Українськ земл у склад Реч

Посполитої в друг й половин XVI ст. Персонал ї зг дно програми НМТ/ЗНО

В 1559  князь стає Київським воєводою. Не прагнучи військової слави, проводив енергійну колонізаторську політику в порубіжних землях Київщини та Брацлавщини, засновуючи нові міста, замки та слободи. Економічна потужність маєтностей княжого роду та його неабиякий політичний вплив швидко робить К. В. Острозького «некоронованим королем Русі», що проводить відносно незалежну політику в руських землях.

Серед його найважливіших здобутків – це заснування шкіл у Володимирі-

Волинському та Турові, Острозької академії. Завдяки сприянню Острозського було зібрано велику бібліотеку західноєвропейської  та грецької богословської літератури, словники, передруки античних творів, граматики та космографії. У 1575 році Константин Острозький організовує друкарні і запрошує відомого друкаря Івана Федорова.

Наприкінці свого життя Костянтин Острозький був найбільшим землевласником

Речі Посполитої після короля. Йому належало 2760 сіл та 80 міст. За його ініціативи багато міст отримали магдебурзьке право.

Помер великий князь Константин Острозький 24 лютого 1608 року в Острозі.

Дмитро Вишневецький

Народився Дмитро Вишневецький  у 1517 році у родинному маєтку Вишнівці, що на Волині. У 1554—1555 p. за наказом Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця нижче порогів було збудовано земляне укріплення (Січ), яке стало своєрідною базою для здійснення походів на Крим. Опираючись на козаків, Д. Вишневецький захопив Іслам-Кермен і вивіз звідти гармати. Потім, витримавши в 1557 p. у Хортицькій фортеці 24-денну облогу військ Девлет-Гірея, напав на палац самого кримського хана.Під час авантюрного походу 1563 р. у молдавські землі, де тривала боротьба за княжий стіл у Валахії, Д. Вишневецький зазнав поразки і потрапив у полон до турків. Того ж року його було страчено у Стамбулі.

КРИШТОФ

КОСИНСЬКИЙ

КОСИНСЬКИЙ Криштоф (р. н. невід. – п. у трав. 1593) – козацький гетьман. За походженням – шляхтич з Підляшшя. Уперше згадується 1586 як козац. старшина на Запорожжі. Навесні 1590 за дорученням польс. короля Сигізмунда ІІІ Ваза організував козаків для захисту Поділля від турків і татар, у нагороду за це отримав маєток Рокитно (нині смт Рокитне). Після того, як надані йому королем землі привласнив кн. Я.Острозький, очолив козац. повстання (див. Косинського повстання 1591–1593). Восени 1591 у Білій Церкві особисто вилучив майнові документи князів Острозьких. Під його кер-вом козаки зайняли майже всю Київщину і частину Поділля, однак у лют. 1593 зазнали поразки. У трав. 1593 під час відвідин Черкас був убитий слугами місц. старости  кн. О.Вишневецького.

Козацький ватажок Северин Наливайко походив із дрібної української православної шляхти. Рік народження його нам невідомий. Народився Наливайко, згідно з деякими джерелами, у місті Гусятин (нині Тернопільська область). Брав участь у походах до Криму та Молдови . Служив у війську магнатаа Острозького , коли у нього відібрали землю, покинув службу та створив повстанський загін. Повстання розпочалося 1594 року, охопило Братславщину, Київщину, Волинь, Білорусь. Повстанські війська були розбиті Поляками в урочищі Солониця під Лубнами 1596 року. Наливайко був страчений. Іван Федорович

ван Федоров відомий як першодрукар, тому що саме він видрукував в 1564 році в Москві свою першу книгу — «Апостол». А у 1574 році уклав і надрукував перший східнослов’янський посібник — «Буквар» з граматикою. 1574 – Іван Федоров надрукував у Львові першу в Україні книгу – «Апостол».

Герасим

Смотрицький

Був підстаростою, гродським писарем у Кам’янецькому старостві, 1576 року запрошений князем Василем-Костянтином Острозьким до Острога, був призначений його підскарбієм. Став одним з передових діячів-увчених острозького гуртка; з  у 1580 році Г. Смотрицький — перший ректор Острозької школи (академії). Разом з Іваном Федоровичем Герасим Смотрицький — один із видавців «Острозької Біблії». Полемічні твори Смотрицького, спрямовані проти відступників від православ’я, і його сатира на духовенство до нашого часу не дійшли. Збереглася лише його книга «Ключ царства небесного» (1587), перша друкована пам’ятка української полемічної літератури.

У 1593 р. призначений єпископом Володимиро-Берестейським. Став одним із натхненників Берестейської унії 1596 р. У 1596 р. Собор єпископів у Бересті вислав І. Потія як свого уповноваженого до Рима, де папа Климент VІІІ проголосив об’єднання (унію) католицької та православної церков, одночасно підтвердивши збереження традиційної православної літургії, обрядів і звичаїв української церкви. Після повернення з Рима — учасник церковного Собору у Бересті, який підтвердив унію.

По смерті митрополита Михайла Рогози призначений митрополитом Київським (1599—1613).

Приятелював із князем Костянтином — Василем Острозьким (1526—1608), належав до прихильників створеного за його ініціативою гуртка літераторів і публіцистів.

Автор полемічних публіцистичних творів, спрямованих на захист унії, зокрема таких, як «Унія, або виклад… артикулів до об’єднання» (1596), «Календар римський новий» (1596), «Антиризис» (1599), «Оборона собору Флорентійського» (1603), листів до князя Костянтина-Василя Острозького та канцлера Великого князівства Литовського Л. Сапеги та ін.

Мелетй

Смотрицький

Меле́тій Смотри́цький, також відомий як Максим Герасимович Смотрицький (1577,

Смотрич — 17 (27) грудня 1633, Дермань) — письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову. Помер у 1633 році в селі Дермань (нині Здолбунівський район Рівненської області); похований у Дерманському монастирі.