Ознайомлення з епіграматичною поезією ХІХ ст.

Епіграми дуже захоплюючі  і тому роботу над їх вивченням можна продовжити  і в старших класах, а саме: познайомити учнів із епіграматичною поезією ХІХ століття у 10-му класі і розглянути творчість епіграматистів сучасних часів у 11 класі. Уроки ці можна проводити і методом лекцій, і уроки-конференції, і диспути. Їх можна урізноманітнювати елементами цікавого літературознавства: складати і розгадувати ребуси, кросворди, робити усне мовлення за змістом епіграм. Цей матеріал можна вивчати як при допомозі  вчителя, так і самостійно. Також можна проводити і позакласні заходи: ранки, вечори, які доречно проводити на день гумору − 1 квітня.

Урок в 10 класі на тему: Ознайомлення з епіграматичною поезією  ХІХ ст., я гадаю, можна провести за таким планом:

Тема: Ознайомлення з епіграматичною поезією  ХІХ ст.

Мета: поглибити набуті в попередньому класі знання з епіграми, познайомитись з новими літературними іменами.

Тип уроку: урок-лекція, з елементами бесіди.

Обладнання: портрети письменників, епіграми, надруковані на окремих листах, додаткова література, кросворд.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Вступне слово вчителя.

Вчитель: Діти! У 9-му класі ми вже знайомилися з епіграматичною поезією. Знаємо, що представниками ХVІІ ст. були Іван Величковський, Віталій, Максимович. Пам’ятаєте? А ось представником ХVІІІ ст. хто був? Ану, пригадайте!

Учень: Представником епіграматичної поезії ХVІІІ ст. був Г.С.Сковорода.

Вчитель: Так, звичайно, Г.Сковорода. Сьогодні ми з вами спробуємо розглянути інших представників цього жанру і познайомимось з їхньою епіграматичною поезією, і будемо намагатися аналізувати їхні сатиричні та ліричні твори. Якщо когось здивувало, що я кажу ліричні, то пояснюю, що епіграма відноситься також і до ліричного вірша. Запам’ятайте, будь ласка! Перш ніж перейти до нової теми, давайте з вами розглянемо кросворд.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

(Повторення вивченого матеріалу проходить у вигляді розв’язання кросворду − “Епіграма”).

Вчитель: Молодці діти! Добре впоралися із завданням. Найактивнішим у розв’язанні кросворду будуть поставлені оцінки.

ІІ. Пояснення нового матеріалу.

Вчитель: А зараз переходимо до нової теми. Тема нашого уроку: “Ознайомлення з епіграматичною поезією ХІХ ст.” Мета: поглибити набуті знання з епіграми, познайомитися з новими літературними іменами.

Отже,  представниками епіграматичної поезії ХІХ ст. є Г.Квітка-Основ’яненко, Т.Г.Шевченко, І.Я.Франко, В.Самійленко, Е.Блакитний, О.Жолдак, М.Вороний та багато інших. А зупинимось ми на таких письменниках як: Г.Ф.Квітка-Основ’яненко, Т.Г.Шевченко, І.Я.Франко і М.Вороний.

Взагалі, це для вас не нові імена, правда? Вони нові лише для епіграматичної поезії. Ось, наприклад, Квітка-Основ’яненко. Ви вже знайомились з його біографією, знаєте, що це була за  людина, автором яких повістей він був. Так?

Ану, хто мені скаже, які повісті написав Квітка-Основ’яненко?

Учень: Повість “Маруся”.

Вчитель: Так, вірно, “Маруся”. А ще?

Учень: “Конотопська відьма”, “Сердешна Оксана”, “Сватання на Гончарівці”, “Салдацький патрет”.

Вчитель: Молодці діти! Пригадали творчість Г.Квітки-Основ’яненка. Наше завдання з вами − поглибити знання стосовно його творчості.

Отже, зазначте, будь ласка, крім повістей, віршів, пародій, сентиментальних романів, байок, письменник захоплювався епіграмами. Правда в літературі знайдена лише одна його власна епіграма (автоепіграма). І дві епіграми написані на нього сучасниками. Сьогодні ми їх розглянемо.

Ви вже знаєте, що коли Квітці-Основ’яненку виповнилося 26 років, він пішов у монастир послушником, а потім з якихось причин відмовився постригтися в ченці. Хочу зачитати вам прохання Квітки стосовно відмови: “Ныне же по встретившимся обстоятельствам и чувствуя слабость моєго здоров’я, принужденным себя нахожу оставить оное намерение”.

Але ми розуміємо, що головною причиною залишити монастир був не стан здоров’я, а щось інше. У монастирській історії майбутнього письменника й досі лишається багато загадкового.

У 1816 році Квітка пише автобіографічну епіграму, в якій іронічно говорить про своє чернецтво.

Епіграма (автоепіграма).

Полушником я был, густа была брода!

Амур пощекотал… спасению шабаш!

Штандарт любви блеснул, иду служить сюда!

Ах! вечно ль буду я носить любви цепь!

Сам Данилевський говорить, що тут Квітка “глузував з свого минулого. Було б невірним хоч в якійсь мірі говорить про атеїзм Квітки. Не підлягає сумніву, що він був людиною релігійною, проте перебільшувати цей факт не слід”.

Ми знаємо з вами, що Квітка-Основ’яненко був незвичайною людиною. Захоплювався театром, йому властива була незвичайна цікавість до різних життєвих випадків. Взагалі Григорій Основ’яненко з’являвся там, де виникало щось нове, де треба було дати поштовх. Оці різкі переходи в його житті дали привід Каразіну скласти таку епіграму на нього:

Был монахом, был актером,

Был поэтом, был танцором!

Данилевський пише: “Взагалі, де виникало щось нове і потрібно було дати поштовх з’являється Основ’яненко…”

Після обрання Квітки на голову Харковської палати кримінального суду з’явилась ще одна епіграма, написана на нього одним із сучасників:

Не надивлюся я, создатель,

Какой у  нас мудрённый век:

Актёр, поет и заседатель −

Один и тот же человек.

І це була не єдина епіграма сучасників на Квітку, в якій висловлювалася його активна натура, його універсальна діяльність.

Як бачимо, це була людина енергійна, талановита, вишукана, надзвичайно щира і чуйна.

Також вам знайоме прізвище Т.Г.Шевченка. Так ось, відомо, що він теж писав епіграми. Для прикладу наведемо дві з них.

“Шевченко о памятнике Николаю І-му”

Явился памятник на площади большой.

Величью всадника иной, пожалуй, верит,

И птица вольная, свободная душой,

На этот памятник присядет и …

“Умре муж велій в власяниці”

Умре муж велій в власяниці

Не плачте, сироти, вдовиці,

А ти, Аскоченський, восплач

Воутріє на тяжкий глас.

І Хомяков, Русі ревнитель,

Москви, отечества любитель,

О юбкоборцеві восплач.

І вся, О Русская Баседа,

Во глас єдиный ісповєдуй

Свої гріхи.

І плач! І плач!

Те саме можна сказати і про І.Я.Франка та М.Вороного.

Ці письменники теж наповнили епіграматичну поезію досить в’їдливими куплетами.

Наприклад, епіграма І.Я.Франка, яку він адресував редактору газети “Слово” Венедикту Площанському.

Епіграма

Слово − чудний дар природи, світ ним чесний, вільний став;

Але ти ним  світ руженський довгий час в тюрмі держав.

Та природа ж тих карає, хто відбіг від прав її, −

Як негідному − дар слова, певно, відбере тобі.

Не менш цікаві епіграми М.Вороного.

Послухайте, будь ласка.

Епіграми

Камо?

Куди сховають од злоби

Іуди, Каїна  і Хама?

Куди подінусь од юрби

Патріотичного Бедлама?

Коли скотинячі лоби

Не втне ні меч, ні епіграма!

***

Ховай нас боже, од щадниць,

Од видавців дипломатичних,

Од патріотів архаїчних,

Ховай од грому блискавиць.

І … од обіймів істеричних

Сорокалітніх молодиць!

Київ, 1916 р.   

Як бачимо, епіграматична поезія не втратила своєї популярності і в ХІХ ст.

І найголовніше те, що нею захоплюються і в наш час, що любителі цієї поезії продовжують писати епіграми.

ІV. Закріплення нового матеріалу.

(Вчитель задає питання учням).

Вчитель:

1. Діти! З якими новими літературними іменами (стосовно епіграматичної поезії) ви познайомились?

Учениця: Сьогодні ми познайомились з епіграматичною поезією І.Я.Франка, Г.Ф.Квітки-Основ’яненка, Т.Г.Шевченка та М.Вороного.

2. Проти кого спрямована епіграма І.Я.Франка?

Учень: Епіграма спрямована проти редактора газети “Слова” В.Площанського.

3. Проаналізуйте епіграму М.Вороного “Камо”.

Учениця: У цьому вірші письменник наголошує на тому, що чесним, порядним людям важко жити у світі.

V. Домашнє завдання.

Вчитель. Проаналізуйте дані вам епіграми. Одну з них напишіть собі у зошит. Самостійно зробіть хронологічну таблицю (зразок хронологічної таблиці накреслений на дошці).

Епіграми складаються і в наші дні, а тому має рацію проведення уроку, на якому учні знайомляться із епіграмістами сучасних часів.

Як відомо, епіграми спрямовані проти якоїсь особи чи суспільного явища, а в наші дні їх дуже багато. Отже, учні будуть вчитися, аналізуючи епіграми, бачити все негативне в житті, критично оцінювати свої вчинки і вчинки товаришів. Можна учням запропонувати і складання своїх власних епіграм. Урок у 11 класі проводиться за таким планом.

На попередньому уроці з позакласного читання учні отримали домашнє завдання дослідити творчість поета рідного краю П.Ребра. Урок починається із вступного слова вчителя, а потім хтось із учнів робить власне повідомлення про творчий шлях нашого земляка Петра Ребра.

До уваги дітей звучать і епіграми, які декламують учні класі. Потім учні відповідають на поставлені питання:

1. Хто постав перед нами із епіграми П.Ребра?
2. Які негативні риси засуджує автор?
3. Чи погоджуєтесь ви із думками поета?

Учні аналізують епіграми П.Ребра, а потім вчитель робить перехід  до пояснення методом лекції творчості Валерія Вінарського.

Після пояснення матеріалу учні приходять до висновку, що епіграми як різновид літературних творів розвиваються і сьогодні і дуже активно. До їхньої уваги вчитель пропонує заслухати епіграми Б.Мельничука та П.Іванова і дає домашнє завдання − знайти матеріал про творчість цих поетів у бібліотеках і самостійно його опрацювати, а також підготувати літературну вікторину на тему “Епіграма давня і сучасна”. Наприклад:

1. Дати визначення епіграмі.

2. Назвати відомих епіграматистів ХVІІ-ХVІІІ ст.

3. Чи відрізняються епіграми Стародавньої Греції від сучасних?

4. Яке спрямування носять епіграми?
5. Назвіть сучасних епіграматистів.
6. Яка система віршування характерна для давньої епіграми?
7. А яка система віршування характерна для сучасної?
8. До якого жанру можна віднести епіграму?
9. В яких творах ми зустрічаємо сатиру?
10. (Зачитується будь-яка епіграма, а потім питання) Як ви розумієте дану епіграму?
11. Проти кого вона спрямована?
12. Як, на вашу думку, до якого віку відносяться дані епіграми?

І так далі.

Конспект уроку.

Тема: Епіграмісти сучасних часів.

Мета: познайомитись із творчістю поетів рідного краю, поглибити знання стосовно епіграматичної поезії.

Тип уроку: урок-лекція з елементами бесіди.

Обладнання: портрети, збірки, картки з епіграмами, плакати.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Вступне слово вчителя.

Сьогодні у нас урок присвячений літературі рідного краю. Ви познайомитесь із творчістю запорізького поета Петра Ребра, та поета-любителя Валерія Вінарського, а також прослухаєте епіграми Петра Іванова і Б.Мельничука.

Отже, тема нашого уроку: Епіграмісти сучасних часів. Мета − познайомитись з творчістю поетів рідного краю, поглибити знання стосовно епіграматичної поезії.

Перш ніж перейти до епіграм, давайте спочатку розглянемо біографію письменника.

Слово учню класу.

Учень: Ребро Петро Павлович народився 19 травня 1932 року, в селі Білоцерківка, тепер Куйбишевського району Запорізької області. Український народний письменник, закінчив Запорізький педагогічний інститут у 1953 році.

Перша збірка поезій побачила світ у 1955 році. А називалася вона “Заспів”

Трудові будні хліборобів, красу степового краю оспівував у поетичних збірках “Вітер з Дніпра” (1957), “Проміння серця” (1962), “Людяність” (1965), “Криця” (1975), “Побратимство” (1979) та ін. Виступає як гуморист і сатирик у збірках як “Петро Підребро” (1963), “Гаряча прокатня” (1979), “Козацькі жарти” (19..), автор нарисів, віршів для дітей.

Нагороджений орденом Трудового Червоного прапора, медалями.

Вчитель: Добре, молодець!

Діти! Зараз до вашої уваги епіграми П.Ребра. Слухайте уважно, бо ви повинні будете проаналізувати їх (епіграми читають учні класу).

Учень: Епіграма має назву “Столичний поет”

Живе в столиці й вельми цим хизується −

Мов, з ним на “ти” всі видатні поети.

А запитаєш в нього, де друкується,

Покаже вирізки з якоїсь … стінгазети.

Учениця: А ця епіграма має назву “Скромняга”:

Давно він пише для малечі,

Книжки щороку випуска.

А власним діточкам, до речі,

Читає тільки Маршака!

Учень: епіграма − “Запопадливий”

Цей поет не жде протекцій.

Сам за діло, бачте, взявся:

Щоб скорить Парнас, до секцій…

Альпіністів записався!

Учениця: Епіграма “Служитель муз”

Його ніде не хвалять і не лають −

Не критик, не прозаїк, не поет.

Він з тих, які поетам помагають

Відносить … гонорари у буфет!

Вчитель: Ось які цікаві епіграми. А тепер дайте відповідь на питання.

1. Хто постав перед нами із епіграм П.Ребра?

Учень: Невдахи у мистецтві і люди, які не соромляться хизуватися перед товаришами і бути пихатими.

Вчитель: Так, а у кого може інша думка? Ні? Всі згодні? Добре, тоді таке питання.

Вчитель:

2. Які негативні риси засуджує автор?

Учениця: Петро Ребро засуджує безчестя, брехню та підлабузництво.

Вчитель:

3. Чи погоджуєтесь ви із думками поета?

Учень: Я, наприклад, погоджуюсь, тому що в наш час багато таких скромняг, які вихваляють себе і свої досягнення, а в житті користуються плодами чужої праці.

Учень: Я теж, бо ці  рядки вчать нас бути чесними, порядними людьми, а також критично ставитися до самих себе.

Вчитель: Хочу вам сказати, що пробують складати епіграми і молоді поети, наші сучасники, а також просто любителі поезії. Я зачитаю декілька епіграм поета, філософа, музиканта, людини нелегкої долі − Валерія Вінарського.

Цю людину ми можемо бачити на станціях метро або біля Золотих воріт, чоловік, який грає на гітарі, продає різні поетичні збірки і водночас із задоволенням читає перехожим свою власну поезію, стислу, виразну, своєрідну, іронічну, а часом і дошкульну.

Епіграма

“Карати”

Бережи немов очей зіниці

Скарб, що виміряється в каратах.

Ти розтринькав гроші? − це дрібниця.

Втратив час? − А це вже справжня втрата.

“Людина без душі”

Людина без душі, мов інвалід,

Але суттєво те її відрізняє,

Що в інваліда інколи болить

нога, якої начебто, немає.

В цій епіграмі Вінарській наголошує на тому, що бути духовною калікою набагато гірше, ніж фізичною, бо у людей без душі немає в житті нічого святого.

До вашої уваги хочу запропонувати зразок епіграм, які склали Б.Мельничук та П.Іванов.

Б.Мельничук. Епіграма називається “Практиком не гірше”

Добре бути теоретиком,

Практиком − не гірше:

Сидиш собі пописуєш

Такі, як ці вірші.

Порада поетові-пісняреві

Поет, звичайно, має рацію.

Тож хай сіда за дисертацію.

А поезія?

Поет щасливий − справа ясна,

Але ж … поезія нещасна!

А тепер зразок епіграм Петра Іванова, який пише ось такі дошкульні вірші.

Епіграми

Поет по хаті кільканадцять діб

Ходив од покутя до припічка.

І збірочку нарік − “Гарячий хліб”,

Хоч хліб не першої вже випічки.

***

Поета модного ужинок

Я переглянув перед сном.

Він пише вірші про барвінок,

А вірші пахнуть дурманом.

Всі ці епіграми, які ви зараз прослухали проаналізуєте вдома і коротенький аналіз запишите у зошит. Бажаючі, можуть скласти хронологічну таблицю.

Як ви помітили, епіграми допомагають вам бачити всі сторони життя. Складати їх можуть люди допитливі, уважні, які вміють спостерігати і аналізувати різні ситуації в житті. Прослухайте епіграми, які склала моя матуся: епіграми називаються “Гострий язик” і “Гірка доля”.

Гострий язик

Серп − гострий,

Лезо − ще гостріше,

Перо буває теж гострим,

Але гостріше язика немає нічого

Гірка доля

Гірка полинь,

Гірка отрута,

Гіркою доля теж буває,

Але гіркішого в житті немає

Життя з поганим чоловіком.

Отже, бачите , в наш час теж складають епіграми.

ІІІ. Закріплення нового матеріалу.

Вчитель: Ось і завершується наш урок. Дайте відповідь на питання:

1. Які імена поетів-епіграматистів ввійшли сьогодні у ваше життя?

Учень: На уроці ми ознайомилися з творчістю П.Ребра, П. Іванова, В.Вінарського та Б. Мельничука.

Вчитель:

2. Чи не виникло у вас бажання скласти епіграму.

Учень: У мене виникло, але я думаю, що в  мене не вийде.

Учениця: А я спробую.

Вчитель:

3. Яке значення має сатира у вашому житті?

Учениця: Завдяки гумору та сатирі люди почувають себе набагато краще не лише у моральному плані, а й у фізичному.

ІV. Домашнє завдання.

Вчитель: Ваше домашнє завдання буде таким: проаналізувати самостійно епіграми за вибором, вивчити одну із них. Бажаючі мають скласти свої власні епіграми.