Панас Мирний — корифей української прози. Історія написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Урок № 5

Тема:  Панас Мирний — корифей української прози. Історія написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Мета: (слайд 2)

Навчальна:

ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменника; розкрити етапи творчого шляху Панаса Мирного, історію написання.

Розвиваюча :

розвивати вміння аналізувати історичні події, літературну спадщину письменника; робити змістовні й цікаві повідомлення; формувати в них бажання бути особистістю.

Виховна:

виховувати в учнів любов і повагу до минулого України.

Очікувані результати:

учні вміють аналізувати історичні події, літературну спадщину письменника;  робити змістовні й цікаві повідомлення, дізнаються про історію написання твору.

Обладнання: портрет письменника, виставка його творів.

Тип уроку:

Урок закріплення та засвоєння  знань, умінь та навичок. Бінарний урок з використанням інтерактивної технології кооперативного навчання робота в групах.

Хід уроку

1.           Організаційний момент
2.       Актуалізація опорних знань

1. Вступне слово вчителя української літератури.  

Панас Мирний — літературний псевдонім Панаса Яковича Рудченка, якого літературознавці називають корифеєм української прози. Чи випадково Панас Рудченко вибрав собі псевдонім Панас Мирний? Якою творчою особистістю був цей письменник — автор яскравих психологічних прозових полотен?

IIІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку  (слайд 3)

Початкове знайомство учнів із видатним письменником Панасом Мирним. (Портрет, записані на дошці роки життя та справжнє ім’я — Панас Якович Рудченко; виставка творів.)

Завдання, поставлені перед учнями класу: (слайд 4)

1. Пробудити інтерес до творчості та особистості письменника;
2. Проаналізувати життя художника слова з епохою, її культурним та мистецьким життям;
3. Пояснити розуміння особливостей його творчого доробку – жанрових, тематичних, ідейних.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.

Обмін необхідною інформацією про життєвий і творчий шлях Панаса Мирного.  Інтерактивна частина проводиться  шляхом застосування  технології   «Ажурна пилка». Пропоную   порядок роботи:

Пригадуємо хто до якої групи належить. Кожний отримує картку червоного, синього, зеленого кольору з номером своєї «домашньої» групи.

Учитель.  На попередньому уроці клас був поділений у «домашні»  групи, кожна група отримала завдання:

1-а група. Підготувати повідомлення про життєвий шлях Панаса Мирного

2-а група. Звернути увагу на особливості творчості письменника

3-а група. Підготувати повідомлення про історію написання твору «Хіба ревуть воли…»

  Продовжуємо роботу в «експертних» групах:

1. Розповіді учнів про життя і творчість письменника за опорним планом.

План вивчення:

1. Життєвий шлях Панаса Мирного
2. Особливості творчості
3. Історія написання твору

1. Життєвий шлях Панаса Мирного

І група:  (слайд 5, 6, 7, 8)

Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятилітній хлопець йде на власний хліб. (слайд 9)

Чиновницька служба Рудченка почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому суді. Наступного року він переходить у повітове казначейство помічником бухгалтера, а згодом, після короткочасного перебування в Прилуках, займає цю ж посаду в Миргородському казначействі. Так минули перші вісім років служби в невеликих містах Полтавщини.  (слайд 10)

На цей час припадають його перші спроби на ниві літературної творчості та фольклористичної діяльності. Частина зібраних П. Рудченком фольклорних матеріалів була згодом опублікована його братом Іваном Біликом у збірниках "Народные южнорусские сказки" (1869, 1870) та "Чумацкие народные песни" (1874).

З 1871 року Панас Рудченко живе і працює в Полтаві, займаючи різні посади в місцевій казенній палаті. Його зовсім не приваблювала чиновницька кар'єра (хоч сумлінне, ретельне виконання службових обов'язків і дозволило досягти високого чину дійсного статського радника). І. П. Рудченко починає пробувати свої сили в літературі. Прикладом для нього був старший брат Іван, що вже з початку 60-х років публікував свої фольклорні матеріали в "Полтавских губернских ведомостях", друкувався в "Основі", а пізніше видав окремі збірники казок і пісень, перекладав оповідання Тургенєва, виступав у львівському журналі "Правда" з критичними статтями.

Літературна праця стає справжньою втіхою і відрадою П. Рудченка. Уриваючи час від відпочинку, просиджуючи вечори за письмовим столом, він з натхненням віддається улюбленим заняттям. Перші його твори (вірш "Україні" та оповідання "Лихий попутав"), підписані прибраним ім'ям Панас Мирний, з'явилися за кордоном, у львівському журналі "Правда" в 1872 році. Незважаючи на те, що в 70 — 80-х роках письменник продовжує інтенсивно працювати, його твори, в зв'язку з цензурними переслідуваннями українського слова в Російській імперії, друкуються переважно за кордоном і на Наддніпрянській Україні були майже невідомі широким колам читачів.

Так, 1874 року в журналі "Правда" побачили світ нарис "Подоріжжя од Полтави до Гадячого" та оповідання "П'яниця", а в 1877 році в Женеві з'являється повість "Лихі люди". Ще 1875 року в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" і подано до цензури, але в зв'язку з так званим Емським указом 1876 року в Росії цей твір не був опублікований і теж вперше з'являється в Женеві у 1880 році.

Тільки в середині 80-х років твори Панаса Мирного починають друкуватися на Наддніпрянщині: на сторінках альманаху "Рада", виданого М. Старицьким у 1883 — 1884 pp., публікуються перші дві частини роману "Повія" та два оповідання з циклу "Як ведеться, так і живеться". 1886 року в Києві виходять збірник творів письменника "Збираниця з рідного поля" та комедія "Перемудрив". Одночасно Мирний продовжує виступати і в західноукраїнських збірниках та журналах, де друкуються такі його твори, як "Лови", "Казка про Правду та Кривду", "Лимерівна", переспів "Дума про військо Ігореве".

Літературні інтереси Панаса Мирного тісно поєднувалися з його громадською діяльністю. Ще за молодих років він був зв'язаний з революційним визвольним рухом, з 1875 року брав участь у нелегальній роботі революційного гуртка "Унія", який був утворений у Полтаві; під час обшуку в нього були знайдені заборонені політичні видання. (слайд 11)

Підтримував Мирний тісні зв'язки з багатьма діячами української культури — Лисенком, Старицьким, Карпенком-Карим, Кропивницьким, Коцюбинським, Лесею Українкою, Заньковецькою, Білиловським, Жарком. Як член комісії міської думи він бере активну участь у спорудженні пам'ятника І. Котляревському в Полтаві.

Коли 1914 року було заборонено вшанування пам'яті Шевченка, письменник у відозві, написаній з цього приводу, висловлює глибокий протест і обурення ганебними діями царизму. Не дивно, що в 1915р. поліція розшукує "політично підозрілу особу" Панаса Мирного.

Після встановлення Радянської влади на Україні Мирний, незважаючи на свій похилий вік, іде працювати в Полтавський губфінвідділ. (слайд 12)

Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року. Поховано його в Полтаві. Згідно з постановою уряду Української РСР в будинку, де жив письменник з 1903 року, утворено літературно-меморіальний музей. У 1951 році в Полтаві урочисто відкрито пам'ятник письменникові.

2. Особливості творчості

ІІ група:

– усе життя Панас Мирний писав поезії, кажучи, що вони допомагають йому краще творити «дзвінку прозу»;

– улюбленою темою письменника були життя і праця, мрії і сподівання селянства. Справжнє мистецтво пов’язане з народним життям, стоїть на сторожі інтересів трудівників – такими принципами керувався Панас Мирний у своїй творчості.

Бажали ми народові свободи, Бажали ми, щоб очі він розкрив, І, як другі освітні народи, Для поступу, для правди й щастя жив (Панас Мирний).

– започаткува в нову жанрову систему: психологічне оповідання й новела, соціально-психологічний роман і повість, художній нарис, сатирична казка;

– широта і вільний вияв думки в реалістичному осмисленні усієї складності життя людини;

 –увага до духовного світу особистості, яка прагне духовно повноцінного буття;

 – глибокий психологізм творення характерів персонажів;

 – використання в розкритті характерів вільної композиції, поєднання розповіді з оповіддю, зміщення часових параметрів, використання прийомів спогадів, сновидіння, марення головного героя;

 – порушення проблеми ролі української інтелігенції в суспільному житті, письменник подає різні типи інтелігентів.

2. Підготовка до сприйняття роману «Хіба ревуть воли…»

3.  Історія написання твору

ІІІ група:    (слайд 13, 14)

В основу роману лягла почута письменником від візника розповідь про полтавського розбіиника Василя Гнидку. Під враженням цієї розповіді письменник написав нарис «Подорож з Полтави до Гадяча» (навесні 1872 р.).

Влітку 1872р. Панас Мирний пише першу редакцію повісті «Чіпка», деякі зауваження щодо якої зробив брат письменника, відомий літературний критик і публіцист Іван Білик. 1873 р. — з-під пера письменника виходить друга редакція повісті. (Згодом були ще чотири редакції.) Над четвертою і п’ятою редакціями Панас Мирний працював разом з Іваном Біликом. 1874 р. — написано четверту редакцію. (Мала назву «Пропаща сила», складалася з чотирьох частин.)

1875 р. твір було закінчено, і його назвали «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Отже, нарис поступово переріс у роман. Проте Емський указ і валуєвський циркуляр унеможливили його друкування в Україні Тому твір уперше побачив світ 1880 р. в Женеві. Він вийшов під двома прізвищами: Панас Мирний та Іван Білик. 1887 р. «Хіба ревуть воли…» опубліковано у Львові, 1903 р. — під назвою «Пропаща сила» — в журналі «Киевская старина». 1905 р. вийшло окреме видання роману в Києві.

V. Систематизація і закріплення вивченого матеріалу

Запитання до учнів:        (слайд 15)

1.  Які чинники вплинули на формування світогляду Панаса Яковича Рудченка?
2. Коли вперше з’являється псевдонім Панас Мирний?
3. Де й коли друкують твори Панаса Мирного?
4. Як складалася історія публікації роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
5. Чи роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» єдиний спільний твір Панаса Мирного та Івана Білика?
6. До якого жанру належить роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
7.  У чому заслуга Панаса Мирного перед українською літературою?

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

Технологія «Мікрофон»

Продовжіть речення.

• «Твір Панаса Мирного зацікавив мене, тому що...»
• «Твір Панаса Мирного здався мені...»

VІІ. Домашнє завдання     (слайд 16)

Із підручника прочитати теоретичний матеріал; прочитати 4 частини роману, виписати цитати до характеристики Чіпки.