Презентація. Діячі української культури. Вернадський Володимир

Про матеріал
Обличчя історії України формують особистості. Це ті видатні історичні постаті, які залишили свій важливий внесок в історії і стали гордістю України. Дана презентація може бути використана на уроках з історії України в 10 класі під час вивчення історії України, на заняттях з факультативу «Видатні постаті України», на заняттях історичного гуртка та в позакласній роботі з історії.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

“Царство моїх ідей попереду…”

Номер слайду 3

Дитинство і родина майбутнього вченого Батько - Іван Васильович 1821 - 1884 Посади: зав. кафедрою політекономії в Київському, викладач політекономії та статистики в Московському університетах ; професор Головного педагогічного інституту в Петербурзі Мати – Ганна Петрівна Константинович 1837 - 1898 (друга дружина батька) Учителька музики та співів Володя з молодшими сестрами: Катериною та Ольгою 1868 рік

Номер слайду 4

Володі 4 роки Володі 12 років 12.03 1863 Народився у Петербурзi 1868 Переїхав з родиною до Харкова. 1873 Навчався у Першiй Харкiвськiй гiмназiї. 1876 Повернувся з родиною до Петербургу, продовжив навчання у Першiй Петербурзькiй гiмназiї.

Номер слайду 5

Будинок колишньої 1 чоловічої гімназії в Харкові

Номер слайду 6

В.І.Вернадський, 1878 р. Петербурзький університет, в якому продовжив навчання В.І.Вернадський

Номер слайду 7

Володимир Іванович про своє дитинство (з листів до дружини): “я був здоровою, тихою і серйозною дитиною; любив поспати, добре поїсти, одним з моїх улюблених занять було розглядання різнокольорових клаптиків і прикрашання ними своєї власної персони…” “любив я роздивлятися і розкладати папери” “я любив завжди чудесне, фантастичне; мене захоплювали образи “Старого завіту”… Ці образи викликали в мене безконечний ряд запитань;… пам’ятаю, як глибоко і сильно мене цікавили питання про те, що робиться з душею після смерті…” “Найсвітлішими хвилинами уявляються мені в той час книги і думки, які ними викликались, і розмови з батьком та моїм двоюрідним дядею Є.М.Короленко, пам’ятається також сильний вплив дружби з моїм старшим братом…” “я читав все, що попадалось під руку, але в ті перші роки я особливо пам’ятаю різні географічні книги, не тільки подорожі, але навіть і досить сухі і, здавлось би, малодоступні для мого віку, наприклад Реклю «Земля» і потім …”Великі явища і начерки природи”… Крім цих географічних книг, любив я вірші, оповідання, але терпіти не міг тих, які погано закінчувалися…” “я любив завжди небо, зірки, особливо Молочний Шлях вражав мене” “ я зачитувався історією…” “головне дало домашнє життя – десятки журналів, російських та іноземних, які виписував батько”

Номер слайду 8

Юність Володимира, студентські роки 1886 рік Навчався В.І.Вернадський в Петербурзькому університеті на фізико-математичному факультеті (1881 – 1885) Докучаєв В.В. Мендєлєєв Д.І. Бекетов А.М. Воєйков О.І.

Номер слайду 9

1881- 1885 Навчався в Петербурзькому унiверситетi, участь у 1884 р. в експедицii професора В. Докучаєва по дослiдженню земель Нижньогородської губернiї 1885 Закiнчив унiверситет, залишений для пiдготовки до професорського звання 1886 Призначений хранителем Мiнералогiчного кабiнету Петербурзького унiверситету; обраний дiйсним членом Петербурзького товариства природодослiдникiв 1887 Вiдряджений за кордон (Iталiя, Нiмеччина, Францiя) для продовження навчання; обраний дiйсним членом Вiльного економiчного товариства 1888 Публiкує першi науковi працi: [О фосфоритах Смоленской губернии]: краткое сообщение // Тр. имп. Вольного эконом. об-ва. - 1888. - N 3. - С. 84-85; О фосфоритах Смоленской губернии // Тр. имп. Вольного эконом. об-ва. - 1888. - N 11 - С. 263-294

Номер слайду 10

Під час навчання в університеті В.І.Вернадський увійшов до одного з народницьких гуртків – науково-літературного товариства. З надр товариства виникло у 1885 році Братство, діяльність якого прийняла науково-етичний характер. Члени Братства за власні кошти видавали книги для народу, відкрили в Петербурзі народні читальні, вели просвітницьку роботу. Внутрішнє життя Братства впорядковувалось трьома основними правилами: працюй якомога більше, споживай (для себе) якнайменше, на чужі біди дивись, як на свої. Братство проіснувало 35 років. Друзі листувалися, щороку 30 грудня зустрічалися сім’ями, проводили разом літні канікули. 30 грудня 1921 року в останній раз зібралось разом братство. Коли в 1942 році Вернадський одержав Сталінську премію (200 тис. руб.), то 100 тис. руб. він передав на оборону країни, а решту розділив між друзями і вдовами померлих друзів, собі не залишивши нічого.

Номер слайду 11

Шаховський Д.І. (1861 – 1939), історик Ольденбург С.Ф. (1863 – 1934), індолог Гревс І.М. (1860 – 1941), історик Корнілов О.О. (1862 – 1925), історик Краснов А.М. (1862 – 1914), ботанік Вернадський В.І. Ядро Братства (разом з дружинами) склали:

Номер слайду 12

З Наталією Єгорівною Старицькою (1861 – 1942) Володимир Іванович прожив, за його словами, “душа в душу і думка в думку” майже 56 щасливих років

Номер слайду 13

1889 Переїзд на роботу до Москви; обраний членом-кореспондентом Британськоiї асоцiацii наук; членом Французького мiнералогiчного товариства. 1890 Обраний приват-доцентом Московського унiверситету. 1891 Бере участь в експедицiї В. Докучаєва в Полтавську губернiю, захистив магiстерську дисертацiю на тему "О группе силлиманита и роли глинозема в силикатах", призначений завiдувачем кафедри мiнералогiї Московського унiверситету; обраний членом товариства любителiв природознавства, антропологiї та етнографiї при Московському унiверситетi, членом Московського товариства сiльського господарства. Московський університет, фото 1880-ті роки

Номер слайду 14

1892-1911 Призначений завiдувачем Мiнералогiчного кабiнету Московського унiверситету. 1892 Публiкує статтю: Кременчугский уезд: отчет Полтав. губерн. земству. - Спб.: Тип . Е. Евдокимова, 1892. - 145 с. 1893 Обраний членом Мiнералогiчного товариства (Петербург), членом дослiдних наук при Харкiвському унiверситетi. 1894 Впроваджує вперше в Росiї в навчальну програму систематичнi мiнералогiчнi екскурсiї, видає створений ним курс "Лекцiї по кристалографiї". 1897 Захищає в Петербурзькому унiверситетi докторську дисертацiю на тему "Явления скольжения кристаллического вещества", обраний професором Вищих жiночих курсiв. 1899 Створює теорiю будови силiкатiв, дослiджує сопки Криму i Таманi. 1902 Обраний членом Психологiчного товариства. 1903 Обраний членом Львiвського наукового товариства iм. Т.Г. Шевченка. 1905 Обраний членом конституцiйно-демократичної партii Росiї, членом Всеросiйської лiги освiти.

Номер слайду 15

1906 Обраний ад'юнктом Росiйської академiї наук. 1908 Обраний екстраординарним академiком Росiйської академiї наук, членом Комiтету слов'янського взаємозв'язку, членом товариства слов'янської культури. 1909 Обраний членом товариства єднання народностей Росiї, членом товариства сприяння успiхам дослiдницьких наук iм. Х.С. Леденцова. 1911 Обраний членом Росiйського географiчного товариства, почесним членом Московського товариства дослiдникiв природи, членом товариства дiячiв перiодичноi преси й лiтератури. 1912 Обраний ординарним академiком Росiйськоi академii наук, членом Лiтературно-художнього гуртка iм. О.I. Герцена. 1914 Обраний директором Геологiчного й Мiнералогiчного музею iм. Петра Великого, почесним членом Мiнералогiчного товариства; публiкує працю: Очерки по истории естествознания в России в XVIII в. // Рус. мысль. - 1914. - N 1. - С. 1-23. 1915 Обраний Головою Ради по вивченню продуктивних сил Росiї; публiкує працi: О ближайших задачах Комиссии по изучению производительных сил России. - Пг. - Тип. Имп. Акад. наук, 1915. - 15 с., Об изучении естественных прозводительных сил России // Изв. Имп. Акад. наук. Сер. 6. - 915. - 15 с. 1916 Починає роботи по живiй речовинi.

Номер слайду 16

В колі сім’ї син – Георгій дочка - Ніна 25 років разом 1911 З дружиною та дочкою, 1921 1940 рік З дочкою З внучкою Тетяною

Номер слайду 17

Радянський період життя і творчості 1918 Призначений Головою Комiсiї по виробленню законопроекту по створенню Української академiї наук, нацiональної бiблiотеки України, обраний першим Президентом Всеукраїнської академiї наук у Києвi; публiкує працi: Вiд Тимчасового Комiтету для заснування Нацiональноiї бiблiотеки Української держави в Києвi - К.: Друк. А.I. Гросмана, 1918. - 16 с.; В справi заснування Української Академiї Наук у Києвi: промова акад. В.I. Вернадського // Збiрник праць Комiсiї для вироблення законопроекту про заснування Українськоi Академiї Наук у Києвi. 1920 Обраний ректором Таврiйського унiверситету 1921 Переїжджає до Петрограду, починає серiю робiт по бiогеохiмiї, призначений директором Геологiчного й Мiнералогiчного музеїв, створює метеоритний вiддiл при музеях, вiддiл живої речовини при Радi по вивченню виробничих сил. 1922 Призначений директором Радiєвого Iнституту. 1926 Обраний iноземним членом Чеської академiї наук i мистецтв, iноземним членом Югославської академiї наук i мистецтв, членом Геологiчного товариства Францiї, членом Нiмецького хiмiчного товариства, членом Нiмецького мiнералогiчного товариства, членом Американського мiнералогiчного товариства, Таврiйського товариства iсторiї, археологiї та етнографiї; публiкує працю: "Бiосфера" (Ленинград. Научн. хим-техн. из-во, 1926. - 232 с.).

Номер слайду 18

Засідання вченої ради Української Академії наук

Номер слайду 19

В.І.Вернадський – перший президент Національної академії наук України Національна академія наук України "Я вірю у велике майбуття і України, і Української академії наук…". В.І.Вернадський

Номер слайду 20

1928 Обраний членом-кореспондентом Паризької Академiї Наук. 1929 Публiкує працю "La biosphere". - Paris: Alcan. - 1929. - XII. - 232 p. 1930 Обраний членом-кореспондентом Чехословацького мiнералогiчного й геологiчного товариства, президентом Ленiнградського товариства природодослiдникiв. 1934 Створює комiсiю по важкiй водi АН СРСР 1935 Обраний вiце-президентом Московського товариства природодослiдникiв. 1936 Обраний почесним членом товариства бiологiчної хiмiї Iндiї. 1938 Призначений Головою комiтету по метеоритах; обраний iноземним членом-кореспондентом Бельгiйського геологiчного товариства. 1939 Організував і очолив комісію по ізотопах. Обраний членом 3-х відділень АН СРСР: геолого-географічних, хімічних і фізико-математичних наук. 1940 Початок роботи над проблемою “Життя в космосі”. Участь в роботі наукових конференцій по порівняльній фізіології та по проблемах пегматитів (Київ). 1941 Евакуація в санаторій Борове Кокчетавської області Казахстану. 1942 Нагороджений Державною (Сталінською) премією СРСР за багаторічну роботу в області науки і техніки. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапору за заслуги в розвитку геохімії і генетичної мінералогії.

Номер слайду 21

З асистентами . 1911 В робочому кабінеті . 1921 1930 Одне з останніх фото

Номер слайду 22

1943 Смерть дружини. Повернення із евакуації до Москви. 1944 Публiкує працю “Несколько слов о ноосфере” // Успехи современной биологии. - 1944. - Т. 18., вып. 2. - С. 113-120; обраний почесним членом Всесоюзного хiмiчного товариства iм. Д.I.Менделєєва. Затверджений членом комісії АН СРСР з історії біологічних наук в Росії. 1945 6 сiчня Помер о 5-й годині дня на 82 році життя від крововиливу в мозок, похований на Новодiвичому цвинтарi в Москвi. Пам’ятник на могилі В.І.Вернадського

Номер слайду 23

Пам'ятник на могилі В.І.Вернадського роботи З.М.Вілленського. Мрамор.1953. Новодівочий цвинтар, Москва

Номер слайду 24

В.І.Вернадський і Україна В.І.Вернадський (у центрі) з родиною у Великих Шишаках (Полтавщина). 1916р. Багато років життя Вернадського пов’язані з Україною. У Харкові минули його перші десять щасливих літ. На Полтавщині в селі Великі Шишаки Вернадські мали садибу, куди майже щороку приїздили на літо всією родиною. Батько багато розповідав Володі Про історію та культуру українського народу, про походження роду Вернадських. Один з предків по батьковій лінії належав до запорізької старшини, воював у війську Богдана Хмельницького. “Завжди, коли починаю якусь справу, у мене в голові проноситься запорізька приказка: “або збуду, або вдома не буду!”, з якою вони кидалися на якусь важку справу.” (з листа, 1886 р.)

Номер слайду 25

Доля України і її народу хвилювали Вернадського завжди: “у Росії зовсім заборонено друкувати книги моєю рідною мовою. На канікулах я із всім завзяттям візьмуся за неї. У Києві, якщо в якомусь будинку побачать портрет Шевченка, то його відбирають.” (із щоденника, 1878 р.) “Відродження української мови та інтересу й відчуття своєї національної особистості я гаряче переживаю і цим відрізняюся від тутешніх кадетів. Слід сказати, що в Полтаві серед українців майже немає яскравих людей і справжнього національного міцного середовища немає. Чи можна за цих умов створити щось міцне? Особливо якщо вони діятимуть кулаком і палицею!” (з листа до М.П.Василенка,академіка, юриста, міністра народної освіти в уряді Скоропадського, 1918 р.) “Ви знаєте, яка мені дорога Україна, і як глибоко українське відродження проникає весь мій національний та особистий світогляд, і я вважаю, що на мою долю випало велике щастя взяти в ньому участь… І хоча в моєму світогляді сталися під впливом подій глибокі зрушення – моє ставлення до української культури та її майбутнього залишилося незмінним.” (з листа до М.П.Василенка, 1921 р.) В.І.Вернадський написав статтю “Українське питання і російське суспільство”, яка була вперше опублікована лише у 1988 році. Саме Володимир Вернадський, вчений та громадянин світу, доклав чималих зусиль для створення Української Академії Наук і став її першим “головою” (президентом) у 1918 році. Очолив універсальну Національну бібліотеку України при УАН у 1918 році.

Номер слайду 26

Революційність наукових поглядів В.І.Вернадського “Найперше місце у моєму житті займав і займає науковий пошук, наукова робота, вільна наукова думка, і творче шукання правди особистістю”. (запис у щоденнику) В одному із французьких наукових журналів В.І.Вернадського названо хрещеним батьком глобальної екології

Номер слайду 27

В.І.Вернадський читав наукову літературу на 15 іноземних мовах, деякі свої наукові статті писав французькою, англійською, німецькою мовами. Окремі праці Вернадського за його життя не друкували, інші – вилучали з друку і продаж та забороняли. Його думки та наукові погляди часто були пророчими: “Неможливо відкласти турботу про вічне і велике на той час, коли буде досягнута для всіх можливість задоволення своїх елементарних потреб. Інакше буде пізно.” “Ми стоїмо перед майбутнім владарюванням радіоактивної енергії, більш потужної, ніж електрична” “Вдивляючись у зміни, що вносяться новою геологічною силою – силою культурного людства - створеною підготовкою мільйонів років змін живої речовини, - бачиш, що агентом, який приводить її в рух, є свідомість, розум, нова сила на нашій поверхні” “В науці нема до цих пір ясної свідомості, що явища життя і явища неживої природи, взяті з геологічної, тобто планетної, точки зору, є проявами єдиного процесу”

Номер слайду 28

“З усього обсягу фактів, точно встановлених, мені здається випливає, що цим майбутнім людства є автотрофність людства – більш простими словами, незалежність його існування від навколишньої живої матерії – рослин і тварин” “Ідеї вічності та безначальності життя, тісно пов’язані з її організованістю, є тією течією наукової думки, послідовне проявлення якої відкриває перед науковою творчістю надзвичайно широкі горизонти”

Номер слайду 29

Номер слайду 30

Гео́ргій (Джордж) Володи́мирович Верна́дський (* 20 серпня 1887, Санкт-Петербург — † 12 червня 1973, Нью-Гевен, штат Коннектікут, США) — російський і американський історик українського походження. Фахівець у галузі історії Русі і Росії. Син Володимира Вернадського, онук Івана Вернадського. Закінчив Московський університет. Захистив дисертацію, присвячену російському масонству доби Катерини II. Навчався в Берлінському та Фрайбурзькому університетах. У 1917—1918 роках був професором Пермського університету, у 1918—1920 роках — професором Таврійського університету в Сімферополі. Від 1920 року — в еміграції. У 1922—1927 роках був професором Карлового університету в Празі, у 1927—1956 роках — професором Єльського університету в США. Був прибічником євразійської історичної концепції.

Номер слайду 31

В роки I світової війни жила з батьками в Україні. В 1922 р. переїжджає до Чехословаччини, закінчила там медичний факультет Празького Карлового університету. Працювала в представництві Російського червоного хреста в Празі. В 1926 році вийшла заміж за М.П.Толя. В 1929 році народжується дочка Тетяна. В 1939 році вони переїхали в США, де в 1940-1953 рр. Ніна працювала в психіатричній клініці недалеко від міста Бостона. Толь Микола Петрович (1894 — 1975) — археолог, чоловік дочки Вернадського, Ніни Володимирівни. Доктор філософії Карлового університету (Прага), співробітник Кондаковського інституту, потім в США - співробітник Art School Йельского університету. Толь (Верна́дська) Ні́на Володи́мирівна (1898 — 1986) — лікар-психіатр, виїхала з Росії у 1922 р., жила і працювала у Чехословаччині (1922 — 1939), США (1939 — 1986), донька Володимира Вернадського.

Номер слайду 32

Роботи Вернадського, сучасні видання:

Номер слайду 33

Література про В.І. Вернадського, сучасні видання:

Номер слайду 34

В.І.Вернадський на телебаченні

Номер слайду 35

“Десятиліттями, цілими століттями будуть вивчатися і поглиблюватися його геніальні ідеї, а в працях його - відкриватись нові сторінки, що послужать джерелом нових пошуків; багатьом дослідникам доведеться навчитись його гострій, наполегливій і відточеній, завжди геніальній, але важко зрозумілій творчій думці; молодим же поколінням він завжди буде служити учителем в науці і яскравим зразком плідно прожитого життя” (академік О.Є.Ферсман, учень В.І. Вернадського)

Номер слайду 36

У Тамбовській області увічнили пам'ять В.І.Вернадського Бюст В.І.Вернадського роботи З.М.Вілленського. Мармур. Музей землезнавства МГУ, Москва

Номер слайду 37

Музей-садиба В.І.Вернадського в с. Вернадівка *

Номер слайду 38

Музей-садиба В.І.Вернадського в с. Вернадівка Ботанічний сад ТНУ ім. В.І.Вернадського, Сімферополь

Номер слайду 39

Садиба Вернадівка, Тамбовська обл.

Номер слайду 40

Неурядовий екологічний фонд імені В.І.Вернадського Садиба імені В.І.Вернадського

Номер слайду 41

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ В.І.ВЕРНАДСЬКОГО *

Номер слайду 42

Незабаром після смерті В.І.Вернадського керівництво АН СРСР прийняло рішення про організацію кабінету-музею В.І.Вернадського. Оскільки будинок Вернадських на Старому Арбаті підлягав знищенню, для кабінету-музею відвели місце в будівлі Лабораторії геохімічних проблем, яка будувалася (в 1947 р. перетворена в Інститут геохімії і аналітичної хімії ім. В.І.Вернадського Академії наук).

Номер слайду 43

Кабінет-музей В.І.Вернадського

Номер слайду 44

Кабінет-музей В.І.Вернадського

Номер слайду 45

Геологічний музей ім. В.І.Вернадського, Москва *

Номер слайду 46

Вшанування пам’яті В.І.Вернадського

Номер слайду 47

Вшанування пам’яті В.І.Вернадського Проспекти ім. Вернадського у Києві та Москві

Номер слайду 48

Меморіальні дошки Вернадському на будівлях Радієвого інституту (Москва) та готелю “Вікторія” (Кременчук)

Номер слайду 49

В.І.Вернадський в мистецтві

Номер слайду 50

Портрет В.І.Вернадського роботи К.С.Зернової. Полотно, масло. Пос. Боровоє, Казахстан. 1943. Кабінет-музей В.І.Вернадського, Москва Портрет В.І.Вернадського роботи А.Е.Єлецького. Полотно, масло. 1949. Конференц-зал Інституту геохімії і аналітичної хімії ім. В.І.Вернадського РАН, Москва

Номер слайду 51

Портрет В.І.Вернадського роботи К.С.Зарудної-Кавос. Полотно, масло. Селище Шишаки, Україна. 1913. Пушкінський будинок, С.-Петербург Портрет В.І.Вернадського роботи І.Е.Грабаря. Санаторій Вузьке. Полотно, масло. 1934. Кабінет-музей В.І.Вернадського, Москва

Номер слайду 52

Номер слайду 53

Поштова марка СРСР, 1963 рік

Номер слайду 54

Вернадит – мінерал, з групи псиломелан – вада, ймовірно, близький H2MnO3 + H2O. Аморфен. Агрегати: суцільні маси, натічні виділення, корки. Чорний, блиск смоляний. Твердість по Моосу – від 2 до 6. Питома вага 3-3,3. Продукт зміни силікатів і карбонатів марганцю в зонах окислення Вернадскіт (англ. Vernadskite) – різновид антлеріта. Продукт взаємодії кислих фумарол з долерофанітом на Везувії. Описаний як агрегат блідо-зелених кристалів, що асоціюють з долерофанітом, англезітом і коніхальцитом.

Номер слайду 55

Головний пояс астероїдів (білий колір), греки, троянці (зелений колір) та хільди (помаранчевий колір) 2809 Вернадський (2809 Vernadskij) — астероїд головного поясу, відкритий 31 серпня 1978 року Легендарний науково-дослідний корабель АН УРСР "Академік Вернадський"

Номер слайду 56

Пам’ятники Вернадському у Києві та Кременчуці

Номер слайду 57

Таврійський Національний Університет ім. В.І.Вернадського (Сімферополь) Інститут геохімії та аналітичної хімії ім. Вернадського РАН, Москва

Номер слайду 58

Номер слайду 59

Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського м. Київ

Номер слайду 60

Номер слайду 61

Бюст В.І.Вернадського роботи З.М.Вілленського. Мармур. 1953.Станція метро "Проспект Вернадського"​​, Москва Бюст В.І.Вернадського в Національній бібліотеці України

Номер слайду 62

Антарктична науково-дослідна станція “Академік Вернадський” 65є15ґпд.ш., 64є16ґзах.д. – о. Галіндез

Номер слайду 63

Номер слайду 64

Українська антарктична станція «Академік Вернадський» У 1964 році іменем ученого названо гірський хребет у східній частині Антарктиди. Довжина його понад 400 км, висота 1600 м. У 1996 році заснована українська антарктична станція Академік Вернадський

Номер слайду 65

Медалі ім. В.І.Вернадського

Номер слайду 66

Наукові читання академіка В.І.Вернадського в Національній Бібліотеці України (Росія)

Номер слайду 67

Пам’ятні медалі ім. В.І.Вернадського Медаль ім. В.І.Вернадського "​​За внесок у стійкий розвиток". Заснована фондом ім. В.І.Вернадського у 1997 р.

Номер слайду 68

Зірка В.І.Вернадського ll ст. “За заслуги в науці”

Номер слайду 69

З метою відзначення вчених за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук, наукові праці, відкриття та винаходи, що мають важливе наукове й практичне значення та утверджують авторитет української науки, на честь першого президента Української академії наук – видатного вченого, академіка Володимира Івановича Вернадського, а також з нагоди святкування  85-річчя створення Академії у 2003 році Президією НАН України засновано золоту медаль імені В.І.Вернадського Національної академії наук України. Золота медаль імені В.І.Вернадського є найвищою відзнакою НАН України, яка присуджується щорічно до дня народження академіка В.І.Вернадського (12 березня) двом вченим – одному вітчизняному і одному зарубіжному. Медаль присуджується лише окремим особам персонально як за окремі наукові досягнення, так і за сукупність наукових праць. Одна і та ж особа не може бути нагороджена медаллю більше одного разу. Медаль не присуджується посмертно, окрім випадку, коли лауреат помер після прийняття рішення про його нагородження.

Номер слайду 70

Украина, родная моя сторона, Века ты уже погибаешь ... Но борешься, бьешься, бедняжка, одна, И в этой борьбе изнываешь ... В минуту погибели крайней твоей Детей твоих дух пробуждался, Старались свободу найти от цепей И ум их тобой восхищался. Но дела вести до конца не могли И вновь начинались раздоры ... Врагам твоим снова они помогли И вновь появлялись кондоры. Кондоры - враги разрывали тебя, И дети врагами являлись, Не многие, верно до гроба любя, Течению волн покорялись. Но в этих немногих вся сила твоя - Они втихомолку старались, И в годину бедствий, родная моя, Враги твои вновь изгонялись ... Опять начались раздоры, борьба, Враги твои снова являлись. Такая, родная, Твоя уж судьба ... Судьбе мы всегда покорялись. Украина, родная моя сторона В.І. Вернадський, 18 жовтня 1880 р.

Номер слайду 71

Нова гривня в 1000 грн. введена в обіг НБУ 25 жовтня 2019 року

Номер слайду 72

«Ви знаєте, як мені дорога Україна і як глибоко українське відродження проникає в мій національний і власний світогляд...», — писав науковець у своїх мемуарах, - «Я вірю у величне майбутнє України»

Номер слайду 73

“Мені чужий капіталістичний лад, але чужий і тутешній (соціалістичний). ЦАРСТВО МОЇХ ІДЕЙ ПОПЕРЕДУ…” (із щоденника В.І.Вернадського, 1931 рік)

ppt
Додав(-ла)
Sorich Irina
Додано
14 січня
Переглядів
87
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку