Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. Мелодійність віршів Павла Тичини. Поезія «Не бував ти у наших краях»

Про матеріал
Тема: Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. Мелодійність віршів Павла Тичини. Поезія «Не бував ти у наших краях» Мета: • Навчальна: продовжити знайомство з творчістю автора; проаналізувати програмні ліричні вірші; визначити їхню мелодійність, • Виховна: виховувати захоплення пейзажами рідної батьківщини, • Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне декламування віршів. • Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. Мелодійність віршів Павла Тичини. Поезія «Не бував ти у наших краях!».

Номер слайду 2

Завдання: ознайомити учнів з життєвою долею П. Тичини, розкрити ідейний зміст поезій;розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, навички виразного читання поетичних творів, естетичного смаку, абстрактного мислення, усвідомлювати та висловлювати свої відношення; виховувати почуття пошани до творчої особистості П. Тичини, любов до рідного краю, його народу.

Номер слайду 3

Ах, скільки радості, коли ти любиш землю,Коли гармонії шукаєш у житті. Павло Тичина

Номер слайду 4

Місце народження Павло Григорович Тичина народився 27 (15) січня 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії. Походить зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького). Батько майбутнього поета, Григорій Тимофійович Тичина, був сільським дяком — вчителем «школи грамоти». Мати, Марія Василівна Тичина, знала багато казок, гарно співала. Змалку Павло виявив хист до музики, малювання і віршування. Павло Тичина. Мати, Марія Василівна

Номер слайду 5

Початкова освіта Спочатку Павло вчився в земській початковій школі. Його вчителькою була Серафима Миколаївна Морачевська. За добре навчання вона подарувала Павлові декілька українських книжок. Першій учительці поет присвятив поему «Серафима Морачевська» (залишилася незавершеною; уперше опубліковано 1968 року в № 9 журналу «Прапор»). Морачевська, оцінивши чудовий голос і слух хлопця, порадила батькам віддати Павла в один із монастирських хорів Чернігова. Оскільки інших можливостей дати синові освіту Тичини не мали, вони прислухалися до поради вчительки. Павло з першою вчителькою Серафимою Миколаївною Морачевською

Номер слайду 6

Подальша освіта В 1900—1907 рр. Павло Тичина навчався в Чернігівському духовному училищі (бурсі), в 1907—1913 — в Чернігівській духовній семінарії. Згодом, навчаючись у Київському комерційному інституті, працював у газеті «Рада». На цей час припало його ознайомлення з новітнім українським мистецтвом, особисте знайомство з найвідомішими його представниками. В 1913—1914 рр. — у редакції ліберального україномовного журналу «Світло», а після його закриття — в Чернігівському статистичному бюро. У 1916—1917 рр. — помічник хормейстера в українському театрі М. К. Садовського. Чернігівська духовна семінарія. Київський комерційний інститут

Номер слайду 7

Літературна діяльність У 1920 році виходять збірки П. Г. Тичини — «Замість сонетів і октав», «Плуг». Наступні книжки віршів: «В космічному оркестрі» (1921), «Сковорода. Уривки з симфонії», (1923), «Вітер з України» (1924) з посвятою М. Хвильовому, закріпили за письменником славу одного з найвизначніших українських поетів ХХ ст.  

Номер слайду 8

У літературному доробку Павла Тичини є чудові вірші адресовані дітям: «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків». Поет успішно виступив і у ролі казкаря. Написані їм казки «Івасик-Телесик», «Кожум'яка», «Дударик», «Як дуб із Вітровієм бився», «Дума про трьох вітрів» досі залишаються улюбленими книжками української дітвори. Ці твори для дітей друкувалися в багатьох збірниках, а також виходили окремими книжками.

Номер слайду 9

Пам’ять українців про митця Павло Григорович Тичина помер 16 вересня 1967 року і був похований на Байковому кладовищі в м. Києві. Надгробок над його могилою був зроблений відомим українським скульптором В. Бородаєм за проектом архітектора О. Ігнатенко. Творча спадщина Павла Григоровича Тичини, талановитого поета, ученого-літературознавця, публіциста, перекладача, як і раніше, не залишає байдужими численних шанувальників, а ліричні вірші поета, пронизані тонким почуттям прекрасного, назавжди увійшли в скарбницю світової літератури.

Номер слайду 10

«Не бував ти у наших краях!»Не бував ти у наших краях! Там же небо — блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш. Серце б'ється і б'ється в грудях... Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших краях, Бо відтіль не таким би вернувся! Чув про степ, що ген-ген простягнувся? — Єсть там люди — й зросли у степах, — Що не люблять, не вміють ридати. Що не можуть без пісні і нивки зорати! Тебе ж завжди я бачу в сльозах... — Не бував ти у наших краях.

Номер слайду 11

«Не бував ти у наших краях!»Тема: зображення краси рідного краю; людей праці, чарівну природу.Ідея: уславлення синівської любові до рідної землі, де ти народився і виріс. Основна думка: для кожної людини свій край наймиліший, незабутній, привабливий. Жанр: пейзажна лірика.

Номер слайду 12

Номер слайду 13

Рубрика “Поміркуй” Дослідіть зв’язок поезії «Не бував ти у наших краях!» з біографією поета. Чому він з такою великою любов’ю змальовує рідну батьківщину? Що свідчить про працьовитість, волелюбність, щирість українців? Як їх зображує у творі митець? Чи можна за змістом поезії визначити те, за що П. Тичина поважає і шанує рідну землю? Відповідь вмотивуйте.

Номер слайду 14

Гаï шумлять. Я слухаю. Хмарки бiжать. Милуюся. Милуюся-дивуюся,Чого душi моïйтак весело. Гей, дзвiн гуде. Iздалеку. Думки пряде. Над нивами. Над нивами-приливами,Купаючи мене,мов ластiвку. Я йду, iду. Зворушений. Когось все жду. Спiваючи. Спiваючи-кохаючи. Пiд тихий шепiт травголублячий. Щось мрiє гай. Над рiчкою. Ген неба край. Як золото. Мов золото поколото,Горить-тремтить рiка,як музика.“Гаї шумлять”

Номер слайду 15

“Гаї шумлять”Тема: оспівування краси, мелодії звука гаю та природи навколо нього.Ідея: возвеличення чарівності природи, яка впливає на внутрішній стан людини, її почуттів. Основна думка: кожна людина володіє здатністю по-своєму бачити і відчувати світ, відкривати в ньому щось нове, ніким не бачене і не відчуване. Жанр: пейзажна лірика, пісня. ppt_xppt_xppt_xppt_x

Номер слайду 16

Номер слайду 17

Рубрика “Творча лабораторія учня” Підготуйте малюнок за змістом поезії “Гаї шумлять”, додаючи власні спостереження про гай і сприйняття кольорової палітри, яка вбачається вам у вірші.

Номер слайду 18

Домашнє завдання1. Прочитати біографію Павла Тичини на стор. 214 – 217 підручника.2. Аналізувати поезії “Не бував ти у наших краях!”, “Гаї шумлять”; скласти питання до їх змісту.

Номер слайду 19

Дякую за увагу!

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Комарицька Ганна Єгорівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
Додано
21 січня 2019
Переглядів
8496
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку