Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. Мелодійність віршів Павла Тичини. Поезія «Не бував ти у наших краях»

Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. Мелодійність віршів Павла Тичини. Поезія «Не бував ти у наших краях!».

Завдання: ознайомити учнів з життєвою долею П. Тичини, розкрити ідейний зміст поезій;розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, навички виразного читання поетичних творів, естетичного смаку, абстрактного мислення, усвідомлювати та висловлювати свої відношення; виховувати почуття пошани до творчої особистості П. Тичини, любов до рідного краю, його народу.

Ах, скільки радості, коли ти любиш землю,Коли гармонії шукаєш у житті. Павло Тичина

Місце народження Павло Григорович Тичина народився 27 (15) січня 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії. Походить зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького). Батько майбутнього поета, Григорій Тимофійович Тичина, був сільським дяком — вчителем «школи грамоти». Мати, Марія Василівна Тичина, знала багато казок, гарно співала. Змалку Павло виявив хист до музики, малювання і віршування. Павло Тичина. Мати, Марія Василівна

Початкова освіта Спочатку Павло вчився в земській початковій школі. Його вчителькою була Серафима Миколаївна Морачевська. За добре навчання вона подарувала Павлові декілька українських книжок. Першій учительці поет присвятив поему «Серафима Морачевська» (залишилася незавершеною; уперше опубліковано 1968 року в № 9 журналу «Прапор»). Морачевська, оцінивши чудовий голос і слух хлопця, порадила батькам віддати Павла в один із монастирських хорів Чернігова. Оскільки інших можливостей дати синові освіту Тичини не мали, вони прислухалися до поради вчительки. Павло з першою вчителькою Серафимою Миколаївною Морачевською

Подальша освіта В 1900—1907 рр. Павло Тичина навчався в Чернігівському духовному училищі (бурсі), в 1907—1913 — в Чернігівській духовній семінарії. Згодом, навчаючись у Київському комерційному інституті, працював у газеті «Рада». На цей час припало його ознайомлення з новітнім українським мистецтвом, особисте знайомство з найвідомішими його представниками. В 1913—1914 рр. — у редакції ліберального україномовного журналу «Світло», а після його закриття — в Чернігівському статистичному бюро. У 1916—1917 рр. — помічник хормейстера в українському театрі М. К. Садовського. Чернігівська духовна семінарія. Київський комерційний інститут

Літературна діяльність У 1920 році виходять збірки П. Г. Тичини — «Замість сонетів і октав», «Плуг». Наступні книжки віршів: «В космічному оркестрі» (1921), «Сковорода. Уривки з симфонії», (1923), «Вітер з України» (1924) з посвятою М. Хвильовому, закріпили за письменником славу одного з найвизначніших українських поетів ХХ ст.  

У літературному доробку Павла Тичини є чудові вірші адресовані дітям: «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків». Поет успішно виступив і у ролі казкаря. Написані їм казки «Івасик-Телесик», «Кожум'яка», «Дударик», «Як дуб із Вітровієм бився», «Дума про трьох вітрів» досі залишаються улюбленими книжками української дітвори. Ці твори для дітей друкувалися в багатьох збірниках, а також виходили окремими книжками.

Пам’ять українців про митця Павло Григорович Тичина помер 16 вересня 1967 року і був похований на Байковому кладовищі в м. Києві. Надгробок над його могилою був зроблений відомим українським скульптором В. Бородаєм за проектом архітектора О. Ігнатенко. Творча спадщина Павла Григоровича Тичини, талановитого поета, ученого-літературознавця, публіциста, перекладача, як і раніше, не залишає байдужими численних шанувальників, а ліричні вірші поета, пронизані тонким почуттям прекрасного, назавжди увійшли в скарбницю світової літератури.

«Не бував ти у наших краях!»Не бував ти у наших краях! Там же небо — блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш. Серце б'ється і б'ється в грудях... Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших краях, Бо відтіль не таким би вернувся! Чув про степ, що ген-ген простягнувся? — Єсть там люди — й зросли у степах, — Що не люблять, не вміють ридати. Що не можуть без пісні і нивки зорати! Тебе ж завжди я бачу в сльозах... — Не бував ти у наших краях.

«Не бував ти у наших краях!»Тема: зображення краси рідного краю; людей праці, чарівну природу.Ідея: уславлення синівської любові до рідної землі, де ти народився і виріс. Основна думка: для кожної людини свій край наймиліший, незабутній, привабливий. Жанр: пейзажна лірика.

Рубрика “Поміркуй” Дослідіть зв’язок поезії «Не бував ти у наших краях!» з біографією поета. Чому він з такою великою любов’ю змальовує рідну батьківщину? Що свідчить про працьовитість, волелюбність, щирість українців? Як їх зображує у творі митець? Чи можна за змістом поезії визначити те, за що П. Тичина поважає і шанує рідну землю? Відповідь вмотивуйте.

Гаï шумлять. Я слухаю. Хмарки бiжать. Милуюся. Милуюся-дивуюся,Чого душi моïйтак весело. Гей, дзвiн гуде. Iздалеку. Думки пряде. Над нивами. Над нивами-приливами,Купаючи мене,мов ластiвку. Я йду, iду. Зворушений. Когось все жду. Спiваючи. Спiваючи-кохаючи. Пiд тихий шепiт травголублячий. Щось мрiє гай. Над рiчкою. Ген неба край. Як золото. Мов золото поколото,Горить-тремтить рiка,як музика.“Гаї шумлять”

“Гаї шумлять”Тема: оспівування краси, мелодії звука гаю та природи навколо нього.Ідея: возвеличення чарівності природи, яка впливає на внутрішній стан людини, її почуттів. Основна думка: кожна людина володіє здатністю по-своєму бачити і відчувати світ, відкривати в ньому щось нове, ніким не бачене і не відчуване. Жанр: пейзажна лірика, пісня. ppt_xppt_xppt_xppt_x

Рубрика “Творча лабораторія учня” Підготуйте малюнок за змістом поезії “Гаї шумлять”, додаючи власні спостереження про гай і сприйняття кольорової палітри, яка вбачається вам у вірші.

Домашнє завдання1. Прочитати біографію Павла Тичини на стор. 214 – 217 підручника.2. Аналізувати поезії “Не бував ти у наших краях!”, “Гаї шумлять”; скласти питання до їх змісту.

Дякую за увагу!