"Воєнні дії на території України в 1916 - на початку 1917 рр."

Про матеріал

Підручник «Історія України (рівень стандарту)», 10 клас, Власов В. С., Кульчицький С. В.

Перегляд файлу

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ:

- Знати:

зміст понять: “ Перша світова війна”, “окупаційний режим”, “військове генерал-губернаторство”, “депортація”; воєнні операції, що відбувалися на території України в 1914-1917 рр.: окупація російськими військами

Східної Галичини та Північної Буковини, Горлицький прорив,

Брусиловський прорив, Червневий наступ, бойові дії на Чорному морі; бойовий шлях легіону Українських січових стрільців; особливості становища українців у районах бойових дій; особливості російського окупаційного режиму на українських теренах, що були у складі Австрії; причини та наслідки створення українських добровольчих військових формувань і сплеску доброчинного руху в Україні.

- Уміти:

встановлювати синхронність подій Першої світової війни на українських територіях, що були у складі Російської імперії та Австро-Угорщини, і Західному фронті; використовувати карту як джерело інформації про події Першої світової війни на українських землях; складати характеристики історичних діячів: Михайла Галущинського, Вільгельма Франца фон Габсбурґа-Лотрінґена (Василя Вишиваного), Григорія Коссака

1) Які ключові події відбувалися на Східному фронті Першої світової війни в 1916– 1917 рр.?

2) Які зміни відбулися у ставленні населення до війни?

Воєнні дії на території

України в 1916 – на початку 1917 рр.

У 1916 р. німецьке командування знову перенесло напрям основного удару на Західний фронт.

Для того щоб убезпечити себе від несподіванок на Східному фронті, за 9 місяців була

споруджена надійна система оборони. Особливо потужні

укріплення з’явилися на лінії Галич—Броди.

Глибина лінії оборони сягала 5 км. Вона складалася з 2–3 ліній окопів, перед якими було виставлено 4–16 ліній колючого дроту,

мінних полів та інших перепон. Потужність укріплень уразила навіть

кайзера Вільгельма ІІ, який запевняв, що нічого подібного не бачив

на Західному фронті.)

БРУСИЛОВСЬКИЙ ПРОРИВ

4 ЧЕРВНЯ – 20 ВЕРЕСНЯ 1916 Р.

4 ЧЕРВНЯ – масовий артилерійський обстріл

Нова тактика

Прорив фронту багатьох місцях

Російським військам вдалося просунутися до 120 км уперед на

лінії фронту в 340 км та оволодіти територією площею 2,5 тис. км²

Захоплено Луцьк, Чернівці

Частково відвоювано Західну Волинь, Східну Галичину й Північну Буковину.

Наступ було зупинено через нестачу боєприпасів, одягу та продовольства.

БРУСИЛОВСЬКИЙ ПРОРИВ

4 ЧЕРВНЯ – 20 ВЕРЕСНЯ 1916 Р.

Успіху Брусиловського прориву сприяло кілька чинників:

- створення штурмових груп і тренування їхнього особового складу на спеціально збудованому в тилу макеті

багатотраншейних німецьких укріплень;

- забезпечення чисельної переваги над ворогом у живій силі у 2–2,5 рази, в артилерії — у 1,5 рази;

- застосування т. зв. «загороджувальних загонів», які відкривали вогонь по своїх у разі їхнього відступу.

Брусиловський прорив став найвдалішою бойовою операцією російської армії за всю Першу світову війну. У її ході була остаточно підірвана боєздатність австро-угорської армії, яка втратила понад 1,5 млн осіб. Тому німецьке

командування змушене було припинити наступальні дії у Франції та Італії й

перекинути на Східний фронт значні сили. Наприкінці 1916 р. на обох фронтах Першої світової війни сторони знову перейшли до позиційного протистояння.

ЧЕРВНЕВИЙ НАСТУП

1 ЛИПНЯ – 19 ЛИПНЯ 1917 Р.

Південно-Західний фронт

Підпорядкований

Тимчасовому уряду

6 липня 1917 р. – австро-німецький контрнаступ Захоплено Галич, Калуш

В бій йшов хто хотів

(демократизація армії)

Масовий відступ російської армії

Деморалізація

Масові солдатські погроми на захоплений територіях

Липень 1917 р. – лінія фронту

проходить по старому кордону

Відступ російської армії відбувався некеровано, хаотично й супроводжувався грабунками місцевогонаселення і насильством. Так безславно й безрезультатно завершилися 3 роки кровопролитних бойових дій.

Бойовий шлях легіону

Українських січових стрільців

(1916-1917 рр.)

3 березня 1916 р. полком УСС командував підполковник А. Варивода. Стрільці разом із 55-ю австрійською дивізією утримували позиції в окопах уздовж західного берега річки

Стрипи, коли розпочався «Брусиловський прорив».

	У серпні 1916 р. в позиційних боях під Потуторами полк зазнав поразки та відступив, не витримавши російського наступу. Австрійське командування всю вину за російський прорив поклало на січовиків. Полк УСС розформували, а замість нього створили два курені — бойовий і резервний, який одразу ж відправлявся в тил.
29–30 вересня 1916 р. в районі гори Лисоня під Бережанами підрозділи УСС були оточені російською армією й розгромлені. 133 стрільці загинули, близько 1 тисячі опинилися в полоні. У строю залишилися 16 старшин і 150 стрільців.

У жовтні 1916 р. рештки полку УСС відвели до Пісочного й Розвадова на Львівщині для переформування й відродження полку. У його складі створили окрему Гуцульську сотню кількістю 180 стрільців. Новим комендантом полку УСС у грудні 1916 р. було призначено австрійського офіцера майора Франца Кікаля.

У лютому 1917 р. січовики повернулися на фронт під м. Бережани. На початку липня 1917 р. під час останнього наступу росіян в бою під Конюхами в полон потрапило багато січовиків. Від полону врятувалося близько 400 старшин і стрільців. Згодом на їх основі було сформовано новий курінь УСС, який здійснив похід до р. Збруч.

У березні-жовтні 1918 р. полк УСС під командуванням сотника О. Микитки, у складі австро-угорської армії здійснив похід у Наддніпрянську Україну, був розташований на Херсонщині і прикомандирований окупаційною владою до групи архікнязя Вільгельма Габсбурґа (полковника Василя

Вишиваного).

У жовтня 1918 р. полк УСС було переведено у Чернівці. Після проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у листопаді 1918 р. стрільці прибули до Львова, де стали ядром Української галицької армії (УГА).

Політика Росії та Австро-

Угорщини в Західній Україні

На окупованих територіях після Брусилівського прориву було утворено:

Генерал-губернаторство областей Австро-

Головним завданням очолювана ним адміністрація вважала забезпечення потреб армії, фронту та «уникнення всякої політичної тенденції при управлінні краєм».

Угорщини, зайнятих по праву війни (Федір Трепов)

Існувало:

Липень 1916 р. — лютий 1917 р.

Тернопільська, Чернівецька губернії

Видавалися Населення, що Нейтральна дозволи на постраждало від політика щодо відкриття воєнних дій українства українських шкіл отримувало

допомогу

Ставлення до Підтримка інших етнічних православної

груп - нейтральне церкви

Викладання

Політика Російської імперії

єврейською, німецью

та іншими мовами на Західній Україні заборонялося 1916 – 1917 рр.

Політика Австро-Угорщини на Західній Україні 1916 – 1917 рр.

Переслідування та

Інтернування до 4 листопада 1916 р. – терор українського концтаборів автономія Галичини населення

(Талергоф) (орієнтація на поляків)

(за “москвофільство”)

Від голоду, холоду та епідемій у концентраційних таборах поряд із «москвофілами» загинули тисячі невинних проавстрійськи налаштованих українців. За рішенням імператора 7 травня 1917 р. Талергоф та інші концентраційні табори було закрито, а всіх заарештованих звільнено.

Політика обох імперій яскраво

продемонструвала українцям, що

єдиним захисником

українських інтересів можуть бути лише вони самі.

Життя на фронті та в тилу в роки війни

Мобілізовані на фронт солдати зазнавали поневірянь у небаченій раніше окопній

війні, гинули у боях і від ран. Повертаючись додому, фронтовики бачили тяжкі наслідки війни.

Перша світова війна була братовбивчою для українського народу.

Мобілізація населення

Кількість працездатних осіб скоротилася. До праці почали масово залучати жінок та дітей.

		218000
Промисловість та залізниці перепрофілювали на потреби армії.	200000 150000 100000 50000 0
		1 1
		61000


üЗа непослух – на фронт		Жінки та діти у промисловості
üРобочий день збільшився (до 15-16 годин) üЗбільшення випадків травматизму üВласники підприємств багатішали (максимум прибутку – при мінімальних затратах)
			В Україні до січня 1917 р. загасло 36 доменних печей; нестача металу й вугілля призвела до припинення роботи фабрик і заводів. Залізниці не справлялися з перевезеннями.

250000

914р. 917р.

У промислових центрах не вистачало продуктів, заробітна плата скоротилася втричі, розпочалось знецінення грошей.

На селі не вистачало робочої сили, коней, реманенту,

скорочувалися посівні площі, збір урожаю зернових, занепало тваринництво.

Нестача продуктів та товарів першої необхідності призвела до активізації “чорних ринків”.

Страшним лихом для населення

України були біженці.

Мирні люди ставали жертвами репресій як з боку російської, так і австро-угорської влади.

В умовах поглиблення економічної, соціальної та політичної кризи в Росії та Австро-Угорщині

активізували свою діяльність опозиційні сили.

Українські політики також усвідомлювали, що майбутнє українців в умовах можливого революційного вибуху залежатиме передусім від них самих.

В багатьох промислових центрах відбувалися страйки

та заворушення з головним політичним гаслом «Геть війну!».

ü На початок 1917 р. стало зрозумілим, що три роки кровопролитної війни не принесли перемоги жодній із воюючих сторін. Війна затягувалася, а соціально економічне становище держав, які брали в ній участь, погіршувалося.

ü У 1916 р. тривав бойовий шлях Українських січових стрільців. За всіма показниками бойового вишколу, військової дисципліни та підготовки він став зародком української національної армії.

Політика російської влади на відвойованих в Австро-Угорщини українських землях у цей період набула більш поміркованого характеру. В урядовій політиці Австро-Угорщини стосовно українства поряд із позитивними явищами (турбота про біженців, переселенців тощо) спостерігалося також багато порушень прав людини, які заслуговували всебічного засудження.

üТягар війни, розв’язаної правителями держав для задоволення власних амбіцій, ліг на плечі більшості населення, що призвело до зростання невдоволення на фронті та в тилу. Загальне напруження в суспільстві поступово переростало в кризу, яка наближала соціальний вибух

Підведення підсумків уроку

«Сьогодні на уроці я навчився (навчилась) …»

Домашнє завдання

1) Опрацювати параграф 2, читати 3

2)
Складіть есе на тему «Моє ставлення до війни й майбутнього України», обравши одну із зазначених позицій: від імені солдата на фронті підчас окопної війни; солдата, що покинув фронт і повернувся додому в рідне село; жінки, яка живе в селі або місті й працює на заводі; студента, школяра.