ОСТАТОЧНА ОБРОБКА ВИРОБУ

Тема: ОСТАТОЧНА ОБРОБКА ВИРОБУ

Мета:

• навчальна: забезпечити засвоєння учнями знань про основні способи обробки країв вишитих виробів, правила остаточної обробки та догляд за вишитими виробами; оцінювати рівень знань та виявляти недоліків у вивченні розділу; формувати уміння з обробки країв вишитого виро­бу торочками, закріпленими швом «косий хрестик»;
• розвивальна: сприяти розвиткові пізнавальних інтересів та творчих здібностей учнів;
• виховна: виховувати шанобливе ставлення до традицій національної вишивки, старанність та акуратність під час виконання вишивальних робіт.

Обладнання, матеріали та наочність: інструменти та пристосування для вишивання, нитки.

Об'єкт праці: виріб, обраний для вишивання.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка наявності учнів; підготовленості їх до уроку, наявно­сті робочого одягу. Створення позитивного робочого настрою.

Учитель звертає увагу учнів на заготовки вишитих виробів, які було виготовлено на попередніх уроках, та відзначає, що дівчата досягли справжньої майстерності та можуть вважати себе мешкан­цями країни Майстринь-вишивальниць. Як говорить народна му­дрість, їхня «робота сама за себе скаже.» Далі учитель висловлює впевненість у тому, що кожна дівчина, яка буде наполегливо працю­вати, виявляти старанність, відповідальне ставлення до роботи, теж обов’язково досягне успіху. Тож до роботи!

II.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель. А розпочнемо урок ми з цікавої та всім відомої гри «Хрестики-нулики». Сьогодні це буде змагання команд. (Учні розпо­діляються на дві команди, обирають капітанів, визначають, яка з команд буде робити хід першою.) На обмірковування надається п’ять секунд, після чого має пролунати відповідь. Гра закінчується, коли одна з команд «закриє» будь-яку пряму лінію на матриці гри.

Гру буде присвячено вишиванню, тому що саме сьогодні ми за­кінчуємо роботу з виготовлення вишитих виробів.

Матриця гри

Запитання до гри

1. Що називають вишиванням? (Вишивання — техніка прикра­шання текстильного чи іншого виробу за допомогою різного виду стібків нитками, а також перлами, бісером, коштовним камінням.)
2. Скільки видів швів налічує українська вишивка? (Понад 100 швів)
3. Які є техніки вишивання? (Є техніки вишивання лічильні

і вільні.)

4. Які шви належать до лічильної техніки вишивання? (Хрестик, штапівка, лиштва, мережки тощо)
5. Як виконують лічильні шви? (Лічильні виконують за точним розрахунком ниток на тканині.)
6. Які шви належать до вільної техніки вишивання? (Гладь вільна без настилу, гладь вільна з настилом, полтавська гладь, худож­ня гладь)
7. Як виконують вільні шви? (Вільні не потребують точного роз­рахунку ниток, вони найчастіше вишиваються за попередньо нанесеним контуром малюнка на тканину.)
8. Що таке лиштва? (Пряма гладь)
9. Як ви розумієте термін «стилізація малюнка»? (Спрощення, творча переробка форм реального світу з найбільшим художнім узагальненням.)

III.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель відзначає команду-переможницю та нагадує, що кожен учень, який має наміри досягти успіху в роботі, має знати:

• Все раніше вивчене;
• пам’ятати:

1. УСПІХ — у старанності!
2. ТВОРЧІСТЬ — у всьому!
3. ЧАС спливає швидко!

Формула успіху: «Власний «продукт» = творчість + знання + на­полегливість».

IV.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

Учитель. Власним «продуктом» має стати вишитий виріб, ви­готовлений майбутніми майстринями-вишивальницями. Сьогодні в нашій творчій майстерні панує особлива атмосфера, адже кожен з вас упродовж багатьох занять старанно працював, докладав чима­лих зусиль для того, щоб урешті-решт довести, що цей час ми не зга­яли і що результат вашої праці зможуть побачити й оцінити інші. Залишилося зробити кілька останніх штрихів, а саме, виконати остаточну обробку виробу. Отже, тема нашого уроку — «Остаточ­на обробка виробу».

V.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Прес- конференція.

Учитель. Урок ми проведемо у вигляді прес-конференції. Уявіть, що у нас в гостях сьогодні працівники майстерні, у якій ви­готовляють вишиті речі на замовлення. Вони розкажуть, як зроби­ти, щоб вишиті вироби були бездоганними на вигляд.

Усі інші учні — журналісти.

Хід прес-конференції

1. Поділ на групи: «Пізнайко», «Рукоділля», «Веселі ідейки».

Завдання групам: підготувати статтю в свій журнал на тему:

• «Як зберегти вишивку? (Догляд за вишитими виробами)» — група «Пізнайко»;
• «Праска — помічник чи ворог? (Правила безпечної роботи з праскою)» — група «Веселі ідейки»;
• «Яка має бути вишивка, щоб її захотіли купити? (Вимоги до якості вишитих виробів)» — група «Рукоділля»;
• «Яка має бути вишивка, щоб її захотіли купити? (Вимоги до якості вишитих виробів)» — група «Рукоділля».

Для уточнення інформації групи можуть ставити питання до­повідачам.

2. Виступи доповідачів (див. додатковий матеріал до уроку)

1. Догляд за вишитими виробами: прання, полоскання, віджим, сушіння, прасування.
2. Прийоми роботи з праскою.
3. Вимоги до якості вишитих виробів.

3. Виконання завдання журналістами.
4. Виступи журналістів.

2. Обробка краю виробу.

Боки вишитих виробів обробляють машиною або вручну різ­ними способами: бахромою, рубцями (для всіх виробів ширина

шва — 0,5 см, ширина внутрішнього підгину — 0,3-0,4 см.), зуб-цюванням, торочками. Торочки можна виконати за допомогою ме­режок «прутик», «черв’ячок», «стовпчик», а також закріпити швом «косий хрестик».

VI.ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з робочими зошитами для учнів.

 Вправа «Технологічний крос» (за правилами безпечної роботи з праскою, вимогами до якості вишитих виробів)

Закінчити речення:

• Під час прасування праску слід розміщувати...
• Електричний шнур не повинен...
• Вилку електрошнура вмикати і вимикати...
• Перевіряти температуру нагрівання праски слід...
• Під час прасування потрібно стояти...
• У разі виникнення неполадок...
• У вишитому виробі не повинно бути...
• Виконані шви не повинні...
• Товщина ниток повинна відповідати...
• Краї вишивки потрібно обробити...

А Обробка краю вишивки бахромою

Бахрома— це найпростіший вид обробки рівного краю ви­робу. Існує кілька способів виконання бахроми по суцільній тканині.

Бахрома мережкою. Бахрому можна виконати будь-якою з ме­режок. Для цього на потрібній відстані від краю тканини висмику­ють нитки для мережки і внутрішній край прорідженої смуги об­робляють «одинарним прутиком», а всі нижні нитки висмикують.

Бахрома з іншої тканини. Цей спосіб дає можливість зробити густу двоколірну бахрому: один колір (верхній) — колір основної тканини, другий (нижній) — контрастний колір підкладеної ткани­ни. Смужка тканини контрастного кольору має бути вдвоє ширшою, ніж майбутня бахрома. Смужку складають по довжині навпіл і за­прасовують. На основній тканині на відстані від краю виробу, що дорівнює ширині майбутньої бахроми, висмикують кілька ниток для мережки. Впритул до зовнішнього краю прорідженої смужки по вивороту приметують тканину контрастного кольору. При цьому згин смужки накладають точно по висмиканій нитці, щоб прорі­джена доріжка була немовби продовженням згину. Потім по цьому краю виконують мережку «одинарний прутик». Виконуючи стібки мережки по основній тканині, водночас прошивають і підкладену тканину по згину. Для настилання і вишивання мережки викорис­товують нитки з підкладеної тканини.

Бахрома швом «занизуван­ня». На рисунку показано лицьо­вий бік узорної смуги з бахромою, яку виконано швом «занизуван­ня». Починають вишивати смугу справа. Підхопивши на голку дві- три нитки, на відстані від краю, що дорівнює ширині бахроми, протягують робочу нитку, але не до кінця, а залишаючи вільний кінець її такої довжини, якою буде бахрома завширшки. Повто­рюють ще раз стібок і туго його затягують. Цей стібок закріплює в тканині бахрому з кольорових ниток. Потім по узору прокладають необхідну кількість стібків, завершуючи останній стібок, з верхньої обмежувальної смужки. Зворотним ходом голки через нитку ліво­руч вишивають другий ряд. Останній стібок лежить на тих самих горизонтальних ниточках тканини, що й перший, але вліво на одну вертикальну нитку. Цей стібок також повторюють двічі, після чого, залишивши кінець робочої нитки, що дорівнює ширині бахроми, обрізають нитку.

Після того як було вишито всю орнаментальну смужку, висми­кують усі горизонтальні нитки з тканини до вишивки. У результаті виходить двошарова бахрома: верхній шар — з ниток муліне, ниж­ній — з вертикальних ниток тканини.

Виконання торочок

Торочки можна виконати за допомогою мережок «прутик», «черв’ячок», «стовпчик». Для цього на потрібній відстані від краютканини висмикують нитки для мережки і внутрішній край прорі­дженої смуги обробляють одинарним прутиком, а всі нижні нитки висмикують.

Двоколірні торочки

Краї можна обробити за допомогою торочок іншої тканини, що дає можливість зробити густу двоколірну торочку. Один колір (верх­ній) — колір основної тканини, другий (нижній) — контрастний ко­лір іншої тканини. Смужка тканини контрастного кольору має бути вдвоє ширшою, ніж майбутні торочки. Смужку складають по ши­рині навпіл і запрасовують. На основній тканині виробу на відста­ні від краю, що дорівнює ширині майбутніх торочок, висмикують кілька ниток для мережки. Упритул до нижнього краю прорідженої смужки з вивороту приметують тканину контрастного кольору. При цьому згин смужки накладають точно по висмикнутій нитці. По­тім по цьому краю виконують мережку «прутик». Виконуючи стібки мережки по основній тканині, одночасно пришивають до згину й підкладену тканину.

Щіточки

Так називають смужку тканини з витягнутими з одного або двох сторін нитками-торочками. Одинарну щіточку пришивають до ро­бочої тканини по верхньому краю смужки. Смужку тканини з по­двійною щіточкою перегинають по довжині і пришивають до виробу серединою.

Обробка рубцями

Зріз тканини можна підрубити рубцями. Найпростіші з них — підігнутий і підшитий рубець.

Рубці можуть бути вузенькими:

• до 0, 5 см у підрублюванні білизни і блузок;
• 1-1,5 см — для серветок;
• 2-3 см — для рушників та скатертин.

Підгортають рубці двічі навиворіт, під рубцем витягають нитку, по якій виконують прутик чи інший шов.

Рубець із двома штапівками

Такими рубцями здавна прикрашали жіночі сорочки. На лицьо­вий бік загинають від краю тканину на 7 мм. Потім загнутий край підгортають на 3 мм, тобто на рубець залишається 4 мм. Підгорну­тий край приметують і вишивають штапівку білими або кольоро­вими нитками, у тон вишивки. Перший ряд шиють, відступивши від верхнього краю рубця на дві нитки, другий ряд — відступив­ши від нижнього краю на дві нитки (а). Стібки роблять невеличкі,охайні. Рубці можна оздобити і «хрестиками» (б). Вузенькі рубці на серветках оформлюють «кутиками» або «городками» (в, г). Можна скористатися для обробки краю і фестончатим швом, який шиється «за голку» (д).

Їх застосовують для підшивання та оздоблення країв виробів. Переважно виконують червоними нитками. А плахтовими їх на­зивають тому, що в минулому ними обшивали краї жіночих плахт.

Підрублений край мережкою

Краї серветок, скатертин, рукава та низ сорочок оформляють ме­режками. Для цього, відступивши від краю 5 мм, висмикують одну нитку, від неї на відстані, що дорівнює подвоєній ширині підрублен-ня, підрізають нитки по кутах і проріджують квадрат для мережки. Складають ріжок виробу по вивороту (по діагоналі) так, щоб точки В і С злилися (рис. 43). На швейній машині прошивають тканину по перпендикуляру до згину з точки С (лінія ЕС). Відступивши 5 мм від машинної строчки, відрізають зайву тканину, вивертають ріжок на лицьовий бік, підгинають 5 мм всередину по першій прорідженій лінії і приметують до прорідженого квадрата.

Виконують мережку «одинарний прутик» по зовнішньому краю прорідженої смужки, одночасно пришиваючи підігнутий край тканини. У цьому випадку виходить дуже вузенька смужеч­ка мережки. Її можна розширити, витягнувши додатково нитки

з тканини, і, обробивши другий бік, вишити мережку якогось ін­шого виду.

Зубцювання

Дуже красивий край одягу, оформлений зубцями. Усі види зубців виконують за одним принципом: висмикують нитки для мережки, вишивають на цій смужці просту чи складну мережку. Потім мережку згинають посередині так, щоб її нижня частина ві­дігнулася навиворіт. Загнутий край мережки має точно лягти без перекосу на лицьовий край мережки. При цьому всі деталі мереж­ки симетрично накладають одна на одну, тобто обидві половинки одного й того самого стовпчика мають точно накластися одна на одну. Підігнутий край приметують і, відступивши від краю ме­режки на дві-три нитки, вишивають строчку або декоративний шов іншого виду.

Розглянемо кілька видів зубцювання.

Зубцювання «подвійним прутиком»

Зубчики, виконані «подвійним прутиком», тоненькі й дуже ніжні. Ширину мережки добирають залежно від густоти тканини. Чим густіша тканина, тим ширша мережка. Хороші зубчики, ви­сота яких дорівнює відстані між сусідніми зубчиками або трохи менша від неї. А висота зубчика — то половина висоти «стовпчика» мережки.

Зубцювання «стовпчиками»

Ці зубчики дуже рельєфні й міцні. Відступивши від краю тка­нини на 1 см, висмикують дві нитки, потім, пропустивши дві нитки, висмикують смужку завширшки 8 мм, після чого, знову пропустив­ши дві нитки, висмикують ще дві нитки.

На розріджених доріжках виконують мережку «стовпчик» і згинають її вздовж середньої лінії. Застосовуючи зубцювання «стовпчиком», треба стежити за тим, щоб «стовпчики» верхнього й нижнього рядів збігалися. У цьому випадку утворюються діроч­ки. Швом «назад голку» виконують строчку по двох суміщених смужках тканини.

VII.ФОРМУВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК

ПРАКТИЧНА РОБОТА«ОБРОБКА КРАЇВ ВИРОБУ» 

1. Аналіз завдань практичної роботи

Учням пропонується обробити краї вишитого виробу торочками, закріпленими швом «косий хрестик»

2. Забезпечення необхідними інструментами та матеріалами
3. Правила безпечної праці, організація робочого місця та санітар­но-гігієнічні вимоги під час виконання завдань практичної роботи

Правила безпечної праці під час виконання ручних робіт тощо

Вправа «Незакінчені речення»

1-й варіант 

• Зламані шпильки та голки слід класти у відведений______.
• Ножиці необхідно класти______________лезами від себе.
• Не можна працювати______________________голками.
• Не можна брати__________________________до рота.
• Стежити, щоб______________праски не торкалася шнура.

2-й варіант 

• Шпильки та____________слід зберігати в__________.
• Ножиці треба передавати кільцями__________________.
• Шити з______________________________________.
• Не можна вколювати______і___________в робочий одяг.
• Не залишати_____________________праску без догляду.

 «Зорова» гімнастика»

(рекомендується до виконання кожні 20-25 хвилин)

Перша вправа: декілька секунд дивитися у вікно на віддалені предмети, потім перевести погляд на предмети, що близько розта­шовані.

Друга вправа: швидко кліпати очима 20-25 секунд, заплющити очі, відхилитися на спинку стільця та хвилинку відпочити.

4. Самостійне виконання завдань практичної роботи за інструкційни­ми картками

.

Примітки

1. Торочками, закріпленими швом «косий хрестик», можна вишивати і в се­редині тканини.
2. Якщо нитки витягують із самої тканини, то необхідно залишити 2-3 нитки, щоб не розійшовся шов.

Проведення хвилинки відпочинку (руханки)

Разом, діти, підніміться

І до сонця потягніться,

Ніби сонях золотавий,

Погойдайтесь вліво й вправо.

Раптом вітер налітає

Й до землі всіх прихиляє...

Дощик пил увесь з нас змив

 І усіх повеселив,

Тож за парти слід сідати

І роботу завершати!

5.Контроль учителя з метою виявлення недоліків у знаннях та вмін­нях учнів

6.Поточний інструктаж (індивідуальний, груповий, якщо необхідно)

7. Підбиття підсумків практичної роботи:

• демонстрування кращих робіт;
• аналіз недоліків у результатах роботи та шляхи їх усунення;
• оцінювання результатів практичної роботи

.8. Після закінчення виконання шва в т. 1, 6, 7, 10, 11 нитки підрізають — то­рочки готові

VIII.РЕФЛЕКСІЯ

Самооцінювання навчальних досягнень

Оціни себе, виставляючи по два бали за виконання вимог за на­ступними критеріями:

IX.МОТИВАЦІЯ ОЦІНОК ЗА УРОК, ВИСТАВЛЕННЯ ЇХ У ЖУРНАЛ,ЩОДЕННИКИ

X.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• Повторити теоретичні відомості з теми «Процес виготовлення вишитого виробу».
• Виконати остаточну обробку виробу.

Учитель

Ось і скінчився наш урок

І зараз продзвенить дзвінок.

Я дуже рада за вас, діти,

Що ви змогли чогось навчитись.

Отож старайтеся й надалі,

Щоби нові скорити далі,

Щоб знов змогли чогось навчиться.

В житті, повірте, все згодиться.

ХІ. ПРИБИРАННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ

МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ

1.Догляд за вишитими виробами: прання, полоскання, віджим, сушіння,прасування

У процесі вишивання робота може забруднитися і буде неприва­бливою. Перед початком і періодично в процесі роботи руки старан­но миють з милом, бо пітні руки забруднюють робочу нитку і тка­нину. Щоб вишивка не забруднювалася, майбутній виріб тримають у спеціальній серветці. Та якщо це потрібно, то прання вишитих виробів роблять дуже обережно, щоб фарба на кольорових виробах не злиняла, і так, щоб не пошкодити ажурні узори. Деякі вироби потрібно прати безпосередньо після вишивання, особливо коли ви­шивка великого розміру і довго була в роботі, інші — після більш або менш тривалого користування ними. Виварювати можна лише ті речі, які вишиті білими нитками по білим бавовняним та лляним тканинам.

Решту виробів краще прати в теплій воді із пральними засобами для різнокольорових тканин. Для цього вишивку спочатку замочу­ють у теплій воді на дві години і лише після цього розпочинають прання. Прати треба обережно, терти й намилювати можна лише ті місця, де немає вишивки. Вироби, які линяють, треба прати окремо від інших. Під час прання такі вироби менше намилюють, утираю­чи мило по довжині вишивки пальцями для того, щоб колір ниток не залишався на тлі виробу.

Після прання вироби 2-3 рази полощуть у теплій воді, викру­чують, легко струшують і кладуть у холодну воду в розпростано­му вигляді (у скрученому виробі малюнок може відбитися на тлі). У холодну воду додають оцту — чайну ложку на склянку води, щобнадати ниткам блиску. Якщо дозволяє тканина, вишивки після по­лоскання підкрохмалюють. Крохмаль розводять холодною водою, а потім заварюють до густоти сметани.

Заварений крохмаль проціджують крізь 2-3 шари марлі (або крізь сито) і вливають у підготовлену воду.) Якщо до крохмалю додати трохи молока, то після прасування виробу тканина бли­щатиме.

Примітка. Не всі вироби крохмалять однаково. Білі бавовняні тканини крох­малять завжди. Шовкові не крохмалять.

Вишиті вироби після прання не викручують, а віджимають, стискаючи його в долонях. Віджатий виріб треба туго загорнути у волохатий рушник або простирадло й потримати так кілька хви­лин. Великі речі сушать у затінку. Після чого вишивку можна прасувати.

Прасують вироби вогкими; якщо вони пересохли, їх збризкують водою. Лляні і напівлляні вироби для кращого прасу­вання качають на котку. Прасують вишиті речі з вивороту не дуже гарячою праскою на чистій м’якій тканині. Найпоширені­шими є електропраски з терморегулято­ром, що дає змогу контролювати темпе­ратуру нагрівання робочої поверхні від 100 до 250 °С. Чим опукліша вишивка, тим м’якшою має бути під­стилка. Прасувати слід по прямій нитці основи: нитки піткання не­рівномірно витягуються і при прасуванні можуть лишатися зморш­ки. Щоб не було зморшок, великі вироби прасують від середини до країв і залишають розгорнутими доти, доки не прохолонуть.

2.Волого-теплова обробка.

Прасування потрібне для того, щоб краще зберігалася форма ви­робу, для розпрасування швів деталей, запресовування їхніх країв, розрівнювання зім’ятості матеріалу. Основне обладнання для волого-теплової обробки — праски, прасувальні дошки, преси. Темпера­туру нагрівання праски вибирають залежно від походження волокон, із яких виготовлена тканина. Стійкими до високих температур є тканини з рослинних волокон (льон, бавов­на). Під час волого-теплової обробки необхідно дотримувати правил безпечної праці.

Правила безпечної праці під час виконання волого-теплової обробки

• Перед початком роботи підготувати робоче місце.
• Праска повинна розміщуватися праворуч на спеціальній під­ставці.
• Електричний шнур не повинен торкатися праски.
• Вилку електрошнура вмикати і вимикати лише сухими руками.
• Прасувати обережно, щоб не торкатися пальцями рук до праски.
• Перевірити температуру нагрівання праски, попрасувавши клаптик тканини. Не плювати на підошву праски і не торкати­ся її вологим пальцем.
• Під час роботи з праскою стояти на гумовому килимку.
• Не залишати без нагляду включену праску.
• Якщо під час роботи виникли будь-які неполадки, потрібно зра­зу повідомити вчителя.
• Не можна працювати несправною праскою.

З. Вимоги до якості вишитих виробів

Вишивка у виробах має відповідати затвердженому зразку, бути виконаною акуратно і технічно правильно, з гармонійним поєд­нанням кольорів. У вишивці хрестиком верхні стібки мають бути в одному напрямку, з рівномірним розташуванням ниток. На ли­цьовому боці вишивки — рівні перекриваючі діагональні стібки, які з вивороту на вигляд як вертикальні і горизонтальні пунктири. Орнаментальну смугу на виробах слід вишивати з середини рапорту й середини малюнка.

У вишитих виробах не допускаються спотворення малюнка, вузли, кінці ниток та петельки із ниток, видовжені переходи (понад 0,5 см) вишивальних ниток з вивороту і лицьового боку, стягування малюнка і різна ширина підгину боків у одному виробі.

Боки вишитих виробів обробляють машиною або вручну різни­ми способами: бахромою, рубцями (для всіх виробів ширина шва — 0,5 см, ширина внутрішнього підгину — 0,3-0,4 см.), зубцюванням, торочками.

Неприпустимі дефекти вишитих виробів:

• відхилення від зразка-моделі за зовнішнім виглядом; оброб­ка матеріалом, не передбаченим стандартами або технічним описом;
• помітне припалення тканини;
• порубка тканини голкою;
• довишивка одного і того самого елемента нитками іншого від­тінку чи номера;
• прорізи тканини і ниток в ажурній вишивці;
• недошиті частини фрагмента малюнка;
• перекошеність малюнка на виробі або порушення симетрії, пе­редбаченої моделлю чи технічними описами;
• вишивка грубою ниткою на тонкій матерії чи навпаки, з відхи­ленням від зразка;
• помітне спотворення вивороту вишивки від неправильних пере­ходів, вузликів;
• асиметричність вишитих узорів;
• різко виражені сліди поротої тканини у вишивці.

Оцінювання виробів відбувається за такими показниками:

• обробка кутів і країв вишитого виробу;
• добір кольорів ниток у візерунку;
• чистота зворотного боку вишивки;
• наявність вузлів і кінчиків ниток;
• відповідність композиції вишивки призначенню виробу.