Пам’ятки культури і мистецтва Рівненщини. Оборонна архітектура.

Позакласний захід (виховна година) для учнів 8-11 класів

Тема. Художня культура рідного краю. Пам’ятки культури і мистецтва Рівненщини. Оборонна архітектура.

Мета: узагальнити знання про культуру і мистецтво свого краю, формувати поняття про оборонну архітектуру Рівненщини, ознайомити із джерелами художнього краєзнавства, розвивати вміння пошукової діяльності, навички емоційного сприйняття творів мистецтва (архітектури);виховувати ціннісне ставлення до мистецтва, до культури та історичного надбання рідного краю.

Обладнання: Ілюстрації з видами історичних місць Рівненщини, пам’ятками архітектури ( до теми), відео презентації до пісні Ю.Поліщука «Рівненщина» та «Острозький замок»; роздатковий матеріал.

Література:  Бруцька О.М. «Рівненщина: пам’ятки національної історії. Історико – бібліографічний нарис». Рівненська обласна  бібліотека для юнацтва, 2006.

Джерела: Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство.

 ФОРТЕЦІ,ЗАМКИ І МОНАСТИРІ ЯК КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ ОБ'ЄКТИ. http://tourlib.net/books_ukr/petranivsky5.htm

ХІД УРОКУ.

 Епіграф:

Вивчаємо досвід і мудрість своїх предків, щоб не втратити самобутність, не розчинитись в круговерті часу, не згубити своє майбутнє.

Г.С.Лозко (український етнолог, релігіє знавець).

На партах в учнів  лежать  ілюстрації із видами історичних місць Рівненщини.

УВЕРТЮРА УРОКУ.

Вчитель: Ми живемо  в краї, що займає особливе місце на карті України, краї, що впродовж  віків перебував в епіцентрі європейських історичних подій, наукової та творчої діяльності, серці древньої Волині.

Відео презентація «Рівненщина» до пісні Ю.Поліщука (або фонозапис пісні) – 3.25 хв.

Про які історичні та культурні місця краю йшлося у пісні? Попрошу узяти відповідні ілюстрації і знайти їм місце на дошці.(Під час цієї процедури вчитель продовжує бесіду з учнями: «Хто був  у цих місцевостях? Що про них знаєте?», «Чому автор наголосив у пісні саме на ці місця?»)

Корецький монастир, Джерело святої Анни, Пересопниця, Дерманський монастир – фортеця, Острозький замок, Поле Берестецької битви та інші - це не просто пам’ятні місця Рівненщини, це пам’ятки культури та архітектури нашого краю. Це – досвід і мудрість наших предків, який ми повинні знати і зберегти для того, щоб(звертання до епіграфу).

Що таке пам’ятка культури?Чому ці місця називають пам’ятками культури?

Актуалізація.

Перевірка Домашнього завдання.

Ви мали знайти  відповідь на запитання (Експерс – опитування) :

• Географічне розташування Рівненщини
• Перша згадка про в історичних документах
• Найбільш вагомі археологічні знахідки на території сучасної Рівненщини
• Кількість районів в області та їх районні центри(показати на карті).
• Подумати і дати відповідь «Про який куточок Рівненщини я б хотів дізнатись більше».

Вчитель.

Кожна країна, кожен народ у світі з великою повагою ставляться до своєї культури. І це не дивно, адже вона збережена в найвизначніших пам’ятках, якими пишається народ і які складають основу його ментальності, історії, традицій. Подорож Рівненщиною допоможе перегорнути славні сторінки історії, сповнені дивовижною минувшиною та живою сучасністю.

У багатій та надзвичайно різноманітній історико – архітектурній спадщині України (Рівненщини зокрема) пам’яткам оборонної архітектури належить визначне місце. Замки першими відбивали ворожі напади і останніми підкорялись завойовникам. Від рівня організації оборони залежала доля поселень і життя мешканців. Оборонне зодчество було найпрогресивнішим з погляду функціонування архітектури, єдності  форм і конструкції, поєднання традицій і новаторства. Впродовж багатьох століть роль оборонних споруд була провідною в архітектурі міст та містечок. Понад 3000 оборонних споруд нараховувалось на Україні колись. 116 твердинь - або лише їх руїн - збереглося до нашого часу.

Історія нашого краю – це історія боротьби народу. Про це свідчать ті архітектурні оборонні споруди, які є на його території. Що таке оборонна споруда?

До оборонної архітектури належать фортеці, замки, оборонні храми, міські укріплення.

«Замки й фортеці - найвиразніші реальні свідки нашої драматичної минувщини, невпинної збройної боротьби за терени, «що текли молоком і медом» ( Ольга Пламеницька, український архітектор-реставратор, історик архітектури)

Чи є серед ілюстрацій на дошці фото оборонних споруд? По чому ви визначили? Сьогодні ми познайомимось  більше про  деякі оборонні архітектурні пам’ятки Рівненщини.

(Далі - САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ В ГРУПАХ З РОЗДАТКОВИМ МАТИЕРІАЛОМ)

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОВИМ МАТЕРІАЛОМ.

Вчитель: Урок продовжимо у формі ТЕЛЕМОСТУ з різних куточків Рівненщини. Представники груп – це «Репортери», які дають короткі повідомлення про архітектурні споруди своєї місцевості. Тому  виступ  варто починати словами: «Добрий день. На зв’язку…(Прізвище, ім’я). Свій репортаж веду з славного міста (селища), де до наших днів зберігся...»  і закінчувати: «На цьому у мене все. А зараз передаю слово своїй колезі…»

(Учням потрібно наголосити, що повідомлення - виступи повинні бути короткі, лаконічні, по суті, і головне – без пауз між ними).

Після інформаційного ознайомлення:

Вчитель:

Усі названі пам’ятки оборонної архітектури – лише незначна частина спадку нашого краю. Крім названих – ще Новомалинський замок та Межиріцький Троїцький чоловічий монастир - фортеця на Острожчині, Тараканівський форт на Дубенщині, Губківський замок у Березнівському районі, руїни замку в селі Тайкури Рівненського району. Споруди знайомі та дорогі серцю кожного українця, мешканця Рівненщини, адже вони складають духовну скарбницю нашого народу, визнані пам’ятками архітектури і культури України. Ви дізналися про історичні аспекти цих споруд, проте вони є ще й творами мистецтва, які приносять глядачеві естетичну насолоду. Пропоную вашій увазі такий мистецький погляд на одну з архітектурних оборонних споруд - Острозький замок - трохи в іншому світлі , іншому образі - художньому, створеному та інтерпретованому митцями. Відео презентація створена з репродукцій картин українських художників, серед яких є митці з Рівненщини – зокрема живописці Віктор Гвоздинський та Олег Безюк. Аби підсилити емоційне сприймання та враження від творів архітектури, наші учні озвучать ці слайди поетичними рядками українських поетів Степана Бабія, Анатолія Криловця (або інших із запропонованих у «Мистецькому альбомі».

Відеопрезентація (активна).

ПІДСУМОК.

Мандруючи в 1846 році по Волині Тарас Шевченко писав: «На полях Волині та Подолії ви милуєтесь руїнами древніх масивних замків та палаців, колись величних…. Про що говорять, про що свідчать ці суворі свідки минулого? Про деспотизм та рабство? Про холопів та магнатів!».      Додала б – про прагнення народу до  свободи і його визвольну боротьбу.  На місці крапок у цьому  вислові Кобзаря стояли назви двох величних замків Рівненщини, але я б хотіла, щоб ви самі заповнили пропущений рядок і до слова «величний» додали інші прикметники, якими хотіли охарактеризувати пам’ятки архітектури та оборонні споруди нашого краю, про які дізнались на сьогоднішньому уроці.  Отже… (діти відповідають).

   Чи нам потрібно знати культурний  спадок України і свого краю? Для чого?

Чи можете сказати, який художній образ панував  сьогодні на уроці?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. (Обов’язкове). Запитання для обговорення: «Як пов’язати отримані на уроці знання із сучасністю?»
2.  При найліпшій нагоді відвідати пам’ятки архітектури Рівненщини.
3. (За бажанням). Створити власну презентацію про пам’ятки оборонної архітектури Рівненщини

ОЦІНЮВАННЯ.

Звучить пісня Ю.Поліщука «Рівненщина» (приспів), (при наявності часу діти можуть співати разом під фонограму).

РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ УЧНІВ.

КОРЕЦЬКИЙ ЗАМОК (м Корець)

Головною  історико – архітектурної пам’яткою Корця є руїни замку. Перший замок в Корці було споруджено ранніми князями Острозькими у ХІV ст, він був дерев’яним, а у ХVІ ст. князь Богуш Корецький на місці попереднього укріплення зводить муровану твердиню. Замок був оточений глибоким ровом, а з містом з’єднувався підйомним мостом.  Достеменних відомостей про облоги чи штурми замку немає, але, безсумнівно, в ті буремні часи вони були. Відомо лише, що у 1495 році князь Семен Гольшанський розбив татар поблизу замкових мурів.

У ХVІІ- ХVІІІ ст. замок реконструювали, у 1780 князі Чарторийські перебудували його у помпезний палац у бароковому стилі. В 1832 р. він був зруйнований пожежею і відтоді не відновлювався та занепав. До наших днів дожили кам’яні мури та перекидний міст.

КЛЕВАНСЬКИЙ ЗАМОК (Рівненський район).

Добре укріплений Клеванський замок був закладений в 1475р князем Чарторийським на місці давньоруського городища над річкою Стублою. Він був оточений міцними стінами (товщ.3,8 м) і оборонним ровом, через який перекинутий чотири арковий міст. Від першої будівлі збереглися дві кутові башти. В наступні роки замок неодноразово перебудовували, передавали різним власникам, відкривали то польську гімназію, то духовне училище, то школу-інтернат, лікувальний профілакторій тощо. Зараз замок у занедбаному стані, яким опікуються волонтери з спортивно-патріотичної організації «Щит», хоча він – одна з найстаріших  монументальних споруд Волині.

ДЕРМАНСЬКИЙ МОНАСТИР – ФОРТЕЦЯ (Здолбунівський район).

Територія Дерманя була заселена вже у VIII-V столітті до нашої ери. Про це свідчать сліди поселення з майстернею крем'яних знарядь доби ранньої бронзи, залишки давньоруського городища, старовинні могильники, знахідки уламків зброї, речей побуту, культури, ритуальних поховань.

З 1511 року Дерманський монастиродин з найстаріших, широко відомих релігійних, освітніх, культурних осередків Волині. Споруджений на старовинному замчищі, мав вигляд фортеці з камінними стінами до 6 метрів висоти з проробленими стрільницями. Монастир-фортеця в Дермані спочатку був невеликою фортецею, розташованою на височині. Укріплення мало кам'яні стіни з зубцями, з внутрішніх боків цих стін проходила галерея, міст піднімався на ланцюгах, у подвір'ї були дерев'яна церква, каплиця, кілька кам'яних і безліч дерев'яних житлових і господарських будівель.

Найбільш прикметною в монастирському комплексі є Надбрамна вежа-дзвіниця, побудована як оборонна, про що свідчать стрільниці в одному з п'яти ярусів. Споруда - одна з небагатьох на Україні, що збереглася з XV ст. до наших днів.

ДУБЕНСЬКИЙ ЗАМОК (м. Дубно)

 Замок у Дубно - один із найдавніших на Рівненщині. Перше дерев'яно-земляне укріплення-замок на місці давньоруського городища було зведене ще в XV ст. (1442 р.) за Федора Острозького і за свою 500-річну історію жодного разу не було узяте приступом. І це трохи дивує, адже враховуючи не дуже вигідне розташування замку, його могли захопити кримські татари.

Середньовічний архітектурний комплекс князів Острозьких, Заславьских, Сангушків та Любомирських належить до укріплень бастіонного типу. Він мав вигідну в стратегічному плані територію: підступи до нього захищала річка Іква та заболочена долина. 1492 рік офіційно вважається датою спорудження Дубенського замку.

Протягом свого існування замок неодноразово перебудовувався й укріплювався, а під його мурами були прокладені широкі кам'яні підземні ходи, куди під час ворожих нападів ховалися місцеві жителі зі своїм майном, тут зберігалися запаси води і провізії для оборонців під час облоги. Невеличкий відсоток цих підземних тунелів можна побачити й сьогодні. У XVI ст. замок мав на озброєнні 73 гармати. Арсенал постійно поповнювався за рахунок власної ливарної майстерні. За період свого існування Дубенський замок ніколи і ніким не був здобутий приступом.

ОСТРОЗЬКИЙ ЗАМОК ( м. Острог)

Замок князів Острозьких - справжня перлина давньоруського фортифікаційного мистецтва

Замок князів Острозьких розташований на вершині 20-метрового пагорба над долиною ріки Вілії, в районному центрі Острог, Рівненської області. Замок був побудований на місці дерев'яного укріплення зруйнованого монголо-татарами в 1241 році. Спочатку це була башта-донжон, яка тепер носить назву «Вежа Мурована». Замок був резиденцією князів Острозьких. Зараз на території Острозького замку розташований Острозький краєзнавчий музей.

Замок був оточений глибоким ровом, наповненим водою. Башти служили оборонною системою для замку: Мурована вежа, Кругла Вежа, Богоявленська церква-фортеця і Надбрамна башта.