Перша лекція: "Крок до Європи. Україна починається з тебе."

Про матеріал

Сценарій заходу - Перша лекція: “ Крок до Європи. Україна починається з тебе. ” для учнів 10-11 кл. та студентів всіх спеціальностей.

Перегляд файлу

Перша лекція: “ Крок до Європи. Україна починається з тебе. ”

2018- 2019 навчальний рік.

Мета:

навчальна:

поглиблювати знання про культуру, історію, традиції європейців, вміння критично аналізувати історичні факти, робити власні висновки;

розвивальна:

формувати почуття приналежності до європейської спільноти, розвивати полікультурну, соціальну компетентності учнів, творчі здібності учнів; пізнавальну активність;

виховна:

виховання в учнів почуття патріотизму, національної гідності, любові та поваги до рідної історії; виховувати почуття патріотизму й національної свідомості, виховувати толерантне ставлення до соціокультурних надбань різних європейських народів; уміння поважати точку зору інших, формувати цікавість до вивчення історії й культури народів Європи;

Обладнання: карта України; проектор, презентація « Що я знаю про Європу?», ноутбук, ілюстрації; зображення державної символіки; Конституція України; кульки синьо-жовті, відео «Європейський дім», соціальний відеоролик «Країна починається з тебе».

В Європейськім Союзі – могутні країни,

І бажає вступити в Союз Україна.

Ми – держава незламних людей,

Маємо безліч пропозицій, цікавих ідей.

Сміливо дивімось у майбуття,

Цікаве й щасливе творімо життя.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Добрий день, усім присутнім!

Початок осені, а заодно і традиційний перший дзвінок, знову зібрали нас у колі дружної коледжівської родини. Святково й урочисто розпочався новий навчальний рік. Нехай він буде плідним, радісним, цікавим і мирним для всіх нас.

Перше вересня – це плани, сподівання, мрії, задуми на період до наступного літа, як особистого плану, так і в рамках навчального закладу, та і зрештою мрії та сподівання на краще для нашої держави, Вітчизни, України. Тож наше перше заняття сьогодні –це урок державності, людяності, патріотизму і, я впевнена, що у світлі подій, які відбуваються в нашій державі, ви не залишитеся байдужими до того, про що ми говоритимемо.

Україно! Дорога Батьківщино! З чорнозему, з любистку, з рути-м’яти, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена! 27 років минає з тих пір, коли Україна була проголошена незалежною державою. Багато ми зробили, досягнули за ці роки. Але на фоні загальноісторичного процесу – це є надто невеликий відтинок часу, то ж роботи для кожного із нас, щоб Україна стала самодостатньою заможною країною ще дуже багато.

І я вірю, що так буде! Я мрію, щоб так було! Я горджуся, що живу в Україні! Я горджуся – що я українка!

Прослуховування пісні Ю. Рибчинського «Моя Україна» у виконанні Н.Бучинської.

https://www.youtube.com/watch?v=qIksCvtegDs

Слів із пісні не викинеш. Тут ні забереш, ні добавиш. І справді правий Василь Симоненко:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки…. Батьківщину

Батьківщина – це наша держава. Якими ще словами ми можемо її називати? (Рідний край, Вітчизна)

А з з чим у вас асоціюється слово «Батьківщина» ? З якими поняттями, словами, історичними фактами асоціюють Україну в світі?

= вареники, калина, козаки, Запорізька Січ, Хортиця, Дніпро, Чорнобиль, брати Клички, Тарас Шевченко ... фото додаються

Гарна назва «Україна»

Сенс значний в собі таїть.

«У» — то урожай в країні,

«К» — то Київ, що стоїть.

«Р» — рівнини під степами,

«А» — то армія міцна,

«Ї» -- сховалась за лісами,

«Н» — то ненька дорога.

«А» — то аґрус, абрикоси,

Що розпустять свої коси,

Коли прийде вже весна

- Як вважаєте ви – 27 років це багато чи мало = для людини, сім’ї, народу, країни ? …

З погляду історії - це маленький проміжок часу в тисячолітньому розвитку людства. А з точки зору розвитку не так вже й мало. Швидко промайнули роки, багато відбулося подій, виросло нове покоління молоді. Можна зробити певні висновки, підвести підсумки.

Історична довідка.

«Акт проголошення незалежності.»

24 серпня Верховна Рада України прийняла історичний документ виняткового значення для долі українського народу — Акт проголошення незалежності України. У ньому зазначалося: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України. Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення». Розпочався процес утвердження атрибутів державності, без яких не існує суверенних держав.

4 вересня 1991 р. над куполом будинку Верховної Ради замайорів національний синьо-жовтий український прапор. Синьо-жовте сполучення на українському прапорі – одне із найдавніших серед сучасних національних прапорів. Походить воно від герба Галицько-Волинського князівства. Синій це небо – символ миру, жовтий пшеничне поле – символ достатку.
15 січня 1992 р. державним гімном України стала музика композитора М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще не вмерла Україна...». Спочатку, це був вірш Чубинського, покладений на музику сербської пісні, його сприймали як інтернаціональний гімн.
19 лютого 1992 р. Верховна Рада затвердила тризуб, як малий герб України. Національна символіка перетворилася на державну. Поява тризуба в Україні повязана із дохристиянським культом Сонця. Він графічно передає єдність чоловічого і жіночого начал, що передає єдність життя – це батько, мати і дитя, які символізують собою Силу, Мудрість а Любов.

Найважливіші історичні події за 27 років.

24 серпня 1991 року голосами 346 депутатів на позачерговій сесії Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки прийняла Акт про державну незалежність України, що пізніше було підтверджено всенародним волевиявленням на референдумі 1 грудня (в ньому взяли участь 32 мільйони українців)
У грудні 1991 року нашу суверенність визнали країни Великої сімки. А вже через місяць до них долучились майже сотня країн. Загалом, процес встановлення дипломатичних відносин тривав три роки
28 червня 1996 року 315 голосами народних депутатів була прийнята Конституція України
У вересні 1996 року Україна отримала власну грошову одиницю. Вже втретє в історії національною валютою стала гривня, яка вперше з’явилась ще в часи Київської Русі, а потім – в роки Української Народної Республіки
У 2006 році Верховна Рада ухвалила закон про Голодомор в Україні, згідно з яким голод 30-х років визнавався геноцидом українського народу, влаштованим тоталітарним сталінським режимом
В 2004 і 2013 роках відбулися Помаранчева революція та Революція Гідності, що стали способом вираження устремлінь та прагнень українського народу жити у процвітаючій, з високими стандартами життя країні
В 2012 році Україна разом з Польщею стала господарем найбільшого спортивного свята в нашій історії – футбольного чемпіонату Євро-2012, під час якого з Україною познайомилися більше 8 мільйонів туристів зі всього світу
Одним з найвагоміших підтверджень європейського курсу України стало прийняття безвізового режиму з ЄС. З 11 червня 2017 року за наявності лише біометричного паспорта українці можуть відвідувати країни Європи без віз.

Народившись, кожна людина має право жити в мирі. Наша країна завжди цього прагнула. Та час від часу чорні хмари зла й ненависті нависали над нею. І тоді українці гуртувалися! В єдності – наша сила!

Ми пам’ятаємо величні походи князів Київської Русі, набіги на татар козаків під супроводом гетьманів, бунти під проводом Олекси Довбуша та Максима Залізняка, захист загальнонаціональних прав під час Першої та Другої світових воєн. Люди боролися тому, що відчували себе частиною одного цілого, розуміли, що за них самих ніхто не побудує їхнього майбутнього.

Сьогодні над Україною закружляли темні хмари лихоліття. Чорні сили хочуть розірвати на частини нашу державу, забрати в нас мирне щасливе життя. Наша держава не готувалася до війни. Ми – мирні люди. Ми більше 20 років після здобуття Незалежності гордилися тим, що Україна чи не єдина на пострадянському просторі країна, яку оминало кровопролиття. Але не оминуло…

Ми отримали удар підступний, зрадницький. Не сподобалось так званим «братам старшим», що на своїй землі ми хочемо свою правду, свою волю!

Десятки тисяч людей за покликом серця взяли зброю в руки й стали на захист рідної землі. Волелюбні нащадки козацького роду з чистими душами та добрим серцем стійко витримали навалу і зупинили ворога.

Ще недавно, ми з вами, не знали дуже багатьох слів, пов’язаних із війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще недавно ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту.

Від не давна, кілька днів тому під час проведення військового параду до 27-ї річниці Незалежності та 100-річчя української революції початку ХХ століття, ці слова прозвучали офіційним привітанням нової Української Армії. А військові підрозділи вперше пройшлися по Хрещатику під акорди маршу Нової Української Армії.

Марш Нової Української Армії https://www.youtube.com/watch?v=RgdANpB9PnY

Ми щиро вдячні всім тим, хто зі зброєю в руках став на захист нашої Вітчизни в усі часи її історії, ми поклоняємося тим, хто став в ряди її захисників у ХХІ столітті, коли в Європі, куди ми спрямували свої погляди і кроки, панує мир і спокій, а нас стараються туди не пустити «сусідською братньою» (в лапках) заздрістю, спорядженою Градами, Буками, тонами боєприпасів та сатанинської злості.

Ми сумуємо і щиро молимось за тих, хто не дожив до цього дня, поклавши своє життя за нашу з вами волю, за державну Незалежність!

Сумуємо і пам’ятаємо, що війна – це не забава… Війна – це смерть і сльози…

Пам'яті героїв, які захищаючи нас і наше майбутнє відійшли у небуття, присвячую цей пісенний роздум...

Пісня «Я ненавиджу війну» Вадим Березовський https://www.youtube.com/watch?v=eBuyUOt_hpI

Шота Руставелі писав: «Людина, яка не шукає друзів, є ворогом сама собі».

Важкі і трагічні випробування, що випали на долю сучасній Україні безповоротно визначили її пріоритет у пошуку та визначенні друзів – це шлях до Європи.

Що таке Європа?

На території Європи розташовані 48 незалежних держав та 8 залежних територій, що належать 4 державам. Крім того, ще 2 країни (Вірменія та Кіпр) не мають європейської території, однак, їх також відносять до Європи. Переважна більшість європейських країн (33) мають вихід до моря, у тому числі 5 з них є острівними державами. 16 країн розташовані в середині континенту. Україна – держава європейська не тільки за географічним положенням, але і за історичними, етнічним, культурним і духовним корінням. Вона – частина єдиного європейського простору.

Європа часто асоціюється на побутовому рівні із найпотужнішою європейською економічною організацією – Європейським Союзом.

Європейський Союз – економічний та політичний союз держав-членів Європейських Спільнот, створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), який підписаний у лютому 1992 року і чинний із листопада 1993 року. Метою ЄС є створення умов вільного пересування в його межах товарів, послуг, капіталів та робочої сили.

Далекого 9 Травня 1950 року у Парижі, коли загроза третьої світової війни стала реальною для всієї Європи, Міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман проголосив таку декларацію: «Мир у світі не може бути збережений без докладання творчих зусиль . Об’єднання основних виробничих процесів та створення нової високої інституції об’єднають Францію, Німеччину та інші країни , що приєднаються, наблизить нас до перших конкретних кроків у напрямку створення ЄС, завданням якого є збереження миру».

Все почалося того дня. І тому саме 9 травня і було вирішено святкувати як День Європи. У 1951 році, з метою створення спільного ринку вугілля, сталі, було створено першу наднаціональну організацію.

25 березня 1957 року у Римі створено європейський економічний союз. Його утворили 6 країн : Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург. Пізніше приєдналися інші держави (на сьогоднішній день їх 28).

Гімном Європейського Союзу є ода «До радості» з 9 симфонії Бетховена.

Країни ЄС мають спільний прапор з 12 зірками, адже 12 – це число , яке у багатьох країнах Європи є символом досконалості і єднання. В різних традиціях «12» є символічним числом, що означає абсолютну досконалість. Це також і кількість місяців у році, і кількість цифр на циферблаті годинника, тоді як коло є ще й символом єдності.

Починаючи з січня 2002 року в готівковий обіг введена спільна європейська валюта - Євро.

Своїми успіхами ЄС завдячує тому, як організована його робота – унікальному методові взаємодії інституцій ЄС: Європейському парламенту, Раді та Європейській комісії, які, в свою чергу , працюють за підтримки цілої агенції та інших установ.

Сьогоднішні європейські країни є зразком для забезпечення добробуту власних громадян, справжньої демократії, рівності всіх перед законом, справедливої судової системи, відсутності корупції.

Саме ці орієнтири є привабливими для України, саме це мотивує українців докладати зусиль, щоб наша держава стала повноправним членом Європейської спільноти.

Україна є європейською країною. І не тому, що її територія — центр Європи, а тому що українці здавна сповідують ті принципи свободи й незалежності, які притаманні багатьом народам інших держав. Варто згадати лише окремі події історії, щоб переконатися в цьому: утворення й розквіт Запорізької Січі з її вільнолюбними традиціями, народний бунт проти кріпацького устрою, репресій радянських часів, боротьба проти численних утисків мови та культури... Усього й не перелічити.

Нині відбувається багато змін, котрими ми прагнемо наздогнати західну Європу. Найважливіші – популяризація власної історії, але і об’єктивне ставлення до неї, відродження традицій і зацікавлення ними молоді, толерантність до інших культур, мов, заохочення їх вивчення. І з цього приводу дуже активізувалась просвітницька робота. Політика – справа надзвичайно складна. Але якщо люди цікавитимуться своєю історією, розберуться що там і до чого, зважатимуть на культуру, населенню країни вже легше буде «ставати на ноги». Оскільки такий процес був закономірним для всіх держав, на різних етапах їх історичного розвитку, Україна «вписується» до європейського загалу. Про це публікують статті, цьому присвячуються лекції, документальні фільми. Нам варто лише з розумом розібратися, так би мовити, у самих собі. Тоді і нам, і іншим (маю на увазі народи) буде легше співпрацювати.

Тож доводити одне одному, що живемо таки в Європі, вже не актуально. Нехай нашу державу офіційно не прийняли до Європейського союзу, ми не маємо виправдовуватись. Настав час БУТИ європейцями. І найяскравіше це може виражатися через національну самосвідомість, визнання своєї самобутності у світовій історії та велику толерантність до інших націй. Українці продовжують доводити, що вони можуть відмінно впоратись із подібними завданнями.

Україна і Європа – це не просто окремі клаптики на Атласі Світу, а друзі, які дійсно мають чим поділитись, над чим спільно працювати, щоб упевнено зустріти завтрашній день.

І над цим має працювати кожна людина, кожен українець, щоб можна було гордо сказати: «Я – європеєць!».

Студенти:

На мою думку, бути європейцями означає жити в країні, яка процвітає. Бути європейцем – це мати можливість забезпечити свою сім’ю, дати їй можливість показати весь світ. Європеєць – це людина, яка може вільно пересуватися по всіх країнах Євросоюзу. Це людина, яка має можливість їздити по дорогах, набагато кращих за наші.

Бути людиною, яка буде цінувати культуру, інших людей та їх думку. Бути європейцем означає, що на старості літ ти точно зможеш жити достойно.

Бути європейцем – отже бути маленькою частинкою великої спільноти людей!

Бути європейцем означає пишатися насамперед своєю країною. Європа – це не просто якесь абстрактне поняття. Це висока культура, добре розвинута економіка, потужні вищі навчальні заклади (а якщо в країні добре розвинута освітня система, то країна розвиватиметься, бо майбутнє – за молоддю!).

Бути європейцем, на мою думку, означає пишатися країною, в якій живемо, і гордо казати: «я українець».

Але бути справжнім європейцем теж нелегко. Адже потрібно починати з себе, змінювати щось у собі, свої погляди на життя і навколишнє середовище. Європейці виховані, привітні, усмішки завжди на їхніх обличчях.

Європейський шлях – це можливість України розвиватись як незалежній державі. Це можливість жити справедливо. Працювати і заробляти.

Європа – це культура поведінки, толерантність, взаємодопомога, чесні правоохоронні органи, справедливі суди, якісна медицина, повага до приватної та державної власності, як до своєї, чистота вулиць, якісний громадський транспорт, наявність роботи з хорошою зарплатою та ін.

Європеєць – це, передовсім, людина сучасна. Це людина, яка добре орієнтується в сучасних технологіях, добре знає проблеми сучасного світу та володіє кількома мовами.

Що означає «бути європейцем»? Для мене це значить, що люди, країна почнуть поступово звільнятися від минулих травм. Бути європейцем означає почуватися упевненим у собі, відтак – і в завтрашньому дні.

Для мене насамперед «бути європейцем» означає прийняти для себе європейські цінності, які у нашому пострадянському суспільстві часто-густо знехтувано. Бути європейцем – це не лише жити в Європі. Сьогодні це вектор у майбутнє, це повернення до широкої європейської сім’ї, з якої вирвали наш народ тоталітарні вожді колись великого радянського союзу.

Бути європейцем сьогодні – це бути патріотом своєї землі, бажати, щоб наша Батьківщина піднялася на новий рівень, бути впевненим у завтрашньому дні. Я європеєць і гордий за свій вибір.

Україна – серце Європи. Цей вислів знає кожний, та не кожен замислюється, що він означає. Насамперед наша Вітчизна є європейською країною не тому, що її територія – центр Європи, а тому що українці сповідують принципи свободи й незалежності, які є правилом, безальтернативним постулатом для держав Європейського континенту.

Україна, маючи великий природний, економічний, культурний, інтелектуальний потенціал, спроможна посісти належне місце серед народів Європи і світу в цілому. Кожен повинен пам’ятати, що настав час, коли все залежить від спільної взаємодії та співпраці громадян держави Україна – дорослих і молоді. Майбутнє залежить від кожного з нас!

Пишайтесь, що живете в Україні, що називаєтеся українцями, що розмовляєте українською мовою, пишайтесь традиціями свого народу.

Ви молоде покоління нашої держави Україна, вам творити і будувати наше українське європейське майбутнє, доклавши до цього певних зусиль і прагнень, розуму і вміння. Ви – майбутнє України!