Тема. Означення степеня з цілим від'ємним показником
Мета: домогтися засвоєння учнями змісту означення степеня з цілим від'ємним показником (для цілої та дробової основи степеня); сформувати вміння відтворювати означення степеня та застосовувати його для перетворення степеня з цілим від'ємним показником у дріб, та навпаки, сформувати вміння розв'язувати вправи на обчислення значень числових виразів із застосуванням вивченого означення степеня з цілим показником.
Тип уроку: засвоєння знань та первинних умінь.
Наочність та обладнання: опорний конспект «Степінь з цілим від'ємним показником».
Хід уроку
I. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
Вчитель збирає зошити для перевірки виконання учнями аналізу тематичної контрольної роботи за розданими розв'язаннями (див. вище).
III. Формулювання мети і завдань уроку, мотивація навчальної діяльності учнів
Традиційно уявлення про можливість існування степеня з цілим від'ємним показником формується у зв'язку з розширенням поняття степеня з натуральним показником. Проте свідомому розумінню необхідності такого розширення можуть сприяти, по-перше, звертання до довідкової літератури, що містить записи значень деяких констант у стандартному вигляді з від'ємним показником, а по-друге, виконання логічних вправ на порівняння та узагальнення. Наприклад, можна запропонувати учням продовжити числові ряди (один з яких складається зі значень степенів деякого числа, а другий складається із самих відповідних степенів):
1-й ряд: 1000, 100, 10, і, 0,1, 0,01, 0,001, ...
2-й ряд 103, 102, 101, 100, ...
Після виконання порівняння на етапі узагальнення формулюється проблема — між існуючим уявленням про степінь (із натуральним показником) та необхідними для обчислень потребами. Подолання цього протиріччя є водночас і мотивом, і метою навчальної діяльності учнів на уроці.
IV. Актуалізація опорних знань та вмінь
З метою успішного сприйняття учнями навчального матеріалу перед його вивченням слід активізувати такі знання і вміння учнів: означення степеня з натуральним показником; основна властивість степеня та її наслідки, а також їх застосування для обчислення значень числових виразів та для перетворення виразів, що містять множення, ділення степенів з однаковими основами та піднесення степеня, добутку та частки виразів до степеня.
Виконання усних вправ
а) піднесіть до квадрата: 3; -5; ; ; ; 0,8;
б) піднесіть до куба: 2; -3; ; ; ; - 0,3.
64; (2,1)9; 101; (-7)5; 012; .
152 – 34; ; (32 – 23)20.
V. Засвоєння знань
План вивчення нового матеріалу
|
Конспект 7 |
|
|
Степінь з цілим від'ємним показником. Стандартний вигляд числа |
|
1 |
Якщо п — натуральне число (п > 2) і а — будь-яке число, то
Зауваження: a1 = a, 1n = 1, 0n = 0 для будь-якого а |
|
|
|
|
2 |
Якщо п — ціле від'ємне (протилежне натуральному числу) і а ≠ 0, то або якщо п — натуральне, то Зауваження: a0 = 1, для а ≠ 0 |
|
|
|
|
3 |
Властивості: якщо т, п — цілі числа і а ≠ 0, b ≠ 0, то: |
|
||
|
ат ∙ ап = ат + п |
(ат)п = атп |
|
|
|
ат : ап = ат – п |
(аb)n = anbn |
|
|
|
|
|
||
4 |
Якщо число k > 0 записане у вигляді: k = а ∙ 10n, де 0 < а < 10, п — ціле число, то кажуть, що k записане у стандартному вигляді, де п — порядок числа k |
|
||
|
|
|
||
5 |
Множення і ділення чисел, записаних у стандартному вигляді: якщо k1 = а ∙ 10n, k2 = b ∙ 10m, то а) k1 ∙ k2 = (а ∙ 10n) ∙ (b ∙ 10m) = (ab)(10n+m); б) . Зауваження: добуток і частку чисел k1 і k2, записаних у стандартному вигляді, також після виконання дій слід записати у стандартному вигляді |
|
||
|
|
|
Після проведеної роботи на етані визначення мети уроку достатньо узагальнити проведені спостереження і сформулювати їх у вигляді формули , п N, де а ≠ 0, (а також, можливо, у словесному вигляді: степінь із цілим від'ємним показником і з основою, відмінною від нуля, дорівнює дробу, чисельник якого – одиниця, а показник – степінь з тією самою основою і протилежним даному (натуральним) показником; однак вимагати від учнів відтворення цього формулювання не слід). При цьому необхідно звернути особливу увагу учнів на те, що степінь із цілим від'ємним показником має зміст лише при ненульовому значенні основи степеня, тому, на відміну від степеня з натуральним показником, степінь числа 0 з цілим від'ємним показником не має змісту (див. опорний конспект).
Оскільки для розв'язування багатьох завдань корисним є означення степеня з цілим від'ємним показником, записане на випадок, якщо основа с дробом вигляду , тому одразу по закінченні розгляду прикладів на пряме застосування означення степеня з цілим від'ємним показником учитель або пропонує учням у вигляді завдання, або разом з учнями виводить означення степеня з цілим від'ємним показником для степеня з основою (а ≠ 0, b ≠ 0): . Розглядаючи питання про сферу можливого застосування вивченого означення, слід звернути увагу учнів на гой факт, що обчислення значень виразів, які містять серед інших арифметичних дій дію піднесення числа до степеня, слід пам'ятати про існуючий порядок виконання дій різного ступеня, а також про те, що під час обчислення значення степеня з цілим від'ємним показником спочатку застосовується означення степеня, а потім обчислюється значення степеня з натуральним показником (за означенням степеня з натуральним показником).
VI. Формування вмінь
Виконання усних вправ
; ; ; .
; ; ;
Виконання письмових вправ
Для реалізації дидактичної мети на цьому уроці слід розв'язати завдання такого змісту:
1) Замініть степінь із цілим від'ємним показником дробом:
а) 10-6; б) 9-2; в) а-1; г) х-20; д) (ab)-3; є) (а + b)-4.
2) Замініть дріб на степінь з цілим від'ємним показником:
а) ; б) ; в) ; г) ; д) .
1) Подайте числа 4, 8, 16, 32, 2, 1, ,,, у вигляді степеня з основою 2.
2) Подайте числа:
а) 8, 4, 2, 1, , і у вигляді степеня з основою 2;
б) , , , 1, 5, 25, 125 у вигляді степеня з основою 5.
1) Обчисліть: 9-2; 15-1; 3-3; 5-4; 120; (-2)-4; (-3)-3; 0,5-2.
2) Знайдіть значення виразу:
а) 5 ∙ 102; б) 16 ∙ 2-5; в) 5-3 : 250; г) 3 : 2-3; д) 2-4 +2-2;
е) 2-3 – 2-4; ж) 6-1 + 3∙3-2; з) 4-1 – 3-2.
3) Знайдіть значення виразу:
а) 256 ∙ 2-8; б) 0,1-2 + (-1)-24; в) 1,5-3 : 2,5-2; г) ;
д) ; є) .
4) Знайдіть значення виразу:
а) 1-1 + 2-1 + 3-1 + 4-1; б) ;
в) ; г) (2 + 2-1)-2 – (2 + 2-2)-1.
1) Порівняйте з нулем значення степеня:
а) 9-5; б) 2,6-4; в) (-7,1)-6; г) (-3,9)-3.
1) Подайте вираз у вигляді раціонального дробу:
a) 4а-2b-1; б) 7-1ab-5; в) х-2у-3; г) (а + b)-2.
2) Спростіть вираз:
а) (а + 5)-2(3а + 15); б) (а-2 – b-2) : (a + b); в) (b – 4)-1 – (b + 4)-1;
г) (x-3 – y-3) : (х2 + ху + y2); д) ; е) .
1) Подайте у вигляді дробу вираз:
а) ху-2 – х-2у; б) ; в) тп(п – т)-2 – (m – п)-1; г) (х-1 + у-1)(х-1 – у-1).
2) Спростіть вираз: а) ; б) .
3) Який вираз пропущено?
|
|
60 |
(т ≠ - а) |
(т ≠ -а) |
? |
1) Запишіть у вигляді одночлена стандартного вигляду вираз:
а) -5х3у2 ∙ 2ху3; б) (-3a2b4)2; в) (-2xy5)3; г) (m4n3)2 ∙ (-mn)3.
2) Знайдіть значення виразу:
а) 55 ∙ 23; б) 44 ∙ 1,254 ∙ 24; в) 0,59 ∙ (23)2; г) 2,55 ∙ 0,72 ∙ 0,45.
Вправи до уроку спрямовані на засвоєння учнями сформульованого означення, а також на формування вміння переходити від запису, що містить цілий від'ємний показник, до запису, що містить дріб (із протилежним натуральним показником), і навпаки. Цьому сприятиме виконання учнями вправ із прямою вказівкою на виконання зазначених дій та обчислення значення виразу, а також дослідницькі вправи (див. вище).Розв'язання вправ на повторення — на застосування властивостей степеня з натуральним показником — сприятиме підготовці учнів до вивчення відповідних властивостей степеня з цілим від'ємним показником.
VII. Підсумки уроку
В якому з випадків правильно виконано дію?
а) 3-2 = 32; б) ; в) ; г) .
VIII. Домашнє завдання