Памятка щодо попередження насильства

Насильство в сім'ї

Насильство в сім'ї - це будь-які умисні

"будь-які  умисні  дії фізичного, сексуального,  психологічного чи  економічного спрямування одного  члена сім'ї  по відношенню до іншого члена  сім'ї,  якщо ці дії порушують конституційні права і свободи  члена сім'ї  як  людини  та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю". Отже,  жертвою домашнього насильства  може  стати  будьхто: жінка,  яку  постійно  лає і б'є її чоловік, дівчинка-підліток, що страждає від сексуальних переслідувань свого вітчима, хлопчик,  якого  лупцює матиалкоголічка, старенька бабуся, що її ненавидять власні діти.  

 Закон розрізняє чотири види домашнього насильства:   • фізичне; 

•  психологічне;

•  економічне;

•  сексуальне.

    Фізичне  насильство в сім'ї -  це  навмисне нанесення  побоїв,  тілесних ушкоджень  одного  члена  сім'ї іншому, яке може призвести чи призвело до порушення нормального стану фізичного чи психічного здоров'я  або  навіть  до смерті  постраждалого, а  також до приниження його честі та гідності. 

 Сексуальне насильство в сім'ї - це примушування до небажаних статевих стосунків у родині, а також сексуальні дії щодо неповнолітнього члена сім'ї. 

 Психологічне насильство в сім'ї - це 

насильство, пов'язане з тиском одного

члена сім'ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, які доводять постраждалого до стану емоційної невпевненості, втрати здатності захистити себе і можуть заподіяти або заподіяли шкоду психічному здоров'ю.

Економічне насильство в сім'ї - це навмисні дії одного члена сім'ї щодо іншого, спрямовані на те, щоб позбавити постраждалого житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які він має законне право. Такі дії можуть заподіяти шкоду фізичному чи психічному здоров'ю або навіть призвести до смерті постраждалого.    

Найбільш гостро проблема насильства в сім’ї постає серед неповнолітніх громадян. Це пов’язано здебільшого з вразливістю та необізнаністю дітей. Вразливість дітей до насильства пояснюється їх фізичною, психічною та соціальною незрілістю, а також залежним (підлеглим) становищем по відношенню до дорослих, незалежно від того, чи є це батьки, опікуни, вихователі, вчителі. Нерідко буває важко виявити, чи мало місце в ситуації насильства в

ситуації насильства в сім’ї психологі-

чне насильство, чи справа обмежувалася лише фізичним або економічним насильством. Тому створення індикаторів психологічного насильства в сім’ї щодо дітей і використання їх у практиці роботи співробітників правоохоронних органів та соціальних працівників є дуже важливим.  

До різновидів психолгічного насильста належать:

1)                використання    привілеїв   дорослих поводження  з дітьми,  як із  рабами  чи  слугами; покарання поводження як із підлеглими; поводження як із своєю власністю; відмова повідомляти про рішення, що стосуються відвідин та опікунства; 

2)                залякування: 

Ще одним поширеним стереотипом є переконаність постраждалих у тому, що вони мусять терпіти домашнє насильство задля дітей. За даними неурядових організацій, неповнолітні стають свідками кожного третього випадку насильства в сім'ї. Психологи стверджують, що діти, виховані в таких сім'ях, згодом самі виявляють більшу схильність ставати жертвами чи кривдниками, оскільки побачене та пережите згубно впливає на їхнє психічне здоров'я та нормальний розвиток.