П'єса "Пригода Їжачка"

Дійові особи: Автор, Їжак Коля, Мухомор, Бліда поганка, Білка, Ведмідь, Зайчиха, Їстівні гриби, Ядовиті гриби. Дія 1. Їжак не слухає поради. (На сцені декорація лісу. Звучить музика). Автор. Здрастуйте ,мої малята- Любі,хлопчики , дівчата. Пропонуєм казочку похвальну, Чарівну і вам повчальну. Десь у хащах лісових, Серед папороть густих, Там хатина є чудова. В ній живе родина їжакова. Кожен день в матусі й тата Клопотів завжди багато. Кольку рано піднімають І у школу проводжають. В школі Коля добре вчиться. Класний керівник-лисиця. Пан Ведмідь директорує, Фізкультуру вовк тренує. (Батьки допомагають зібратися до школи.Їжак виходить з хатини і перевіряє свій портфель). Їжак. Зошити і книги взяв. Яблуко собі поклав. Ще зарядку пороблю І до школи поспішу.

Автор. Через ліс спішить малечко, Хоч у школу недалечко. Раптом в зелені кущів Красеня – гриба зустрів. Їжак. Що за чудо , що за гриб? Автор. Гриб на Кольку оком глип! (Учні в костюмах ядовитих грибів виконують танець). Мухомор. Я володар всіх лісів, всіх галявин і кущів! Хто мене лише скуштує - ні про що не пожалкує. Не вагайся, їжачок, нанизай до колючок. Бліда Я струнка бліда поганка. Он красунчик-мухомор. Поганка . Ми без запаху і смаку, чортів гриб наш командор. Мухомор. Ми отруйні, ми смертельні. Якщо хтось нам попадеться, То біди не обереться! Автор. Про гриби їжак не вчив бо урок цей пропустив. Від незнань він спокусився –з мухомором подружився. (На галявину прийшла білка. Вона виконує танець). Білка. Не сиджу я, не скучаю, а грибочки запасаю. Нанизаю їх на гілку. Буде їжа взимку білці. Здоров був, малий дружок, поспішаєш на урок? Їжак. Поспішаю на урок. Чи не чула ,ти, дзвінок? Білка. Ще є час, Колько, стривай. Йди до мене-гриб віддай. Він поганий, ядовитий. Ним не будеш , друже, ситий. Ти збирай собі опеньки-ніжки довгі і тоненькі. Придивляйся де пеньок-там знайдеш їх, мій дружок. Їжак. Ні не треба ці опеньки-худі ніжки ці дурненькі. Мухомор-це смакота. З ним дружімо, дітвора! (Входить ведмідь, виконує танцювальні рухи).

Ведмідь. Здоров був, Колько-їжак. В школу йдеш , маленький, так? Що несеш? Невже грибок? Він отруйний, мій дружок! Краще ,ти, збирай лисички: Жовті ніжки, жовті личка. З них бульйон чи суп – чудові! Будуть їжаки здорові! Їжак. Ні не треба ці лисички: Жовті ніжки, жовті личка! Я облюбував дружка - Мухоморчика – грибка! Дія 2. Їжак отруївся грибком. (Їжак сидить на пеньку, стогне, себе картає, просить порятунку). Автор. Сів їжак спочити трішки. Заболіли в нього ніжки. З’ їв грибочка, облизався, В школу згодом він подався. Лиш ступив чотири кроки- Заболіли в нього боки. Закололо в животі, Сльози вмить по бороді. Їжак. Ой, болить! То ж поспішайте і мене скоріш спасайте! Та навіщо спокусився й Мухомором поживився?! (Входить Зайчиха-лікарка)

Автор. Їжачок стогнав, зітхав, дуже сильно докоряв. Тут і лікарка-зайчиха проказала Колі стиха: Зайчиха. (Показує великий плакат про їстівні та отруйні гриби). Білі крапки, пишна шапка, Ніжка ніжна і тонка- Не бери цього грибка! Їжак. Про це звірят учили в школі, а я блукав по коридорі. Зайчиха. Хто заняття пропускає-згодом слізки проливає І в халепи потрапляє. Автор. Строга лікарка Колька прийнять ліки заставля. І тепер малий сачок більш не прогуля урок. (Входять звірята). Білка. Якщо ти не зна грибок - не клади у козубок. Ведмідь. Не збирай грибочки невідомі, Бо від них проблеми всім відомі. Зайчиха. Краще дітям і дорослим знати який гриб узять, А який з корзини викидати. Їжак. На красу грибів не задивляйся: ні на крапки, ні на шапки Ти не спокушайся. Автор. Краще ті грибки до їжі набирать, Які впевнено і добре можеш знать. Мухомор. Я не винен, що таким родився, Що до їжі зовсім не згодився. Та мене, ви за красу любіть, А в корзину просто не кладіть. Їжак. А тепер знайомтесь з лісовими синами-дочками З їстівними грибочками. (Учні в костюмах їстівних грибів виконують танець).

Дія 3. Їстівні грибочки. Боровик. Я – гриб боровик маскуватися звик. Мусиш ліс обійти, щоб мене знайти. А кому знайти удасться-знай, тому всміхнулось щастя. Бо смачнішого нема між грибами усіма. Хто не вміє нас шукати,тим адресу можу дати. Ми і в лісі, й на галяві -корінь білий, верх смаглявий. Печериця. По - нашому я печериця, а по французьки - шампіньйон. Хоч куцохвоста, блідолиця, але витримую фасон. Засмажте мене в сметані й куди тому боровику. Мене шукайте на світанні у полі, лісі, у садку. Сироїжка. Я сироїжка, біла ніжка у, різний колір чепурюсь. Така тендітна, така я ніжна, хоча кришусь, Хоча тендітна, а кажуть - дуже симпатична. Хто куштував хоч раз мене -побачить в лісі й не мине. Лисички. Ми лисички, жовті личка ростом зовсім невеличкі. Не червиві, дуже чисті , не ховаємось у листі. Хто на слід наш натрапляє - повен кошик назбирає. Ростемо ж не поодинці, нас шукайте у низинці. Рижик. Я рижок, сурмлю в ріжок. Корінець дірчастий, На мені капелюшок червоно-смугастий. Не боюся я дощу, кожну крапелиночку Через себе пропущу, ніби через лієчку. Обійдіть все царство грибне. Хто ще здатний на подібне? Опеньки. Ми опеньки, ніжки тоненькі. Шиї, мов цівки, круглі голівки. А як більші підростаєм - парасольки розкриваєм.

Автор. Скоро наближається грибна пора. Треба пам’ятати, дітвора: Що цієї казочки повчання буде, вам, на користь і навчання. Ось настав цій казочці кінець! А хто слухав – молодець! Всі. А хто слухав - молодець! (Звучить фінальна музика, танцюють усі герої казки).

Автор:Коптєва Наталія Миколаївна вчитель початкових класів Миколаївської гімназії №13