ПЕДАГОГІЧНА ТА МЕТОДИЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ ВИКЛАДАЧА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ ВІННИЦЬКОГО НАУ

Кордонська Альона Василівна,голова циклової комісіїсуспільно-гуманітарних дисциплін, викладач вищої категорії, старший викладач

ПЕДАГОГІЧНА ТА МЕТОДИЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ ВИКЛАДАЧА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ 

Вдосконалення рівня професійної компетентності – один з основних напрямків реформування системи освіти. Велику роль у процесі професійного і творчого зростання викладача відіграє його самоосвіта. Питання самоосвіти викладача вищого навчального закладу в процесі підвищення кваліфікації є дуже актуальним, оскільки самоосвіта педагогічних працівників є важливим засобом і умовою забезпечення безперервної науково-методичної підготовки викладача.

Якість навчально-виховного процесу навчального закладу, його результати певною мірою залежать від педагога, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.

Педагогічна майстерність – це професійне вміння оптимізувати всі види навчально-виховної діяльності, спрямувати їх на всебічний розвиток та удосконалення особистості, що забезпечує високу організацію педагогічного процесу.

Одним із напрямків підвищення педагогічної майстерності викладачів у вищому навчальному закладі є організація методичної роботи, яка спонукає кожного викладача до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає можливість молодим викладачам вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.

У процесі методичної роботи здійснюються підвищення наукового рівня педагога, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження у практику передового педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи викладача, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності.

Методична робота передбачає:створення умов для найбільш повного розкриття здібностей, талантів кожного педагога; розвиток ініціативи та творчого пошуку; використання перспективного педагогічного досвіду; забезпечення безперервної освіти педагогічних працівників; підвищення професіоналізму, освітнього і загальнокультурного рівня; систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації щодо змісту й методики навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів; впровадження досягнень педагогіки, психології та окремих методик і передового педагогічного досвіду із зверненням особливої уваги на використання в діяльності педагогічних колективів зразків національної культури і традицій.

Методична робота у навчальному закладі організовується в індивідуальній, груповій та колективній формах.

Індивідуальна форма методичної роботи є складовою самоосвіти викладача, здійснюється за індивідуальними планами з урахуванням його професійних потреб, результатів взаємооцінки, рекомендацій керівництва закладу, досвідчених педагогів. Змістом її є систематичне вивчення психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних рад, розробка проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи, огляд педагогічних та методичних журналів, збірників та написання статей, доповідей, посібників.

Колективною формою методичної роботи є теоретичні семінари, що покликані забезпечити ознайомлення педагогічного колективу з новою педагогічною інформацією, передовим досвідом, сприяти впровадженню їх у навчально-виховний процес.

Відкриті заняття – одна з колективних форм методичної роботи, їх метою є підвищення майстерності всіх педагогів. Основні завдання відкритих занять: впровадження в практику викладачів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на розв'язання завдань, що стоять перед сучасною освітою.

Взаємовідвідування викладачами занять, засідань гуртків – має істотне значення у підвищенні педагогічної майстерності педагогів (як для молодих і недосвідчених, так і для  педагогів зі стажем).

 Декади та тижні  циклових комісій – це своєрідний звіт викладачів про свою роботу. В програму декади найчастіше входить: проведення відкритих занять, виховних заходів (вікторин, конкурсів професійної майстерності), організація екскурсій на підприємства, зустрічей з фахівцями галузі, предметних олімпіад.

Школа передового досвіду – реалізує цілі й завдання індивідуального та колективного наставництва. Основне її призначення полягає в методичній допомозі досвідченого викладача менш досвідченим колегам. Формується вона на добровільних засадах. Цінність її роботи в двосторонній ефективності.

До нетрадиційних форм методичної роботи належать конкурсні виставки методичних напрацювань, що сприяють залученню педагогів до постійної пошукової методичної роботи.

У навчальному закладі діє методичний кабінет, який є інформаційно-аналітичним центром навчально-виховної роботи з докладним банком інформації, яка оптимально охоплює дані про діяльність педагогічного та студентського колективів. Соляр Л. В. – методист коледжу

З власного досвіду роботи виділяємо такі основні положення, які сприяють формуванню педагогічної майстерності викладача вищого навчального закладу: постійно працювати над удосконаленням та самовдосконаленням власної методики викладання; поліпшувати методику практичної діяльності; вивчати досвід колег; надавати методичну допомогу молодим викладачам коледжу.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!БАЖАЮ УСПІХІВ!