Перша психологічна допомога

Тема: «Перша психологічна допомога»Індустріально педагогічний фаховий коледж Сум. Ду. Перша психологічна допомога. Практичний психолог Калинкіна С

Будь ласка, плесніть в долоні, якщо Ви…Чули про ППД раніше до цього тренінгу. Пройшли навчання по наданню першої домедичної допомоги Добре виспались минулої ночіНадавали підтримку особам, що постраждали внаслідок серйозної кризової подіїГраєте на музичному інструментіСамі пережили кризову подію. Займаєтесь йогою, медитацією, спортом або ж маєте якесь інше корисне регулярне заняття

Що таке перша психологічна допомога (ППД)?Що вам спадає на думку, коли ви чуєте термін перша психологічна допомога?

ППД це набір навичок і знань, які можна використовувати для допомоги людям, які потрапили в біду. Ненав’язлива, практична допомога та підтримка. Оцінка потреб і проблем Допомага людям у задоволенні основних потреб (їжа, вода)Здатність слухати, але не змушувати людей говорити Уміння втішити людину і допомогти їй у відновленні спокою. Допомога людям у отриманні доступу до інформації, послуг та соціальної підтримки. Захист людей від подальшої шкоди

Визначення терміна «Перша психологічна допомога»ППД —це не весь обсяг допомоги, необхідної людині для налагодження її подальшого життя, а лише найперші заходи, спрямовані на те, щоб допомогти в період одразу після гострої фази події і забезпечити найнеобхіднішу підтримку, що сприятиме конструктивному опануванню ситуацією і подальшому відновленню після неї.

Навички ППД включають:уміння знайти індивідуальний підхід до людини у стресовій ситуації й уміння заспокоїти її за потребиуміння належним чином оцінити ситуаціюзнання про типові моделі реакцій на кризові ситуаціїуміння надати емоційну підтримку та практичну допомогу

Для чого потрібна ППД?Надання практичної допомоги особам - ненав'язливе піклування та підтримка Допомога у задоволенні базових (фізичних) потреб потерпілих. Заспокоїти, сприяти стабілізації емоційного стану людей у стресі. Підтримати і за можливості посилити у потерпілих почуття власної спроможності допомогти собі й іншим. Зорієнтуватися у потребах і проблемах уцілілих, надати потрібну інформацію про можливість задоволення їхніх потреб, або сприяти отриманню такої інформації із надійного джерела. Зв’язати уцілілих з мережами соціальної підтримки, родичами, друзями, сусідами, а також ознайомити з ресурсами громадської підтримки. Захист людей від подальшої шкоди.

ППД надають як дорослим, так і дітям. Проте не кожна людина, яка пережила кризову подію, потребує ППД або прагне її отримати. Не нав’язуйте допомогу тим, хто її не бажає, але дайте змогу звернутися до вас тим, хто, можливо, захоче отримати підтримку. Чого не слід робити √ Не очікуйте, що всі будуть травмовані.√ Не патологізуйте. Не давайте ярликів: «симптом», «діагноз», «розлад».

«ПРАВДА» чи «НЕПРАВДА». ППД – це…захист людей від подальшої шкоди оцінка потреб і проблемзаохочення постраждалого проаналізувати, що з ним сталосядопомога людям у отриманні доступу до інформації, послуг та соціальної підтримкипрофесійне консультування або терапіядіяльність, яку можуть виконувати лише професіонали

ППД: Хто її потребує?Люди, які нещодавно пережили кризову подію і тепер перебувають у (серйозному) стресі Дорослі та діти різного віку. Не всі, хто пережив кризову ситуацію, потребують ППДНе нав’язуйте допомогу тим, хто її не потребує, натомість будьте відкритими для тих, кому вона дійсно потрібна

Кому потрібна серйозніша підтримка, а не ППД?Люди з серйозними травмами, небезпечними для життя. Люди, які настільки засмучені, що не можуть попіклуватися ні про себе, ні про своїх дітей. Люди, які можуть нашкодити собіЛюди, які можуть завдати шкоди іншим чи поставити під загрозу їхнє життя

Коли потрібно надавати ППД?

Кризові (травматичні) події можуть включають в себеситуацію, за якої особа переживає чи стає свідком надзвичайно стресової події, яка: Загрожує фізичній недоторканості та здоров'ю особи чи інших. Загрожує смертю або серйозними травмами. Викликає сильне відчуття страху. Викликає відчуття жаху та безпорадностіЗасмучує та викликає потрясіння. Може бути раптовою чи неочікуваною. Зазвичай ППД надаються під час або відразу після події, але іноді через декілька днів або тижнів, залежно від того, як довго тривала подія та наскільки травмуючою вона була для постраждалих.

ППД: Де?У місці з достатнім рівнем безпеки. В ідеалі у відособленому місці (якщо доречно), щоб захистити конфіденційність і гідність постраждалого дорослого або дитини

Як можна надавати ППДПо телефону. SMS/Whats. App/повідомлення. По відео-зв’язку. Особисто

Принципи ППДСПОСТЕРІГАЙТЕСЛУХАЙТЕСПОЛУЧАЙТЕ

СПОСТЕРІГАЙТЕ: Звертайте увагу на:інформацію про те, що сталося і відбувається заразтого, хто потребує допомогизагрози належному рівню безпекифізичні ушкодженняосновні та практичні потреби, які потребують негайного задоволенняемоційні реакції.

Спостерігати. З’ясувати, чи є навколо люди, які, очевидно, потребують задоволення основних життєвих потреб:√ Чи є важкоушкоджені, які потребують екстреної медичної допомоги?√ Чи є люди, які потребують порятунку (наприклад, люди під завалами та ін.)?√ Чи потребує хтось задоволення основних життєвих потреб, наприклад, захисті від негоди, одяг?√ Кого з потерпілих треба направити у місця надання базової допомоги, хто потребує спеціальних заходів захисту від дискримінації та насилля?√ Хто з оточуючих також може надати допомогу?Перевірити, чи є навколо люди у стані важкого дистресу:√ Чи є люди, які виглядають надзвичайно пригніченими або знервованими, які не здатні переміщуватися, не реагують на інших або знаходяться у шоці?√ Де знаходяться люди з найбільш вираженим дистресом, хто вони? 

СЛУХАЙТЕ: Представтесябудьте уважними й активно слухайтеприймайте почуття іншихзаспокойте постраждалогозапитайте про потреби та проблемидопоможіть людині у стресовому станіспробуйте знайти рішення для задоволення нагальних потреб і вирішення проблем

Ключовим елементом ППД є активне слухання. Слухайте зі співчуттям: Тримайте зоровий контакт. Уважно слухайте. Відкрийте своє серце. Не відволікайтесь Це називається підтримуючою комунікацією

Підтримуюча комунікація – Не нашкодьте. Не порушуйте правила конфіденційностіНе заглиблюйтесь у подробиціНе виявляйте неповаги. Не виступайте в ролі психотерапевта. Не давайте обіцянок, які ви не можете виконати. Не кажіть іншій людині, що робити або як вирішувати проблеми

Що НЕ потрібно говорити та робити(повторення)Не примушуйте людей розповідати свої історії. Не перебивайте та не підганяйте людей. Не висловлюйте власну думку про ситуацію особи, просто слухайте. Не торкайтесь особи, якщо Ви не впевнені, що це доречно. Не судіть їх вчинки чи бездіяльність або ж їхні почуття. Не кажіть: «Вам не слід почуватися так» або «Радійте, що вижили»Не вигадуйте те, що Ви не знаєте. Не використовуйте занадто складні терміни. Не переповідайте чужі історії. Не розповідайте про власні негаразди. Не давайте порожніх обіцянок та підбадьорювань. Не думайте, що Ви зобов'язані вирішувати всі проблеми осіб за них. Не позбавляйте осіб відчуття власної сили і усвідомлення того, що вони можуть подбати про себе.

СПОЛУЧАЙТЕдоступ до інформаціїзв’язок із близькими та соціальна підтримкавирішення практичних проблемдоступ до послуг та іншої допомоги.

ППД містить у собі аспекти,які вважаються корисними для довгострокового відновлення людини: Формування відчуття безпеки, зв’язку з іншими людьми, спокою та надії. Надання доступу до соціальної, фізичної та емоційної підтримки - «Я не один». Зміцнення віри людей у можливість допомогти собі та іншим, допомога їм у поверненні почуття контролю над власними діями (і через це — контролю над ситуацією).

Біжи (спасіння задопомогою втечі,хаотичність дій, активнаробота мозку, активнаформа поведінки)Бий (атака, агресія,емоційність,імпульсивність,хаотичність дій, активнаформа поведінки)

Завмри (неможливість приймати рішення тадолати труднощі, зупинка всіх реакцій таінстинктів, бажання злитися з навколишнімсередовищем, пасивна форма поведінки)

відомо, що після плачу на душі стає легше. така реакція обумовлена фізіологічними процесами в організмі: сльози сприяють виділенню заспокійливих речовин. добре, якщо поруч є людина, в присутності якої легко мовчати і легко плакати, адже розділене горе – це півгоря. ПЛАЧОзнаки: тремтять губи;пригнічений вираз обличчя;обличчя напружене;ознак збудження немає (навідміну від істерики);людина плаче чи намагається стримувати сльози. НЕ МОЖНА: Говорити «Кріпися», «Ти маєш витримати все». Ставити запитання, даватипоради. Заспокоювати постраждалогословами: «Не плач, все будедобре»

ПЛАЧ: АЛГОРИТМ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ1. Знайдіть безпечне місце, де немає людей.2. Попросіть дозволу побути поруч. 3. Дайте постраждалому можливість виплакатися й виговоритися. Ваше завдання – вислухати його.4. Застосовуйте прийоми активного слухання, вони допоможутьпостраждалому звільнитися від горя:• згоджуйтеся, періодично говоріть «ага», «так», киваючиголовою, аби показати, що слухаєте й співчуваєте;• повторюйте уривки фраз, у яких людина описує свої почуття(наприклад, «тобі сумно», «самотньо», «ти стомився».• говоріть про свої почуття й почуття потерпілого.

ІСТЕРИКАце нервовий приступ, що виражається в несподіваних переходах відсміху до сліз. інколи не зрозуміло, плаче людина чи сміється. приступможе тривати від кількох годин до кількох днів. сміх і риданняспричиняють тремтіння, яке сприяє емоційній розрядці. протеприсутність «глядачів» може затягувати процес стабілізаціїОзнаки: зберігається свідомість;людина робить надмір рухів;театральні пози, жестикуляція;мова емоційно насичена, швидка;інколи людина голосно плаче, ридає;може бути нестримний сміх НЕ МОЖНА: Потурати бажанням потерпілого. Підтримувати переконання, що істеричноюповедінкою можна досягти чогось позитивного.

ІСТЕРИКА: АЛГОРИТМ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ1. Позбавтеся глядачів, створіть спокійні умови.2. Залишайтеся з постраждалим наодинці, якщо цене буде для вас небезпечним.3. Говоріть упевнено, короткими чіткими фразами:«Ходімо зі мною», «Випий води», «Умийся».4. Після істерики приходить втома. Покладітьпостраждалого спати, до прибуття фахівцяспостерігайте за його станом.

НЕРВОВЕ ТРЕМТІННЯпісля травмівної події в тілі з’являється неконтрольованетремтіння (за власним бажанням припинити тремтіння не можна).здається, ніби людина дуже змерзла. одначе справа не в цьому,через тремтіння організм звільняється від надмірногонапруження. ОЗНАКИ: ОЗНАКИнервове тремтіння починається зненацька, зразу ж після травмівної події чи через певний час після її закінчення;тремтить усе тіло чи окремі його частини (людина не може втримати в руках дрібні предмети, випити води тощо);реакція триває досить довго, до кількох годин;потім людина почувається дуже втомленою і потребує відпочинку. НЕ МОЖНА: Обіймати постраждалого або тулити його до себе. Намагатисязігріти, укривати чимось теплим. Заспокоювати постраждалого, говорити, щоб він опанував себе, «взяв у руки».

НЕРВОВЕ ТРЕМТІННЯ: АЛГОРИТМ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИПотрібно посилити тремтіння. Можна використовувати техніку зтрушування або почергове напруження м’язів. Після того, як тремтіння припиниться, дайтепостраждалому можливість відпочити. Добре, якщо вінзможе заснути. Важливо: відрізняти звільнення від нервового напруженнячерез тремтіння від дрижання через знесилення іпереохолодження (у цьому разі людину потрібно зігріти).

АГРЕСІЯмимовільний спосіб зменшення суттєвого внутрішньогонапруження. прояви злості або агресії можуть тривати довго ізаважати нормально функціонувати і постраждалому, й тим, хтознаходиться поруч. НЕ МОЖНА:Ігнорувати агресивну поведінку. Це може призвести до небезпечнихнаслідків: через втрату контролю людина в стані агресії можездійснити необдумані вчинки, спричинити шкоду собі чи іншим.• Залишатися наодинці з агресивною людиною, особливо з озброєною. ОЗНАКИ• дратівливість;• невдоволення;• гнів;• намагання вдарити когось;• удари руками по чомусь (наприклад, по стіні);• словесні образи, лайка;• м’язове напруження;• підвищення кров’яного тиску.

АГРЕСІЯ: АЛГОРИТМ ДОПОМОГИЗведіть до мінімуму кількість присутніх. Дайте постраждалому можливість «розрядитися» (наприклад, виговориться чи «побити подушку»). Доручіть йому роботу, зв’язану з високим фізичним навантаженням. Будьте доброзичливими. Навіть, якщо ви не згодні, не сперечайтеся з потерпілим. Інакше агресія буде спрямована на вас. Спробуйте розрядити ситуацію смішними коментарями чи діями.

МАЯЧНЯ І ГАЛЮЦИНАЦІЇТравмівна ситуація може призвести до сильного нервового напруження,порушити рівновагу організму, негативно вплинути на здоров’я – не лише нафізичне, але й на психічне. Це може спровокувати чи загострити вже наявніпсихічні захворювання. НЕ МОЖНА!Переконувати постраждалого в хибності уявлень. У такій ситуації це зробити неможливо. Алгоритм допомоги:1. Стежте, щоб потерпілий не нашкодив собі й навколишнім.2. Заберіть від нього предмети, що потенційно можуть бути небезпечними.3. Відведіть потерпілого у відокремлене місце, не залишайте його одного.4. Говоріть із постраждалим спокійним голосом. Погоджуйтеся з ним.5. Потрібно викликати фахівців (психіатра) або транспортувати потерпілого із відповідним супроводом у медичний заклад.

СТУПОРодна з найсильніших захисних реакцій організму. Цей стан спостерігається після переживання дуже сильної травмуючої події, коли людина витрачає так багато енергії на виживання, щосили на контакт із навколишнім світом у неї вже немаєНЕ МОЖНА!Залишати потерпілого без допомоги. В такому стані людина безпомічна, вона не може подбати про себей уникнути небезпеки. Якщо ступор триватиме довго, настане фізичне виснаження. ОЗНАКИ: різке зменшення або повна відсутність рухів і мовлення;відсутність реакції на зовнішні подразники (шум, світло, дотики);непорушність, яка може доходити до «заціпеніння» у певній позі, стан повної нерухомості або колапсу.

СТУПОР: АЛГОРИТМ ДОПОМОГИ1. Ваше завдання: будь-що домогтися реакції постраждалого,вивести його із заціпеніння.2. Зігніть потерпілому пальці на обох руках і притисніть їх додолонь. Великі пальці згинати не потрібно.3. Кінчиками великого й вказівного пальців масажуйтепотерпілому точки, розташовані на лобі, над очима посерединіміж лінією росту волосся й бровами, чітко над зіницями.4. Долоню вільної руки покладіть на груди потерпілого. Налаштуйте свій подих під ритм його подиху.5. Людина, перебуваючи в ступорі, може чути, бачити. Томуговоріть їй на вухо, тихо, повільно й чітко.

Самопіклування

Самопіклування. Техніка "Метелик". Схрестіть руки на грудях. Права кисть на ліве плече, а ліва на праве. Повільно почергово простукуємо. Дихання повільне. Техніка " 5 елементів". Що я зараз бачу? Які емоції відчуваю? Які тілесні відчуття та де проявляються в тілі? Які думки зараз в голові? Що для мене зараз є корисним та важливим? Що корисного та важливого для себе я можу зараз зробити?Техніка "Дихання 4-7-8". Помістіть язик на піднебіння (тримаємо його тут протягом вправи). Вдихніть через ніс протягом 4 секунд. Затримайте дихання на 7 секунд. Видихайте через рот протягом 8 секунд зі звуком ніби забуваєте свічку. Повторюйте доки не відчуєте спокій.

Миру нам! Дякую за увагу!