Остап Вишня. Усмішка «Моя автобіографія», «Сом».

Розробка уроку з української літератури

(дистанційні технології навчання)

Дата:                                                                                           Група:

Тема: Остап Вишня. Усмішка «Моя автобіографія», «Сом».

1.Перегляньте запропоновані відеоматеріали за наступними посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=Wv8GTvPW6eI ,

https://www.youtube.com/watch?v=nuwllE0grKI .

або прочитайте усмішки  Остапа Вишні «Моя автобіографія», «Сом».

• Сьогодні, поговоримо з вами про Остапа Вишню.

Ніколи не сміявся без   

                                                                                    любові до вас усіх,                                                                                    до сонця, до вітру,                                                                                        

 до зеленого листу!

                                                                                     Остап Вишня

Народився Павло Михайлович Губенко на хуторі Чечва Зіньківського повіту на Полтавщині 13 листопада 1889 р. (тепер м.Грунь Охтирського району Сумської області) в селянській родині. «Мати знала багато народних приказок і висловів, щедро пересипала ними свою мову. Навіть у найтяжчому горі гумор не залишав її». Родина була велика, одначе дружна і працьовита. Остап був другою дитиною. Свої спогади про дитинство, навчання, життя він висловив в творі «Моя автобіографія», в якому в гумористичному тоні автор розповідає про своє дитинство.

    Батьки хотіли всім дітям дати освіту, але це було нелегко.

Закінчив Зінківську школу, що давало право обійняти посаду поштово-телефонного чиновника. Мріяв стати вчителем.

У великому творчому доробку письменника представлені різноманітні жанри малої прози: усмішка, гумореска, фейлетон, автобіографічні оповідання. Остап Вишня ввів в українську літературу й утвердив  у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же й назвав усмішкою.

   Павло Губенко працював у редакції газети «Селянська правда», виконуючи технічну роботу. Якось написав усмішку про комічні епізоди та курйози в редакційному житті. Так і почав писати. Псевдонім «Остап Вишня» вперше з'явився 22 липня 1921 р. в "Селянській правді"  під фейлетоном "Чудака, їй-богу!" Багато працював над перекладами творів російської та світової класики.

      Творчість Остапа Вишні можна умовно поділити на два періоди:

І -  з 1921 по 1933         ІІ- з 1944 до останніх днів життя

             У 1930 році у пресі з'явилася стаття під свідомо образливим заголовком "Що таке Остап Вишня". У ній різко негативно оцінювався творчий доробок гумориста: його творчість нібито не відповідає сучасному ідеологічному спрямуванню. Письменник довго не може отямитися після звістки про самогубство  М. Хвильового у травні 1933 року. У грудні цього ж року був заарештований і сам Остап Вишня. Його засудили до розстрілу, а через рік вирок замінили десятьма роками ув’язнення. Зміг вижити тільки завдяки стійкості характеру, життєвому оптимізму й почуттю гумору. А ще — завдяки підтримці дру­жини Варвари Олексіївни, яка зі своєю дочкою та сином В’ячиком від першого шлюбу поїхала за ним, оселилася неподалік (разом жити не дозволили), слала посилки й листи.

         Звільнили  раптово, на початку 1944 року, а реабілітували — тільки через одинадцять років, за рік до смерті.

         На засланні Остап Вишня практично нічого не писав, крім що­денника. Відбувши 10-річне заслання Остап Вишня повернувся до Москви. Усіх мучило питання, чи буде Павло Губенко знову продовжувати літературну діяльність. Але відповідь була невтішна: “Хіба я тепер зумію?” Та виявляється, зумів. Так почався новий етап у творчості письменника Почався з гуморески «Зенітка». Важливе місце в післявоєнній творчості Остапа Вишні належить збірці “Мисливські усмішки”.  Після Великої Вітчизняної війни Остап Вишня — член редколегії і співробітник журналу “Перець”, член правління Спілки письменників України. До останніх своїх днів Павло Михайлович був непосидючим, енергійним і діяльним.

Письменник Леонід Ленч згадує:

    « В останній рік його мучила хвороба шлунка, але він багато працював у “Перці”, перекладав, навіть на полювання виїхав. Поїздка була далекою, стомлюючою.  Повернувшись додому і перепочивши, він сів увечері в крісло перед телевізором. Сидів, дивився і раптом відчув себе недобре. Встав, випив ліки, але вони вже не допомогли. Через десять хвилин його не стало. Параліч серця!».   У народі кажуть про таку смерть — смерть праведника. Це сталося 28 вересня 1956 р.

2. МОЗКОВИЙ ШТУРМ – складання «паспорту» творів

(письмово зробити аналіз твору в зошит)

«Сом» (1953 )

Літературний рід: епос.

Жанр: усмішка.

Тема: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з‘їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера.

Головна ідея: виховання любові до природи, щирий захват красою рідної природи, неприхована залюбленість у неї

Композиція: усмішка складається з чотирьох частин: у першій оповідач запрошує читача побувати на Осколі й помилуватися краєвидами цієї річки; у другій частині дід Панько застерігає бути обережним біля ковбані, у якій живе величезний сом; у третій частині йдеться про сома, який тягав за собою моторного човна; у четвертій герой-оповідач розповідає про те, чим живляться соми і як їх ловити.

Особливості усмішки:

1) краса довколишнього світу: своєрідна ідилія гармонійного поєднання людини й природи,  ліризм , головний образ  - природа, в якій усе взаємопов‘язане, а людина — її невід‘ємна частка.

2) розповідь діда Панька: неймовірна історія, сом сильний і могутній, форма  своєрідної інструкції з риболовлі сомів

3) мова: майстерний діалог, влучні деталі супроводжують репліки, описи комічних і фантастичних ситуацій. І скрізь є «всюдисущий автор» — усміхнений, іронічний, проникливий. Він кидає одну-дві деталі й мовби спостерігає реакцію читача.

«Моя автобіографія» (1927)

Літературний рід: епос.

Жанр: гумореска.

Тема: розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника.

Головна ідея: у гумористичній формі висвітлити фактори, які впливають на формування митця.

Композиція: гумореска складається з трьох розділів: у вступному етюді-розділі йдеться про народження Остапа Вишні, його батьків і витівки дитинства; у другому й третьому розділі з тим самим, що і в першому, відтінком добродушного сміху розповідається про навчання й формування світогляду майбутнього майстра слова.

Особливості:

- іронія й непідробна щирість,

- безпосередність оповіді про самого себе з витонченим гумором

- роздуми автора над важливими в житті кожного митця моментами: що впливало на його світогляд, які були перші вчителі, як виховували батьки, як формувалася його «класова свідомість», яку освіту вдалося здобути.

- описує людей, котрі змалку були поруч із ним, майстерно вплітає у свою оповідь діалоги, невеликі жанрові сценки, якими створюється враження більшої переконливості, відчуття присутності в минулому часі.

3. За результатами переглянутого відео та прочитаного матеріалу складіть опорний конспект.

• 4.  Завдання необхідно виконати до 13 грудня  19:00 год.

             Перейдіть за посиланням та виконайте завдання на оцінку -   https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2315885 .

                                                                       Розробила викладачка - Рекша І.О.