ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ:

-          Знати: 

зміст понять: “ Перша світова війна”, сутність “українського питання” напередодні війни;  геополітичних планів країн Антанти і Центральних держав щодо українських земель; позиції українських політичних сил напередодні та в умовах війни; причини розбіжностей українських політичних сил у ставленні до війни.

-          Уміти:  

на основі порівняння висловлювати аргументовані судження щодо ставлення українських політичних сил Наддніпрянщини і західноукраїнських земель до світової війни; складати характеристики історичних діячів: Андрія Жука, Костя Левицького

Якою бачили долю України країни Антанти та Центральні держави

напередодні Першої світової війни

Плани Антанти і Троїстого союзу щодо України

Яким було  ставлення до війни

у населення України 

й тогочасних політичних

сил

Російська імперія – боротьба з усім німецьким, консолідація країни заради перемоги

ПРОПАГАНДА «За віру, царя і батьківщину!»  Захистити «братівслов’ян» від «Велика війна», 

«прусських       «Вітчизна війна» варварів»

ДИСКРИМІНАЦІЯ ТА

ПЕРЕСЛІДУВАННЯ

НІМЕЦЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

Позиції українських політичних сил

Коли і як постала Головна українська рада, якою була мета її створення

•Посідали антиросійську позицію.

•Підтримка австрійського уряду у війні.

ПРОГРАМОВІ •Брали активну участь у формуванні ЗАСАДИ військових підрозділів УСС.

•Виступали за утворення української незалежної держави.

Прочитавши фрагмент документа, з’ясуйте, на кого керівники українських партій покладали провину за розв’язання війни?

 Яку перспективу для галицьких українців вбачали партійні керманичі у разі перемоги Російської імперії?

Як члени ГУР характеризували становище українців-наддніпрянців? Який вихід зі становища, що склалося, пропонувала ГУР?

МАНІФЕСТ – 3 СЕРПНЯ

Кость Левицький в «Iсторiї полiтичної думки галицьких українцiв» наводить текст маніфесту Головної української ради від 3 серпня 1914 р.:

«Ми не є прихильники війни, ми разом з цілим культурним світом уважаємо мир найціннішим добром людськості. І коли не можемо війни відвернути, то мусимо старатися, щоб ті жертви, яких вона від нас вимагає, не пішли марно, щоби кров батьків принесла добро дітям... Війни хоче цар російський, самодержавний володар імперії, яка є історичним ворогом України. Царська імперія протягом трьох століть веде політику, яка має за ціль відібрати поневоленій Україні національну душу й зробити український народ частиною російського народу. Царський уряд відібрав українському народові його найсвятіше право – право рідної мови. У царській Росії нинішнього дня найбільше поневолений – український народ... Перемога Росії мала би принести українському народові Австро-Угорської монархії те саме ярмо, у якім стогне 30 мільйонів українського народу в Російській імперії.

...Теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії, при тій державі, у якій українське національне життя знайшло свободу розвитку. Перемога австро-угорської монархії буде нашою перемогою. І що більшою буде поразка Росії, то швидше виб’є година визволення України... Тільки той народ має права, що вміє їх здобути. Тільки той народ має історію, що вміє її творити рішучими ділами... Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України!»

Своїм завданням ЗУР проголосила:

•  

•   запровадження територіально-національної автономії – коронного краю на українських землях Галичини та Буковини у складі Австро-Угорщини.

Коли  й ким було створено 

Союз визволення України

•Утворення самостійної української держави у формі конституційної монархії.

•Утвердження демократичного устрою,

^{ПРОГРАМОВІ} надання рівних прав і свобод ^ЗАСАДИ представникам усіх національностей.

•Співпраця з урядами Німеччини та Австро-Угорщини

Діяльність СВУ:

•             прагнули використати війну австро-німецького блоку проти Росії для завоювання самостійності України;

•             активна робота серед українських військовополонених у таборах Австро-Угорщини й Німеччини (створення для українців окремих таборів, надсилання туди вчителів та інструкторів, створення  бібліотек, аматорських гуртків, освітніх курсів. У багатьох таборах був налагоджений випуск газет і журналів).

•             протягом 1917 р.  з військовополоненних було сформовано три добровільні     дивізії:       дві        «синьожупанників»   та   одну «сірожупанників» (за кольорами їхніх одностроїв), які стали учасниками українських революційних подій.

•             у державах Четверного союзу й у нейтральних країнах члени СВУ поширювали літературу про Україну, пропагували ідею створення незалежної української держави.

З початком Української революції СВУ передав свої повноваження Українській Центральній раді

Переважна більшість українських політиків і партій в Росії поставилися до СВУ негативно або з ворожістю. Зокрема, М. Грушевський не визнавав за діячами СВУ права виступати від імені українського населення Росії. С. Петлюра назвав членів СВУ «безвідповідальними запроданцями».

ü   Геополітичні плани держав — головних учасників Першої світової війни стосовно України мали багато відмінного, але були спільними в тому, що жодна з них не цікавилася прагненнями самих українців. 

ü  

Української держави. 

ü   У складі австро-угорської армії в роки війни були сформовані добровольчі українські підрозділи в Галичині та на Буковині. 

Підведення підсумків уроку

«Сьогодні на уроці я навчився (навчилась) …»

Домашнє завдання

1)Опрацювати параграф 1.

1)Чи можна стверджувати, що перша світова війна активізувала українське національне питання і спричинила зростання української національної свідомості.