Педагогічна рада за темою "Нова українська школа як перехідна ланка від школи знань до школи компетентностей"

 

Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 56

Харківської міської ради Харківської області

 

 

 

 

 

 

«Нова українська школа як перехідна ланка від школи знань до школи компетентностей»

(теоретичний аспект)

 

 

Підготувала:

заступник директора

з навчально-виховної роботи

Карпутова Н.А.

 

 

 

 

 

2018/2019

навчальний рік

Школа має бути відображенням змін у суспільстві навколо нас. Сьогодні фахівці з різних країн можуть зібратися в якійсь країні чи місті Х, обговорити найважливіші проблеми, виробити концепцію та роз'їхатися в різні боки світу знову. Це саме має працювати і в школі, у якій важливо навчити дітей комунікувати між собою, працювати у команді й розробляти спільні програми. Школа — це мініатюрна копія суспільства, життя у якій має базуватися на принципах саморегуляції. Навчання має бути цікавим, а не примусовим. Кожен має знайти свою форму навчання, використовуючи інструменти формальної, неформальної та інформальної освіти.

Гра «Ситуація успіху» (на тлі музики «Давайте говорити один одному компліменти»)

Для початку я хочу запропонувати вам участь в одній цікавій грі. Нам дуже рідко говорять добрі слова з приводу нашої професійної діяльності, але ж без теплого слова і влітку холодно. Я думаю, що зараз ви сіли поруч з тією людиною, яку ви  знаєте не тільки як педагога, методиста, педагог-організатора або заступника директора, але і як людину, з якою вам приємно спілкуватися. У вас є унікальна можливість висловити свої добрі думки і почуття по відношенню до праворуч  сидячого сусіда з приводу його професійних якостей. Для цього необхідно взяти в свою руку сусіда і сказати йому ці слова.

Така відвертість переконує в неповторності, незамінності педагогічних особистостей, в тому, що в надійних руках наша школа, коли педагоги відчувають власну цінність, поважають колег, люблять дітей

Прийняття Закону України «Про освіту» є створення системи освіти нового покоління, що забезпечить «умови для здобуття освіти всіма категоріями населення України, ефективної системи забезпечення всебічного розвитку людини та сприятиме істотному зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства та особистості», — прописано у пояснювальній записці.

Почати свій виступ я хочу зі слів Міністра освіти Л. Гриневич

«Починаємо реформу, яка на десятиріччя визначить освітній ландшафт України.  Ми прагнемо побудувати суспільство освіченого загалу»

«Наше завдання –  кожній  дитині дати доступ до якісної освіти. Успіх  України в тому, щоб побудувати суспільство освіченого загалу, бо кожна дитина, не залежно від її здібностей, має право на успіх в житті, на максимальне розкриття власних здібностей, яке може запропонувати якісна освіта» (загал - велике коло, маса людей, товариство, широка громадськість; усі).

Мета нової школи: перетворити українську школу на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності України.

Світогляд закладається саме в середній школі.

Тут формується особистість, її громадянська позиція та професійні якості.

Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя.

8 базових компонентів “Нової української школи”

1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.

2. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

3. Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.

4. Орієнтації на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.

5. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.

6. Нова структури школи, що дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.

7. Децентралізація та ефективне управління, що наддасть школі реальну автономію.

8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

У Концепція Нової української школи сказано так: «Сьогодні у нас є дві проблеми в навчанні. Перша – це перевантаженість предметами. Однозначно такого обсягу не може бути.

Трохи Франка на початок:

Наші пани в раді шкільній захотіли, щоб школа народна була якимось маленьким університетом, щоби давала дітям усього потрошки... 

•                  дитині в пізнішім житті все се ні на що не придасться,
•                  в голові її воно не в’яжеться в ніяку цілість,
•                  а багато дечого в її літах є для неї зовсім недоступне».

І друга проблема, яка є в навчанні – те, що ми даємо суто навчальний матеріал.

Випускник нашої української школи не вміє застосувати набуті знання в житті. Він, як фарширована риба. Нібито і риба, але не плаває».

Отже, метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

Нові освітні стандарти ґрунтуються на рекомендаціях європейського парламенту та ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя.

Наші діти вчать багато теорії. Вивчають 10 років математику, а запитати випускника, скільки треба шпалер на оцю кімнату, більшість матимуть труднощі з обрахунками. Зміст освіти та її методика мають бути наближені до практики. Менше теорії, а більше практичного застосування в житті. Якщо ви подивитесь на клас, під час уроку 20% учнів активно працюють, ще 30% за цим активно спостерігають, але не виявляють активності, ще 30% спостерігають пасивно, а ще 20 % – майже бездіяльні. Виходить так, що вчитель 45 хвилин активно веде урок, а діти – просто спостерігачі. Це треба змінити. Якщо б ці 45 хвилин кожна дитина була в активному пошуку, то ефективність уроку була б набагато вищою. Тому постать вчителя є надзвичайно важливою. Учитель повинен не просто провести урок – 45 хвилин, а реалізувати його разом з учнями.

Як ви вже здогадалися, мова сьогодні піде про 10 ключових компетентностей, які вчитель формує на кожному уроці.

Ключові компетентності й наскрізні вміння створюють «канву»,  яка є основою для успішної самореалізації учня – як особистості, громадянина і фахівця.

Концепція Нової української школи

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Концепція Нової української школи

Компетентність – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Концепція Нової української школи

Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.

Концепція Нової української школи

Спостереження, навчання та практика є основними складовими компетентностей. Доказом справжньої компетентності є кінцевий результат.

Л. Рон Хаббард «Дорога до щастя»

Трішечки теорії. За допомогою гри «Пізнай компетентність за описом» пригадаємо 10 ключових компетентностей.

Гра «Пізнай компетентність за описом»

 

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.

Уміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів).

 

Основні компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

 

Інформаційно-цифрова компетентність

Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці.

 

Уміння вчитися впродовж життя.

вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання

 

Спілкування іноземними мовами.

Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

 

Математична компетентність.

Культура логічного і алгоритмічного мислення.

 

Ініціативність і підприємливість.

Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави.

 

Загальнокультурна компетентність.

Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

 

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку

 

Соціальна та громадянська компетентності.

Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

 

Спільними для всіх компетентностей є такі:

• уміння читати і розуміти прочитане;

• уміння висловлювати думку усно і письмово;

• критичне мислення;

• здатність логічно обґрунтовувати позицію;

• ініціативність;

• творчість;

• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

• здатність до співпраці в команді.

Основне у реформі – відійти від школи знань до компетентісної школи

Можна навести конкретний приклад, як це буде втілюватися. Шкільна програма буде відходити від того, що дитина має знати, що таке іменник і прикметник, і вміти знайти його в реченні, до того, щоб компетентно відстояти свою думку і представити кількома реченнями, наприклад, що вона робила на цих вихідних. Буде викладатися вміння скласти речення так, щоб людина, яка його прочитає, зрозуміла, в чому суть. Потрібно навчити дітей сприймати зорову інформацію та інформацію з музики і з інших систем спілкування, це є важливіше, ніж вміння витягнути іменники і прикметники з речення. Ніхто не заперечує, якщо хтось пізніше захоче вивчати мовознавство чи філологію, і присвятити цьому своє життя, хай вивчає. Для таких людей в старшій школі буде обов’язковим вміти виділяти всі частини мови та аналізувати типи речень. А для пересічної людини, чи для людини, яка має інші зацікавлення, не обов’язково знати, що є іменник. Такі маленькі приклади можна навести в математиці, фізиці, літературі та інших галузях.

У новому Законі про освіту планується, що у 10-12 класах буде профільна школа, щось подібне до системи в Канаді. Сьогодні в Україні багато хто критикує те, що в школах є багато заучувань фізичних формул чи історичних дат. Якщо хтось планує присвятити життя історії чи фізиці, вони мусять це знати. Але тому, хто, наприклад, хоче працювати з інформаційними технологіями, треба знати базові дані про історію та історичні течії, думки та події, які сьогодні впливають на наше життя, та більш глибоко розвинути компетентності, пов’язані з сучасними технологіями.

Чому освітня наука прийшла до висновку, що непотрібно давати таку кількість знань? За останні 100 років кількість інформації надзвичайно збільшилася, людський мозок сьогодні є неспроможний цю інформацію затримати. Якщо ми починаємо відбирати інформацію, це базується на певних цінностях, на тому, що ми вважаємо за важливе чи неважливе. Наприклад, дуже багато дискусій є на тему літератури, яку літературу діти повинні читати чи не читати. Якщо відбирати певні твори, ми будемо встановлювати певну шкалу цінностей. А сьогодні щораз більше пишеться творів. І тому нам потрібно, щоби діти читали, а не обов’язково нам розповідали про якісь твори, які відібрав хтось інший. Тобто діти повинні вміти читати, зрозуміти, на що натякає в тому тексті автор, що є фактаж, які є емоційні сторони тексту, чим керуються головні персонажі і т.д. А інформаційний простір – то є Google, діти мусять вміти там знайти правду, брехню, факти, думки і вміти розрізнити всі ті 4 аспекти. Діти мають любити читати, а сьогодні в Україні діти, і не лише діти, не читають і не люблять читати. Це трагічно, а в компетентісному підході ми мусимо зробити так, щоби Україна читала.

Вже довгими роками в Україні йде обговорення особистісного підходу в освіті (student centered learning). Виконуючи роль суфлера, учитель підказує дітям потрібну інформацію, коли їм щось не зрозуміло в написаних вказівках, або ж виникають якісь запитання під час виконання завдань… виконуючи роль суфлера, вчитель підказує дітям, як продовжити роботу, але підказує він не конкретною порадою, а запитаннями-підказками. Підказування учителя можна порівняти з роботою суфлера в експериментальному театрі… учитель, підказуючи, повинен скеровувати дитину, давати їй змогу самостійно знайти розв’язання проблеми, а не давати вказівку точного її виконання… Кожне запитання-підказку вчитель має ставити, враховуючи особистість кожної дитини… Навчальний процес, в якому учитель виконує роль суфлера… дає змогу дитині експериментувати та діяти творчо.

Для успіху сьогодні потрібні не тільки професійні навички, але й більш широкі можливості

Програма «Нова українська школа» дає відповідь на запитання, що важливіше: набуття професії чи передумова для повного щасливого життя? Зважаючи на динамічний розвиток технологій, зникнення щороку кількох десятків професій, якщо освіта буде зводитися тільки до навчання професії, то стане серйозною загрозою не лише для людини, але й для держави. Очевидно, що для успіху сьогодні потрібні не тільки професійні навички, але й більш широкі можливості. Переконана, що важливо говорити не тільки про освіту з метою знайти роботу, а про отримання освіти задля самореалізації у всіх аспектах життя.

Саме тому «Нова школа» передбачає перехід на компетентісну модель освіти, коли результатом років навчання, зокрема у загальній середній освіті, має стати не лише певний набір знань, але й володіння суспільними, соціальними компетенціями, важливими для усвідомленого, повноцінного і щасливого співжиття з іншими людьми і навколишнім світом.

Очевидно, що перехід на компетентісну модель освіти передбачає переформатування усіх напрямів забезпечення освітньої діяльності: підготовку педагогів, організації навчального процесу, методичного забезпечення. Але щасливе майбутнє дітей, які будуть готові до новітніх викликів, того варте.

Але, не все так легко, як нам зважаться? Чому?

•                   Застаріла дидактика навчання (Учителі використовують переважно застарілі дидактичні засоби)
•                   Низький соціальний статус вчителя (Педагогів деморалізує низький соціальний статус та рівень оплати праці. Учитель не має справжньої мотивації до особистісного та професійного зростання.)
•                   Цифровий розрив між учнем та вчителем (Багато педагогів ще не вміють досліджувати проблеми за допомогою сучасних засобів, працювати з великими масивами даних, робити і презентувати висновки, спільно працювати он-лайн у навчальних, соціальних та наукових проектахтощо)
•                   Учень не має мотивації до навчання (Спосіб навчання в сучасній українській школі не мотивує дітей до навчання)

І з цього прикладу, хочу ВАМ зачитати цього вірша

 

Викликає вчитель Люду,

Слабшу серед дітвори,

І питає: - Скільки буде:

Десять поділить на три?

Розв’язати вона не може,

Звісно, знітилась, мовчить…

Вчитель каже: - Так не гоже,

Прості дроби треба вчить.

Хай картоплі є десяток, -

Вчитель далі річ веде. –

Розділи на трьох дівчат,

То по скільки припаде?

Люда каже – Зайвий клопіт,

І навіщо мені це знать?

Я зварю їм цю картоплю,

Потовчу – і хай їдять…

 

Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності

Модель випускника  нової школи

Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення.

Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення

Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

 

«Безграмотными в 21 веке будут не те, кто не умеет писать и читать, а те, кто не умеет учиться, разучиваться и переучиваться».

Элвин Тоффлер, (американський філософ, соціолог, футуролог),