ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Лозуватська філія І-ІІ ступенів опорного закладу освіти

«Вишнівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

Вишнівської селищної ради Дніпропетровської області»

                               на 2020 – 2022 н.р.

                                               с. Лозуватка

                                                       2020

                                                      Автор

                                               Новікова О.В.

                           Заступник  директора школи з НВР

                                                0988742109

Зміст

Вступ

Розділ І.        Призначення навчального закладу та засоби його реалізації.

Розділ ІІ.       Опис «моделі» випускника школи.

Розділ ІІІ.      Особливості організації освітнього процесу в навчальному за

                       кладі.

Розділ ІV.      Навчальний план та його обґрунтування.

Розділ V.       Організація інклюзивного навчання в закладі освіти.

Розділ VІ.     Застосування педагогічних технологій в освітньому процесі за

                       кладу освіти.

Розділ  VІІ.    Показники реалізації освітньої програми. Система внутрішньо

                        го моніторингу якості освітніх послуг.

Розділ VІІІ.  Освітні компоненти. Програмно – методичне забезпечення освіт-

                      ньої програми.

Розділ ІX.    Вимого до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою

                     програмою.

                                               Вступ

Дана освітня програма, відповідно до чинного законодавства, визначає зміст освіти Лозуватської філії ОЗО «Вишнівський ЗЗСО». В змісті шкільної освіти виділяються чотири основні компоненти: досвід пізнавальної діяльності, зафіксований у формі знань; досвід виконання відомих способів діяльності - у формі умінь діяти за зразком; досвід творчої діяльності - у формі умінь приймати нестандартні рішення в нових ситуаціях; досвід ставлень до навколишньої дійсності у формі ціннісних орієнтацій .

Основні концептуальні положення, на вирішенні яких сформована дана освітня програма :

• педагогічний колектив філії накопичив певний досвід розробки та використання на практиці освітньої програми. Цей досвід вимагає опису й осмислення ;
• останнім часом відбувається  зростання значущості процедур атестації та державної акредитації освітніх закладів, у ході яких установлюється виконання освітнім закладом вимог державного освітнього стандарту в частині обов'язкового мінімуму змісту освітньої програми, розглядається рівень реалізованих освітніх програм та їхня спрямованість ;
• існує необхідність розвитку форм державно-суспільного управління освітою. У виборі змісту освіти, за винятком тієї його частини, що визначена предметами базового навчального плану та регіонального компонента, можуть брати участь самі учні та їхні батьки (законні представники). Тому при відповідній організації освітня програма може й повинна стати основою для конструктивного діалогу школи та місцевого співтовариства, насамперед батьків, з питань змісту та якості загальної освіти ;
• освітня програма являє собою документ, що визначає тільки зміст освіти в конкретному закладі та технології реалізації цього змісту ;
• освітня програма повинна стати засобом розвитку педагогічного колективу та залучення до управління освітнім закладом батьківської громадськості.

Основні базисні поняття, які покладені в основу  освітньої  програми :

1. Освітня програма  розроблена  на основі державних освітніх стандартів і зразків освітніх навчальних програм, курсів, дисциплін. Педагогічний колекти  керується вимогами нормативних актів, що визначають обов'язковий мінімум змісту освіти та вимоги до рівня підготовки учнів .

2. Освітня програма  розглядається як сукупність освітніх програм різного рівня навчання (початкового навчання та базового). Ці програми  спадкоємні, тобто кожна наступна програма базується на попередній. У свою чергу, програма кожного рівня навчання у спрощеному вигляді являє собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також опис технологій їхньої реалізації. Таким чином, освітня програма школи  визначена як сукупність взаємопов'язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти, та спрямованих на досягнення прогнозованого результату діяльності конкретної установи.

3. Спрямованості освітньої програми -  формування загальної культури особистості учнів; їх адаптація до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, оточуючого середовища :  відповідають призначенню закладу.

4. Наявність в навчальному закладі освітньої програми є необхідною умовою успішного проходження закладом процедур ліцензування, атестації та державної акредитації.

5. Освітня програма розроблена  на термін – 2 роки. Це  термін, що відповідає тривалості освоєння початковими класами НУШ (освітня програма початкової загальної освіти - на 4 роки, основної загальної - на 5 років). Окремі її розділи, такі як "Призначення школи та засіб його реалізації", "Модель випускника",  актуальні аж до зміни призначення школи (наприклад, у зв'язку зі зміною її статусу, зміною соціального замовлення, реалізацією визначеного етапу програми розвитку закладу тощо). Інші, наприклад, "Цілі та задачі освітнього процесу", "Особливості організації освітнього процесу та застосування технологій", будуть  корегуватися в міру необхідності. Розділ "Навчальний план школи та його обґрунтування" буде обновлятися щорічно. По мірі включення в освітній процес нових програм і підручників будуть  вноситися корективи до розділу "Програмно-методичне забезпечення освітньої програми".

6. Діяльність із розробки освітньої програми може бути використана як засіб розвитку співробітників школи, залучення педагогічного колективу та батьківської громадськості до управління освітнім закладом.

               Розділ I. Призначення школи та засоби  його реалізації

     Правовий статус та основні засади діяльності Лозуватської філії І-ІІ ступенів опорного закладу освіти «Вишнівськицй заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Вишнівської селищної ради Дніпропетровської області» (далі – філія) визначено в « Положенні про Лозуватську філію І-ІІ ступенів опорного закладу освіти  «Вишнівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Вишнівської селищної ради Дніпропетровської області» згідно рішення Вишнівської селищної ради від «12» липня 2019 року № 977-48/VІІ.

     Правовий статус філії :

     Філія є територіально відокремленим структурним підрозділом опорного

закладу освіти  та виконує функції початкової та основної школи, забезпечує реалізацію права громадян на здобуття початкової та базової загальної серед-

ньої освіти.

     Філія в складі опорного закладу утворена з метою :

• створення єдиного освітнього простору;
• забезпечення рівного доступу осіб до якісної освіти;
• створення умов для здобуття особами загальної середньої освіти, за-

безпечення всебічного розвитку особи;

• створення умов для безперервного навчання учнів ;
• створення умов для здобуття освіти особам з особливими освітніми по-

требами ;

• розширення освітніх потреб здобувачів освіти у забезпеченні певних

напрямів спеціалізації та наукових досліджень;

• раціонального і ефективного використання наявних ресурсів суб’єк-

тів округу, модернізації та розширення належної матеріально- технічної бази (належним чином обладнаних спортивних об’єктів,кабінетів інформатики, фізики,хімії, біології,географії та інших, наукових лабораторій, навчальних майстерень, комп’ютерного і мультимедійного обладнання, швидкісного доступу до Інтернету, використання бібліотечного фонду підручників, науково-методичної, художньої та довідклової літератури;

• забезпечення безпечного підвезення здобувачів освіти (учнів) і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та місця проживання (при потребі).

Головні засоби реалізації призначення філії :

• концентрація та ефективне використання наявних ресурсів, їх спрямування на задоволення освітніх потреб здобувачів освіти (учнів), створення єдиної системи виховної роботи ;
• забезпечення реалізації права громадян на загальну середню освіту;
• виховання громадян України ;
• створення умов для рівного доступу осіб до якісної освіти незалежно від місця їх проживання ;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної і рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй ;
• формування та розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення ;
• виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини та громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини та громадянина ;
• розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду ;
• реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань ;
• виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів ;
• розробка та застосування сучасних педагогічних технологій, апробація освітніх інновацій, що суттєво поліпшують результати навчально - виховного процесу;
• створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

 Рівні реалізованих  філією  загальноосвітніх  програм.

Згідно  чинного законодавства та свого статусу Лозуватська філія ОЗО «Вишнівський ЗЗСО» здійснює  освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти :

I ступінь - початкова загальна освіта;

II ступінь - базова загальна освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад.

 Основні засоби та принципи, за допомогою яких адміністрація та педагогічний колектив філії  реалізують призначення свого навчального закладу.

Основним засобом реалізації призначення  є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. Також наш навчальний заклад має у своєму розпорядженні  додаткові засоби реалізації свого призначення:

• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
• підготовка учнів до можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
• оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності .

Реалізація призначення закладу здійснюється через забезпечення в освітній діяльності  таких принципів:

• Презумції талановитості дитини
• Розвитку особистості
• Інноваційності
• Здоров’яцентризму
• Дитиноцентризму
• Гуманізму
• Патріотизму
• Демократизації
• Креативності
• Партнерства

 Спрямованість освітніх програм, реалізованих в загальноосвітньому навчальному закладі :

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

                     Розділ ІІ. Опис «моделі»  випускника школи

У даному розділі  описано, використовуючи якісні характеристики, запропонований результат реалізації освітньої програми у вигляді "моделі" випускника Лозуватської філії І-ІІ ступенів. Педагогічний колектив і батьки учнів  визначилися з тим, який "продукт" має вийти в результаті діяльності школи та чим випускник нашого освітнього закладу буде відрізнятися від випускників інших шкіл. Найбільш повно в "моделі"  відбиті саме ті якості, що формуються під впливом обраного школою змісту освіти, інакше кажучи, у результаті реалізації освітньої програми.

За основу побудови "моделі" випускника 9 класу ми  взяли якості, що повинні бути сформовані в учнів відповідно до задач школи ІІ ступеня освіти. При описі "моделі" випускника ми  застосований компетентнісний підхід.

"Модель" випускника школи ІІ ступеня включає:

• рівень його навченості, забезпечений реалізацією основних і додаткових загальноосвітніх програм;
• сформованість загальнонавчальних умінь і навичок;
• домінуючий спосіб мислення ;
• рівень сформованості соціальних навичок ;
• пріоритетні особистісні якості, що повинні бути сформовані в учня у процесі засвоєння освітньої програми кожного рівня

Модель випускника школи ІІ ступеня

ІНТЕЛЕКТУАЛ

- засвоює на рівні вимог державних стандартів загальноосвітні програми з предметів навчального плану, достатньому для продовження подальшої освіти;

- має мотивацію, вміє ставити, розв’язувати  та реалізовувати завдання, аналізувати та підводити підсумки;

- здатний зберегти і змінити навколишній світ;

- вчиться  впродовж життя;

- володіє основами комп’ютерної грамотності.

ОСОБИСТІСТЬ

•                   усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
•                   адаптується  в мінливих життєвих ситуаціях;
•                   комунікабельна, контактна у різних соціальних групах, уміє працювати в команді;
•                   цілеспрямовано використовує  свій потенціал для самореалізації в професійному та особистому плані;
•                   бережно ставиться до свого здоров’я та  здоров’я інших  як найвищої цінності;
•                   вміє орієнтуватися у системі різноманітних суперечливих й неоднозначних цінностей, визначає своє кредо і свій стиль;
•                   оцінює  свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей;
•                   дотримується правил культури поведінки і спілкування;
•                   готовий до форм і методів навчання, які будуть використовуватися у старшій школі.

ПАТРІОТ

•                   національно - свідомий громадянин;
•                   має активну життєву  позицію;
•                   діє згідно з морально-етичними принципами, знає правові норми;
•                   здатний приймати відповідальні рішення;
•                   знає свої громадянські обов’язки, вміє їх виконувати, знає свої права;
•                   поважає гідність та права людини;
•                   спілкується рідною мовою.

"Модель" випускника школи І ступеня включає :

            -       упевненість в собі ;

            -       відчуття повноцінності ;

            -       старанність ;

            -       працелюбність ;

            -       самостійність ;

            -       дисциплінованість ;

            -       вмотивоване  досягнення успіху ;

            -       уміння слухати і чути, критично мислити і мати почуття    

                    самоконтролю ;

  -      опанування  навичками навчальної діяльності ;

  -       культура поведінки і мови ;

•         володіння основами особистої гігієни і здорового способу життя.

Модель  випускника  школи І ступеня

ІНТЕЛЕКТУАЛ:вміє шукати,  досліджувати, аналізувати, відбирати необхідну інформацію, зберігати її та застосовувати для індивідуального розвитку;

•                   здатний до творчої діяльності;
•                   комунікативний;
•                   вміє вирішувати творчі завдання на рівні комбінацій та імпровізацій, виявляє  оригінальність і уяву;
•                   працює  в сучасних інформаційних системах, генерує нові ідеї, критично мислить;
•                   постійно отримує нові знання й володіє навичками отримання інформації із сучасних додаткових джерел.

ОСОБИСТІСТЬ:

•                   усвідомлює свою приналежність до людства;
•                   має навички соціальної поведінки;
•                   розуміє необхідність здорового способу життя;
•                   знає свої права та виконує обов'язки молодшого школяра;
•                   володіє мовними засобами спілкування, прагне до грамотного усного та писемного мовлення;
•                   проявляє самовираження та критичне мислення;
•                   працює в команді, комунікабельний, визначає свій стиль, кредо, приймає самостійно рішення;
•                   володіє первинними навичками, необхідними в повсякденному житті;
•                   формулює й висловлює свою точку зору та виявляє повагу до поглядів інших;
•                   дотримується правил і норм толерантної поведінки;
•                   усвідомлює мотиви поведінки в різних життєвих ситуаціях;
•                   володіє знаннями про навколишнє середовище;
•                   прагне до захисту та збереження природи;
•                   стає учасником природоохоронних заходів, які відбуваються у школі, рідному місті.

ПАТРІОТ:

•                   усвідомлює свою належність до народу України;
•                   зберігає й продовжує традиції та звичаї українського народу;
•                   знає свій родовід, з пошаною ставиться до близьких і рідних;
•                   спілкується рідною мовою.

Розділ ІІІ. Особливості організації освітнього процесу в навчаль-    

                                      ному закладі.

У даному розділі  сформульовані тільки ті цілі та визначені тільки ті задачі, що вирішуються в школі саме через освітній процес і саме зміст освіти. Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм  обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі П’ятихатського району, Вишнівської ОТГ, мікрорайону Лозуватської філії І-ІІ ступенів. Цілі та задачі освітнього процесу  сформульовані конкретно, вони вимірні,  досяжні, визначені за часом, несуперечливі  по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідають загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

 Перед школою  поставлені такі  цілі освітнього процесу:

• забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної  освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту ;
• гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів ;
• створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм ;
• формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності ;
• забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів та вчителів.

Особливості організації освітнього процесу в 1-4 класах

   В даній освітній програмі  акцентовано увагу на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму. Дитиноцентризм  розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів. Під час навчально-виховного процесу в 1-4 класах  актуальними будуть такі ідеї дитиноцентризму :

• відсутність адміністративного контролю, який обме­ жує свободу педагогічної творчості ;
• активність учнів у навчальному процесі ;
• орієнтація на інтереси та досвід учнів ;
• створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини ;
• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

• відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини ;
• виховання вільної незалежної особистості ;
• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини ;
• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству .

В нашій школі організовано освітній процесу в школі І ступеню згідно з новою структурою. Так, в початковій школі виділено два цикли навчання: перший – адаптаційно-ігровий (1 – 2 класи); другий – основний (3 – 4 класи).

Метою першого циклу навчання, відповідно до його назви, буде природне входження дитини в шкільне життя, послідовна адаптація до нового середовища. До особливостей цього циклу віднесено такі: • навчальні завдання і час на їхнє виконання будуть визначатися відповідно до (із урахуванням) індивідуальних особливостей школярів; • навчальний матеріал можна буде інтегрувати в змісті споріднених предметів або вводити до складу предметів у вигляді модулів; • обсяг домашніх завдань буде обмежено.Навчання буде організовано через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його межами; • учитель матиме свободу вибору (створення) навчальних програм у межах стандарту освіти; • буде запроваджено описове формувальне оцінювання, традиційних оцінок не буде; найважливіше завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.

 Метою другого циклу є здійснення навчального процесу з концентрацією педагогічної уваги на формуванні в учнів відповідальності і самостійності; підготовка до успішного навчання в основній школі. Його суттєвими ознаками є: • використання у процесі навчання методів, які вчать здійснювати самостійний вибір, пов’язувати вивчене з практичним життям, враховують індивідуальність учня; • запроваджується предметне навчання; • частина предметів передбачатиме оцінювання

У центрі освіти учнів початкової ланки школи перебуває виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни . У здійсненні виховного процесу будуть  ураховуватися такі організаційні орієнтири:

• виховання не зводиться до окремих виховних занять ;
• до створення виховного середовища залучається весь колектив школи;
• учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину ;
•  у плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації ;
• співробітництво з позашкільними закладами освіти ;
• активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів ;
• налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою .

Окрему увагу вчителі – початківці  нашої школи приділяють  організації сучасного освітнього середовища. У зв’язку з тим, що в шкільному житті малечі зростає частка групової ігрової, проектної і дослідницької діяльності, вчителі урізноманітнюють варіанти упорядкування освітнього простору. Крім класичних варіантів класних кімнат  використовуються  новітні, наприклад, мобільні робочі місця, які можна легко трансформувати для групової роботи. У плануванні і дизайні освітнього простору першорядним є спрямування на розвиток дитини і мотивації її до навчання.

         Особливості організації освітнього процесу в 5 класі

Подоланню труднощів періоду адаптації учнів 5- х класів до навчання в основній школі  сприяє цілеспрямована координація дій вчителів, їх професіаналізм та  досвідченість. Адміністрацією школи запропоновані  форми  роботи щодо підготовки педагогів, які працюють у 5 класі :

• спеціальні психолого – педагогічні  семінари  для вчителів, які працюють в 5 класі ;
• проведення спеціальних тренінгів з проблем наступності навчання ;
• система відкритих уроків, на яких самими педагогами відслідковується динаміка форм і методів навчання учнів упродовж 4-5 класів ;
• організація різнорівневого співробітництва дітей 4-5 класів за активної участі вчителів початкової та основної школи ;
• використання інформаційних ресурсів і технологій для організації різноманітних форм взаємодії дорослих і дітей з метою розв’язання особистісно  значущих проблем молодших підлітків .

            Особливості організації освітнього процесу в 6-9 класах

Освітній процес здійснюється згідно чинних нормативно-правових документів, особливостей психолого – фізіологічних характеристик  підлітків.

Особливе місце в школі займає допрофільна підготовка. Даний вид педагогічної діяльності сформований як  система педагогічної, психолого-педагогічної, інформаційної та організаційної діяльності, яка допомагає визначенню учнів 8-9 класів основної школи у вибранні ними профільних напрямів майбутнього навчання та широкої сфери наступної професійної діяльності (у тому числі у відношенні вибору профілю та конкретного місця навчання на старшому ступені школи або інших шляхів продовження освіти).

Головні завдання допрофільної підготовки в школі :

• розвиток широкого спектра пізнавальних і професійних інтересів, освітніх компетенцій, які забезпечують успішність у майбутній професійній діяльності ;
• виявлення інтересів, нахилів і здібностей учнів; формування практичного досвіду в різних сферах пізнавальної та професійної діяльності, орієнтованого на вибір профілю навчання у старшій школі ;
• надання психолого-педагогічної допомоги при придбанні учнями уявлень про життєві, соціальні цінності, у тому числі пов'язаних із професійним становленням .

Структура допрофільної підготовки в школі :

ПЕРШИЙ ЕТАП (5-7-й КЛАСИ) - це етап формування профільних інтересів учнів. Навчаючись  на цьому етапі у учнів формується пізнавальний інтерес і мотиви пізнання, а також формується підготовка до свідомого вибору учнями рівня навчальної діяльності (достатній, середній, високий, творчий). На цьому етапі важливу роль відіграють різноманітні форми позакласної роботи з предметів: гуртки, турніри, конкурси, олімпіади, вечори тощо.

ДРУГИЙ ЕТАП (8-9-й КЛАСИ) - це етап становлення профільних намірів. Тому тут ще більшого значення набуває реалізація прикладної спрямованості шкільних предметів, різнорівневе вивчення різноманітних курсів, організація самостійної роботи учнів відповідно до їх індивідуальних нахилів. Позакласна робота максимально сприяє професійній орієнтації учнів.

Основною метою цих етапів є досягнення усвідомлення учнем себе як суб'єкта вибору профілю навчання. Якщо підсумком діяльності середньої школи будуть мотиваційна, інформаційна та практична готовність школяра до вибору, то свою роботу з допрофільного навчання ми будемо вважати виконаною на належному рівні.

Розділ IV. Навчальний план та його обґрунтування

Відповідно до чинного законодавства організація освітнього процесу в школі  регламентується робочим навчальним планом (розбивкою змісту освітньої програми на навчальні курси, за дисциплінами та за роками навчання).

Навчальний план для 1 -2 класів НУШ

Навчальний план для 1 -2 класів сформований згідно Типового навчального плану для 1-2 класів початкової школи затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»  від 08.10.2019 за №1272. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.

Варіативна частина :

При формуванні варіативної складової навчального плану педагогічний колектив школи  максимально врахував освітні потреби і побажання учнів і батьків. Згідно заяв батьків в варіативну частину навчального плану включено предмет «російська мова» в кількості 1 години.

Навчальний план для 3 класу НУШ

Навчальний план для 3 класу сформований згідно Типового навчального плану для 3-4 класів початкової школи затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України  «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти» від 08.10.2019 за № 1273. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.

Варіативна частина

Згідно заяв батьків в варіативну частину навчального плану включено предмет «російська мова» в кількості 1 години.

Навчальний план для 4 класу

Навчальний план для 4 класу сформований згідно Типового навчального плану для 1-4 класів початкової школи ( таблиця № 2) до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 За № 407.

Варіативна частина

В варіативну частину навчального плану включено предмет «образотворче мистецтво» в кількості 1 години.

Навчальний план для 5-9 класів

Навчальний план для 5-9 класів сформований згідно Типового навчального плану для 5-9 класів ( таблиця 12) до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 за № 405.

Варіативна частина

В варіативну частину навчального плану включено предмет «англійська мова» в кількості 4 години згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 07.08.15 № 855 «Про внесення змін до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів» збільшено години на вивчення іноземних мов за рахунок варіативної складової.

Типовий навчальний план

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти,
розроблена під керівництвом О. Я. Савченко

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховують під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Розділ V. Організація  інклюзивного  навчання  в  закладі  освіти

В 2020-2021 навчальному році в Лозуватській філії ОЗО «Вишнівський ЗЗСО» організовано клас з інклюзивним навчанням.

Метою інклюзивного навчання стало — зробити так, аби жоден із дітей з особливими освітніми потребами не відчував себе іншим, зайвим, небажаним. Тож організація інклюзивного  класу є цінною як для дітей з особливими освітніми потребами та їхніх ровесників, так і для педагогів, батьків, керівників школи, зрештою для суспільства в цілому.

Організація інклюзивного навчання

Порядок організації інклюзивного навчання, затв. постановою КМУ від 15.08.2011 № 872 (далі — Порядок), — основний документ, що регламентує створення й функціонування відповідних класів у закладах освіти. Так, у Порядку: визначено ключові терміни, чітко окреслено підстави й умови створення інклюзивного класу, уточнено кількість учнів з особливими освітніми потребами у класі з інклюзивним навчанням, прописано питання організації освітнього процесу; зафіксовано право дітей з ООП здобувати освіту в усіх закладах; визначено норму щодо створення інклюзивних і спеціальних класів на підставі заяви батьків про зарахування дитини з ООП до закладу.

 Створення інклюзивного класу

Директор ЗЗСО за підтримки органу управління освітою: організував клас з інклюзивним навчанням, створив необхідну матеріально-технічну та навчально-методичну базу,  підібрав відповідних педагогічних працівників тощо.

Освітній процес в інклюзивному класі

Для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами створено :

 - Індивідуальний навчальний план

 - Індивідуальну навчальну програму

В цих документах вказана інформація  про:

• наявний рівень знань і вмінь учня ;
• динаміку розвитку ;
• адаптацію навчального матеріалу ;
• технічні пристосування ;
• корекційно-розвиткові заняття, які визначені на підставі висновку психолого-медико-педагогічної консультації.

Визначена тривалість корекційно-розвиткових занять :

                        групове — 35-40 хв. індивідуальне — 20-25 хв.

 Години на проведення корекційно-розвиткових занять не враховують під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження учнів.

Ассистент вчителя :

• забезпечує особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу;
• бере участь у розробленні та виконанні навчальних планів і програм;
• адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з ООП.

Суть і зміст  взаємодії в інклюзивному класі

. До складу команди на рівні класу, що є структурною одиницею шкільної команди, входять педагоги, які безпосередньо працюють з дитиною:

• вчитель
• асистент вчителя
• вчителі-предметники
• батьки дитина з ООП.

Взаэмодію   команди супроводу  на рівні класу ми  розглядаємо у площині двох рівнів:

Перший рівень

 Команда супроводу на рівні класу відіграє основоположну роль під час планування програми інклюзивного навчання в початковій школі. Її члени визначають очікувані результати для кожного учня з особливими освітніми потребами та способи їх досягнення .Дітей з особливими освітніми потребами команда супроводу буде залучати до створення власного навчального плану. Зокрема, вони висловлюють свої інтереси, уподобання, потреби, прагнення — це мотивує їх до навчання. Батьки, як члени команди, будуть представляти  інтереси дітей, формувати  у них позитивну мотивацію до навчання, а також будуть надавати  інформацію про  потреби і можливості дитини, методи заохочення, які використовують батьки вдома, особливості взаємодії. Окрім того, батьки будуть брати участь в обговоренні комплексного психолого-педагогічного оцінювання розвитку дитини, розробленні та реалізації ІПР, оскільки вдома вони допомагають дитині оволодіти знаннями, уміннями й навичками, які є її індивідуальними очікуваними результатами. Педагоги застосовуватимуть  фронтальні й індивідуальні (орієнтовані на певного учня) форми оцінювання, щоб визначити рівень знань, навичок і ціннісних установок, що є орієнтирами для подальшої роботи. При цьому вчителі мають добре знати кожного учня: які в нього стилі навчання, уподобання,  які навчальні стратегії в роботі з ним найбільш ефективні.

 Другий рівень

У складі шкільної команди педагоги (вчитель, асистент вчителя) спостерігають за дитиною під час освітньої діяльності. Успішність адаптації дитини у шкільному колективі передусім залежить від встановлення міжособистісних стосунків. Критерії спостереження за дитиною містять такі індикатори: знаходить спільну мову, бере участь в іграх, виявляє інтерес до навчальних видів діяльності, виявляє привітність та готовність спілкуватися, успішно співпрацює з іншими, спілкується з ровесниками, охоче бере участь у роботі групи, або ж малоактивний чи дещо замкнений реагує на похвалу, дуже радіє від успіху, працює разом із асистентом вчителя, залюбки виявляє почуття гордості за досягнуті успіхи. Усі члени шкільної команди беруть участь у моніторингу впровадження інклюзивного навчання в початковій школі.

Організаційна культура закладу освіти при роботі з дітьми з особливими освітніми потребами :

 Рівень організаційної культури закладу освіти розкривається через усвідомлення суспільної місії школи та її відмінності від інших закладів, цінностей і норм, на які спирається заклад у своїй роботі. Найліпші результати інклюзивна освіта в початковій школі демонструє тоді, коли весь колектив закладу реалізовує її ідеї у повсякденній діяльності. Оскільки сучасні заклади освіти покликані задовольняти освітні, емоційні та соціальні потреби дітей, педагогічний колектив нашої школи  готовий до змін і адаптацій відповідно до потреб усіх дітей, а не навпаки. Тому затребувані: постійний професійний розвиток колективу закладу, перетворення закладу освіти на «самооновлювану організацію, що навчається», перетворення культури закладу на культуру освітніх змін.

Навчальна  діяльність  дітей з особливими освітніми потребами  буде здійснюватись згідно таких нормативних документів :

• Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах ЗЗСО в 2020/2021 н.р.
• Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП в закладах  ЗЗСО та дошкільної освіти затвердженими наказом МОН від 08.06.2018 за №609.

Розділ VІ. Застосування  педагогічних технологій в освітньому процесі закладу освіти

Педагогічний колектив Лозуватської філії використовує в освітньому процесі такі педагогічні технології, які гарантують досягнення певної навчальної цілі шляхом неухильного виконання визначеної послідовності взаємодій учителя і учнів, використання відповідної сукупності методів і форм навчання в умовах оперативного контролю й оцінювання проміжних результатів процесу навчання, їх корекції. Це такі педагогічні технології :

Технологія  класно-урочного навчання :

• учні приблизно одного віку та рівня підготовки складають клас, який зберігає в основному постійний склад на весь період шкільного навчання;
• клас працює за єдиним річним планом і програмою відповідно до розкладу. Внаслідок цього діти повинні приходити в школу в одну і ту саму пору року і в заздалегідь визначені години дня;
• основною одиницею навчання є урок;
• урок, як правило, присвячений одному навчальному предмету, темі, внаслідок чого учні класу працюють над одним і тим же матеріалом;
• роботою учнів на уроці керує вчитель: він оцінює результати навчання з основного предмета, рівень навченості кожного учня окремо і наприкінці року приймає рішення про переведення учнів до наступного класу;
• навчальні книги (підручники) використовуються, в основному, для домашньої роботи.

Навчальний рік, навчальний день, розклад уроків, навчальні канікули, перерви між уроками – атрибути класно-урочної системи.

Цілі і завдання класно-урочного  навчання:

• формування системи знань, оволодіння основами наук;
• формування основ наукового світогляду;
• всебічний і гармонійний розвиток кожного учня.

Технологія особистісно – зорієнтованого навчання :

Освітній процес будується на навчальному діалозі учня й учителя, який направлений на спільне конструювання програмної діяльності. При цьому обов’язково враховуються індивідуальна вибірковість учня до змісту, вигляду та форми навчального матеріалу, його мотивація, прагнення використовувати отримані знання самостійно, за власною ініціативою, в ситуаціях, не заданих навчанням.
Оскільки центром усієї освітньої системи в цій технології є індивідуальність дитини, то її методична основа полягає в індивідуалізації і диференціації навчального процесу. Початковим пунктом будь-якої предметної методики є розкриття індивідуальних особливостей і можливостей кожного учня. Потім визначається структура, в якій ці можливості оптимально здійснюватимуться.
Технологія особистісного орієнтованого освітнього процесу припускає спеціальне конструювання навчального тексту, дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій до його використання, типів навчального діалогу, форм контролю за особистим розвитком учня під час оволодіння знаннями. Тільки за наявності дидактичного забезпечення, що реалізовує принцип суб’єктної освіти, можна говорити про побудову особистісно орієнтованого процесу.

Цілі і завдання особистісно- орієнтованого навчання:

• розвивати індивідуальні та пізнавальні здібності кожної дитини;
  максимально виявляти, ініціювати, використовувати індивідуальний (суб’єктивний) досвід  дитини;
  допомогти особистості пізнати себе, самовизначитися і самореалізуватися, а не формувати заздалегідь задані якості.

Технологія  проблемного навчання :

Під час проблемного навчання вчитель не повідомляє знання в готовому вигляді, а ставить перед учнем завдання (проблему), зацікавлює його, викликає в нього бажання знайти спосіб її розв’язання.

Цілі і завдання проблемного навчання:

•  набуття знань, умінь, навичок ;
•  засвоєння засобів самостійної діяльності ;
•  розвиток пізнавальних і творчих здібностей .

Технології  ігрового  навчання :

На практиці в системі активного навчання використовуються такі моделі навчальної гри: імітаційні, операційні, рольові, сюжетні, ігри-змагання.
В імітаційних іграх під час заняття імітується діяльність організацій, подій, конкретна робота людей (журналіст, політик, еколог та ін.), обстановка, умови, в яких відбувається подія. Сценарій імітаційної гри містить сюжет події, опис структури та призначення імітованих об’єктів. Прикладом може бути урок-мандрівка, урок-екскурсія тощо.
Операційні ігри допомагають відпрацювати виконання конкретних специфічних операцій (методику проведення дискусії, конференції, бесіди, диспуту). В операційних іграх моделюється процес діяльності. Вони проходять в умовах, що імітують реальну обстановку (урок-розслідування, урок-суд).
У рольових іграх відпрацьовується тактика поведінки, дій, виконання функцій. Між учасниками розподіляються ролі з обов’язковим змістом відповідно до проблемної ситуації, винесеної на обговорення. Для проведення таких ігор доцільно використовувати такі типи нестандартних уроків: урок-КВК, урок-подорож, урок-казка, урок-композиція.
Усі навчальні ігри, активізуючи увагу, підвищуючи інтерес до вивчення предмета, мають спільні вимоги до проведення: коли гра вже почалася, ніхто не має права втручатися й змінювати її хід (лише корегує діїїї учасників, якщо вони змінюють мету гри), наприкінці кожної гри мета аналізується та обговорюється, констатуються і оцінюються результати.

Цілі і завдання технології ігрового  навчання:

• імітується діяльність організацій, подій, конкретна робота людей (журналіст, політик, еколог та ін.), обстановка, умови, в яких відбувається подія ;
• відпрацьовуються  виконання конкретних специфічних операцій ;
• моделюється процес діяльності ;
• відпрацьовується тактика поведінки ;
• активізують увагу ;
• підвищуючи інтерес до вивчення предмета.

Розділ VІІ. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми.

      Система внутрішнього моніторингу якості освітніх послуг.

 Введення в Україні сучасних технологій оцінювання школярів, проведення ЗНО та ДПА навчальних досягнень учнів, упровадження в життя ідеї стандартизації в освіті потребують широкого застосування моніторингових досліджень. Це дає можливість забезпечити кожного учня інформацією про стан його навчальної підготовки та допомогти йому в корегуванні цього стану відповідно до його запитів і потреб. Моніторингові дослідження передбачають постійне спостереження за будь-яким навчальним процесом з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам, визначення передумов для прийняття управлінських рішень і запровадження необхідних змін в освіті, спрямованих на підвищення її якості.

Напрями моніторингу якості освіти

Моніторинг умов функціонування освітньої системи:

- якість кадрового забезпечення;

- рівень навчально-методичного, матеріально-технічного забезпечення;

- рівень науково-методичної роботи;

- стан запровадження профільного навчання.

Моніторинг освітнього процесу:

- рівень викладання базових дисциплін;

- стан запровадження освітніх інновацій;

- рівень реалізації виховних систем.

Моніторинг  результатів освітнього процесу:

- рівень навченості учнів з предметів інваріантної частини;

- рівень соціального, психічного, фізичного розвитку особистості;

- рівень вихованості учнів.

Очікувані результати: 

- покращення якості надання освітніх послуг;

- підтримка обдарованої молоді;

- підняття престижу творчих педагогів;

- впровадження освітніх інновацій;

- створення позитивного іміджу, конкурентноздатності школи.

У зв'язку з оновленням навчальних програм 1-4-х класів Міністерством освіти і науки України внесені зміни до орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи  Передусім вимоги до оцінювання розроблено з огляду на вікові особливості дітей — окремо для 1-2-х, 3-4-х класів. 

Результати оцінювання навчальних досягнень учнів визначено як конфіденційну інформацію, доступну лише для дитини та її батьків (або осіб, які їх замінюють). Оцінювання в початковій школі ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не ступеня його невдач.

Оцінювання — це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних програм.

У 1-2-х класах допустиме лише вербальне оцінювання. Оцінюючи вербально, можна використовувати як усні, так і письмові оцінні судження щодо навчальних досягнень учнів. При цьому оцінні судження формулюють так, аби охарактеризувати процес навчання учня та означити кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів характеристику особистісного розвитку учня. 
Характеристика особистісного розвитку учнів відображає самостійність, відповідальність, комунікативність, уміння працювати в групі, ставлення до навчальної праці, рівень прикладених зусиль, сформованість навчально-пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтирів та загальнонавчальних умінь тощо та здійснюється вербально під час поточного контролю. Оцінювання навчальних досягнень учнів у 3-4 класах НУШ здійснюється вербально та не пнредбачає виставлення балів, словесних суджень (характеристик) та інших позначок у класному журналі. Для 3-4 класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне та завершальне)оцінювання.

Формувальне оцінювання учнів 1-2 класів

Орієнтирами для спостереження та оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня.

 Вимоги до очікуваних  результатів навчання та компетентностей учнів початкової освіти використовуються для:

організації постійного спостереження за навчальним поступом;

обговорення навчального поступу з батьками або особами, що їх замінюють;

формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.

Формувальне оцінювання передбачає відстеження особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей. 

У процесі організації контрольно-оцінювальної діяльності необхідно враховувати спостереження за навчальним поступом учнів.

 Формувальне оцінювання оцінює процес навчання учнів, а не результат.

 Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний поступ учнів; формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;  підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів; запобігати побоюванням помилитися.

Водночас доцільно вчити дітей взаємооцінюванню, при цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення. Це активізує навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значимості кожного в колективів.   

Формувальне  оцінювання можна забезпечити використанням мовного портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання. (Техніки формувального оцінювання)

Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат не є  предметом розгляду у 1 класі, але стають актуальними на подальших навчальних етапах у початковій школі.

Завершальне (підсумкове) оцінювання за рік здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці.

Надзвичайно важливою складовою формувального оцінювання є форма повідомлення про нього учневі/ учениці та батькам) (Свідоцтво досягнень).

Учителі, які викладають навчальні предмети у початковій школі дають характеристику предметних компетентностей учня за чотирирівневою системою. У 1-2 класах оцінювання має описовий характер як рівня навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та навчального процесу в цілому, але не результату.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів

1 КЛАС:
ВЕРБАЛЬНО оцінюються УСІ ПРЕДМЕТИ, в тому числі інваріантного складника.
Підсумкова перевірка в 1 класі включає лише підсумкові контрольні роботи в кінці навчального року, жодних тематичних перевірок (контрольних робіт).

 

2 КЛАС:
ВЕРБАЛЬНО можуть оцінюватися УСІ ПРЕДМЕТИ, але виключно за рішенням педагогічної ради навчального закладу;
ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, які для вивчення було обрано навчальним закладом;
ВЕРБАЛЬНО оцінюються  предмети ІНВАРІАНТНОЇ складової:
• «Інформатика»;
• «Музичне мистецтво»;
• «Образотворче мистецтво»;
• інтегрований курс «Мистецтво»;
• «Основи здоров’я»;
• «Фізична культура»;
• «Я у світі»;
• «Трудове навчання».

 

ЗА 12-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів ІНВАРІАНТНОЇ складової, що належать до наступних освітніх галузей:
• «Мова і література (мовний і літературний компоненти)»;
• «Математика»;
• «Природознавство».
Підсумкова перевірка включає тільки тематичну перевірку.

3 КЛАС:
ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, що було для вивчення обрано навчальним закладом;
ВЕРБАЛЬНО оцінюються  предмети ІНВАРІАНТНОЇ складової:
• «Інформатика»;
• «Музичне мистецтво»;
• «Образотворче мистецтво»;
• інтегрований курс «Мистецтво»;
• «Основи здоров’я»;
• «Фізична культура»;
• «Я у світі»;
• «Трудове навчання».
ЗА 12-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів ІНВАРІАНТНОЇ складової, що належать до наступних освітніх галузей:
• «Мова і література (мовний і літературний компоненти)»;
• «Математика»;
• «Природознавство».
Підсумкова перевірка включає тільки тематичну перевірку.

4 КЛАС:
ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, що було для вивчення обрано навчальним закладом;
ВЕРБАЛЬНО оцінюються  предмети ІНВАРІАНТНОЇ  складової:
• «Інформатика»;
• «Музичне мистецтво»;
• «Образотворче мистецтво»;
• інтегрований курс «Мистецтво»;
• «Основи здоров’я»;
• «Фізична культура»;
• «Я у світі»;
• «Трудове навчання».

 

ЗА 12-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів ІНВАРІАНТНОЇ складової, що належать до наступних освітніх галузей:
• «Мова і література (мовний і літературний компоненти)»;
• «Математика»;
• «Природознавство».
Підсумкова перевірка включає тематичну перевірку та підсумкові контрольні роботи.

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Рівні навчальних досягнень: I. Початковий

1 бал - Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень.

2 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії.

3 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення.

Рівні навчальних досягнень: II. Середній

4 бали - Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.

5 балів - Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять.

6 балів - Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя.

Рівні навчальних досягнень: III. Достатній

7 балів - Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії.

8 балів - Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають з окремими неточностями.

9 балів - Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність).

Рівні навчальних досягнень: IV. Високий

10 балів - Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами.

11 балів - Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях.

12 балів - Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної і старшої школи

Рівні навчальних досягнень: I. Початковий

1 бал - Учні розрізняють об'єкти вивчення.

2 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення.

3 бали - Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання.

Рівні навчальних досягнень: II. Середній

4 бали - Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.

5 балів - Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, правило.

6 балів - Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.

Рівні навчальних досягнень: III. Достатній

7 балів - Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії.

8 балів - Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності.

9 балів - Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією.

Рівні навчальних досягнень: IV. Високий

10 балів - Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення.

11 балів - Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми.

12 балів - Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

Відповідно до типових освітніх програм для недопущення перевантаження учнів враховуються їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів будуть враховані результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Періодичність проведення моніторингу якості надання освітніх послуг

Обов’язкові компоненти бази  даних  моніторингових досліджень

• загальні відомості про навчальний заклад (вересень)
• матеріально-технічна база школи (вересень)
• кадрове забезпечення школи (вересень)
• контингент учнів (вересень)
• результативність навчально-виховного процесу (грудень, травень, червень)
• виховна робота (березень)
• методична робота, вдосконалення професійної майстерності вчителя (березень)
• стан здоров’я дітей (вересень)
• охорона життя та безпека життєдіяльності (листопад, квітень)
• робота шкільної бібліотеки (жовтень)
• робота психологічної служби (грудень, травень)
• робота з батьками та громадськістю (вересень, грудень, травень)

ПОЛОЖЕННЯ

про моніторинг якості освітнього процесу в школі

 Моніторинг — це форма організації, збору, системного обліку та аналізу інформації про організацію і результати освітнього процесу для ефективного вирішення завдань управління якістю освіти. 

 Внутрішній моніторинг діяльності школи є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), зберігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення користувачів статистичною й аналітичною інформацією), прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітньої галузі в цілому, формування завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.

Під контролем у вигляді моніторингу розуміється діагностичний контроль, в результаті якого вивчаються умови, процес, результати освітньої діяльності з метою виявлення їх відповідності законодавчим, нормативно-правовим, інструктивно-методичним документам про освіту.

1. Мета моніторингу.

1.1.  Отримання оперативної, точної інформації про стан результативності освітнього процесу у школі.

1.2.  Виявлення дійсних результатів шкільної освіти і можливості на цій основі коректувати програму розвитку школи, прогнозування тенденцій розвитку системи навчання в школі.

1.3.  Виявлення реального рівня кваліфікації педагогічних кадрів, їх підготовленість до вирішення інноваційних завдань.

1.4.  Відстеження динаміки освітніх послуг, ефективність управління навчально-виховним процесом.

2. Завдання моніторингу.

2.1.  Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом.

2.2.  Виявлення типових ознак успіху та недоліків управлінської і педагогічної діяльності.

2.3.  Задоволення інформаційних запитів адміністрації й основних структур школи щодо створення прогнозів, аналітичних, довідкових матеріалів.

2.4.  Виявлення й оцінювання відповідності фактичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевій меті.

3.  Предмет моніторингу.

Предметом моніторингу є якість освіти і виховання як системоутворюючий фактор освітнього процесу в школі.

4.  Об'єкти моніторингу.

Об'єктом моніторингу є система організації навчально-виховного процесу в школі.

4.1.  Освітнє середовище:

•  контингент тих, хто навчається;

•  кадрове (педагогічне) забезпечення освітнього процесу.

4.2.  Здобувачі освіти:

•  ступінь адаптації до навчання учнів  1-х, 5-х, 9-х класів;

•  рівень навченості (з усіх предметів);

•  рівень вихованості учнів;

•  рівень роботи з обдарованими дітьми;

•  модель випускника,  рівень її досягнення учнями школи (за ступенями навчання).

4.3.  Педагогічні працівники (і класні керівники):

•  рівень професійної компетентності;

•  якість і результативність педагогічної роботи;

•  рівень інноваційної діяльності;

•  аналіз педагогічних ускладнень (через анкетування);

•  самоосвітня діяльність.

4.4.  Освітній процес:

•  відомості про виконання всеобуча;

•  аналіз поточного та підсумкового контролю за рівнем навчальних досягнень

учнів.

4.5.  Соціально-психологічне супроводження навчально-виховного процесу:

•  соціальний паспорт класу;

•  психологічна діагностика;

•  профілактична робота.

4.6.  Здоров'язберігаючий аспект, безпека життєдіяльності, охорона праці.

5.  Суб'єкти моніторингу.

Суб'єктами моніторингу є: адміністрація школи, органи внутрішньошкільного самоуправління. Кожний суб'єкт моніторингу реалізує специфічні для нього завдання.

6.  Функції моніторингу.

6.1.  Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.

6.2.  Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.

6.3.  Координація діяльності організаційних структур (ШМО, творчі групи), задіяних у процедурах моніторингу.

7.  Види моніторингу.

7.1.  За етапами навчання: поточний, підсумковий.

7.2.  За часовою залежністю: поточний, випереджаючий.

7.3.  За частотою процедур: разовий, періодичний, систематичний.

8.  Напрями моніторингу:

•    моніторинг узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в освіті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);

•    діагностичний моніторинг (визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості);

•    моніторинг діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи);

•    статичний моніторинг (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);

•    динамічний моніторинг (багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу діяльності);

•    психологічний моніторинг (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);

•   внутрішній моніторинг ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу,  прогнозування проблем,  які можуть з'явитися у майбутньому);

•    моніторинг освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);

•    педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні НВП);

•    освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);

•    учнівський моніторинг (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);

•    моніторинг загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);

•    змістовний (особистісно орієнтований) моніторинг (динаміка особистісного розвитку);

•    моніторинг результативності НВП (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

9.  Форми моніторингу.

9.1. Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора.

9.2. Внутрішня оцінка діяльності підсистем керівниками.

9.3.  Зовнішнє оцінювання діяльності замовниками освітніх послуг, органами управління освітою.

10. Етапи проведення моніторингу.

10.1. Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи на рік.

10.2. Моніторинг включає три етапи:

а)  підготовчий — визначення об'єкта моніторингу, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;

б)   практичний (збір інформації) — аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в)  аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

11.  Виконавці моніторингу.

Виконавцями моніторингу є: заступники директора з НВР, керівники ШМО, творчих груп, інших підрозділів методичної системи школи, педагогічні працівники певної спеціалізації (соціальний педагог, практичний психолог та ін.), учителі-предметники, класні керівники, асистенти учителів, представники психологічної, логопедичної служб школи.

12. Критерії щодо здійснення внутрішнього моніторингу:

•    об'єктивність з метою максимального уникнення суб'єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників НВП;

•    валідність для повної і всебічної відповідальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю;

•    надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;

•    врахування психолого-педагогічних особливостей передбачає диференціацію контрольних та діагностичних завдань;

•    систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;

•    гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

•    результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.

13.  Очікувані результати.

13.1. Отримання результатів стану освітнього процесу в школі.

13.2. Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських і тактичних рішень.

14. Підсумки моніторингу.

14.1. Підсумки моніторингу проводяться два рази на рік (за підсумками семестру, навчального року).

14.2. Підсумки моніторингу можуть обговорюватися на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорові, нарадах при заступникові директора, на засіданнях методичної ради школи, ШМО.

14.3. За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення, видається наказ, оформляється аналітична довідка, здійснюється планування і прогнозування розвитку школи.

                          Техніки формувального оцінювання

                           Моніторингова карта школи

Розділ VІІІ

Освітні компоненти. Програмно – методичне забезпечення освітньої програми.

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня

1.Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я.

1 - 2  класи НУШ

  ЗАТВЕРДЖЕНО : Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272

2. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я.

                                                   3- 4   класи НУШ

ЗАТВЕРДЖЕНО : Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273

1-4 класи

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

5-9 класи

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

ЗАТВЕРДЖЕНО : наказом Міністерства освіти і науки України від 

                                              20.04.2018 № 405

      Розділ ІX.  Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією  

                                             освітньою програмою

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової   освіти.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.  Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. (відповідно до Закону України «Про освіту»). Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.