Психологічний практикум на тему: «Толерантність в нашому житті»

Психологічний практикум  на тему:

«Толерантність в нашому житті»

Мета:

• Формувати в учнів розуміння поняття «толерантність» як важливої риси особистості.
• Виховувати повагу до різноманітності думок, поглядів, традицій та способів життя.
• Розвивати навички емпатії, співчуття та відповідального ставлення до інших людей.
• Сприяти створенню атмосфери взаємоповаги й довіри у шкільному колективі.

Завдання:

• Ознайомити учнів із історією виникнення Міжнародного дня толерантності та його значенням.
• Розкрити сутність поняття «толерантність» через приклади, притчі та життєві ситуації.
• Визначити риси та ознаки толерантної особистості.
• Сприяти розвитку критичного мислення через обговорення сценок і притч.
• Формувати навички толерантного спілкування та взаємодії в групі.
• Провести самооцінку рівня власної толерантності за допомогою анкети.
• Підвести учнів до висновку про значення толерантності у повсякденному житті та майбутньому суспільстві.

Вік: 10, 11 клас

Час: 45 хв.

Хід заходу

Вступ.

Психолог: Добрий день, шановні учні. 16 листопада у всьому світі визначають Міжнародний день толерантності. Його запровадили 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Саме цього дня ЮНЕСКО ухвалило Декларацію принципів толерантності.

У декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.

Пропоную вам поговорити про цю подію і поміркувати, як кожен з нас розуміє поняття «толерантність».

Що означає слово «толерантність»?

•          У перекладі з латинської  tolerance – означає «терпіння», терпимість до інших думок, поглядів, традицій.

Співробітництво,                                                                  Повага до людської                                                                                               

дух партнерство                                                                               гідності 

  Прийняття                          ТОЛЕРАНТНІСТЬ                           Співчуття                                     

 Прощення                    Терпимість до чужих думок,                 Милосердя

                                         вірувань, чужої поведінки                                        

А тепер давайте поговоримо про ознаки толерантності, визначимо і за пишемо риси які на вашу думку відповідають людині з толерантним ставленням:

Група №1

Підтримка, егоїзм, конфлікт, доброта, повага, розуміння, безсердечність, співчуття, безтактність.

Група №2

Злагода, сердечність, хвастощі, рівність, грубість, милосердя, заздрість, брехня, великодушність.

Група №3

Роздратування, терпимість, відкритість, безсердечність, прощення, скупість, конфлікт, співпраця, любов.

Група №4

Грубість, неповага, успіх, свобода, роздратування, дружба, незалежність, скупість, конфлікт, гармонія.

Висновки: Для того щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, кожному доцільно сформувати в собі толерантність як рису характеру.

Сценка «Перед вами дві дороги. Обирайте…»

Хлопець із дівчиною гуляли містом. На бордюрі сидів кепсько вбраний літній чоловік. Біля нього лежала пошарпана сумка. Він тихенько стогнав, а в очах тремтіли сльози.

— Стривай, я підійду до нього, — сказала дівчина.

— Не думай. Він брудний, ти можеш підхопити заразу, — відповів хлопець, стиснувши її руку.

— Відпустись. Бачиш, у нього зламана нога, у нього кров на колоші!

— А нам що до того? Він сам винний.

— Відпустиш мою руку, мені боляче. Людина потребує допомоги.

— Кажу тобі: він сам у всьому винний. Працювати треба, а він жебракує, краде, пиячить. Навіщо йому допомагати?

— Я все одно підійду! — дівчина вирвала руку.

— Я тебе не пущу. Ти — моя дівчина і не повинна спілкуватися з... отакими. Ходім звідси, — він спробував увести її.

— Знаєш що, я... Та як ти можеш? Йому ж боляче! Боляче! Ти розумієш?! Ні, ти не розумієш!

Дівчина відштовхнула хлопця й підійшла до злидаря. Хлопець ще раз спробував затримати її. Вона рішуче висмикнула руку.

— Що з Вами? — спитала вона чоловіка. — Що з Вашою ногою?

— Зламана... кров у мене. Я не знаю, що мені робити і де в цьому місті лікарня. Я не тутешній. Дуже боляче.

— Зараз, почекайте. Дозвольте, я подивлюсь. Потерпіть. Треба викликати «швидку».

— Дякую, панянко, дякую...

— Слухай, — звернулась дівчина до парубка, який уже відійшов до них, — у тебе є мобільник?

Той не відповів. Дівчина запитливо подивилася на нього й раптом відчула огиду, що проглядала в усій його позі, в погляді... Вона підвелась і наблизилась до нього.

— Іди геть! Ніколи більше не телефонуй і не пиши! Я знати тебе більше не хочу!

— Невже ти можеш так учинити через якогось волоцюгу, ніщо? Дурість! Ти пожалкуєш про це!

Дівчина знизала плечима і знову присіла навпочіпки. Хлопець пішов.

— У Вас відкритий перелом, — промовила вона. — Я піду й викличу лікаря. Потерпіть, — вона попрямувала до таксофону.

— Дівчино! — гукнув із старий. — Спасибі Вам! — дівчина обернулась і посміхнулась. — Ви обов’язково знайдете своє щастя.

Обговорення:

•          Чому хлопець не схотів допомогти чоловікові?
•          Як би ви вчинили в такому випадку?
•          Як ви зазвичай чините, якщо бачите, що людина потребує допомоги?
•          Як треба ставитись до літніх людей?

Висновок: Вчинивши добро, людина стає кращою, чистішою, світлішою. Коли ви уважні до будь-якої людини, хто б то не був, випадковий попутник, волоцюга чи товариш – це і є доброта. Отже, маємо два шляхи – толерантний та інтотолерантний.

1. Китайська притча «Добра родина»

Жила собі родина, та незвичайна. Понад 100 осіб було в тій родині і займала вона ціле село. Так і жили вони усією родиною й усім селом. Ви скажете: «Ну то й що, чимало великих родин на світі!». Але річ у тім, що ця родина була особлива — мир і злагода панували в ній, а отже й на селі. Ні суперечок, ні лайок, ні, Боже збав, бійок чи чвар.

Дійшли чутки про цю родину аж до володаря країни. І вирішив він перевірити, чи правду кажуть люди. Прибув він до села, і зазнав великої втіхи: скрізь чистота, краса, добробут і мир. Весело дітям, спокійно старим. Здивувався володар. Вирішив довідатись, як селяни домоглися такого ладу, прийшов до голови родини: розкажи, мовляв, як ти досягаєш такої злагоди.

Той узяв аркуш паперу і став щось писати. Писав довго — вочевидь, був не великий писака. Потім передав аркуш володареві. Той узяв лист і почав розбирати карлючки старого. Ледь розібрав і здивувався. Три слова було написано на аркуші: «любов», «прощення», «терпіння», а потім — ще сто разів «любов», сто разів «прощення», і сто разів «терпіння».

Прочитав володар, почухав, як водиться, потилицю і спитав:

 — І все?

— Так, — відповів старий, — це і є основа життя усякої доброї родини. І поміркувавши додав: та й світу.

А зараз пропоную скласти правила толерантного спілкування.

•          поважай співрозмовника;
•          намагайся зрозуміти, ро що говорять інші;
•          наполягай на своєму тактовно, шукай кращих аргументів;
•          намагайся бути справедливим;
•          визнавай слушність інших, враховуй їхні інтереси.

А тепер пропоную вам оцінити рівень вашої толерантності.

Анкета «Рівень вашої толерантності»

1. Дмитро має нетипову для хлопця зачіску — занадто довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль не подобається?

а) постійно демонструвати своє невдоволення;

б) вимагати дотримуватися на заняттях у школі загального стилю одягу та зачіски;

в) виходити з того, що людина має право на самовираження й може робити що завгодно зі своїм волоссям.

2. Оксана часто пропускає уроки без поважних причин. Як ставитися до цього?

а) засуджувати ці вчинки;

б) вважати, що це її особиста справа і не втручатися;

в) з розумінням поставитися до проблем Оксани і поступово заохочувати її до навчання.

3. Вадим постійно виявляє неповагу до інших, брутальність до своїх однокласників. Що робити?

а) відповідати брутальністю на брутальність;

б) прагнути уникати спілкування;

в) з’ясувати мотиви такої поведінки, поговорити з хлопцем, провести роз’яснювальну роботу.

4. Ваша подруга одягла на вечірку вбрання, яке не личить їй і недоречне на цьому заході. Що ви зробите, аби вона не була посміховиськом?

а) запропонуєте ультиматум: або вона переодягається, або йде відповідати сама;

б) натякнете, що вона має кумедний вигляд;

в) коректно вкажете їй на недоречність такого вбрання.

5. Ви — прихильник здорового способу життя. Ваш молодший брат не робить зарядки, палить, нераціонально харчується. Що ви робитимете?

а) розповім батькам, нехай вони вирішують, що робити;

б) зроблю вигляд, наче нічого не помічаю;

в) пояснюватиму переваги здорового способу життя й залучатиму до спільних занять спортом.

Оцінювання результатів

Відповідь а — 1 бал

Відповідь б — 2 бали

Відповідь в — 3 бали

Підсумуйте загальну кількість балів і дізнайтесь рівень своєї толерантності:

Висновок: Сьогодні ми переконалися, що толерантність — це не просто красиве слово, а важлива риса, без якої неможливі дружба, взаєморозуміння та здорове спілкування. Кожен з нас у повсякденному житті стикається з людьми, які відрізняються поглядами, темпераментом, зовнішністю чи звичками. І саме наша здатність приймати ці відмінності визначає, якими ми є — відкритими та зрілими або нетерпимими та конфліктними.

Толерантність проявляється у дрібницях: у вмінні вислухати, у повазі до чужої думки, у готовності допомогти, навіть коли це не дуже зручно. Коли ми обираємо шлях доброти, розуміння та взаємоповаги, ми змінюємо не лише себе, а й середовище навколо.

Пам’ятайте: кожен добрий вчинок робить людину сильнішою, світлішою і наближає нас до суспільства, в якому хочеться жити.
Толерантність — це вибір, який ми робимо щодня. І тільки від нас залежить, якою дорогою ми підемо — дорогою поваги й людяності чи дорогою байдужості. Нехай шлях толерантності стане вашим свідомим кроком до кращих стосунків з оточенням і до власного гармонійного розвитку.

Використані джерела:

1. «Доманітин духовного світу України». Навчальний посібник. – Суми: Університетська книга, 2010. – 250 с.
2. Електронні освітні джерела. / Акад. пед. наук України; голов. ред. В. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
3. Журнал «Позакласний час», №21–22, 2012. Матеріали конкурсу «Класний керівник року», практичні рекомендації щодо організації виховної роботи, приклади формування моральних цінностей учнів.
4. Журнал «Проф. тех. Освіта», №10 (82), жовтень 2015. Статті на теми: «Професійне вигорання педагогів», «Психологічні особливості освітнього середовища», «Електронне портфоліо педагога».
5. Кузьменко Є. А. «Тренінг спілкування для старшокласників». – К.: ВІПОЛ, 1994. – 75 с.
6. Бех І. Д., Василькова І. К. «Культура педагогічного спілкування». – К., 2003. – 90 с.
7. Зязюн І. А., Гончаренко С. У. «Формування полікультурної компетентності вчителя загальноосвітньої школи». – Херсон: ППО, 2006. – 92 с.
8. Зязюн І. А., Кузьменко В. В. «Виховання професійно-громадянської компетентності». – К.: Полюс, 2005. – 76 с.