П"ятихвилинка цікавої математики

ОДЕСЬКИЙ  НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС № 19 «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА  І – ІІІ СТУПЕНІВ – ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД»

ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

 

П’ятихвилинка цікавої математики»

 

позакласний захід з математики

 

 

 

 

Вчитель математики

Одеського НВК № 19

спеціаліст вищої категорії

Осініна Інна Олександрівна

 

 

Одеса, 2019 р.

 

П’ЯТИХВИЛИНКА  ЦІКАВОЇ  МАТЕМАТИКИ

 

(для учнів 7- 11 класів)

 

Тим, хто вчить математику,

Тим, хто навчає математики,

Тим, хто не знає, що можна любити математику,

ТИЖДЕНЬ  МАТЕМАТИКИ присвячується.

 

 Друзі! В школі ми всі вивчаємо математику. Ми знаємо, що таке числові вирази, що таке рівняння, яка фігура називається трикутником, а яка квадратом. А що таке МАТЕМАТИКА? Про це висловлювалися вчені, діячі науки, філософи. Деякі з їхніх думок ви можете прочитати в коридорах нашої школи.

 

 Так, Леонардо да Вінчі вважав, що «ніяке людське дослідження не може бути назване істиною доти, поки воно не пройде через математичні доведення».

 

 «У людей, які засвоїли великі принципи математики, одним органом чуття більше», - казав Чарльз Дарвін.

 

 Але сьогодні – 5 хвилин про ЦІКАВУ математику!

 

 Чи знаєте ви, хто автор теореми Піфагора? Звичайно ж, Піфагор! Але іракські археологи знайшли глиняні таблички, з яких видно, що невідомі математики за 1 500 років до Піфагора користувалися теоремою, яка названа його ім’ям.

 Учені багато десятиліть бились над загадкою кам’яної споруди Стоунхендж, що знаходиться на південь від Лондона. Серед голої безлюдної рівнини височать гігантські кам’яні стовпи, з’єднані  між собою попарними брилами – перекладинами. Камені вагою від 20 до 50 тон доставляли з різних місць, деякі – за двісті миль. Англійський астроном Джеральд Хоукінз за допомогою комп’ютера встановив, що Стоунхендж – це своєрідний календар, а також засіб для визначення затемнень Сонця та Місяця, який був споруджений між 1900 – 1000 роками до нашої ери.

 

 Якось відомий математик Леонард Ейлер висловив припущення, що 1 000 009  -  просте число. Щоб перевірити, чи це справді так, вчений виконав обчислення і виявив, що воно є добутком двох чисел: 293 і 3413. Вказані обчислення Ейлер виконав у 70 років, коли він уже був сліпим. Розрахунки він робив усно.

 

 До речі, Леонард Ейлер мав надзвичайну пам’ять до чисел. він пам’ятав, наприклад, шість степенів перших ста натуральних чисел.

 А ось це цікаво! Математичні знаки «плюс» та «мінус» дійшли до нас з країн Арабського сходу. цікавими аналогіями користувалися арабські вчені, виводячи правила дій з цими знаками: плюс на плюс дає плюс – приятель мого приятеля – мій приятель; плюс на мінус дає мінус – приятель мого ворога – мій ворог; мінус на мінус дає плюс – ворог мого ворога – мій приятель; мінус на плюс дає мінус – ворог мого приятеля – мій ворог.

 

 Титул найбільш «швидкодумаючої людини» завоював сержант англійської армії Даніель Армстронг. Йому і комп’ютерові було запропоновано розв’язати задачу на перевезення вантажу автомашиною в 5 населенних пунктів. Армстронг розв’язав задачу за 5 хвилин 50 секунд, а комп’ютер – за 5 хвилин 59 секунд.

 А чи існує найбільше число? Ви скажете: «Ні!» І це так, бо до будь-якого числа можна додати одиницю і отримати ще більше число. Ми користуємося великими числами. Це, наприклад, мілліард (рідше його називають білліоном) – одиниця та дев’ять нулів. Є і трилліон – одиниця і дванадцять нулів. Назви більш великих чисел мало відомі, бо заради економії місця їх записують як степені десяти: 10¹⁵ – квадрильйон; 10¹⁸ – квінтильйон; 10²⁷ – октильйон.

  Американський математик Костер ввів «найбільше число» і назвав його «гугол». Це одиниця і 100 нулів, або ж  10¹⁰⁰. Але це настільки велике число, що у використанні воно не потрібне, бо, наприклад, в об’ємі Землі вмістилось би пісчинок тільки 10³¹ штук. Ні! Планета Земля мала для гугола. Звичайно, можна було б підрахувати кількість електронів, які потрібно, щоб заповнити Всесвіт, і тоді ми вийшли б за межі гугола, але це була б уже чисто математична фантастика…

 

На закінчення дозвольте побажати вам, щоб ваше життя було чудовим, бо, як відмітив французький математик Пуассон: «Життя чудове лише двома речами: вчитися математики  і навчати математики».

Дякуємо за увагу!

До нових зустрічей!

 

П’ЯТИХВИЛИНКА  ЦІКАВОЇ  МАТЕМАТИКИ

 

(для учнів  5 - 6  класів)

 

Тим, хто вчить математику,

Тим, хто навчає математики,

Тим, хто не знає, що можна любити математику,

ТИЖДЕНЬ  МАТЕМАТИКИ присвячується.

 

 Друзі! В школі ми всі вивчаємо математику. Ми знаємо, що таке числові вирази, що таке рівняння, яка фігура називається трикутником, а яка квадратом. А що таке МАТЕМАТИКА? Про це висловлювалися вчені, діячі науки, філософи. Деякі з їхніх думок ви можете прочитати в коридорах нашої школи.

 

 Так, Леонардо да Вінчі вважав, що «ніяке людське дослідження не може бути назване істиною доти, поки воно не пройде через математичні доведення».

 

 «У людей, які засвоїли великі принципи математики, одним органом чуття більше», - казав Чарльз Дарвін.

 

 Але сьогодні – 5 хвилин про ЦІКАВУ математику!

 

 Чи знаєте ви що…

 - слово «математика» виникло в Стародавній Греції приблизно у V столітті до нашої ери. Походить воно від слова «матема», що означає «знання, отримані через розміркування». Давні греки знали 4 матема:  учення про числа (арифметика), теорія музики (гармонія),  учення про фігури і виміри (геометрія), і, нарешті, астрономія і астрологія.

 

 - перший відомий нам посібник з арифметики було складено близько 2 тисяч років тому.

 

 - стародавні єгиптяни як знак додавання застосовували малюнок двох ніг, що рухалися вперед, а як знак віднімання -  малюнок двох ніг, що рухалися назад. До речі, єгиптяни робили записи справа наліво.

 

- кожен з вас знає, що літр – це міра об’єму, яка дорівнює об’му кілограма води при температурі 4ºС. Але мало кому відомо, що термін «літр» введено на честь француза Клода-Еміля-Жана-Батіста Літра, який жив у XVIII столітті і займався виготовленням винних пляшок. Літр був першим, хто розпочав виробництво лабораторного посуду. Саме Літр запропонував вимірювати об’єми рідини за допомогою одиниці, яка пізніше була названа його іменем.

 - учені багато десятиліть бились над загадкою кам’яної споруди Стоунхендж, що знаходиться на південь від Лондона. Серед голої безлюдної рівнини височать гігантські кам’яні стовпи, з’єднані  між собою попарними брилами – перекладинами. Камені вагою від 20 до 50 тон доставляли з різних місць, деякі – за двісті миль. Англійський астроном Джеральд Хоукінз за допомогою комп’ютера встановив, що Стоунхендж – це своєрідний календар, а також засіб для визначення затемнень Сонця та Місяця, який був споруджений між 1900 – 1000 роками до нашої ери.

 

 -якось відомий математик Леонард Ейлер висловив припущення, що 1 000 009  -  просте число. Щоб перевірити, чи це справді так, вчений виконав обчислення і виявив, що воно є добутком двох чисел: 293 і 3413. Вказані обчислення Ейлер виконав у 70 років, коли він уже був сліпим. Розрахунки він робив усно.

 

 -до речі, Леонард Ейлер мав надзвичайну пам’ять до чисел. Він пам’ятав, наприклад, шість степенів перших ста натуральних чисел.

 

 -титул найбільш «швидкодумаючої людини» завоював сержант англійської армії Даніель Армстронг. Йому і комп’ютерові було запропоновано розв’язати задачу на перевезення вантажу автомашиною в 5 населенних пунктів. Армстронг розв’язав задачу за 5 хвилин 50 секунд, а комп’ютер – за 5 хвилин 59 секунд.

 

 А чи існує найбільше число? Ви скажете: «Ні!» І це так, бо до будь-якого числа можна додати одиницю і отримати ще більше число. Ми користуємося великими числами. Це, наприклад, мілліард (рідше його називають білліоном) – одиниця та дев’ять нулів. Є і трилліон – одиниця і дванадцять нулів. Назви більш великих чисел мало відомі, бо заради економії місця їх записують як степені десяти: 10¹⁵ – квадрильйон; 10¹⁸ – квінтильйон; 10²⁷ – октильйон.

  

Американський математик Костнер ввів «найбільше число» і назвав його «гугол». Це одиниця і 100 нулів, або ж  10¹⁰⁰. Але це настільки велике число, що у використанні воно не потрібне, бо, наприклад, в об’ємі Землі вмістилось би пісчинок тільки 10³¹ штук. Ні! Планета Земля мала для гугола. Звичайно, можна було б підрахувати кількість електронів, які потрібно, щоб заповнити Всесвіт, і тоді ми вийшли б за межі гугола, але це була б уже чисто математична фантастика…

На закінчення дозвольте побажати вам, щоб ваше життя було чудовим, бо, як відмітив французький математик Пуассон: «Життя чудове лише двома речами: вчитися математики  і навчати математики».

Дякуємо за увагу!            До нових зустрічей!