Перший урок "Життя не вічне - вічні цінності людські"

Юріївська філія

Снігурівської загально-освітньої школи І-ІІІ ступенів

Снігурівської районної ради

Миколаївської області

Перший урок в 5 класі

«Життя не вічне – вічні цінності людські»

         Кл. керівник

Носаль М. о.

Мета: формувати і розвивати в підростаючого покоління моральні чесноти, шляхетність, почут­тя милосердя, здатність до альтруїзму, гармонійне поєднання особистих, індивідуальних і загально­національних державних потреб та інтересів, відчувати себе невід'ємною складовою часткою цілого і вічного - української нації і держави.

Доброго дня, шановні батьки, діти! Я всіх вас вітаю з цим прекрасним святом - Днем знань! З сьогоднішнього дня у вас, дорогі п’ятикласники, починається дивовижний період життя. Ви перейшли до середньої ланки навчання, ви спілкуватиметеся з більшою кількістю вчителів і учнів школи. То ж  на сьогоднішньому першому уроці ми поговоримо з вами про  людські цінності.

 Росте людина... її життя розпочинається світанком душі — дитинством. Назавжди воно за­лишається в пам'яті як найпотаємніше і найсвітлі­ше. Здавалося б, життя прекрасне. Але звідки ж бе­реться байдужість? Чому люди забувають про те, що є добро, шляхетність, гідність?

Найкраще, що є в людини, — це її душа. Душа — це сховище таємниць, почуттів, спогадів, усього доб­рого та злого, це внутрішній світ людини. Водночас як тіло старіє, хворіє і, нарешті, вмирає, душа живе... її хвороби — це віруси ненависті, жорстокості й заз­дрощів. Душа може померти, коли тіло ще молоде, а може й навпаки, вічно жити й вічно бути юною.

Сьогодні людство приходить до усвідомлення необхідності жити за законами взаєморозуміння, взаємоповаги, терпимості. Тож слід оздоровлювати тіло й душу. А ще нинішньому поколінню слід опа­нувати науку добра.

Василь Олександрович Сухомлинський писав: «Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди, значно більше треба для того, щоб бути справжньою лю­диною тоді, коли тебе ніхто не бачить» (На дошці). Адже не кожна людина, яка сяє зовнішньою красою, може бути приємним співрозмовником, може зрозуміти і подати руку допомоги. І навпаки — непримітна зовні, тиха людина може бути найкрасивішою у своїх діях, учинках, жаданою і любою у колективі, у спілку­ванні, у сім'ї.

Скажіть будь ласка, що означає бути доброю людиною?

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли ти в радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти...

Які риси притаманні справжній людині?

(Добро, щирість, мудрість, шляхетність, милосердя, правда, гідність, совість — це якості, без яких не може бути красивою і досконалою людина)

Ми часто нищимо природу, не замислюючись про наслідки, не завжди з пова­гою ставимося до старших, думаючи, що вони не розуміють сучасних проблем. Але такі цінності, як совість, почуття сорому є основою самовдоскона­лення людини.

Василь Олександрович Сухомлинський писав: «Почуття провини, до­кори совісті — це не самовибачення, а прагнення до вершини людяності, до моральної краси».

  А як повинні себе вести ви в школі?

Запам’ятайте головне правило: поважаєте ви і поважатимуть вас. (На дошці)

Наш народ склав багато прислів'їв про духовні цінності людини.

Закінчіть прислів'я.

Правда і в морі...(не тоне),

Правда холодна, а брехня...(тепла).

За добро добром…(платять),

Добре ім'я краще всякого...(багатства)

Шабля ранить голову, а слово...(душу).

Людина без друзів мов дерево…(без коріння).

Любов — основа всіх починань. З лю­бові починається формування людини як особис­тості, з любові починається виховання.

Серед людських цінностей, мабуть, найбільш важливим є таке почуття як любов, кохання. Воно почалося з вашого народження, в цей момент ваші батьки стали найщасливішими людьми. Їх любов проявляється по різному: коли співали колискову, піклувалися про вас коли ви хворіли, коли казали вдягни шапку, вчися і т. д. Цінуйте своїх батьків, вони дали вам життя… Подивіться на себе, які всі гарні сьогодні прийшли до школи, з новими портфелями, в нових речах. Ваші батьки роблять все, щоб у вас було тільки найкраще: виховання, мова, наука, любов.

Для нас уже стало звичним, що після ночі надходить день, новий, свіжий, новонароджений. Слід намагатися не за­бруднити його прикрими вчинками, а прикрасити чимось добрим, корисним не лише для себе, а й для всіх. Узяти для душі якнайбільше позитивної енергії, добра, надії, любові.

Сподіваюся, сьогоднішній наш урок нікого із вас не залишив байдужим. Думаю, ваші душі віднині будуть більш твердими і благо­родними у вчинках і пориваннях, у благодійності та милосерді. Сподіваюся, що ви зрозуміли, що є в світі речі, яких не можна ні купити, ні вкрас­ти, ні позичити: це ввічливість і шанобливість, це співчуття до ближнього і безкорисливість. Є речі, які відживають, виходять із моди, старіють. А ось ці поняття, які стали темою нашої з вами співпраці, ніколи не зможуть ні зістаритись, ні вийти з моди, ні віджити. Вони пройшли випро­бування часом та історією, але назавжди увійшли великими цінностями у народну творчість. Залишаймо­ся людьми!