Освіта і наука у минулому і сьгодні.

Тема уроку. Розвиток освіти в Україні. Спортивні звитяги минулого й сьогодення.

Епіграф до уроку" Усяка школа славна не числом, а славою своїх учнів"

Освіта та наука. Українскі землі від давна славились освітніми традиціями. Перша щкола в Києві з'явилася понад тисячу років тому. Ії заснував князь Володимир Великий. Спочатку навчання було обов'язковим лише для хлопчиків із наближених до князя сімей. Їх навчали грамоті і лічбі. Згодом кількість шкіл значно збільшелась, їх відкривали при храмах і моностирях. Дівчата токож почали здобувати освіту. 

Пам'ятний знак першій школі м. Київ. Пам'ятний знак першій школі на Русі — розташований в Києві на Старокиївській горі в сквері поруч із фундаментами Десятинної церкви, в якій, за літописом, діяла перша школа в Київській Русі. Як свідчить «Повісті врем'яних літ», виникнення першої в Київській Русі школи було пов'язане з введенням християнства і сягає 988 року. В першій школі, яку було засновано у приміщенні кафедрального собору — Десятинній церкві, навчалось близько 300 учнів.м'ятний знак був відкритий у вересні 1988 року з нагоди відзначення 1000-річчя заснування першої школи. Автори — скульптор Віталій Шишов, архітектор Авраам Мілецький, консультант Гліб Івакін.

Острозька академія. Острозька школа (академія) — перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстарша українська науково-освітня установа. У 1576 році князь В.-К. Острозький засновує слов'яно-греко-латинську школу (академію) в Острозі. К.-В. Острозький вводив індивідуальне забезпечення для викладачів Академії, членів гуртка, письменників та друкарів. Варто згадати і кошти, які виділялися на будівництво приміщень, організацію навчання та друкування, забезпечення папером (у 1595—1596 р. було створено папірню в Острозі). Тут вивчали " сім вільних наук"( граматику, риторику, діалектику, музику, арифметику, геометрію, астрономію), а також вищі науки( філософію богослов'я, медицину. Студенти Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Першим ректором академії був письменник Г. Смотрицький, викладачами — видатні тогочасні українські та зарубіжні педагоги-вчені, такі як Дем'ян Наливайко, Христофор Філалет, І. Лятос, Кирило Лукаріс та ін. Острозька академія мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію шкільництва в Україні: за її зразком діяли пізніші братські школи у Львові, Луцьку, Володимирі. Вихованцями школи були: відомий учений і письменник Мелетій Смотрицький, гетьман Петро Сагайдачний та ін., пізніші видатні церковні і культурні діячі.

Острозька академія. Велику суму коштів на розбудову академії надала його племінниця — княжна Гальшка Острозька

Утворення братських шкіл. Братства - це об'єднання міщан при православних церквах і монастирях. Для братських шкіл коштом громади створювали і друкували підручники. Київська братська школа, для якої знатна шляхтянка Галшка Гулевичівна в 1615 році віддала свій маєток переросла в Києво - Моголянський колегіум. Згодом стає Академією. У вересні 1632 року об'єдналися Київська братська і Лаврська школи. У результаті було створено Києво-Братську колегію. Київський митрополит Петро Могила побудував в ній систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів. Велика увага в колегії приділялася вивченню мов, зокрема польської та латини (мова викладання). Станових обмежень для отримання освіти не було. Навчання в академії було відкритим для всіх станів суспільства. Рік починався 1 вересня, але студентів приймали також пізніше протягом року. Викладова мова — латинська.[5]Процес навчання в Київській Академії тривав дванадцять років. Предмети поділялися на так звані ординарні та неординарні класи. До ординарних належали: фара, інфіма, граматика, синтаксима, поетика, риторика, філософія та богослов'я. В неординарних класах викладались грецька, польська, німецька, французька, єврейська та російська мови, історія, географія, математика (курси включали алгебру, геометрію, оптику, діоптрику, фізику, гідростатику, гідравліку, архітектуру, механіку, математичну хронологію), музика, нотний спів, малювання, вище красномовство, медицина, сільська та домашня економіка. В 1751 р. в академії почали викладати російську мову та поезію, в 1784 р. було заборонено читати лекції українською мовою[12][13]. Випускникам академії надавався сертифікат з підписами ректора та префекта.

Утворення університетів. Що таке університет?університе́т (нім. Universität, від лат. universitas — «сукупність»[1], universitas magistrorum et scholarium — сукупність, об'єднання тих, хто вчить, і тих, хто навчається[2]) — автономний заклад вищої освіти, тип якого сформувався в Європі за середньовіччя. В університеті об'єднується низка факультетів для підготовки фахівців високої кваліфікації з точних, природничих і гуманітарних наук. Крім освітньої функції університети є науковими установами, в яких викладачі спільно зі студентами виконують наукові дослідження. Провідні університети мають свої видавництва, де друкують навчальну та наукову літературу. Традиційно університети мають привілей надавати своїм студентам та аспірантам наукові ступені бакалаврів, магістрів та докторів.

Історія Львівського університету. Спочатку у Львові у 1586 р. діяла братська школа. Згодом у 1608 р. єзуїти тут відкрили свою середню школу — колегію, а у 1661 році король Ян II Казимир видав декрет, що надавав єзуїтській колегії гідність Академії та титул університету. Саме цю дату вважають роком заснування Львівського університету. Проте ця процедура була зроблена без погодження з усіма королівськими інституціями й сенат не ратифікував королівський декрет. Лише у 1758–1759 рр. польський король Август III та папа римський Климент XIII підтвердили статус вищої школи. Львівський університет складався з чотирьох факультетів: теологічного, юридичного, філософського, медичного.

Харківський університет17 січня 1805 р.— у Харкові було відкрито перший у східній Україні університет. Куратором Імператорського університету було призначено графа Северина Потоцького. Першим ректором став філолог Іван Рижський. Харківський університет користувався автономією з виборним ректором, але в 1820-1850-х роках його взяли під суворий контроль (ректора призначав міністр освіти) з цензурою наукових видань і викладання. У 1863 університет відповідно до нового Статуту здобув часткову автономію.

Київський університет.8 листопада 1833 р. імператор Микола І підтримав подання міністра народної освіти графа C. Уварова та указом від 2 листопада 1833 року заснував Імператорський університет Святого Володимира. 25 грудня 1833 р. імператор затвердив проект Тимчасового статуту й штатний розпис Університету. 15 липня 1834 р. (в день пам'яті рівноапостольного кн. Володимира) відбулося урочисте відкриття закладу[10][11]. 28 серпня 1834 р. в Університеті розпочалися заняття. Це був другий заклад вищої освіти на території підросійської України після Харківського Імператорського університету. Початковою метою, що ставилася перед Київським університетом, був намір позбавити культурної підтримки, а відтак русифікувати полонофільську київську інтелігенцію, яка була вороже налаштована до влади та співчувала Польському повстанню 1830–1831 років. Апеляція до імені князя Володимира символізувала саме цей напрямок діяльності.[12]28 серпня 1834 року Київський університет прийняв перших 62 студентів. Початково діяв лише один філософський факультет з двома відділеннями — історико-філологічним та фізико-математичним. 1835 року відкрився юридичний факультет, а 1841 року — медичний. Філософський згодом розділився на два самостійні факультети. З такою структурою університет працював до 1917 року.

Чернівецький університет був заснований  4 жовтня 1875 року. Першим ректором став відомий учений і громадський діяч Костянтин Томащук. Мав три факультети: православної теології, правничий і філософський. 11 вересня 2000 року Указом Президента України Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.

Спорт. Перша київська олімпіада. Перша київська спортивна олімпіада (1913) проходила з 20 до 28 серпня 1913 року. На стадіоні планувалися змагання атлетів, борців, гімнастів і футболістів, а турніри з плавання, стрибків у воду, веслування і вітрильного спорту — на території яхт-клубу на Трухановом острові, де спеціально побудували 28-метрову вежу для стрибків. Змаганя з кінного спорту відбувалися на Печерському іподромі (на вулиці Суворова), стрільці змагалися на військовому стрільбищі в районі Сирця. Фехтувальникам виділили спортивно-розважальний манеж на нинішній вулиці Городецького. Понад програму були намічені змагання з тенісу, для них готували корти на території виставки, де нині Національний спортивний комплекс «Олімпійський».