БУДИНОК ДИТИНИЗгодом у 1907 p. генеральний директор Римської домобудівної асоціації інженер Едуардо Таламо, наважившись на соціальний експеримент. Він запропонував Монтессорі відкрити в реконструйованих будинках новий тип дошкільного закладу - денний притулок, школу для малюків - «Будинок дитини».
У «Будинку дитини» навчання тривало з 9 до 16 години, а заняття поєднували вільні ігри, молитви, різноманітну пізнавальну діяльність тощо. Не визнаючи класноурочної системи, М. Монтессорі змінила інтер'єр приміщень, у яких навчалися діти: легкі переносні столики, маленькі стільчики й крісла.
У «Будинку дитини» практикували різновікові групи, які об'єднували вихованців від двох до шести років. Кожен вихованець вчився працювати наодинці або разом з іншими. Малюкам допомагали старші, досвідченіші, а ті, підростаючи, допомагали меншим. Так малюки вчилися поводитися у товаристві різних людей, набували навичок соціальної поведінки.
Світову славу і визнання Марія Монтессорі здобула у зв'язку із розробленою нею педагогічною системою, що отримала назву «педагогіки Монтессорі». Перша «школа Монтессорі» була відкрита нею 6 січня 1907 року в Римі. Методи, що ґрунтувалися на досвіді роботи в цій школі, були пізніше успішно розвинуті і вдосконалені і, попри критику в наступні роки, досі залишаються популярними в багатьох країнах світу.
ПЕДАГОГІКА М. МОНТЕССОРІМ. Монтессорі – визнаний лідер «вільної школи». Основа виховання – повага до людини на всіх етапах її розвитку. Це взаємодія людини з оточуючим світом і усвідомлення того, що ми частина єдиного космічного порядку. Проблему соціалізації дитини вона розглядає через призму вільного виховання і свободи самої дитини, її здатності до самостійності.
Концептуальними принципами педагогіки є свобода, індивідуальність, самостійність, інтерес. Поєднання цих принципів буде сприяти розкриттю внутрішніх потенцій дитини. Свобода - це свобода росту і розвитку дитини.Індивідуальність - це визначення дитиною свого шляху до самостійності і незалежності.
Педагогіка Монтессорі розвиває потенційні здібності дитини, використовуючи спеціально розроблені навчальні матеріали, та ретельно підготоване середовище. Класну кімнату умовно розділено на 5 зон: Навички практичного життя, Сенсорика, Математика, Розвиток мовлення, Космічне виховання. Кожна з цих зон обладнана відповідними дидактичними матеріалами. ПРАКТИЧНЕ ЖИТТЯСЕНСОРИКАМАТЕМАТИКАРОЗВИТОК МОВЛЕННЯКОСМІЧНЕ ВИХОВАННЯ
ПРАКТИЧНЕ ЖИТТЯПрацюючи зі справжнім побутовим приладдям, діти розвивають контроль та координацію рухів, відповідальність, впевненість, звичку працювати самостійно. Малюки навчаються мити посуд, готувати прості страви, прибирати, чистити взуття, одягатися. СЕНСОРИКАТут дитина навчається виявляти різницю між якостями предметів: форма, розмір, вага, колір, запах, смак. Діти працюють з геометричними тілами, дзвониками, пазлами, тканинами, звуковими, смаковими й нюховими «коробочками».
МАТЕМАТИКАДитина вчиться систематизувати та впорядковувати предмети, розвиваючи процеси мислення. Діти працюють з математичними штангами, картками, веретенцями, намистинками, ланцюжками, шершавими цифрами та ін. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯТут для роз'яснення знаків письма використовують прості матеріальні об'єкти. Діяльність охоплює розпізнання і виділення звуків, вправи з інтуїтивного читання, самостійних розповідей та прослуховування книжок.
Ідея КОСМІЧНОГО ВИХОВАННЯ у педагогіці Марії Монтессорі полягає в наданні дитині можливості дізнатися і зрозуміти зв'язки основних елементів всесвіту - часу, природи, історії. Матеріали цієї зони є предметними та наглядними, вони охоплюють географію, ботаніку, анатомію, астрономію. Діти вивчають континенти та дізнаються про культуру й історію народів, створюють карти, слухають пісні й легенди, знайомляться з традиційним вбранням, мистецтвом тощо.
ПРАЦІ М. МОНТЕССОРІ були перекладені майже всіма мовами світу«Метод наукової педагогіки» (1909), «Педагогічна антропологія» (1913),«Самовиховання та самонавчання у початковій школі» (1922), «Виховання для нового світу» (1946), «Розвиток потенційних можливостей людини» (1948), «Формування людини» (1950). Висунення кандидатури М. Монтессорі для присудження Нобелівської премії в 1949, 1950 і 1951 pp. свідчило про всесвітнє визнання її творчого доробку.
19 заповідей Марії Монтессорі для батьків:1. Дітей вчить те, що їх оточує. 2. Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати. 3. Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати. 4. Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися. 5. Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.6. Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою. 7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.
8. Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винною. 9. Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися. 10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою. 11. Якщо дитину часто підбадьорюють - вона набуває впевненість у собі. 12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе потрібною - вона вчиться знаходити в цьому світі любов. 13. Не кажіть поганого про дитину - ані при ній, ані без неї. 14. Концентруйте увагу на розвитку хорошого в дитині так, щоб у результаті поганому не залишалося місця.
15. Будьте активні у підготовці середовища. Виявляйте постійну ретельну турботу про неї. Показуйте місце кожного розвиваючого матеріалу і правильні способи роботи з ним. 16. Будьте готові відгукнутися на заклик дитини, яка потребує вас. Завжди прислухайтесь і відповідайте дитині, яка звертається до вас. 17. Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її, але негайно суворо зупиняйте будь-яке некоректне використання матеріалу і будь-яку дію, що загрожує безпеці самої дитини або інших дітей. 18. Поважайте дитину, що відпочиває або спостерігає за роботою інших, або розмірковує про те, що вона зробила чи збирається зробити. 19. Допомагайте тим, хто хоче працювати, але поки не може вибрати собі заняття до душі.