Тренінг для батьків та педагогів «Батьківське щастя: виховання без насильства».

Тренінг «Батьківське щастя: виховання без насильства».

Мета: надати інформацію про проблеми насильства та жорстокого поводження з дітьми; з’ясувати рівень обізнаності батьків щодо причинно-наслідкового зв’язку жорстокої поведінки; звернути увагу на внутрішній світ дитини, проаналізувати, як впливають «непорозуміння» батьків на емоційний стан дітей; визначити причини та наслідки сімейного насилля щодо дитини, узагальнити інформацію щодо насилля в сім’ї.

Хід заняття:

1. Вступне слово психолога.

2.Презентація  (інформаційне повідомлення) про проблеми насильства та жорстоке поводження з дітьми.

 Інформаційне повідомлення про проблеми насильства та жорстоке
поводження з дітьми
Ця проблема є актуальною, тому що близько половини опитаних дітей в
Україні вважають себе недостатньо захищеними державою від жорстокості,
знущання, брутального поводження, викрадення та продажу, від сексуальної
експлуатації-38%, від примусу до підневільної, непосильної, надмірної чи
небезпечної праці -34%,від вживання наркотиків-43%. Насильство в сім’ї-
серйозна і поширена проблема в світі. Воно впливає на життя дітей і
підлітків: третина дітей в Україні щороку спостерігають акти насильства в
сім’ї. Діти матерів, що зазнали знущань, у шість разів частіше намагаються
покінчити життя самогубством, а 50% таких дітей мають схильності до
вживання наркотиків й алкоголю. Одна третина підлітків зазнає насилля в
інтимних стосунках. Найбільш типовими наслідками такої ситуації стають
такі скарги батьків чи вчителів на поведінку дітей:бійки, конфлікти з
оточенням, низька шкільна успішність, замкненість тощо. До емоційних
проблем таких дітей можна зарахувати: підвищену агресивність, знижений
настрій, депресію, тривожність, страхи, нестійкість емоційної системи.
Часто батьки скаржаться на психоневрологічні розлади у дітей – безсоння,
енурези, а також соматичні – серцево-судинні розлади. Порушення
травлення, астму тощо.
У тоталітарних сім’ях, де прийняті директивні, жорсткі форми виховання або
дитину надмірно опікують, не враховуються потреби та психоемоційні
особливості дитини, батьки не усвідомлюють жорстокої поведінки з дітьми.
Вони вважають, що жорсткі умови виховання корисні, і не розуміють, що це
негативно впливає як на психіку дитини, так і на стан її соматичного
здоров’я.
Самі діти, які зазнають жорстокого поводження і насильства, звертаються за
психологічною допомогою вкрай рідко. Насамперед, це випадки
сексуального насильства щодо підлітків, побиття батьками. А ось на вулицю
вони тікають все частіше. Це саме ті підлітки, з якими щодня стикається
дільничий міліціонер – чи як з правопорушниками, чи як споживачами
наркотиків, чи як просто нещасними бездомними дітьми.
Що ж таке жорстоке поводження з дітьми? Як відрізнити послідовні дії
батьків при вихованні в дитини дисциплінованості та відповідальності від
їхніх насильницьких дій? Які дії треба вважати неприпустимими, які з них
підлягають покаранню згідно з Законом України «Про попередження
насильства в сім’ї”?
Види та форми жорстокого поводження з дітьми.
Фахівці виділяють 4 типи жорстокого поводження щодо дітей:
1.Фізичне насильство;
2.Нехтування;
3.Сексуальне насильство;
4.Психологічно жорстоке поводження.
 

3.Обговорення правил роботи в групі.

4.Вправа на знайомство «Секрет дамської сумочки».

Назвати своє імя та представити себе від імені того , що завжди лежить у вашій сумочці.

5.Робота в групах.

Робота в групах (за допомогою карток, які учасники отримали, вони
об’єднуються в групи)
Мета: з’ясувати рівень обізнаності батьків щодо причинно-наслідкового
зв’язку жорстокої поведінки та розуміння того, що не кожне покарання
принесе дитині користь. Розвивати навички групової взаємодії.
І група – записує причини жорстокого, агресивного поводження та
неуважного ставлення до дитини.
ІІ група – записує наслідки жорстокого, агресивного поводження та
неуважного ставлення до дитини.
ІІІ група – записує умови ефективного спілкування, наводить приклади
ІV група – записує проект ідеальної моделі взаємостосунків «батьки-діти»

Рольова гра « Зверни увагу»
Мета: звернути увагу на внутрішній світ дитини, проаналізувати, як
впливають «непорозуміння» батьків на емоційний стан дітей.
Для участі у грі запрошуються троє бажаючих. Один виконує роль батька,
другий – роль матері, третій – роль дитини.
Вони отримують завдання програти ситуацію:
«Батько затримався на роботі й прийшов додому пізніше, ніж звичайно. Він
забув, що планували провести вечір разом із сім’єю в басейні. Мати починає
з’ясовувати стосунки в присутності дитини.»
Потім учасники обговорюють, як вони почувалися, виконуючи ролі.
Учаснику, який виконував роль дитини, надається можливість виразити свої
почуття і звернутися до «батьків».
Своїми враженнями діляться спостерігачі.

Показ мультфільму « Всі діти повинні бути захищені і купатися в любові», або ролик  проти насильства.

Робота в групах. Вправа «Дерево насилля»
Мета: визначити причини та наслідки сімейного насилля щодо дитини, узагальнити наданий обсяг інформації щодо насилля в сім’ї.
Тренер: Зараз я пропоную вам попрацювати в групах. Для цього розділемося на три групи за місяцями весни. Березень – прошу за цей стіл, квітень за цей, а травень за цей. На кожному столі є завдання (конкретний вид насилля). Я хочу запропонувати вам намалювати «Дерево насилля» в якому корені символізують його причини, стовбур – це вид насилля. Гілки дерева – це конкретні форми, в яких здійснюється насилля щодо дитини, а листя та плоди – це наслідки насилля, які проявляються в поведінці дитини. (Тренер звертає увагу на багаторівневість причин та наслідки насильства в таких сферах: суспільство, сімейн істосунки та індивідуальні особливості людей. Пропонує відобразити цю багаторівневість в деревах, які малюватимуть учасники. Зазначає, що можна користуватися роздатковим матеріалом, де зазначено види, причини та наслідки насильства у сімї та жорстокого поводження з дитиною).
Робота триває 25 хв.
Після закінчення виконання роботи всі 3 групи презентують свої « дерева».
Підводяться підсумки за всіма видами насилля. Доповідач виставляє своє «дерево», описує його.
На екрані з’являється слайд, де систематизовано матеріал з конкретного виду насильства.
Види насилля:
- фізичне;
- психологічне;
- економічне( нехтування потребами дитини).
Причини насилля
• Матеріальні труднощі;
• Наявність в сім'ї безробітного;
• Невирішена житлова проблема;
• Алкоголізм та пияцтво серед членів сім'ї;
• Наявність наркоманів в сім'ї;
• Неповна сім'я;
• Вітчим або мачуха в сім'ї;
• Дитина-інвалід або з проблемами зі здоров'ям;
• Небажана дитина;
• Важка дитина;
• Зняття багатьох моральних заборон;
• Сімейні конфлікти;
• Самоствердження за рахунок слабких;
• Культ жорстокості, пропагований в суспільстві.
Форми:
1.Залякування і погрози.
2. Ізоляція- постійний контроль за тим, що роблять жінка чи дитина, з ким дружать, зустрічаються, розмовляють; заборону на спілкування з близькими людьми, відвідуваннявидовищнихзаходів та інше.
3. Фізичне покарання.
4.Емоційне (психічне) насильство- не тільки залякування, погрози, ізоляція, а й приниження почуття власної гідності і честі, словесні образи, грубість; навіювання думки, що дитина - найгірша, а жінка – погана мати або дружина, приниження в присутності інших людей ; постійна критика на адресу дитини чи жінки та інше.
Наслідки
• Дитина вчиться насильству;
• Дитина стає тривожною; має низьку самооцінку ;
• дитина не впевнена, що її в сім'ї люблять;

Тренер: Отже, ми можемо зробити висновок про те, що який би не був вид насилля, які б не були його причини, в яких би формах воно не проявлялося б, все це як ми бачимо, призводить до дуже невтішних наслідків, руйнується особистість дитини.
Дану вправу можна використовувати на батьківських зборах, всеобучах, тренінгових заняттях для просвіти батьків.
 

Релаксація : манко терапія ( вирішення особистих проблем).

Вправа «Я мрію, що моя дитина…»

На пелюстках квітки потрібно написати продовження речення «Я мрію, що моя дитина…». Після презентації кожного побажання, психолог прикріплює пелюстки до серцевини квітки мрії. А хто може здійснити ваші мрії? Ви. Саме ви допоможете дитині стати хорошою людиною. Для цього потрібно запастися терпінням, наполегливістю, працьовитістю. Надавати дитині позитивний приклад. Адже дитина – це ваше віддзеркалення. І головне, потрібно все це робити з основним помічником – вашою любов’ю .

Тренер звертається до учасників із пропозицією скласти йому телеграму з 11 слів, яка містила б відповіді на такі запитання:

-Що ви думаєте про проведений тренінг?

-Що було для вас важливим?

-Що вам сподобалося?

-Чи справдилися ваші очікування?

Ваші пропозиції для подальшої роботи.

Наша зустріч підійшла до завершення. Сподіваюсь, що вона була для вас корисною, викликала роздуми, а також бажання побудувати по – новому взаємовідносини в своїй сім’ї .

Психолог роздає пам’ятку на смайликах  і бажає взаєморозуміння та поваги у стосунках  з дітьми.

Практичний психолог

Балашова С.М.

 я\с №7 «Джерельце» м.Каховка