ПАТРІОТИЧНИЙ ЗАХІД "ВІЛЬНА УКРАЇНА"

ВІЛЬНА УКРАЇНА

Україна буде тоді, коли будуть люди,які найдужче боятимуться її ганьби…»Ліна Костенко

Українська земля… Земля щедро полита кров’ю її синів. З нашої історії ми бачимо споконвічне прагнення українства до волі та незалежності рідної землі, неньки-України.

Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,—оці степи, це небо, ці ліси,усе так гарно, чисто, незрадливо,усе як є — дорога, явори,усе моє, все зветься — Україна. Така краса, висока і нетлінна,що хоч спинись і з Богом говори.
  

Народе мій, пишаюся тобою: Моя душа – частинка твого «Я». Красою правди у святім двобою. Понад Майданом сонця лик сія…Є нація! Хай знають всі у світі: Ми є! Народ піднявся із колін!І переможно сонце правди світить,Співає гордо наш Державний Гімн.

Нема життя без України, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі. Не стидайся, це твоя земля! 

Незалежність – це зовсім не слово!Це – тавро, що на серці болить. Це багрянець душі світанковий. Цей вогонь споконвіку горить. 

Бо це те, що в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!..

На Аскольдовій могиліПоховали їх –Тридцять хлопців-українців,Славних, молодих.

На Аскольдовій могиліУкраїнський цвіт!По кривавій по дорозіНам іти у світ.

На кого посміла знятись. Зрадника рука?Квітне сонце, – грає вітерІ Дніпро-ріка.

На кого завзявся Каїн?Боже! Покарай!Понад все вони любили. Свій коханий край.

24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабну жорстоку війну проти України, що призвела до людських жертв, зламаних доль та справжніх трагедій.

24 лютого04:05

Нам говорили : «У вас немає інших варіантів, аніж здатися». Ми відповідали: «У нас немає інших варіантів, аніж перемогти»

Майбутнє за тими, хто має у душі квітку народу свого. Може її не видно, але вона обов’язково розквітне у свій час. Я це знаю.