Означення:когнітивно-комунікативні вправи

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ.

ОЗНАЧЕННЯ

Випишіть словосполучення й заповніть відповідні комірки поданої таблиці.

Попередній запис, осінній вальс, вишневий сад, циркуль Олени, екзамен з історії, дитина двох років, екзаменаційний білет, зошит учня, естафета з бігу, дівчина–красуня, учитель - фізик, дзвінкий голос, вирішив не говорити, ігрова кімната, попросив заспівати, ремонт класу, квіти бузку, азбука безпеки,пароплав «Тарас Шевченко» наш випуск, ріка Дніпро,листок здоров’я, квітчаста хустка, арабські казки, обкладинка журналу.

 Із перших літер першої та другої колонок прочитаєте початок висловлення німецького письменника Й. Гете «…, у якому кожен показує своє обличчя».

Порівняйте два речення. Чим вони відрізняються одне від одного ?

1. На голові в пастуха овець був сплетений із соломи бриль із широкими крисами, а в руках палиця з ліщини.
2. На голові у вівчаря був крислатий солом’яний бриль, а в руках ліщинова палиця.

Зіставте пари речень, виділіть у них граматичні основи.

Дослідіть, які речення двоскладні, а які – односкладні. Як впливає порядок слів у реченні на його структуру?

До поданих слів доберіть синонімічні словосполучення.

Чи тотожні їхні значення?

Назвіть узгоджені та неузгоджені означення.

Книгарня –

Друг –

Дрібниця –

Дотеп –

Паркан –

Бір –

Небезпека –

Бідняк –

Продовжіть кожен рядок 3-4 власними прикладами.

1.Співуче слово, …

2.Дівчина-красуня, …

3.Небо осені, …

Визначте «зайвий елемент» у кожному рядку.

Аргументуйте свій вибір.

1. Новорічна ніч,  дзвони Великодня,  різдвяна пісня.

2. Кабінет математики, завдання з географії, музичне мистецтво.

3. Свято першого дзвінка, День знань, день відкритих дверей

Замініть узгоджені означення неузгодженими. Які відбулися зміни ?

Кабінет фізики, турнір знавців мови, традиції народу, краса осені, погода з дощем, небо із зорями, щоденник учня, символи держави, вугілля з Кривого Рогу, собор Святого Миколая. 

Учитель «кидає» у клас словосполучення з неузгодженим означенням, а учні «відбивають», переробивши неузгоджене означення на узгоджене.

Вода з джерела, гілка з верби, озеро в лісі, гірлянда снігу, промінь сонця, вершини за хмарами, день вересня, сад восени, людина без турбот, порада батька, турбота дідуся, кабінет історії, чай із м’яти, дитина двох років, підручник Василя.

Спишіть речення, ставлячи подані в дужках слова в потрібній формі.

Зазначте   їхній відмінок, підкресліть як члени речення.

1. І (біла) хмарці в платтячку (лілея) так хочеться любити всіх і все.

2. Кружляє вальс над (білий) полем під (світлий) музику (вітри).

3. (Тоненький) (білий) простирадлом накрилася тверда рілля.

4. Вже літо стежку промітає серед (опалий) пелюсток.

5. Покотилося сонце в долину і розтало у морі (квітки). 

6. Над (білий) полем летіли гуси усім морозам, вітрам на зло.

7. Здавалось осені – вона розквітла в обіймах (дужий) (золотий) світла. 

8. Ген на листочках (багряний) грає чи дощ, чи роса (За тв. О. Діхтяренка).

Перепишіть, підкресліть головні члени речення.

Виділіть неузгоджені означення, виражені інфінітивом.

1. Ще з учорашнього дня засіла у Миколи в голові думка допомогти перекрити сусідові дах на хаті.
2. Марійка отримала завдання написати розповідь про свого дідуся.
3. У справжнього друга повинна виробитись звичка приходити на допомогу в скрутну хвилину.
4. У серці Петрика ворухнулось бажання отримати новенький планшет на свій день народження.
5. Настав для Сашка час прощатися зі школою.
6. І ось наблизилася година вирушати в дорогу.
7. Прийшла пора вилітати лелеченятам із гнізда.

Випишіть у відповідну колонку словосполучення, у складі яких є означення. Якими частинами мови найчастіше виражені означення?

1. Кошлатий вітер-голодранець  в полях розхристує туман.

2. Фанерні журавлі не полетять у вирій.

3. Останній пензель літньої майстерні – тополя зронить краплю багрецю.

3. У цих садах, в сонатах солов’їв, він чує тихі кроки браконьєра                                                                                   

4. А коло хати пелехатий сонях пасе траву в блакитному дощі.

5. А угорі про таїнства природи задумався мислитель-чорногуз.

6. Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць.

7. Я лиш інструмент, в якому плачуть сни мого народу.

8. І вже дотлів цвітастий ситець літа. (Л. Костенко).

1  учень – називає іменник у будь-якому відмінку;

2  учень – добирає означення;

3 учень – дає характеристику означенню, визначає засіб його вираження (рід, число, відмінок).

Опишіть улюблену пору року, використовуючи тільки означення.

Наприклад: Довгождана, дзвінка, запашна, квітуча… (весна).

Знайдіть і відредагуйте речення, де неправильно поставлені запитання до виділених слів.

Аргументуйте свій вибір.

1. Божа рань виносить малинові (Н. в.) корогви на вівтар небес.
2. Досвіток приніс далекий (З. в.) голос зозулі і мирний (Н. в.) клекіт буслячої (З. в.) сім’ї.
3. Вже й осінь віджнивувала і пересіяла на прижовклу (З. в.) траву всі холодні (Н. в.) дощі.
4. Десь посеред лугу старий (Н. в.) соловейко вивів усе (З. в.) солов’їне (Н. в.) сімейство і воно розперезалося на стоголосе (Р. в.) своє (Н. в.) горло.
5. Небо дивилось на нього здивованим (О. в) ковшем.
6. Бо заподіяне (Н. в.) зло і гріх людський (З. в.) рідко падає у безплідний ґрунт.
7. Місяць вийшов з-за обрію червонястий (Н. в.), розгарячілий (Д. в.), ніби щойно з кузні, з горна, але коваль необережно відтяв від нього ледь помітний (З. в.) окрайчик (К. Мотрич).

Випишіть лише ті словосполучення, у яких залежне слово, виражене прикметником, ужито в знахідному відмінку.

1. Осінню дивну позолоту вже кличе осінь на мости .
2. Горять осінні золоті кострища, полями їдуть коні вороні.
3. Та пам’ятаю й досі я дитинства росяну траву.
4. Здавалось, друг, а вже наставив ріжки, в кишені добре стиснутий кулак.
5. Ця плаксива осінь забрела у літо.
6. Ще зелене літо вишень переспілих і солодких яблук в кошик не кладе.
7. Сідає біле сонце в білий сніг, розкинуло свої червоні крила.
8. І ось пишу свій зоряний диктант, який мені ця дивна ніч диктує.
9. Травичка по коліна у воді ловила радо срібні самоцвіти

10. Березове небо гойдає березові коси. (О. Діхтяренко)

Відтворіть прислів’я і приказки, дібравши їх продовження з іншої колонки. Запишіть.

Поясніть уживання розділових знаків.

Випишіть означення, визначте  засіб їх вираження

Знайдіть в тексті узгоджені означення, поставте до них запитання.

Назвіть прикладки, поясніть їх написання.  

Настина сила йде лише на добрі справи. Ніколи її зілля не служило ні злу, ні людській гордині, ні заздрощам, ні лихим задумам. Тих, хто переступав поріг її хати з недобрими намірами, Настя випроваджувала за ворота і сердилася, мовби й сама торкнулася скверни. Бо вона, Настя-Спасителька, Настя-Рятівниця, Настя-Берегиня, поставлена вартовою коло воріт людської долі, коло воріт спасіння і милосердя. Бо вона вірить у гріх і розплату за заподіяне зло. Вона не зробила і вже не зробить жодного гріховного кроку. Бо цей край для неї безмежно любий, і земля, у якій поховано великий ключ її роду – свята. Вона знає на ній кожну деревину, квітку, зелину. Вона відчуває ті місця, з яких сила земна переходить  у людину, і знає й ті, які забирають її в людини.

Стара дивилася на вечоровий світ. З очей сотався тихий зойк, з них брала початок ріка безмірної печалі і впадала прямо в зелене річище лугів (К. Мотрич).

Знайдіть у реченнях означення та помістіть їх у кошики: 1 – узгоджені означення, 2 – неузгоджені означення, 3 – прикладки.

1. Хай на повен зріст устане воля піснею над хвилями добра.
2. Мати-Вкраїна зраділа: воля устала з могил.
3. Поволі в небо піднялася над степом сонця булава.
4. Вершечок сонця покотивсь, розлився вірою в світання.
5. А там вітер-розбійник сиві хмари жене.
6. В снігах весни співав кохання птах.
7. Пес-безхатько на вулиці плаче.
8. Уже травневі благодаті нікого не тримають в хаті.
9. Захотілося в небо злетіти за отим золотим журавлем.
10. Звичайні хлопці стануть тут святі в любові до святої України.

За тв. О. Діхтяренка