Патріотичне виховання учнів на уроках математики

Стефанишина Наталія Олексіївна

учитель математики (спеціаліст)
Тучненського навчально-виховного комплексу
«загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –
дошкільний навчальний заклад»

Миколаївської селищної ради
Білопільського району Сумської області

Патріотичне виховання учнів на уроках математики
в умовах модернізаційних суспільних змін

Анотація. У даній статті розкривається зміст понять «громадянськість», «патріотизм» і «патріотичне виховання». Висвітлюються особливості патріотичного виховання в процесі навчання математики в основній та старшій школі. Розглядаються конкретні приклади здійснення патріотичного виховання учнів на уроках математики

В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім — Батьківщина.
                                              Л. Костенко

Україна має давню і величну культуру та історію. Процеси становлення державності в Україні мають тисячолітні традиції. Як свідчить історія, вони не були простими і супроводжувалися національно-визвольною боротьбою українського народу. Здобувши незалежність, молода українська держава переживає тяжкі часи – політична та економічна кризи, інші проблеми, які неодмінно з’являються у переломні для суспільства часи, коли визначаються орієнтири, відбувається переоцінка цінностей. Побудова і розвиток держави неможлива без патріотичного виховання та її громадян. Події, що зараз відбуваються в Україні та світі, яскраво свідчать про те, що державна незалежність не є данністю, а постійно потребує захисту. Тому на сучасному етапі в Україні патріотичне виховання розглядається як один з найважливіших компонентів політичної соціалізації. Виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу. [6]

У Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти як стратегічні визначаються завдання у «вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти». [4]

Відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу, насамперед молоді. Патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини. Саме це почуття в умовах важкого перехідного періоду має сприяти розвитку суспільства, яке функціонує на засадах гуманізму, свободи, верховенства закону, соціальної справедливості, гарантує умови для зростання добробуту народу.

Згідно до «Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки» в Україні національно-патріотичне виховання дітей та молоді має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями, вміннями та навичками, здатна реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства, сповідує європейські цінності, готова до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України. [7]

Враховуючи нові суспільно - політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо, - зазначено в методичних рекомендаціях «Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді»  від 16 червня 2015 року. Також наголошується, що патріотичне виховання має наскрізно пронізувати весь навчально-виховний процес, органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання, базуватися на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни.

Патріотизм – складне і багатоаспектне поняття, яке розглядається з філософських, соціологічних, культурологічних, історичних і психолого-педагогічних позицій. Науковці трактують патріотизм як: духовно-моральна якість особистості, що базується на системі знань, почуттів, переконань, діяльності, і виявляється у ставленні людини до себе, свого народу, Батьківщини, її історико-культурних надбань, бажанні вдосконалювати себе й збагачувати рідну землю, прагненні бути корисним своєму народові, країні. [1]

Зрозуміти багатогранність цього поняття допомагає його структура, яку О. Г. Коркішко подає через ставлення до:

  себе: національна самосвідомість, честь, гідність, щирість, доброта;

  людей: толерантність, національний такт, милосердя, благородство, справедливість, гостинність, відкритість, щедрість, готовність допомогти;

  Батьківщини: громадянська відповідальність, вірність, готовність стати на захист, бажання працювати для розвитку країни, підносити її міжнародний авторитет, повага до Конституції та законів держави;

  національних цінностей: володіння українською мовою, бажання й потреба в накопиченні, збереженні та передачі родинних і національних звичаїв, традицій, обрядів; дбайливе ставлення до національних багатств; шанобливе ставлення до національних та державних символів. [3]

Актуальним є організація збирання та поширення інформації про науково-історичні умови, в яких  виникала і розвивалась Україна, про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення незалежності та обороноздатності України.

Не менш важливим є  відродження національної гідності, патріотизму і громадянської позиції кожної людини, її самореалізацію в матеріальній та духовній сферах суспільного життя. Досягти цієї мети можна, якщо школярі засвоять базові знання з предметів природничо-математичного циклу.

Мета статті – розкрити зміст і структуру понять «патріотизм» і «патріотичне виховання» та висвітлити особливості здійснення патріотичного виховання в процесі навчання математики в школі.

Відповідно до Конституції України, Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, «Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2015-2019 роки» одним із пріоритетних завдань освіти є патріотичне виховання молодих поколінь і визначається як складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин.

Сучасна освіта передбачає на відродження національної гідності, патріотизму і громадянської позиції кожної людини, її самореалізацію в матеріальній і духовній сферах суспільного життя. У сучасних умовах розвитку суспільства вихованню підростаючого покоління в системі освіти відводиться велика увага. У Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді зазначається, що серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін [2]

У процесі громадянського і національного виховання провідне місце належить освітній складовій, яка доповнюється й розширюється вихованням в дусі громадянськості. Це поняття об’єднує в собі громадянську, національну, політичну соціалізацію майбутнього громадянина та його здатність долучати до цього процесу моральні цінності.

Громадянське виховання – процес формування громадянськості як інтегрованої якості, що надає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично, юридично дієздатною та захищеною. Вано покликане виховувати особистість чутливою до свого оточення, долучати її до суспільного життя, в якому права людини виступають визначальними.

Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків. Патріотичне виховання включає у себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти. Головною складовою патріотичного виховання є формування у молоді любові до рідної країни, що здійснюється в першу чергу сім’єю, безпосереднім соціальним оточенням через передавання певних культурних традицій, звичаїв, обрядів, вірувань.

Школа покликана формувати національну гідність, патріотизм і громадянську позиції кожного учня, його самореалізацію в матеріальній та духовній сферах суспільного життя під час вивчення всіх навчальних предметів, та математики зокрема.

В. Сухомлинський стверджував: «Математика вчить мислити й разом з тим вселяє віру в безмежну силу людського розуму. Вона виховує волю, характер»

патріотичне виховання учнів під час навчання математики це – особистісно орієнтований педагогічний процес, спрямований на набуття учнями інтегративної якості, яка характеризує їх позитивне ставлення до Батьківщини та її полікультурності, усвідомлення власної причетності до українського етносу та національної спадщини, відповідальне ставлення до розвитку особистості та вибору ціннісних орієнтацій.

Виховання в процесі навчання – це лише частина цілісної виховної системи школи. Патріотичні почуття виховуються з дитячих років і, насамперед, у родині, де культивуються та зберігаються сімейні та загальнолюдські традиції та цінності, які згодом передаються дітям. У подальшому формуванню цінностей у підростаючого покоління, зокрема і патріотичних, сприяє школа та оточуюче середовище.

Основні напрями в системі патріотичного виховання: духовно-моральне; історико-краєзнавче; громадянсько-патріотичне; соціально-патріотичне; героїко-патріотичне; спортивно-патріотичне; національно-патріотичне. У школі робота з патріотичного виховання молоді проводиться в двох напрямах:  – на позакласних заходах (організація і проведення бесід, диспутів і конференцій патріотичної спрямованості, випуск газет чи брошур, перегляд фільмів, екскурсії, зустрічі з видатними людьми тощо); – на уроках (організація і проведення уроків математики з використанням матеріалу, що благодатний для здійснення патріотичного виховання).

Математичну освіту в школі не можна зводити лише до передачі учням певної суми знань. Перед учителем математики стоїть і інше, не менш важливе завдання - реалізація можливостей свого предмета в розвитку особистості учня.

На уроці математики патріотичне виховання здійснюється за допомогою чотирьох факторів:

• через зміст освіти;

• через методи і форми навчання;

• через використання спеціально створених виховуючих ситуацій;

• через особистість самого вчителя.

Математика - це абстрактний предмет. Тому, використовувати її як інструмент патріотичного виховання учнів, досить складно. Змістовна частина предмета не може бути пропагандою краси і величі рідної країни. Але прийоми і методи подання та засвоєння математичних знань складаються в доданні патріотичної спрямованості цілому ряду історичних відомостей. Цей прийом, крім вражаючої сили впливу, особливо цінний ще тим, що він значно підвищує інтерес учнів до історії математичної науки і до самого предмету.

У сучасних умовах національна ідея має вирішальне значення, навколо неї слід формувати цілісну систему сприйняття навколишнього світу. Використання елементів українознавства у процесі викладання математичних дисциплін руйнує стереотип про те, що народні звичаї, традиції тощо є об’єктом уваги лише предметів суспільно-гуманітарного циклу. Практика свідчить, що дітей значно більше цікавлять задачі, засновані на цікавих фактах з історії краю, а, ніж ті, у яких матеріал подано за допомогою абстрактних висловів типу «із пункту А в пункт В». Також неабияку зацікавленість викликають задачі, що мають народознавчу основу. Задачі скомпоновано так, щоб учні, здобуваючи математичну компетентність, пізнавали цікаві факти про Україну і її народ.

Розв’язуючи математичні задачі прикладного змісту, учні досліджують співвідношення українських старовинних і сучасних одиниць вимірювання ваги, об’єму, довжини, мають змогу на практиці застосувати знання, здобуті у процесі вивчення географії, біології тощо. Системна, багатоаспектна робота з учнями (зокрема й на основі комплексного діяльнісного українознавчого підходу) дає змогу створити навчально-освітній мікроклімат, у якому дитина формується й розвивається як невід’ємна частина української нації, що має свої звичаї і традиції, зберігає й використовує мудрість поколінь

Сучасні можливості Інтернету та програмного забезпечення вдосконалють та урізноманітнюють методику викладання математики.  Використання інформаційно - комунікативних технологій на уроках є сучасним інструментом, що дозволяє учневі показати свої знання, творчість та  допитливість; формує навики самоосвіти та пошукової діяльності.

Виховувати патріотичну свідомість можна шляхом ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних учених, що створювали математику, зокрема видатних українських математиків, повагу до національної культури України. Виховувати розуміння ролі математики в житті, розуміння важливості математичних знань, як у повсякденному житті так і в укріпленні оборонної міці нашої країни, адже арифметика і геометрія потрібні кожному воїну

Застосовуючи можливості Microsoft Office та Word при створенні презентацій, буклетів, бюлетенів, тематичних задач, кросвордів тощо, учні осмислено вживають елементи української історії, культури та мистецтва; звичаїв та обрядів; символіки та патріотичних висловів видатних людей, прикладів героїзму в минулому та сучасному нашого народу.

При підборі інформації для уроку чи проекту вчитель повинен чітко розуміти, який результат він хоче отримати, щоб кількість інформації, навіть патріотичної, не перебила математичного змісту. Тонке, можна сказати ювелірне вкраплення елементів патріотичного виховання приведе до формування свідомого громадянина своєї країни, що любить Україну, свій народ, націю і готовий будувати нову демократичну державу, щоб у серці кожного учня виховувати почуття гордості за свою Державу, за дії її видатних діячів, досягнення народу.

Звичайно, на уроках математики, це будуть деякі елементи, але вони дають ефективні результати.

На уроках математики патріотичне виховання здійснюється за рахунок розширення змісту освіти, доцільних методів і форм навчання, використання сприятливих виховних ситуацій, а також особистості самого вчителя.

На своїх уроках я віддаю перевагу прикладам духовно-моральної, історико-краєзнавчої та національно-патріотичної тематики.

У 5 – 6 класах я намагаюся відтворити створювати умови для ідентифікації учня як жителя міста чи села, виховую любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи, рідної мови, побуту, традицій. Також пропоную учням для розв’язування задачі краєзнавчого характеру, які допомагають виховувати в учнів бережливе ставлення до природних багатств, повагу до праці і традиціям українського народу, любов до власного краю і своєї Батьківщини.

Наприклад:

1. Великий каньйон Колорадо, найглибший каньйон світу, знаходиться у США, у штаті Аризона. Його глибина сягає 1600 м, що на 1280 м більше, ніж глибина Великого каньйону Криму – найглибшого каньйону України. Знайдіть глибину Великого каньйону України.
2. У будівництві однієї чайки брало участь півсотні осіб. Скільки човнів одночасно могли збудувати козаки із війська Сагайдачного, у якому налічувалося 17500 запорожців?
3. Українські козаки любили подорожувати. Якось вони дістали географічну карту, на якій були позначені три міста – Київ, Кривий Ріг і Донецьк. Відстань між Києвом і Кривим Рогом на карті становила 11 см, між Донецьком і Кривим Рогом – 10 см, між Києвом і Донецьком – 18 см. Найбільша відстань між містами на місцевості становить 630 км. Знайдіть відстані між іншими містами й масштаб карти.
4. Найбільшою затокою, що омиває береги України, є Каркінітська затока. Її довжина становить 118 км, а ширина – 80 км. Знайдіть периметр Каркінітської затоки.
5. Площа одного з наймальовничіших куточків України – гірського озера Синевир, що на Закарпатті, – становить 0,0003 площі кримського озера Сасик – найбільшого в Україні. Скільки квадратних кілометрів становить площа озера Синевир, якщо площа Сасику дорівнює 210км².
6. Рівнини становлять 95% території України, а решта – гори. Скільки відсотків території України займають гори?
7. Площа Запорізької області складає 28,461 км², а площа Сумської області – 23832 км². На скільки площа Сумської області більша? Скільки відсотків площа кожної з областей складає від площі України?
8. Борщ – одна з найулюбленіших страв українців. Його склад: капуста – 0,5 гривні, буряк – 7 золотників, морква – 7 золотників, петрушка (пастернак) – 4 золотники, картопля – 0,3 гривні, сало – 10 золотників, часник – 5 золотників, цибуля – 5 золотників, сироватка – 0,2 гривні, сметана – 6 золотників, свинина – 0,4 гривні. Скільки грамів овочів необхідно взяти для приготування борщу?
9.     В Україні 44% території черноземи. Українська земля найродючіша у світі. На нашій території знаходиться всіх запасів чорнозему планети. Яка площа планети Земля вкрита чорноземами?
10.          Цікаво, що маса українських монет номіналом 10к., 25 к. і 50 к., виготовлених з алюмінієвої бронзи, утворює арифметичну прогресію. Яку масу мають монети номіналом 25 к. і 50 к., якщо маса монети номіналом 10 к. дорівнює 1,2? Чи буде членом цієї послідовності монета номіналом 1 гривня, маса якої становить 6,9г?
11. Найдовший музичний інструмент – українська трембіта. Трембіта-рекордсменка має довжину 8м, масу 1,5 кг, а її звуки лунають більше ніж на 10 км. Трембіту виготовляють зі смереки, в яку вдарила блискавка, раніше трембіту використовували чабани для зв’язку у горах. Через який час почує звуки трембіти селище, що знаходиться на відстані 10 км від чабана, що грає на трембіті?

Цікавими для учнів є задачі, що містять історичні дані регіону, популяризують українську історію, боротьбу українського народу за незалежність, мову та культуру. Коли вміння розв’язувати задачу сплітається з історією, задача стає більш значимою і може стати дійсно цікавою кожному учню.

Наприклад:

1. Не завжди Київ був столицею України. З січня1920 по червень 1934 рр. Столицею Української Соціалістичної Радянської Республіки був Харків. Скільки повних років Харків був столицею? Дізнайтеся, які ще міста були столицею України у різні часи.
2. У XV – XVI століті в Яггелонському (Краківському) університеті одержали освіту 800 українців. Серед них: із Львова – 108, Городка – 19, Кам’янця – 14, Дрогобича – 15, Брод – 5 і т.д. Який відсоток студентів Ягелонського університету у ці часи представляли мешканці інших міст України.

У старших класах на уроках математики виховання патріотизму доцільно здійснювати під час вивчення елементів статистики та опрацювання статистичних даних у вигляді різного роду діаграм на основі реальні досягнення українського народу.

Наприклад:

1. З’ясуйте цифри, що характеризують народжуваність в Україні за кожен рік існування незалежної України. Побудуйте стовпчасту діаграму. Коли народжуваність була найвищою, а коли найнижчою?
2. За останні роки Україна збільшує виробництво зернових, зокрема – пшениці, і вийшла на третє місце в світі з експорту – 32,3 млн т зерна. Попереду лише США (72,3 млн т) та ЄС (38,5 млн т). Україні вдалося обійти такі визнані “житниці світу”, як Канада (28 млн т), Аргентина (21,9 млн т) і Бразилія (20,1 млн т). За даними задачі побудуйте стовпчасту діаграму.

Також потрібно звертали увагу учнів на прізвища українських математиків, на їх внесок у розвиток математики. Знайомство зі знаменитими земляками виховує гордість за свою Батьківщину, рідний край.

На мою думку, навчання має бути емоційним і збуджувати позитивні емоції. Протягом усього часу навчання в школі дитина, а пізніше підліток, молода людина потребують взірця для наслідування. В інтересах суспільства та й самих молодих людей формувати зразки для наслідування з допомогою справді видатних особистостей. Як показує практика, на уроці створюється сприятлива емоційна обстановка, якщо перед викладом нового матеріалу провести 2-3 хвилинну бесіду про українських учених математиків або місце математики в житті давніх і сучасних людей.

Список використаних джерел

1. Качур М. М. Поняття «патріотизм» в українській науковій педагогічній думці/М. М. Качур // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2013, № 6 (32) — Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка. – с. 54 – 61.
2. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2015 – 2019 рр. URL: http:// http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0641729-15#n13  (дата звернення: 12.11.2018).
3. Коркішко О.Г. Вихованняпатріотизму молодших школярів у позаурочній виховній роботі: Автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.07 / О.Г. Коркішко; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. — Луганськ, 2004. — 20 с.
4. Національна доктрина розвитку освіти URL:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/347/2002 (дата звернення: 12.11.2018).
5. Плекаємо патріотів України( Збірка статей освітян Черкащини з досвіду патріотичного виховання) . – Черкаси: Видавництво Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, 2011, - 116 с.
6. СТРАТЕГІЯ національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки URL: https://osvita.ua/legislation/pozashk_osv/48106/ (дата звернення: 12.11.2018).