Педагогіка козацького виховання у КЗ «ЗСЗШІСП» ЗОР

Про матеріал

Запорізьке козацтво – гордість українського народу. Саме відчуття гордості за своїх предків, синівську відданість їхнім ідеалам потрібно формувати у підростаючого покоління, навчати дітей бути готовими на віддану працю заради рідної Вітчизни. Сьогодні в школярів потрібно виховувати глибокі почуття патріотизму та національної гідності. Дітям необхідно вивчати національну культуру, естетику, мораль, основи правових знань, мистецтво, народну медицину, агрономію, метереологію.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

Педагогіка

козацького виховання

у КЗ «ЗСЗШІСП» ЗОР

 

 

Розробили:

      Мебонія М.Я.,

заступник директора з ВР

                      Батуліна О.Я.,

вчитель       української мови та літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя

 

 

 

 

Сучасний стан українського суспільства не може викликати занепокоєння. Криза в усіх сферах нашого суспільства негативно впливає на громадськість, особливо на молодь. Вийти з цієї кризи можна, лише осмислмвши свою духовну належність до минулих поколінь, керуючись високими ідеалами провідних діячів нашої історії. Сучасні демократичні принципи , поєднані з моральними заповідями наших предків, - ось та животворна криниця, що дає силу українському народу у ці скрутні часи.

 Запорізьке козацтво – гордість українського народу. Саме відчуття гордості за своїх предків, синівську відданість їхнім ідеалам потрібно формувати у підростаючого покоління, навчати дітей бути готовими на віддану працю заради рідної Вітчизни. Сьогодні в школярів потрібно виховувати глибокі почуття патріотизму та національної гідності. Дітям необхідно вивчати національну культуру, естетику, мораль, основи правових знань, мистецтво, народну медицину, агрономію, метереологію.

 У козацькі часи нашому народові був притаманний високий рівень моральності, духовності, доблесті і звичаї  дотримання давніх традицій. Дітям та юнацтву необхідно прищеплювати високі моральні чесноти, властиві українському народові, які знайшли своє відображення в українському фольклорі, зокрема у прислів”ях і приказках. У них в лаконічній формі викладено своєрідний кодекс честі козака, приклад для наслідування.

 Найвищими духовними цінностями козацької еліти були ідеї волі і свободи людини та народу, нації та держави. Козацька духовність спрямовувалась на утвердження національного способу життя, укорінення і увічнення в цьому реалій, геніально висловених Великим Кобзарем України Т.Г. Шевченком: “В своїй хаті своя правда, і сила, і воля”.

 Представники інших країн захоплювались лицарським духом, порівнюючи Запорізьку Січ зі Спартою високо оцінювали освіченість і вихованість українського козацтва. Вони нерідко посилали своїх дітей для лицарського загартування в Запорізьку Січ – колиску фізичного та духовного загартування особистості. Запорізьку.

Основні складові козацької духовності.

 Високим взірцем для наслідування сучасною молоддю є козаки – люди з міцним здоров’ям, фізично дужі, мудрі розумом і досвідом, сильні духом, мужні серцем і щедрі душею.

 Всі свої душевні і духовні сили, любов, віру і надію козаки пов’язували зі святими для них іменами Бога і України. Ідея Бога увінчувала вершину світобудови, була вінцем козацької духовності. Однією із найважливіших особливостей духовного життя козаків була гармонія любові і ненависті. Козацька педагогіка формувала в козацьких дітей синівську любов до рідного краю, батьків і дідів, материнської мови, рідної культури, історії. Глибока ненавість до ворога сприяли формуванню непереборного бажання вигнати його з території України.

 Козацька філософія. У козаків була філософія свободи і незалежності, любові до Матері-Природи, рідної землі. Найвищими цінностями вважались людина, народ, національна держава.

 Козацький світогляд гартувався в героїчних військових діяннях, патріотичних справах, трудовій діяльності, державотворчих звершеннях, у зіткненнях із ворожими теоріями, поглядами, ідеями. У козацькому світогляді провідними були ідеї Бога, Батьківщини, погляди на спадщину предків, їхню духовність, переконання в торжестві народної правди, добра над злом і кривдою, ідеали незалежності України, свободи особистості.

 Козацький характер. Висока шляхітність і порядність, кмітливість, дотепність, підприємливість і практичність, стійкість і незламність у боротьбі з ворогами, безкомпромісність і твердість у відстоюванні правди і справедливості, ніжність і ліризм у ставленні до добрих людей, братерська любов до друзів і товариства, глибока пошана до громади, вірність своєму обов’язку, захищати рідну землю, співчуття до всіх знедолених, милосердя до всіх, хто його потребує, - ці та інші чесноти козаків є високим взірцем для подростаючих поколінь.

 Козацька мораль. Це лицарська мораль. Їй було характерне шляхетне ставлення до людини , батьківська турбота про підростаюче покоління , глибока пошана до літніх і старих людей, надання допомоги усім слабим, скривдженим, знедоленим, нетерпиме ставлення до зла і несправедливості, незвичайна скромність, висока краса вчинків і миротворча місія в житті. Вище всього козаки цінували волю, свободолюбність, чесність і обов”язок, гідність і гордість та інші лицарські чесноти.

 Козацька естетика. У козаків був культ краси людини, її фізичної і духовної досконалості.

 Козаки надавали пріоритетність таким інтегруючим, соборним якостям особистості, як мудрість, шляхетність, справедливість. Мужність і хоробрість, військова майстерність – ці якості виховувались з пелюшок. Козаки вивчали грамоту, займалися науками. Недаремно вони склали таку приповідку: “До справи треба голови”. Дівчат також з дитинства готували до самостійного життя. Жінка-мати виховувала у своїх синів  мужність, твердість, рішучість, інші вольові риси характеру,

а також працелюбство, шанування людей, повагу до моральних норм, за якими жив український народ.

 

 

 

Українська козацька етнопедагогіка.

 Освіта, яку молодь отримувала в запорізьких школах, мала під собою підґрунтя традиції української народної педагогіки, основу якої складало домашнє виховання. Українська родина прищеплювала дитині побожність, повагу до старших, любов до праці, милосердя, увагу та піклування про довколишній світ, любов до слова, музики, співів, без яких важко уявити собі справжнього українця. І цінності ці не були штучними, вони виникали з менталітету нації і повсякденних потреб життя. Батько в родині убособлював справедливість, надійність, авторитет, мати - побожність, лагідність, милосердя. Жінка в українській родині XVI – І пол. ХVII ст. не була пригнобленою та забитою. Вона мала свою частку в господарстві, вміла постояти за себе, заступити чоловіка у військовій справі. До того ж переважна більшість жінок в Україні була грамотною.

 Все це сприяло тому, що молоде покоління виростало незакомплексованим. Ніде було узятись рабській психології, навпаки молодь прагнула випробувати себе на міць.

 Вже саме перебування молоді на Запоріжжі мало велике освітньо-виховне значення. Спостерігаючи життя запорожців, підлітки вчилися вмінню відстоювати себе, бути наполегливими в здобутті мети, переборювати страх, голод, спрагу, вчилися високій відданості побратимству. Школярі бачили, як скидало січове товариство недолугих отаманів, бачили й як вміло воно шанувати справжніх лідерів, до яких зверталося із сердечним словом “батьку”. Тому саме за традиціями запорожців учні і шкільних отаманів вибирали з найкращих серед себе.

Дух вольності, що панував на Запоріжжі, в школі позначався відсутністю в учбовому процесі різок, як одного з “аргументів” у виховному процесі. Навпаки, вчитель намагався виховувати учнів власним прикладом, а в крайньому разі за допомогою “самовольного каяття” та “словесного катування”. Предмети у запорізьких школа викладались староукраїнською мовою, вчили тут також латину, навчались військовій справі, зокрема бойовим мистецтвом одноборства, розробленим запорожцями.

 

Козацька педагогіка у навчальному процесі

У своїй роботі школа дотримується принципів історизму, єдності загальнолюдського і національного, етнізації, гуманізації та гуманітаризації.

 Так історія України вивчається в тісному зв’язку з краєзнавством. Це відповідає природним потребам учнів, їхнім нахилам і бажанням більше знати про рідний край, народ. Знання рідної історії – невичерпне джерело історичної пам’яті  учнів. Глибоко вивчаються на уроках літератури твори, пов’язані з історією козацтва, рідного краю.

 На заняттях з фізичної культури необхідно відробити національні види спорту, зокрема ті, що перебували у Запорізькій Січі.

 У сучасній школі, впроваджуючи козацькі традиції, звичаї, важливо, щоб учні оволодівали історією народу, для цього  необхідно наповнювати навчальний процес народознавчим змістом (літературою, історією, географією, історією рідного краю, краєзнавство). Ці предмети спрямовувати на вивчення традицій, звичаїв, обрядів, ремесел, духовної і літературної культури народу.

 Кінцевим результатом козацької освіти має бути виховання у дітей шановливого ставлення до історії рідного краю, вірності рідній землі.

 Можна запропонувати програму (з досвіду Мелітополя) і додатковий матеріал до змісту уроків історії, географії, літератури. Орієнтована програма для учнів 7-9 класів спрямована на те, щоб формувати наступне знання та вміння:

 Учні повинні знати:

  • історію рідного краю;
  • місце їхнього рідного народу серед інших народів і націй світу;
  • побут і життя запоріжців.

Учні повинні вміти:

  • турбуватися про розвиток національних традицій, звичаїв, обрядів;
  • вміти скрізь виявляти благородство та  рицарські чесноти;
  • бережно ставитись до рідної природи, землі;
  • нехтувати небезпекою, коли справа стосується життя рідних, друзів;
  • надавати допомогу хворим, пораненим.

 

Програма навчальної роботи з учнями 7-9 класів.

Клас

Предмет

Тема розділу

Додатковий матеріал

7

Українська література

Народна лірика

Козацькі пісні

Історичні пісні

 

 

Народні балади

  1. Образ славетних козацьких ватажків у піснях.
  2. Розповідь про боротьбу народу проти іноземних загарбників.
  1. Місце балад в сучасній літературі.
  2. Осмислення козацьких заповідей, лицарських чеснот.

9

Українська література

Запорізька Січ і її роль у розвитку освіти на Україні, культурна діяльність братств.

 

 

І.П.Котляревський “Енеїда”

  1. Історія виникнення Києво-Могилянської академії.
  2. Створення козацьких та січових шкіл та території Січі.
  1. Образи поеми.
  2. Картини народного побуту у творі.

 

 

8

Історія

Виникнення українського козацтва

 

 

 

 

 

Запорізька Січ – козацька республика.

 

 

 

 

Боротьба українського козацтва з іноземними загарбниками.

  1. Причини виникнення Запорізької Січі.
  2. Українська колонізація причорноморських степів.
  3. Дмитро Вишневецький та його діяльність.
  1. Військова майстерність козаків.
  2. Побут і духовне життя.
  3. Козацька символика.
  4. Організація реєстрового козацтва.
  1. Г. Сагайдачний, його політична, військова, та просвітницька діяльність.
  2. Боротьба козаків під керівництвом Самійла Кішки.

9

Історія

Запорізький край наприкінці XVIII ст. в 50 р.р. XIX ст.

 

 

Населення Запорізького краю наприкінці XVIII ст.

  1. Запорізька спадщина після зруйнування Запорізької Січі.
  2. Запорізький зимівник.
  1. Селянство Запорізького краю.
  2. Козацька старшина.
  3. Колонії краю.

 

Система роботи класного керівника з упровадження козацьких традицій .

 Ефективність виховної роботи педагога багато в чому залежить від вивчення своїх вихованців, знання їх індивідуальних особливостей. Лише за наявності даних про стан та рівень вихованості дітей. На початку роботу щодо формування будь-якої якості особистості він зможе судити про успішність програми, що реалізується.

 Головна мета – формування національної свідомості гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленими громадською і соціальною позицією, систему наукових знань, готовою до вибору свого мисця в житті.

 Завдання класного керівника – допомогти кожному  учневі віднайти власний шлях, зорієнтований на індивідуальний потенційні можливості. Тому завдання козацького виховання в школі розглядається поетаптно. Так, спочатку виховується повага та любов до батьків, історичних героїв, формуються деякі патріотичні поняття, уявлення про риси якості справжнього чоловіка-лицаря, національна свідомість. Опираючись на народну естетику, класний керівник формує у своїх підопічних основи народної моралі, а саме відповідальність за свої вчинки, усвідомлення вічних цінностей і святинь рідної землі, жінки – матері, гідного стилю життя.

 Найпоширинішими формами організації навчання і виховання в народній педагогіці є індивідуальна, групова (колективна) і масова.

 Для проведення бесід багатий матеріал можуть надати літературні твори, думи, козацькі пісні (“Дума про козака Голоту”, “Козацьке життя”, “Їхав козак з України”, «Засвіт встали козаченьки»  та інші).

 Можливий план проведення бесіди:

  • читання літературного твору чи його частини;
  • аналіз дітьми прочитанного;
  • висловлювання учасників про прочитане, обмін думками, підвення дітей до висновків;
  • аналіз своєї поведінки, поведінки оточуючих.

Тематика бесід “Чи знаєш ти історію свого народу?”, “Козацькими стежками”, “Краса рідного краю”, “Свого навчайтесь і чужого не цурайтесь” та інші.

В результаті таких бесід педагог може підвищити рівень вихованості школярів, з’ясувати мотиви вчинків тих чи інших дітей.

Прикладом масової роботи може бути проведення тематичних вечорів, присвячених козацьким традиціям на таку тематику: “Козацькому роду нема переводу”, “Козацькі забави”, “Посвята в козачата”, “Кобзарі про запорожців”, фестивалі козацької пісні і танцю, а також може бути проведення тематичного тижня, програма якого представлена нижче:

Понеділок.

  1. Тематичні виставки книг і друкованих ілюстрацій, малюнків, присвячених визвольній боротьбі козацького народу проти загарбників.
  2. Проведення бесіди “Звідки походить слово “козак”.
  3. Цілеспрямована пізнавальна робота в процесі викладання навчальних предметів.

Вівторок.

  1. Діагностичне опитування за анкетами.
  2. Показ жартівливих театральних вистав, проведення художніх конкурсів.

Середа.

  1. Оформлення виставки “Скарби сімейної скриньки”.
  2. Показ і обговорення фільму “Історія Запорізької Січі”.

 

Четвер.

  1. Організація дегустаційного столу із козацькими стравами.
  2. Проведення козацьких забав, ігри з перетягуванням канату.

 

П”ятниця.

  1. Похід до краєзнавчого або історичного музею .

 

Метою заходів є розкрити багатство українського фольклору про козацьке минуле нашого народу, показати учням оригінальність кобзарського мистецтва; формувати потребу в пізнанні героїчного минулого українського народу, історії України і краю, в якому живемо.

Систематична різнопланова робота, випливає з теоретичних засад козацької педагогіки, приносить свої результати: учні не відчувають себе безбатченками, вони виростають національно свідомими громадянами своєї України, людьми з високими моральними якостями.

Визначення рівня народознавчих знань учнів середнього віку за такими складовими:

  1. Інформованість дітей з питань національного та загальнолюдського.
  2. Інтерес до минулого і сьогодення рідного краю.
  3. Любов до своєї сім’ї, рідного дому.
  4. Наявнісь знань та інтересу, поваги до козацьких традицій, культурного надбання свого народу.

Для одержання реальної картини педагог використовує ряд методів.

Дискусія – це ефективний метод у розвитку групових конфліктів методом аналізу. Ця форма знімає психологічну напругу і представляє противника конфлікту у гідній позиції.

Формування народознавчих знань починається з роз’яснення дітям уявлень і понять з життя козацького народу. Для засвоєння цього матеріалу вчитель використовує один із методів – лекцію. В ній він розкриває питання, пов’язані з виникненням, становленням і розвитком свого народу, нації, Вітчизни.

 Спостереження  є одним з найефективніших методів, оскільки допомагає скласти цілісне враження про формування в колективі козацьких традицій (це спостереження з метою виявлення обсягу  знань і уявлень дітей про історію рідного краю та з метою простеження за поведінкою учнів).

 Багатий матеріал може надати педагогу використання соціально-педагогічного тренінгу (психологічні ситуації, вирішення завдань морального вибору). Створювані психологічні ситуації повинні органічно вплітатися в педагогічний процес – це забезпечить максимальну достовірність отриманих результатів.

 Ситуація.  Колектив класу має підготуватись до вечора “Козацькі забави”.

 План спостереження за діяльністю дітей: чи всі з задоволенням беруть участь у підготовці; як розподіляють обов’язки; взаємодопомога; чи виникають кофлікти тощо.

 Певну допомогу вчителю при вивченні групових та особистих установок членів колективу, їх ставлення один до одного  надасть метод незавершених речень. Це один з методів проективних методик. Учень має дописати речення. Наприклад:

  • Кожен народ цінує свою історію, бо вона…
  • Для своєї Батьківшини діти можуть…
  • Козак – це…

З відповідей дітей учитель може зробити висновок про ту або іншу властивість особистості дитини.

Бесіда – важливий метод словесного спілкування.

Тематика бесід може включати такі напрямки:

  1. Історія твого краю;
  2. Традиції твого народу;
  3. Побут і духовне життя запорожців;
  4. Знамениті люди запорізького краю.

Анкетування – це письмовий метод опитування. Він дозволяє педагогу охопити більшу кількість учнів,щоб з’ясувати їхнє ставлення до героїчного минулого козацького народу.

Отже, виховна діяльність класу як цілісної системи складється із співпраці класного керівника і учнів і утворює нове інтеграційне ціле, де кожна частина збагачує і доповнює одна одну, сприяє розвитку навичок колективного життя.

У сфері роботи школи козацька педагогіка виконує такі функції:

  • створення засобами національного виховання спеціально організованих ситуацій, що сприяють усвідомленню людиною себе, свого минулого, майбутнього (Теплого Олексія, Трійці, Петра і Павла);
  • поєднання спільною ідеєю дітей і дорослих (Покрова, Пилипівна, Стрітення, Теплого Олексія);
  • створення умов для самоврядування школярів (драматизація у Свят-вечір, щедрування та малюнки, Водохреща; перевибори козацької старшини на Різдво та Трійцю);
  • Організація допомоги людям похилого віку (традиція Пилипівки, Свят-вечора тощо);
  • Організація змістовного дозвілля (Трійця, Івана Купала, Теплого Олексія).

Використання козацьких свят у системі школи сприятиме профілактиці девіантної повенки й виявленню негативних психопедагогічних факторів у класних колективах, що орієнтуватиме на здоровий спосіб життя.

 

 

 

Козацька педагогіка.

З досвіду роботи заступника директора з ВР Мебонія М.Я. та вчителя української мови Батуліної О.Я. у Запорізькій загальноосвітній школі № 26 з подальшим втіленням у виховну роботу інтернату ( у зв’язку з реорганізацією закладу).

 

 

На новому рівні, використовуючи найкращі традиції Запорізького козацтва й українського народу, школа проводила роботу у справі військово-патріотичного виховання молоді, формування творчої, соціально зрілої, фізично загартованої особистості – патріота, громадянина й захисника України.

Головне завдання – вміти засобами свого предмету здійснювати моральне, духовне, фізичне та естетичне виховання своїх учнів.

Класними керівниками школи здійснювалася робота у вищесказаних напрямках.

Окрім того, у школі №26 на традиціях козацтва діяла дитячо-юнацька організація “Молода Січ” на базі 8-А та 3-А класів.Наші учні брали участь у спільному святкуванні Дня Українського Козацтва та Збройних Сил України, відвідували фестивалі бойових мистецтв, ходили у походи на о. Хортиця.

У позаурочний час проводяться виховні заходи. Спільно з ДКО “Молода Січ” проведено урок-реквієм “Найвища любов”, присвячений героям Крут, а на урок мужності до Дня Захистника Вітчизни до нашої школи завітали представники Запорізького Війська Низового Українського Козацтва, які зустрілися з учнями 8-А та 3-А класів і висловили побажання, щоб наші діти росли справжніми козаками. Про ці заходи описано у пресі, а саме в газетах “Запорізька Січ” та “Запорізька правда”.

 

Козацька педагогіка у Запорізькій спеціалізованій загальноосвітній школі-інтернаті спортивного профілю(продовження роботи)

.

Фізичне виховання в козацькій педагогіці мало важливе значення. У трирічному віці козачок самостійно їздив на коні по дворі, а у п'ять років уже вільно роз'їжджав по селу, граючи з козачками у війну. Із семи років дітей навчали фехтування та стріляння з лука. Син від батька засвоював мистецтво верхової їзди, володіння шаблею, стріляння. Він учився боротись у рукопашній схватці, стріляти при швидкій верховій їзді, піднімати із землі монету, рубати полум'я свічі. Разом з батьком він ходив з рогатиною на ведмедя, полював на буйволів і сніжних барсів, що жили раніше на берегах Дніпра, об'їжджав диких коней. Юнаків, яких готували до військових походів, привчали спати під відкритим небом, купатись у холодній воді, харчуватись простою грубою їжею.

Ми працюємо зі спортивно та фізично обдарованою дитиною, а це дитина, яка має високий рівень фізичної підготовки, відрізняється добрим здоров’ям, активністю та витривалістю;  перевиконує спортивні нормативи;  проявляє великий інтерес до діяльності, яка потребує тонкої та точної моторики; любить рух (біг, стрибки та ін.); тримає рівновагу при виконанні рухових вправ (на колоді, трампліні); володіє виключною фізичною силою; демонструє добрий рівень розвитку основних рухових навичок (ходьба, біг, стрибки, вміння кидати й ловити предмети).

Робота зі спортивно обдарованими учнями передбачає:

 Проведення психологічної діагностики;

 Створення в школі умов для прояву і розвитку обдарованості школярів;

 Надання всебічної допомоги дітям у вирішенні виникаючих проблем.

 Формування в шкільному співтоваристві певної психологічної установки у відношенні обдарованості: обдарованість – це унікальний цілісний стан особистості дитини, це велика індивідуальна і соціальна цінність, вона має потребу у виявленні і підтримці.

Саме тому  традиції козацького виховання залишаються актуальними і сьогодні в нашому інтернаті для спортивно обдарованих дітей. Учні суворо дотримуються режиму дня з двома тренуваннями на добу, де велика увага приділяється загальній фізичній підготовці. Педагоги та вихователі нашого закладу щорічно проводять спортивно-розважальні заходи під назвою «Козацькі розваги», під час яких учні різних видів спорту можуть позмагатися у своїй спритності та витривалості за віковими категоріями: 7-9 класи; 10-11 класи. Традиційними стали показові виступи  спортсменів з таких видів спорту як дзюдо, греко-римська та вільна боротьба.

 Не можна виховати справжнього патріота з людини, яка не знає своїх предків. Наші вихованці постійно досліджують свій родовід, виконуючи проекти «Рід.Родина.Рідня.», складаючи своє родове дерево. Ми продовжуємо відвідувати фестивалі бойових мистецтв, кінний театр, ходимо у походи на о. Хортиця. Дуже полюбляють учні патріотичні заходи, такі як «Мій рідний край – моя Україна», «Україно, це символи твої!», козацький КВК.

Щорічно беремо участь у святах: День Прапора, День вишиванки, День Незалежності тощо, а також відзначаємо нещодавно започатковані: День Гідності та Свободи, День Небесної сотні, вшанування пам’яті жертв масових репресій та голодомору, проводимо зустрічі з учасниками АТО.

 

ВИСНОВКИ.

Підсумовуючи значення ідей козацької педагогіки зазначимо, що вони:

  1. виступають як результат виховних зусиль народу;
  2. об’єднують на високих моральних засадах, обстоюють рівноправність молодого і старого покоління;
  3. надійно захищають національну самобутність народу,  орієнтують на соціальне самовизначення;
  4. втілюють у собі сучасне , минуле і майбутнє українського народу;
  5. зберігають і передають досвід народу для зміцнення порядку і норм життя людей;
  6. їх наукова і педагогічна сутність спрямована на орієнтацію особистості до національних і загальнолюдських ціннісних пріоритетів.

Козацька педагогіка – частина народної педагогічної думки. Педагогічний вплив її на формування молоді неперевершений. Учні сприймають ідеї природно від батьків, з книг, від класного керівника. Проте, з кількох причин ідеї козацької педагогіки не набувають широкого поширення. Одна з цих причин – це відсутність програм.

Щодо психолого-педагогічних умов упровадження ідей козацької педагогіки в сучасну школу, основні з них: озброєння учнів системою знань про козацтво; використання традиційних і нетрадиційних форм роботи; збереження єдності урочної та позакласної роботи для систематизації народознавчих знань елементами національної культури, відмова від  пасивно-споглядального прийняття, натомість орієнтація на активно-пізнавальне, дієво-творче засвоєння.

 Часто Україну за кордоном знають як колиску козацтва. Тому справою честі для молоді є вивчення і продовження козацьких традицій, що відповідає національним інтересам. Робота в цьому напрямку є актуальною і перспективною.    

 

 

doc
Додав(-ла)
Mebonia Marina
Додано
25 жовтня 2018
Переглядів
231
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку