19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Перехрестя долі Кобзаря… (Урок-проект з української літератури у 9 класі)

Про матеріал

Тема: Перехрестя долі Кобзаря…

  • Мета:
  • розкрити нові грані постаті Шевченка, дослідити особисте життя поета, спадщину поета як художника, які б ще більше увиразнили уяву учнів про особистість поета, глибше осмислити творчість Шевченка, систематизувати уже надбані завдання;
  • розвивати навички проектно-дослідницької роботи, творчі здібності, уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації, активізувати асоціативне мислення, творчу уяву, навички виразного читання; формувати ціннісні орієнтири;
  • виховувати патріотизм, почуття національної гідності; любов до рідних, любов до України
Перегляд файлу

Відділ освіти Нікольської райдержадміністрації Донецької області

 

 

 

 

 

 

 

 Перехрестя долі Кобзаря…

 

(Урок-проект з української літератури у 9 класі)

 

 

 

 

 

 

 

 

Безсонна Ольга Михайлівна

учитель української мови і літератури

КЗ «Кальчицька ЗОШ I-III ступенів

Нікольського району

Донецької області»

 

 

 

Тема: Перехрестя долі Кобзаря…

Мета:

  • розкрити нові грані постаті Шевченка, дослідити особисте життя поета, спадщину поета як художника,  які б ще більше увиразнили  уяву учнів про особистість поета, глибше осмислити творчість Шевченка, систематизувати уже надбані завдання;
  • розвивати навички проектно-дослідницької роботи, творчі здібності, уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації, активізувати асоціативне мислення, творчу уяву, навички виразного читання; формувати ціннісні орієнтири;
  • виховувати патріотизм, почуття національної гідності; любов до рідних, любов до України

Обладнання: портрет Шевченка, виставка збірок, презентації, творчі доробки учнів, альбом «Ілюстрації до творів Шевченка очима учнів»

Тип:   урок закріплення і систематизації знань.

Форма проведення: урок вільного спілкування з використанням методу проектів.

Тип проекту-  дослідницький, творчий, пошуковий.

Об`єкт дослідження:  життя і творчість Т.Г.Шевченка

Центральна проблема:  « Я хочу більше знати про Шевченка…»

За характером контактів:  вчитель, учні, друзі, батьки.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Доброго дня! Я рада всіх вітати у нашому класі

Зичу вам творчості, наснаги, удачі.

ІІ. Мотивація  навчальної діяльності учнів:

 Напевно, в Україні немає людини, яка б була байдужою до поетичного слова Т.Шевченка-великого сина нашої землі, геніального поета, творчість якого ніколи не перестане хвилювати і вчити, вчити любити свій край, свій народ, бути чесним, вірним, мужнім. У цьому ми переконалися, вивчаючи біографію митця, його поетичні твори.

Але сьогодні ми дізнаємося про маловідомі факти із життя письменника, Тому сьогодні у нас урок на тему « Перехрестя долі кобзаря…»(тема, мета, тип, ключова проблема)

 

ІІІ.Актуалізація знань учнів

Позитивна установка на роботу(психо-емоційна релаксація)

1. Звучить пісня «думи мої» Т.Шевченка

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами,

Нащо стали на папері,

Сумними рядами?

Т.Шевченко

2.Вчитель.

В історії кожного народу, серед її великих творців, є люди, імена яких оповиті невмирущою  любов'ю та славою. Таким самородком в українців є Тарас Григорович Шевченко, чия безсмертна спадщина - одна з найбільших вершин людського духу. Тарас Шевченко для України - не просто народний поет, якого доля обдарувала багатьма талантами. Національний пророк, апостол правди, заступник правди, заступник знедолених, провидець - так називають його українці.

Святослав Вакарчук-сучасний співак, говорив: «Для мене Шевченко був як бог  десь до 14 років, бо портрет Шевченка висів на стіні у світлиці моєї бабусі.

Не забули українці свого Великого Кобзаря. Його сім'я входить у наше життя з дитинства, з маминих пісень, з наших перших книжок, а з роками Шевченкове слово стає все ближчим, все дорожчим.

3. Перевірка знань учнів:

Тестове опитування із варіантів ЗНО

1. Укажіть твір Т. Шевченка, уривок з якого подано: У нас же і світа, як на те — / Одна Сибір несходима, / А тюрм! А люду!.. Що й лічить! / От молдованина до фінна / На всіх язиках все мовчить, / Бо благоденствує!
а) «Кавказ»;
б) «Тополя;
в) «Великий льох»;
г) «Сон».

2. Страждання закріпаченого люду України зображено у творі поета:
а) «Причинна»;
б) «Заповіт»;
в) «Сон»;
г) «Гайдамаки».

3. Хто із видатних митців, що зазначені нижче, не брав участі у викупі Т. Шевченка з кріпацтва:
а) К. Брюллов;
б) В. Жуковський;
в) О. Кониський;
г) І. Сошенко.

 4 Тема, яка порушується у поезії Т. Шевченка «Думи мої»:
а) героїчного минулого України;
б) трагічна доля жінки-покритки і розбещеність панів;
в) сирітства і соціальної нерівності;
г) ролі поета в суспільному житті.

 5. Поему, інвективу «Кавказ» поет присвятив:
а) Лесі Українці;
б) М. Вовчку;
в) Якову де Бальмену;
г) В. Жуковському

 6 Жанром посланія до Т. Шевченка скористався:
а) Г. Сковорода;
б) І. Вишенський;
в) І. Величковський;
г) Ф. Прокопович.

 7.Тема селянського поставлення лежить в основі:

а)комедії «Сон»

б)поеми «Гамалія»

в)поеми «Гайдамаки»

г)поеми «Кавказ»

д)поеми «Єретик»

 8.Головним героєм поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» є:

а)Ярема

б)М.Залізняк

в)І.Гонта

г)Титар

д)Повсталий народ

 9.Кульмінація вірша «Заповіт» Т.Шевченка зосереджена у словах:

а) «…Вставайте,/Кайдани порвіте…»

б) «Як умру, то поховайте»

в) «Все покину і полину/До самого Бога…»

г) «Щоб лани широкополі,/І Дніпро, і кручі/Було видно…»

д) «Не забудьте пом`янути/Незлим тихим словом»

 10.Ідеєю вірша «Заповіт» є:

а) Заклик бути вірним Російській державі

б)Заклик до утворення незалежної Української держави

в)Заклик порвати кайдани неволі та творити нову вільну народну сім`ю

г) Відкритий заклик до повалення царської влади

д)Заклик до миру і любові між всіма народами

 11. У творі «І мертвим, і живим…» Т.Г.Шевченко звертається до всіх уркаїнців, але насамперед до:

а)селян

б)інтелігенції

в)молоді

г)жителів великих міст

д)військових

 12.Рядки «Якби ви вчились так,як треба,/То й мудрість би була своя» взято з твору Т.Шевченка

а) «Гайдамаки»

б) «Мені однаково»

в) «І мертвим, і живим…»

г) «Сон»

д) «Катерина»

4. Хронологічний диктант

Укажіть рік, коли сталася подія.

1Т. Шевченко народився у... (1814 р.)
2Майбутнього поета викупили з кріпацтва у... (1838р.)
3Перша поетична збірка «Коб­зар» датується... (1840р.)
4Поема «Гайдамаки» виходить у... (1841 р.)

 5. Академію мистецтв Т. Шевчен­ко закінчив у... (1845р.)

6. Т. Шевченка було заарештовано за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства в... (1847р.)

7. Т. Шевченка взято художником у наукову експедицію для опису Аральського моря у... (1848р.)

8. Рядового Шевченка переведено в Новопетровське укріплення в... (1850р.)

9.  Поета відпустили із заслання в... (1857р.)

10. Подорож на Україну відбулася в... (1858р.)

11. Помер Т. Шевченко у Петербурзі у... (1861 р.)

IV. Робота над проектами, що створені учнями:

1   група      «Біографи-дослідники» ,  які    досліджували    особисте життя поета, перехрестя долі Кобзаря 

ІІ група «Мистецтвознавці» - Досліджували творчість Шевченка як художника, створили свої «шедеври», альбом «Ілюстрації до творів Шевченка очима дітей»

ІІІ- «Артисти»

V.Вчитель:Слово надаю групі  «Біографів-дослідників»

«Любов, що розійшлася сном…

Жінки у житті Т.Г.Шевченка»

Виступ учнів з презентацією(сл.1-17)

Розповідь

Оксана Коваленко

Першим захопленням  Тараса Шевченка була Оксана Коваленко, про яку поет згадав у вірші «Мені тринадцятий минало…». Вона була на три роки молодшою  і  мешкала по сусідству. Матері їхні, дивлячись на дитячі забавки, планували, що діти колись одружаться. Шевченко згадував про це в своїх листах. Проте Тарас поїхав супроводжувати Павла Енгельгардта до Вільно, де отримав початкову художню освіту, потім був Петербург та Академія мистецтв, перші публікації, перше визнання, викуп із кріпацтва… Коли  через чотирнадцять років Тарас повернувся до рідної Кирилівки вільною людиною і столичним художником, Оксана була давно заміжня за кріпосним із сусіднього села і виховувала двох доньок.

Варвара Репніна

Із княжною Варварою Репніною Шевченко познайомився саме в свій перший приїзд в Україну, після навчання в Академії. Подорожуючи Київщиною, влітку 1843 року він завітав до Яготина, аби зробити замальовки. Йому настільки сподобалося в родині Миколи Григоровича Репніна-Волконського, що він повернувся на триваліший час, залишившись на рік у його маєтку. Хазяїн був людиною більш ніж неординарною – князь, генерал, високоосвічений чоловік  із філософським складом розуму, старший брат декабриста Сергія Волконського. Донька князя, 35-річна Варвара,  була захоплена талантом Шевченка і закохалася в нього на все життя. На жаль, ця любов не мала майбутнього, і княжна вирішила, що їй Богом дано бути янголом-охоронцем поета, тож усіма силами своєї душі вона боролася з пристрасним почуттям. У листах до свого духовного наставника, француза Шарля Ейнара,  вона відверто зізнавалася у своїх стражданнях: «Я підступним чином, довгими годинами піддаюся владі своєї уяви, котра малює мені палкі картини пристрасті…». Поет із величезною повагою ставився до цих стосунків, але не наважився розвинути їх у більш, ніж дружні. Вони підтримували зв’язок  усе життя:  і в горі заслання, і в радості повернення на Батьківщину.

Ганна Закревська

Приблизно у той самий час, на початку 1840-х років, Шевченко гостював в Березовій Рудці (нині – Полтавська область), у родині поміщика Платона Закревського. Між 29-річним поетом і красунею-дружиною господаря, 21-річною Ганною спалахнуло кохання. Але невдовзі Тарас змушений був залишити  гостинну садибу через справи, і зв’язок увірвався. Ганні Закревській поет присвятив не один вірш, зокрема:

 «Якби зустрілися ми знову,

Чи ти злякалася б, чи ні?

Якеє тихеє ти слово тоді б промовила мені?

Ніякого. І не впізнала б. А може б, потім нагадала,

Сказавши: «снилося дурній».

А я зрадів би, моє диво!».

На жаль, зустрітися більше їм не довелося – пані Закревська померла у 35 років, саме тоді,  коли  Шевченко звільнився від десятилітньої солдатчини.

Ганна Ускова

Існують свідчення, що під час свого першого приїзду в Україну, у рідній Кирилівці поет уподобав доньку місцевого священика Григорія Кошиці – Феодосію. Отримавши посаду в Київському університеті та розпочавши роботу в Археологічній комісії, Шевченко поїхав свататися на одне з храмових свят. Але отримав категоричну  відмову батьків попівни. Дівчина не змогла піти всупереч волі старших і, за місцевими переказами, невдовзі збожеволіла.

У засланні, яке тривало десять років, Шевченко закохався в дружину коменданта Новопетровської фортеці Ганну Омелянівну Ускову. На жаль, плітки і осуд перервали їхні приятельські розмови, але Ускова протягом довгих років залишалася щирим другом поета

Катя Піунова

Коли імператор, не без посиленого втручання та заступництва Варвари Репніної, підписав указ про помилування, Тарасові Григоровичу йшов 44-ий рік. Він був пригнічений засланням і солдатчиною, відпустив патлату бороду і відчував себе старим не по роках… Проте, як свідчать листи, мріяв про молоденьку дружину «з простих», поруч з якою хотів повернути втрачені на каторзі роки молодості. Оскільки у Петербурзі він перебував під постійним наглядом поліції, Шевченко на деякий час «зависає» в Нижньому Новгороді. І тут він уповні відчув свою популярність. Жінки з місцевого бомонду наввипередки замовляли йому свої портрети. Саме серед них він зустрів своє наступне кохання – молоду актрису Катю Піунову, яка видалась йому ідеалом жіночої вроди. Заради її подальшої театральної кар’єри він викликав до провінції свого знайомого, великого актора Імператорського театру Михайла Щєпкіна, і той протягом трьох днів грав у виставах разом з нею. Поет ублагав директора Харківського театру погодитися на умови актриси (які, зважаючи на її юний вік, відсутність досвіду і таланту, були неймовірно невиправданими) і зарахувати її  до своєї трупи. Проте, скориставшись поетом, актриса зрештою втекла до Казані з 25-річним актором, за якого згодом вийшла заміж. Потім  вона  згадувала: «Але ж мені ще шістнадцяти не було! Що я там розуміла! Мені здавалося, що в Тарасі Григоровичі женихівського нічого не було. Чоботи дьогтярні, кожух ледь не на голе тіло, шапка смушева чи не найпростіша…». Проте вона змогла зрештою визнати правду: «Так, про душевний світ, про розум великого поета позабула, клепки забракло!».

Марія Максимович

Потім були приятельські стосунки з Марією Максимович, які дуже скидалися на чергове поетове кохання, проте його біографи не припускають, що Шевченко дав волю своїм почуттям. Марія була дружиною давнього друга поета, українського вченого, історика і фольклориста Михайла Максимовича, а Тарас Григорович на схилі свого життя дуже високо цінував тих, хто залишався з ним поруч попри всі негаразди…

Лукерія Полусмак

Останнім коханням великого поета стала служниця його петербурзьких друзів, українка Лукерія Полусмак. На прохання Шевченка,  її, кріпачку, відпустили на волю. Це підштовхнуло дівчину, вже заручену з Тарасом Григоровичем, до сміливого флірту з його друзями та знайомими, що прикро і боляче вдарило по поетових почуттях. І цього разу його мрії про спокійну старість у родинному колі, у вишневому саду, були понівечені й знищені чужою байдужістю… Поет розриває стосунки. За три місяці він помирає. Вона пережила його на більш,  ніж півстоліття. Кажуть, останні десять років свого життя, поховавши чоловіка-перукаря і залишивши дітей на Московщині, Лукерія провела на могилі Тараса в Каневі… Приносила гостинці й роздавала дітям, довгу сиділа на могилі й одного разу написала в книзі відвідувачів: «Сподіваюсь, ти бачиш, як я каюсь…».

Згідно презентації читаються вірші

1 Т. Шевченко Оксані Коваленко

2 Г. З «Якби зустрілися ми знову..»

3 Ликері На пам`ять 5 августиа 1860 р.

V. Відео. «Кохання Шевченка»

Слова вчителя 

 Про жіночу долю  написано багато літературних творів, але ніхто не став на захист жінки, її честі, гідності й щастя, так як це зробив у своїх творах Т.Г. Шевченко. Чому саме він? Та мабуть, тому, що жіноча недоля була його особистою трагедією. Від тяжкої праці передчасно померла його мати, рідні сестри поневірялися в наймах, дівчину Оксану, яка була його першою любов’ю, збезчестив пан. Хіба цього мало, щоб бути нещасним в особистому житті? Таких обездолених людей на Україні за часів кріпацтва було багато. І серед них найбільше дівчат, жінок. Тож Шевченко маючи талант художнього слова, вболіваючи за долю жінки, матері, схиляючи голову перед її муками, повідав нам і про своє горе, і про горе цілого народу. «Катерина», «Наймичка», «Відьма», «Княжна», «Лілея», «Марія». Цей перелік можна було б продовжувати. Це твори, в яких головними героями є жінки, матері.

А  як  не згадати прекрасну поему «Наймичка»? Героїня поеми Ганна – любляча мати. Збезчещена паном, вона підкидає сина старим людям, а потім стає в них наймичкою, щоб бути завжди поруч із ним. Люблячи, працює до останнього подиху, щоб згладити провину перед сином:

Сама не з’їсть і не доп’є,

Його нагодує.

І укриє, й перехрестить,

Тихо заколише…

Тільки материнське серце здатне на таку глибоку любов.

Інсценізація поеми «Наймичка»

 Вчитель:Тема актуальна і в наш час, хай жінки які кидають, а ще гірше з нищують    дітей, «хай стають наймичками, виконуючи с вою благородну місію»

VІ Слово вчителя

Слово надаю ІІІ групі « Мистецтвознавцям». Звіт творчої групи

Шевченко художник

Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення.Обдарований від природи хлопчина рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Малював ними стіни, лави, стіл... Малював у хаті і надворі, вдома і в гостях... Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала своєї хати: візерунками розмальовані стіни, долівка і навіть призьба. Хлопець любив зображувати птахів, звірів, людей.Талант художника проявився в Тараса Шевченка значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836–1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою “Погруддя жінки” або “Жіноча голівка”, датований самим автором ще 1830 роком. З цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника.

Юний Шевченко прибув у лютому 1831 року до столиці Російської імперії Петербурга, подолавши разом з іншими кріпаками пана Енгельгардта сотні верст глибокими снігами Прибалтики і російської Півночі. З цього часу почалося його тривале столичне життя, сповнене боротьби за існування, незгасного бажання стати вільним, вивчитися на професіонального художника.

Звільнення дало право Шевченку вступити до Академії мистецтв. Він став одним з найулюбленіших учнів Брюллова. Тарас переходить з класу в клас в числі найкращих учнів. У малярстві він робить дедалі помітніші успіхи. За час навчання в Академії мистецтв його тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори. Тарас Шевченко мріяв поїхати в казкову Італію, щоб познайомитися із шедеврами малярства, скульптури і архітектури. Та академія послала іншого, а власних коштів на таку подорож у Шевченка, звісно, не було. Друга заповітна мрія – повернутись назавжди в Україну.У 1843 році Тарас Григорович приїхав в Україну. Під час подорожі любов до рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії картин під назвою “Живописна Україна”, на яких відображено історичні місця, побут і природу країни. Повернувшись в Петербург, він завершує навчання в Академії мистецтв, видає на власні кошти і поширює альбом під назвою “Живописна Україна”.Згодом Шевченко знайшов роботу в Київській археографічній комісії. Художникові довелося побувати у різних місцях України, де він змальовував й описував історичні пам’ятки. З часу його подорожей залишилось чимало акварелей, простих і природних за своїми сюжетами. В 1845-1847 роках Тарас Григорович створив ряд портретів, які переконливо свідчать про зростання художника, про поглиблення психологічної характеристики образів.

Портретам належить велике місце в Шевченковому доробку. Він почав працювати над ними ще кріпаком. В академії продовжував роботу в цій галузі. Незабаром він стає одним із відомих і популярних портретистів. Шевченко зробив великий внесок у розвиток побутового жанру і став його основоположником в українському мистецтві. Особливо хвилювало художника підневільне, часто трагічне становище жінки.Небагато з тих, кому випало безсмертя, здобули його такою дорогою ціною, як Тарас Шевченко. Доля не шкодувала для нього найжорстокіших випробувань і страждань. Прожив Шевченко лише 47 років, з них 25 – у кріпосному рабстві, 10 – у тюрмах та на засланні. А решту – постійно перебував під недремним жандармським оком, воюючи із нестатками. Помер він самотнім у казенній комірчині, не здійснивши навіть природної людської мрії про сімейний затишок у власному домі. За зухвалі слова Шевченка запроторили в Орську фортецю на південних схилах Уралу. За Тарасом слідкували:

Все забороняли.

За писання й малювання

жорстоко карали.

    Але цю заборону він завжди порушував і 23 квітня 1850 року Тарас Шевченко знову був заарештований. Його відправили у Новопетровську фортецю на безлюдному і дикому півострові. Єдиною відрадою поета  був зелений городець із самотньою вербою, посадженою власними руками.

Вербову гілочку, як символ рідної України, повіз Тарас Григорович із собою на заслання і посадив у казахській пустелі.

Виросло велике дерево, яке люди назвали вербою Тараса. А потім поет виростив ще 200 вербинок з її гілочок. Вербовий гай у засланні нагадував Шевченкові рідну Україну.

Казахи і досі шанують пам'ять про українського Кобзаря. Вони поливають вербовий гай із Тарасової криниці, а гілочки із його верби насаджують скрізь, де пролягли поетові дороги.

1 Відео презентація « Шевченко-художник»

А ми створили альбом «Ілюстрації до творів Шевченка»

ІV. Закріплення матеріалу. Поетична п`ятихвилинка.

Тарас Шевченко приніс вічну славу своєму імені «А якби ви зараз зустрілись з Шевченком, щоб ви йому сказали. Отже, «Якби я зустрілась з Шевченком», звичайно поетично

Декламування віршів учнями

Я б розповів про рідну Україну,

І він зрадів би, що вона жива,

Що недаремно він про неї мріяв,

Їй найкращі присвятив слова.

Я б розказала, що Вкраїна – незалежна,

На ноги, хоч повільно, та встає,

І хоч буває нині в нас сутужно

Та все ж майбутнє в Україні є!

Що ми з народу Президента вибираєм!

Що прагне жити краще весь народ,

І що ми віримо, що все лихе минеться

І ми позбудемось усіх-усіх незгод.

Я б розказала, що живу я добре.

У нас будинок гарний, пишний сад,

Що й нині солов’ї дзвінкі весною

Співають в нас пісень великих влад

5 Ми чуємо тебе,Тарасе, крізь століття

І голос твій нам душі окриля,

Вст ає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля

Вчитель: А який асоціативний кущ

Ви створили до слова Тарас

  • Геній
  • Народний співець
  • Художник
  • Кріпак
  • Поет
  • Наймит
  • Сирота
  • Козак

Вчитель:

Своєю творчістю Т. Шевченко засвідчив воскресіння нашої нації. Українці відчули, що мають духовну силу, з якою можна і варто йти в майбутнє. У своїх поглядах Шевченко йде за народною мораллю, в основі якої любов до ближнього, пошана до батька, матері, до рідного слова. Силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України поет пробивав стіну людської байдужості, обмеженості. Невмираючий дух поета, як раніше, витає над Україною, а вище слово сіє на народній ниві зерна добра, любові, справедливості      Хай у ваших серцях завжди буде почуття власної гідності, віри в рідний народ, шанобливе ставлення до родини, домівки; Дивіться на рідну землю як на майбутнє, щоб стала вона роскішною, багатою, прекрасною.

Не дивіться на Украіну,

Як на землю своіх батьків,

А диіться на неі як на землю св оих дітей

І тоді прийдуть зміни

Святослав Вакарчук

V.Підсумок уроку.

РЕФЛЕКСІЙНА АНКЕТА

1.Чи сподобалось тобі працювати над проектом?

2.Якщо сподобалось, спробуй визначити, чим саме. Для цього в наведеному переліку познач фактори, які обумовили твоє позитивне ставлення:

Було цікаво

Ми вчились самостійно здобувати знання, застосовувати їх і робити умовиводи

Розвивались навички колективної роботи

Вивчався матеріал, який необхідно знати для ЗНО

3.Чи дізнався ти на уроці про Т.Г.Шевченка щось нове?

4.Де ти зможеш використати здобуті знання?

5. Чи реалізувалась мета уроку?

Вчитель: Шановні учні!

Завершується діти на урок,

І перегорнемо останню сторінку

Урок сьогодні визначив зірок,

На цьому ми і зробимо зупинку.

 А зі рки  – це ви, які реалізовували мету нашого уроку. Оцінки

VI.Д/з підготуватися до контрольноЇ роботи за творчістюТ. Шевченка

 

docx
Додано
14 грудня 2018
Переглядів
207
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку