково добре працює як на ПК, так і на смартфоні чи планшеті. Потрібно завантажити програму на комп’ютер чи додаток на гаджет і починати роботу.

Google Classroom – безкоштовний сервіс для навчальних закладів. Мета – спростити створення, поширення і класифікацію завдань, прискорити обмін файлами між учителями і учнями. Реєструватись окремо не потрібно, достатньо мати пошту на Gmail. Google Classroom об’єднує в собі: Google Drive для створення і обміну завданнями, Google Docs, Sheets and Slides для написання текстів і створення презентацій, Gmail для спілкування і Google Calendar для розкладу (наприклад, ви можете спланувати конференцію в Zoom чи в Google Meet, який дозволяє автоматично додавати заплановані зустрічі в календар. Тож для роботи “у класі” потрібно знати, як користуватися гуглівськими сервісами. Учнів можна запрошувати до класу через приватний код. Його можна знайти в налаштуваннях класу. Кожен клас створює окрему папку на Google-диску для відповідного користувача Google Drive, куди учень може подати роботу, яку оцінює вчитель. Є загальна папка класу і окрема для кожного учня. Можна користуватись мобільними додатками для iOS і Android. Що можна робити? Робити фото та прикріплювати їх до завдань, редагувати їх і робити окремі копії; ділитися файлами з інших додатків; мати офлайн-доступ до інформації; вчитель може онлайн слідкувати за роботою учнів (тобто в режимі реально часу бачити документи, в яких учні виконують завдання чи виправляють помилки); можна коментувати роботи і виставляти оцінки; відправляти на повторну перевірку (після виправлення помилок) та отримати іншу оцінку; публікувати і коментувати оголошення; вчитель може надсилати електронні листи до одного чи багатьох учнів в інтерфейсі Google Classroom.  Classroom дозволяє вчителям архівувати курси наприкінці семестру або року. Коли курс архівується, він видаляється з домашньої сторінки та розміщується в зоні архівних занять. Це допомагає вчителям аналізувати відчитані курси і покращувати їх для наступних користувачів. Після архівування курсу вчителі та учні можуть переглядати його, але не можуть вносити зміни, до тих пір поки його не буде відновлено.

     Google Forms. Відомо, що основним типом контролю є поточний. Він проводиться протягом усього часу вивчення навчальної дисципліни на: лекціях, практичних, семінарських, лабораторних заняттях, консультаціях та в поза аудиторний час. На сьогоднішній час значного поширення набули тестові технології, як один засобів поточного контролю. Викладач повинен мати ефективну комп’ютерну систему створення тестів та можливість доступу до неї користувачів незалежно від технічного пристрою, місця перебування, часу доби. Застосовуючи Google Forms ми озброєні сучасним, потужним інформаційно-технічним засобом для організації тестового контролю на основі хмарних технологій. Для використання тестової форми необхідно мати обліковий запис (аккуант) в системі Google. Для створення форми оберіть продукт Форми. Вам відкриється вікно створення нової форми. Основними елементами Google Forms для формування тестового завдання є:

• з короткими відповідями – тестова відповідь, яка вводиться з клавіатури;
•  абзац – текстова відповідь, яка вводиться з клавіатури;
•  з варіантами відповіді – вибір єдиної відповіді з переліку опцій-відповідей;
•  прапорці – множинний вибір серед визначених пунктів
•  спадний список – вибір із випадного списку;
•  лінійна шкала – оцінювання за лінійною шкалою від 1 до 10 одиниць;
•  таблиця з варіантами відповіді – відповідність між питанням у рядку та відповіддю у стовпці;

     Сервіс Google Forms проводить статистичну обробку результатів отриманих відповідей. Зайшовши в режим редагування форми, Ви отримаєте доступ до результатів відповідей респондентів. На кожне поставлене питання буде проведено графічну інтерпретацію числових даних у вигляді різного типу діаграм.

      Великий методичний потенціал має сервіс  «LearningApps», на якому розміщені кращі дидактичні зразки вправ (вікторини, із ключем, незакінчені

речення,  кросворди, встановлення відповідностей тощо). Додатково педагоги мають можливість створювати власні різнотипні завдання. Програма була розроблена з метою сприяння створення викладачами інтерактивних модулів, інтегрованих в навчальний курс, і тепер успішно використовується  в освітньому середовищі.

Перевагами сервісу LearningApps.org є привабливий інтерфейс з переважаючим білим фоном, на якому виграють яскраві кольори зображень, проста іконографія, зрозуміла навігація, мобільність, інтеграція з іншими сайтами та, що не менш важливо, сайт доступний українською мовою.

     QR-код (від англ. quickresponse – швидкий відгук) – це матричний (двомірний) код, розроблений і представлений у 1994 р. в Японії, який дозволяє зчитувати та розпізнавати велику кількість інформації скануючим непрофесійним обладнанням (за допомогою фотокамери мобільного телефону, планшета або ноутбука з відеокамерою, на яких встановлена програма для зчитування QR).

    QR-коди візуально представлені у вигляді чорно-білих квадратів, що нагадують лабіринт. Усередині QR-коду закодована службова інформація, яка дозволяє визначити, що саме зашифровано: гіперпосилання, текст, адреса електронної пошти, номер телефону, географічні координати або інші дані.

Оскільки QR-коди не були ліцензовані, кожен охочий може не тільки використовувати,  але й створювати їх самостійно та абсолютно безкоштовно. Для створення знадобляться тільки Інтернет, принтер і камера.

Серед українських та україномовних ресурсів для створення QR-кодів слід виділити:

http://ua.qr-code-generator.com,

http://qrcodes.com.ua/,

http://www.qr-code.com.ua.

Коди можна зберігати у вигляді графічного зображення найпоширеніших форматів, роздрукувати та розмістити.

Для створення коду у вікно QR-генератора (веб-сервісу) вводять дані, після чого автоматично генерується QR-зображення. Деякі генератори дозволяють обирати колір, розмір, рівень корекції помилок і деякі інші додаткові параметри .

Також існує велика кількість програмних QR-сканерів (додатків) для мобільних телефонів, якщо ж вам не хочеться завантажувати спеціальну програму, ви можете скористатися Viber.

Із залученням QR-кодів можна зашифровувати та отримувати швидкий доступ фактично до будь-якої інформації у мережі Інтернет: відео на YouTube, певної геолокації на Google картах, e-mail, посилання на сторінку профілю у соціальних мережах, сайту чи блогу, аудіофайл, книгу тощо. Або в такий спосіб може бути закодований невеликий текст, який можна «зчитати» навіть без доступу до мережі Інтернет.

В освітньому процесі QR-коди доцільно використовувати з наступними цілями:

• При супроводі уроку з допомогою презентації можна забезпечити учнів роздавальним матеріалом з QR-кодами для доступу до цікавих додатків (гіперпосилання на мультимедійні джерела та ресурси: відео-, аудіо-додатки, сайти, анімації, електронні навчальні видання, бібліотеки та ін.).
• Для розміщення на обкладинках навчально-методичної літератури довідкового матеріалу, відомостей про автора, видавництва або будь-якої додаткової інформації.
• Для використання в контрольних завданнях з метою закріплення вивченого матеріалу. На кожному варіанті з контрольним завданням можна розмістити надрукований QR-код з правильними відповідями. Учні будуть намагатися отримати власну відповідь, перш ніж переглянуть правильну.
• У навчальній грі-квест із завданнями у QR-кодах. Потім роздруковані QR-коди можна розмістити в класі або по всьому шкільному подвір’ю.

Переваги використання QR-кодування:

• швидко: дозволяє отримати миттєвий доступ до закодованої інформації;
• зручно: вміщує великі об'єми відомостей у невеликому зображенні;
• просто: розміщувати код можна на будь-якій рівній поверхні (аркуш, стіна, підлога, бетоноване шкільне подвір'я тощо).

Особливості використання QR-коду в освіті: 

• Можна використовувати QR-коди з посиланнями, які вказують на мультимедійні джерела  й ресурси, що допомагають вирішити те чи інше завдання.
• Роздрукувавши коди з необхідною інформацією, можна вклеїти безпосередньо в зошит чи записник школярів.
• На уроці, роздавши контрольно-тестовий матеріал, виконаний у вигляді карток з різними варіантами завдань.
• При проведенні різних естафет, ігор, заходів, коли на одному з етапів  уроку чи позакласного заходу завдання буде запропоновано у вигляді QR- коду, прочитавши який,  можна буде виконати завдання.

Хмара слів — це графічна загадка, яка стимулює образне мислення, розвиває спостережливість і вміння концентруватися. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми у більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації. З використанням сучасних програм робота зі створення таких хмар не забере багато часу, а навчання буде більш ефективним!

 Створюються "хмари слів" у спеціальних програмах, можна використовувати цей вид роботи на всіх етапах уроку. Якщо в школі відсутній Інтернет, можна запропонувати учням виконати завдання вдома або скористатись власними ґаджетами у класі. Можна запропонувати учням прочитати в "хмарці" зашифровану вчителем тему уроку; назву твору, автора, творчість якого вивчатиметься; зашифрувати асоціації із темою виучуваного твору, ідею твору, охарактеризувати дійову особу, коротко розповісти за ключовими словами біографію письменника чи зміст твору тощо. Пропонуючи створити "хмаринку", звертаю увагу учнів на доречне використання малюнка, кольору, фону, ключових слів, тобто на єдність змісту і форми.

Отож, використання хмари слів  під час  уроку дає такі можливості:

• у хмару можна записати тему уроку, яку учні повинні визначити; попросити скласти пропозиції з певної теми;
• «хмара» виступає в ролі опорного конспекту;
• можна запропонувати дітям прочитати в «хмарі» головне питання, на яке необхідно знайти відповідь упродовж  уроку;
• скласти пропозиції або розповідь, використовуючи якомога більше слів із «хмари»;
• створити словникову «хмару» на основі невеликих недавно вивчених навчальних текстів і попросити учнів пригадати, про що були ці тексти і в якому саме контексті використовувалися слова;
• показати «хмару», складену зі слів, узятих з незнайомого тексту, і попросити здогадатися про його зміст.

Отже, використання яскравої графіки у вигляді хмар слів на уроках української мови та літератури дозволить зробити акценти на ключових моментах із теми. Це, у свою чергу, сприяє переосмисленню та систематизації навчального матеріалу. До того ж, використання різних кольорів, шрифтів та форм хмар дозволить учням швидше опанувати новий матеріал та сприятиме вмілому застосуванню в практичних ситуаціях завдяки активному залученню зорової й асоціативної пам'яті.

Для роботи з учнями в онлайн режимі можна скористатись бібліотечкою онлайн-тестів освітнього проекту «На урок», де є різноманітні інтерактивні завдання для контролю знань і залучення учнів до активної роботи вдома з усіх навчальних предметів як старшої, так і початкової школи.

       Є можливість скористатися готовими онлайн-тестами або створити власні тестові завдання відповідно до теми уроку та в реальному часі простежити їх виконання.

 

 

 

Висновки

      Сучасні діти - це нове мережеве покоління, яке здатне перевершити будь-якого дорослого. Вони живуть у цифровому світі без кордонів і обмежень. Їх називають    «покоління Z». Вони найкраще сприймають саме візуальну  інформацію, краще розуміють образи, ніж слова. Інструкції в картинках або у формі відеороликів – ось що потребують сучасні діти.

  Навчання має бути прив’язаним до життєвих потреб і реалій, у яких дитина існує. Прогресивні методики, ідеї допоможуть нам, учителям, мотивувати дитину до дій, до бажаного успіху. Тим більше, що мережеве покоління миттєво вбирає інформацію і здатне здивувати своєю креативністю та продуктивністю

 Отже, сучасні учні практично не уявляють життя без смартфона. Адже з його використанням підлітками здійснюються більшість повсякденних дій: спілкування у соціальних мережах, переглядання фільмів, розваги, пошук потрібної інформації, прослуховування музики тощо. Тому залучення технологій з використанням мобільного телефону на уроках додатково заохотить школярів до вивчення вашого предмета. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. М.Гладун. Сучасні онлайн-інструменти інтерактивного навчання як технологія співробітництва.// ISSN: 2414-0325. Open educational e-environment of modern University, № 4 (2018)//
2.  Корзун К.М. Дидактичні можливості соціальних сервісів на уроках української мови і літератури. Електронний ресурс  https://naurok.com.ua/anotaciya-dosvidu-vikoristannya-didaktichnih-online-servisiv-na-urokah-ukra-nsko-movi-ta-literaturi---zasib-rozvitku-i-samorealizaci-osobistosti-138602.html
3. ІКТ-компетентність вчителів. [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://uk.compu.wikia.com/wiki/ІКТ-компетентність_вчителів
4. Інформаційна культура. [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційна_культура
5. Комп’ютерна грамотність. [Електронний ресурс] / –. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Комп'ютерна_грамотність 
6. Малицька І. Д. Феномен віртуальних освітніх спільнот у системах освіти зарубіжних країн: підходи до визначення понять [Електронний ресурс] / І. Д. Малицька // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2012. – № 4 (30). – Режим доступу : http://journal.iitta.gov.ua/index.php/ itlt/article 
7. Нова українська школа. Концепція [Електронний ресурс] (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/)
8. Папернова, Т. В. Формування ІКТ-компетентності педагога в системі неперервної освіти. – Режим доступу: http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/pedagogy-psychology-and-sociology311/interactive-learning-technologies-and-innovations-in-education-311/7417- formuvannya-ktkompetentnost-teacher
9. Пензай С. М. Медіа-освіта як процес розвитку й саморозвитку особистості сучасного школяра [Електронний ресурс] / С. М. Пензай – Режим доступу до ресурсу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/43755/
10. Програма “Партнерство в навчанні” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.microsoft.com/ukraine/news/issues/2012/03/eskills-survey.mspx
11. Стратегія “Європа 2020” (“Europe 2020” Strategy) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/europe2020/index_en.htm
12. Технологія роботи в єдиному інформаційному середовищі на основі Оffice 365: зб. матеріалів методологічного семінару 18 травня 2017 р. [ред. кол.: В. В. Олійник (голов. ред.) та ін.]. – К. : ДВНЗ “Ун-т менеджменту освіти” НАПН України, 2017. – 116 с
13. Формування та розвиток ІКТ-компетентності педагогів. [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://wiki.ciit.zp.ua/index.php/Формування_та_розвиток_ІКТкомпетентності_педагогів
14. Цифрове навчальне середовище. [Електронний ресурс]. В. Биков “Цифрова компетентність учителя” – Режим доступу: https://www.facebook.com/uesaccent/photos/pcb.1809058149395875/180 9406686027688/
15. Цифрова культура педагога. [Електронний ресурс] / –. Режим доступу: http://dn.hoippo.km.ua/wiki/index.php/Цифрова_культура 
16. “Шлях до успіху” - навчальна програма Intel® [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uspih.iteach.com.ua/ 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

КОРИСНІ ПОКЛИКАННЯ

Навчання вдома: практичні поради для вчителів від психологині Світлани Ройз https://nus.org.ua/articles/navchannya-vdoma-praktychni-porady-dlya-vchyteliv-vid-psyhologyni-svitlany-rojz /
 Як технічно організувати дистанційне навчання — покрокова інструкція https://nus.org.ua/articles/yak-tehnichno-organizuvaty-dystantsijne-navchannya-pokrokova-instruktsiya/  
35 інструментів для дистанційного навчання — добірка НУШ https://nus.org.ua/articles/30-instrumentv-dlya-dystantsijnogo-navchannya-dobirka-nush/  
Практики та підходи до дистанційного навчання — рекомендації для вчителів https://nus.org.ua/articles/praktyky-ta-pidhody-do-dystantsijnogo-navchannya-rekomendatsiyi-dlya-vchyteliv/  
Чотири сервіси, які допоможуть організувати дистанційне навчання https://nus.org.ua/articles/chotyry-servisy-yaki-dopomozhut-organizuvaty-dystantsijne-navchannya/  

Як працювати в Google-класі: покрокова інструкція https://nus.org.ua/articles/yak-pratsyuvaty-v-google-klas-pokrokova-instruktsiya/ 
 Усе в одному місці: як програма Discord допоможе організувати дистанційне навчання https://nus.org.ua/articles/use-v-odnomu-mistsi-yak-programa-discord-dopomozhe-organizuvaty-dystantsijne-navchannya/  
Як використовувати YouTube у дистанційному навчанні https://nus.org.ua/articles/yak-vykorystovuvaty-youtube-u-dystantsijnijnomu-navchanni/ 

Дистанційне навчання: як зацікавити учнів — поради від учительки https://nus.org.ua/articles/dystantsine-navchannya-yak-zatsikavyty-uchniv-porady-vid-uchytelky/  
Освіта після пандемії. Тренди майбутнього шкільної освіти 

Частина 1: https://nus.org.ua/view/osvita-pislya-pandemiyi-chastyna-1-uroky-mozhlyvosti-prognozy/ 
Частина 2: https://nus.org.ua/view/osvita-pislya-pandemiyi-chastyna-2-trendy-majbutnogo-shkilnoyi-osvity/