Перевірка навички читання мовчки(письмово)

Перевірка навички читання мовчки (письмово)

• Прочитай  мовчки текст.

ЗОЛОТІ БДЖОЛИ

 У нас новина — дідусь завів бджіл. Дві маленькі хатки стоять за нашою великою хатою у садку, і я вже зранку біжу до них.Хатки називаються вуликами.

 Продеру очі, зирк у вікно — сонячні промені так і стрибають по шибках.

 Зирк по хаті — а їх повна хата. Отак вистрибом літають. Наче ті бджоли. Тільки не гудуть. То на дзеркалі зблиснуть, то у відрі з водою, то на миснику серед посуду.

 Якби не бджоли — сидів би і дивився.

 Біжу до бджіл.

 Гульк — а на порозі півень.

 — Кукуріку! — здоровкається. Потім з ним побалакаю. Тільки й кажу півневі:

 Ніколи мені — йду бджіл пасти.Він образився . Ліг, очі заплющив.Треба кинути йому зерна. А то геть розсердиться.Кидаю зерна. Він згукує курей, а тут бджоли летять.

 Знову запізнився через цього півня!

 Бджоли полетіли пастися аж на гречку. Якби ж вони втрапили додому!

 Побіг би, пригнав би назад, але не знаю, де наші, а де чужі. Треба їх якось позначити.

 Сиджу біля вуликів. Дивлюся, як танцюють золоті бджоли на сонці. Дзвенять. Раді-радісінькі, що тепло, що немає дощу і що я сиджу біля них. Ці нікуди не дінуться. Вони вулик стережуть. Як би ті не заблукали — дорога до гречки далека.

 Може, собаку завести,хай пасе їх. По телевізору показували, як собаки овець пасуть. З бджолами собаці буде легше — їх вовки не крадуть.

 Скажу дідусеві про собаку. Вона й курей виганятиме зі шкоди.

 Сонце гріє, трава росте, я слухаю.

 Летять! Летять, наче літаки. Одна за одною. Ото, мабуть, напаслися!

 Сідають. Залазять у вулик. Щось кажуть тим, які вулик стерегли. Хваляться, яка добра гречка.

 Тепер ці спочивають, а ті летять.

 Біжу за ними.А назустріч дід.

 — Куди це ти летиш?

 — Бджоли пасти!

 — Бджоли пасти? — дивується.

 — Треба собаку завести, то не буде мені мороки. І курей глядіти­ме, і бджоли пастиме, — кажу йому, — бо скільки можна без собаки жити?

 — Буде тобі собака, — обіцяє. А бджоли вже полетіли — і не видно, й не чутно їх. А мені знову потерпай, чи втраплять додому.

Ідемо з дідом до вуликів. Він щось там порається.

 — Смачний для тебе мед буде, — каже дід. — Такої гречки давно вже не родило.

 Бджоли діда не бояться. Сідають на білу бороду — прямо в рот за­глядають, що він скаже.

 О, знов летять!

 Вже напаслися. І не заблукали. От розумні! Дід правильно їх вибрав. Прямо над хатою — сонце. І вони вилітають начеб прямо з того сонця. Летять до вуликів. Гудуть, блищать проти сонця. — Золоті в нас бджоли, — кажу дідові.

— А золоті ж, — погоджується. — Золоті...(393 сл.)

Анатолій Савчук

Завдання для перевірки розуміння прочитанного

1.Визначте жанр твору

А)легенда;

Б)  оповідання;

      В)  казка

2.Кого завів дідусь?

А) котика;

Б) курей;

В) бджіл.

3.Куди поспішав хлопчик?

А) пасти бджіл;

Б) гратися;

В) у сусідній сад.

4.Щоб пильнувати бджіл хлопчик просив у дідуся

А) рушницю;

Б) собаку;

В) високий тин.

5. Визнач головну думку твору

__________________________________________________________________

_________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_________________________________________________________________

6.Запиши два прислів’я про працю.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________