«Пам’ятник як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію або особу»

Конспект уроку на тему:

«Пам’ятник як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію або особу»

Цілі уроку: з’ясувати  як пам’ятники допомагають вивчати історію свого краю та історію України; розвивати вміння учнів працювати з історичною картою, підручником, роздатковим матеріалом; виховувати почуття патріотизму, гордості за героїчне минуле нашої країни.

Тип уроку :вивчення нового матеріалу

Обладнання: карти в атласі, ілюстрації ,презентація,  підручник.

Очікувані результати. учень зуміє розрізняти пам’ятники відомим людям та відомим подіям; складає розповідь ,користуючись ілюстраціями з різноманітних джерел та за історичною картою;

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Завдання учням

Згадайте,що таке історична пам’ятка . Яке її призначення?

Які українські історичні пам’ятки вам відомі?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

План

1.Памятник як витвір мистецтва.

2. Пам’ятники історичним особам.

3. Пам’ятник,як спогад про минулі вікопомні події.

1.Розповідь учителя.

Пам'ятник — скульптурна споруда, призначена для увічнення пам'яті людей, подій, об'єктів, іноді тварин.

Історія пам'ятників

Археологи віднайшли перші пам’ятники (надгробні плити), які були споруджені ще у кам’яному віці. Ці надгробки зазвичай мають вигляд необроблених кам’яних брил, які мало чим відрізняються від звичайних уламків гірської породи.

Багато цікавої інформації про перші пам’ятники було знайдено також на території Давнього Риму. Розкопки показують, що римляни в якості пам’ятника встановлювали на могилу невеликий камінь і викарбовували на ньому інформацію, яка стосувалась померлої особи . Таким чином вони вшановували пам’ять про цю людину, а викарбувані відомості допомагали їм віднайти місце її поховання. Згодом у цій місцевості почали з’являтись пам’ятники у вигляді арки, які беруть свій початок на сході, а саме в Давній Месопотамії.

У Стародавньому Єгипті пам’ятними надгробками були всім відомі піраміди, які досі захоплюють нас своїм виглядом і розмірами. Такі величезні кам’яні споруди будувались виключно для фараонів та найближчого їх оточення. Ці величні будівлі робились для того, щоб фараони, як вважалось, могли жити в них після своєї смерті і були по суті “домами після життя”. Піраміди вважаються одним із семи чудес світу.

Пізніше, в середні віки стали з’являтись меморіали у вигляді хреста, найчастіше дерев’яного. Оскільки догмати християнської релігії наполягали на скромному оформленні могили померлої людини, якою б вона не  була, то пам’ятники були також скромними і простими.

2.Робота з роздатковим матеріалом та презентацією.

Прочитавши текст скажіть,кому присвячено пам’ятник в Полтаві?Яке значення цієї людини для української історії?

Ідея спорудити пам’ятник творцю "Енеїди", людині, з чиїм ім’ям пов’язане становлення сучасної української літературної мови, в його рідній Полтаві визрівала задовго до 1903 року. Кращі уми України завжди пам’ятали Шевченкові слова на шану Котляревському:

Будеш, батьку, панувати, 
Поки живуть люди, 
Поки з неба сонце сяє, 
Тебе не забудуть!

Ще у 1898 році Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, інші видатні письменники відгукнулися на 100-річчя першої публікації "Енеїди", підкреслюючи, що Україна завжди віддаватиме щедру данину безмежної дяки Котляревському, людині, що стояла біля витоків відродження новітньої культури рідного народу. Але лише через п’ять років, ранньої осені 1903-го, відбулося так довго очікуване свято в Полтаві, що залишило воістину помітний слід в нашій історії.

Видання Всесвітнього поштового союзу. Росія. Фототипія Шерер, Набгольц і Ко. Москва. 1902 р.

Пам’ятник Котляревському було відкрито на одному з чарівних бульварів Полтави — Протопоповському. Бронзове погруддя поету на високому постаменті було виконано скульпторами Л. Позеном і О. Ширшовим (до речі, автори пам’ятника відмовилися від винагороди за свою роботу) у класичному стилі. Свято практично вперше — і в цьому його величезне значення — зібрало разом кращих з кращих представників вітчизняної інтелігенції, причому як Східної, так і Західної України. Імена "з когорти великих": Леся Українка і Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський і Борис Грiнченко, Михайло Старицький, Володимир Самійленко, Філарет Колесса, Гнат Хоткевич, Панас Мирний, Олена Пчілка... Не було, либонь, тільки Івана Франка. Причому треба підкреслити один промовистий факт: з 7 тисяч осіб, що пожертвували кошти на спорудження пам’ятника, 4 тисячі — прості селяни Полтавської губернії! Уже це більш ніж переконливо свідчить, що український народ прекрасно усвідомлював, чим є для нього рідна і був готовий розвивати та захищати її.

Настрій усіх присутніх блискуче виразив Михайло Коцюбинський, який сказав: "Місто Полтава справляє нині свято українського слова. Сто літ минуло, як те занедбане і закинуте під сільську стріху слово, як фенікс з попелу, воскресло знов в устах батька нової української літератури Івана Котляревського, голосно залунало по широких світах".

Джерело:

Газета "День". №156, п'ятниця, 5 вересня 2003 (http://www.day.kiev.ua/35949/)

3.Робота з атласом та презентацією.

Меморіал пам'яті героїв Крут — меморіальний комплекс присвячений битві під Крутами 29 січня 1918 року. До його складу входить монумент битви під Крутами, символічна могила-курган, каплиця, озеро у формі хреста, музейна експозиція розміщена в старовинних залізничних вагонах. Меморіал знаходиться біля села Пам'ятне Борзнянського району, Чернігівської області.

Протягом довгого часу історія подій під Крутами залишалася поза увагою офіційної історіографії СРСР і обростала міфами і вигадками з обох боків. Починаючи від твердження Муравйова, що він два дні відважно бився під Крутами проти відбірних військ УНР під проводом Петлюри, до збільшення кількості загиблих до 500 осіб (або навіть до тисячі в деяких українських емігрантських колах). Насправді Муравйову знадобилося два дні, щоби відремонтувати залізницю і зорганізувати свої сили. Щодо точної кількості загиблих, то офіційного підтвердження їх кількості ще й досі немає. За свідченням учасників подій ймовірно вбито було близько 250—300 осіб з українського боку, але відомі імена тільки тих, що потрапили в полон і були поховані на Аскольдовій могилі в Києві.

У радянські часи полеглих в Крутах кваліфікували як зрадників чи просто замовчували. Студентські могили з Аскольдової гори забрали і спочатку виростили на тому місці парк. Пізніше, після Другої Світової Війни тут поховали радянських вояків, полеглих під час визволення Києва. З часу подій уперше про увічнення пам'яті студентів згадали в 1990-х рр., коли Народний Рух України встановив тут дерев'яний хрест.

Створення меморіалу

Монумент битви під Крутами.

Символічна могила загиблих героїв Крут (вигляд з боку монумента битви під Крутами).

Від початку 1990-тих років були плани звести більший, постійний монумент у самих Крутах. Тільки 2000 року архітектор Володимир Павленко серйозно почав займатися проектуванням пам'ятника. 25 серпня 2006 року Меморіал пам'яті героїв Крут на залізничній станції Крути нарешті відкрили з участю Президента Віктора Ющенка. Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, представив пам'ятник як насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону. Червона колона мала нагадувати про подібні колони Київського Університету, звідки були більшість студентів під Крутами. Біля підніжжя пагорба побудовано капличку, а поруч із пам'ятником викопано озеро у формі хреста.

2008 року меморіал доповнили сімома вагонами і відкритою залізничною платформою військового ешелону, які встановлено на рейках по 4 з двох боків. Також встановлено вагони подібні до тих, якими крутянці їхали на фронт. Президент України Віктор Ющенко також звернувся до Київського міського голови та депутатів Київради з ініціативою увіковічнити пам'ять героїв Крут у назвах проспектів, площ, вулиць, парків, скверів, станцій Київського метрополітену

Яким подіям присвячено пам’ятник?Чому ці події потрібно пам’ятати?

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Метод «Мікрофон»

Запитання учням

– Що нового ми сьогодні дізналися?

 (Учитель підбиває підсумки уроку, оцінює діяльність учнів, визначає, чи була досягнута мета, за потреби доповнює відповіді учнів.)

Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника. Знайти в мережі інтернет цікаві пам’ятники.