Перша психологічна допомога: етапи надання

Перша психологічна допомога:етапи надання

СТРЕС

У людини в кризовій ситуації можуть бути такі реакції на стрес:апатія;.ступор; рухове збудження; агресія;страх;істерика;нервове тремтіння;плач.

Перша психологічна допомога призначена для людей, що знаходяться в стані стресу в результаті щойно пережитої або поточної кризової події. Таку допомогу надають як дорослим, так і дітям. Проте не кожна людина, яка пережила кризову подію, потребує ППД або прагне її отримати. Не нав’язуйте допомогу тим, хто її не бажає, але залишайтесь поруч із тими, хто, можливо, захоче отримати підтримку.

Перша психологічна допомога (ППД) – це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної допомоги ближнім, які відчувають страждання і потребу.

ППД може надативати не лише професійний психолог, а й інший спеціаліст, людина, яка знайома з правилами надання першої психологічної допомоги. Важливою характеристикою першої психологічної допомоги є її простота.

Завдання першої психологічної допомоги:

Перша психологічна допомога включає такі елементи:ненав’язливе надання практичної допомоги та підтримки; оцінювання потреб і проблем; надання допомоги в задоволенні базових потреб (наприклад: їжа, вода, інформація); слухання людей, не примушуючи їх говорити; розрада та заспокоєння людей; надання допомоги в отриманні інформації, встановленні зв’язку із службами та структурами соціальної підтримки; захист людини від подальшої шкоди.

Основні правила надання ППД:

Під час надання ППД необхідно:знайти для розмови тихе місце, де ніщо не відволікатиме; поважати конфіденційність і не розголошувати повідомлені особисті відомості;бути поруч із людиною, але дотримуватися необхідної дистанції з урахуванням її віку, статі та культури (якщо потрібно обняти, то обов’язково спитати дозволу);показувати зацікавленість, наприклад, киваючи головою чи вимовляючи короткі підтверджувальні репліки; бути терплячим і спокійним; надавати фактичну інформацію, чесно говорити про свої знання: «Я не знаю, але спробую для вас дізнатися»; надавати інформацію зрозумілою мовою, простими словами; висловлювати співпереживання людям, які говорять вам про свої почуття, перенесену втрату чи важливі події (втрата будинку, смерть близької людини тощо); надати людині можливість помовчати.

Під час надання ППД заборонено:змушувати людину розповідати про те, що з нею відбулося; перебивати і квапити співрозмовника (наприклад, дивитися на годинник, говорити занадто швидко);торкатися до людини, якщо немає впевненості про те, чи прийнято це в її культурному середовищі; давати оцінку тому, що людина зробила чи не зробила, або її емоціям; вигадувати того, чого не знаєте; використовувати специфічні терміни; давати обіцянки; переказувати співрозмовнику оповідання, почуті від інших; розповідати про свої власні труднощі; думати і діяти так, немов зобов’язані вирішити за іншого всі його проблеми; позбавляти людину віри у власні сили і здатність самій подбати про себе; описувати людей, використовуючи негативні епітети (наприклад, називати їх «божевільними»).

Як і чим ми можемо зарадити?

Надаючи ППД дитині, необхідно пройти такі етапи:переконати дитину у тому, що ставитеся до її переживань серйозно та знайомі з дітьми, які зазнали аналогічних випробувань: «Я знаю одну сміливу дівчинку, яка пройшла таку саму ситуацію»;створити атмосферу безпеки – обіймати дитину якомога частіше, розмовляти з нею на її улюблені теми, грати з нею в ігри з піском, водою чи глиною – взаємодія із такими матеріалами дасть дитині змогу виразити переживання за допомогою образів;переглянути разом із дитиною «позитивні» фотографії, зображення чи відео – так можна послабити неприємні спогади;спробувати уявити та запланувати щасливе майбутнє – визначити конкретні цілі та окреслити чіткі терміни;підвищувати самооцінку дитини – частіше хвалити її навіть за маленькі успіхи;АЛЕ не дозволяти керувати вами – не виконувати будь-які забаганки дитини з жалю до неї.

https://www.youtube.com/watch?v=UJ0 Fv. BHs. DLg. Схрестіть долоні, зачепившись великими пальцями — це нагадуватиме метелика. Прикладіть долоні до грудей та по черзі легенько й ритмічно постукуйте по ключиці. Через внутрішні вібрації ви чутимете ці звуки як гучне серцебиття, і саме це заспокоюватиме вас. Продовжуйте цю вправу, поки не відчуєте, що ваше дихання вирівнялося. Вправа «Обійми метелика»»

Вправа «Ліниве кошеня»Нехай дитина уявить себе лінивим кошеням. Вона має глибоко позіхнути і потягнутися у різні сторони. Під час таких простих дій тіло напружується ще сильніше, а згодом приходить розслаблення. Для позитивних емоцій можна урізноманітнити гру мурчанням і нявканням.https://www.youtube.com/watch?v=NHBEUd. Oa. Hg8

Уявіть, що у вас в одній руці приємно пахне квітка, а в іншій- запалена свічка. Повільно зробіть вдих через ніс й уявіть, що відчуваєте запах квітки. Повільно видихніть через рот, наче задуваєте свічку. Повторіть кілька разів.https://www.youtube.com/watch?v=h. VTq. EEVUZaw. Вправа «Квітка та свічка»

Дбаючи про інших- не забуваймо про себе!Спокою Вам!Миру!Перемоги!